Постанова Київський апеляційний суд № 756/12284/14-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний номер справи: 756/12284/14-ц Головуючий у суді першої інстанції: Андрейчук Т.В. Номер провадження: 22-ц/824/8031/2021 Доповідач у суді апеляційної інстанції: Коцюрба О.П. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 21 жовтня 2021 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого: Коцюрби О.П.. суддів: Білич І.М., Слюсар Т.А., при секретарі: Качалабі О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах яких діє адвокат Коляда Анатолій Миколайович, на ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 23 березня 2021 року у справі за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Мегаінвест Сервіс», до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - В С Т А Н О В И В: У грудні 2020 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулись в Оболонський районний суд міста Києва із заявою, в якій просили визнати такими, що не підлягають виконанню: виконавчий лист № 2/756/4831/14, виданий 15 липня 2020 року Оболонським районним судом міста Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (далі - ПАТ «Дельта Банк»), стягувачем по якому є Товариство з обмеженою відповідальністю «Мегаінвест Сервіс» заборгованості за кредитом у розмірі 457 255,78 грн., суму заборгованості за відсотками у розмірі 113 254,73 грн., а всього 570 510,51грн.; виконавчий лист № 2/756/4831/14, виданий 16 липня 2020 року Оболонським районним судом міста Києва про стягнення солідарно із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», стягувачем по якому є Товариство з обмеженою відповідальністю «Мегаінвест Сервіс» (далі - ТОВ «Мегаінвест Сервіс») заборгованість за кредитом у розмірі 352 421,84 грн., суму заборгованості за відсотками 18 237,47 грн., а всього 370 659,31 грн. Заяву мотивували тим, що ними як боржниками за кредитним договором від 30 вересня 2011 року в рахунок заборгованості в сумі 597 118,89 грн., в добровільному порядку за квитанціями сплачено ПАТ «Дельта Банк» 99 480,89 грн. та 497 638 грн. (всього 570 510,51 грн.) отримано стягувачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Мегаінвест Сервіс» від продажу майна боржників за договором купівлі-продажу від 06 вересня 2019 року, за яким, ТОВ «Мегаінвест Сервіс» продав за ціною 487 638 грн. ОСОБА_3 іпотечне майно за цим договором - належну заявникам трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1 . Вказані обставини на думку заявників свідчать проте, що обов`язок боржників відсутній повністю, оскільки судове рішення виконано в повному обсязі в добровільному порядку. Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 23 березня 2021 року зупинено стягнення на підставі виконавчого листа № 2/756/4831/14, виданого 15 липня 2020 року Оболонським районним судом міста Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Мегаінвест Сервіс» заборгованості за кредитом у розмірі 457 255,78 грн., заборгованості по відсоткам у розмірі 113 254,73 грн. Зупинено стягнення на підставі виконавчого листа № 2/756/4831/14, виданого 16 липня 2020 року Оболонським районним судом міста Києва про стягнення з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Мегаінвест Сервіс» заборгованості за кредитом у розмірі 352 421,84 грн., заборгованості по відсоткам у розмірі 18 237,47 грн. Зупинено провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню до вирішення цивільної справи за унікальним № 756/3036/20 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаінвест Сервіс», ОСОБА_3 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тверської Інесси Володимирівни про скасування державної реєстрації, витребування майна з чужого незаконного володіння, поновлення права власності, визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна недійсним. Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах яких діє адвокат Коляда Анатолій Миколайович, оскаржили її в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі, посилаючись на необгрунтованість ухвали суду першої інстанції, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального та матеріального права, просили ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 23 березня 2021 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити заяву про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню. Зокрема в доводах апеляційної скарги вказували, що ухвала Оболонського районного суду міста Києва від 23 березня 2021 року є незаконною та не обґрунтованою, постановлена з порушенням норм процесуального права, а саме ч. 2 ст. 244 ЦПК України, яке виразилось в тому, що заява про зупинення провадження у справі подана стягувачем до суду після виходу судді до нарадчої кімнати Правом на подання відзиву на апеляційну скаргу відповідач не скористався. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у розгляді справи, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного. Як вбачається із матеріалів справи, заочним рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 04 грудня 2014 року у справі за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором № 49.10/18/11-КМК від 30 вересня 2011 року позовні вимоги задоволено. стягнуто солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість за кредитом у розмірі 457 255,78 грн., заборгованість по відсоткам у розмірі 113 254,73 грн. та судові витрати у розмірі 4 074,40 грн. Постановою Київського апеляційного суду від 25 вересня 2019 року, вищевказане заочне рішення Оболонського районного суду міста Києва від 04 грудня 2014 року скасоване та ухвалено нове, яким позов ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитом у розмірі 457 255,78 грн., суму заборгованості за відсотками у розмірі 113 254,73 грн., а всього 570 510,51 грн. Солідарно із ОСОБА_1 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитом у розмірі 352 421,84 грн. та суму заборгованості за відсотками у розмірі 18 237,47 грн., а всього 370 659,31грн. В подальшому, 27 серпня 2019 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Мегаінвест Сервіс» укладено договір купівлі-продажу права вимоги № 1806/К, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І.Л. та зареєстрованого в реєстрі за № 1462. Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 23 червня 2020 року в даній справі замінено стягувача з ПАТ «Дельта Банк» на ТОВ «Мегаінвест Сервіс». Також, 06 вересня 2019 року між ТОВ «Мегаінвест Сервіс»(ПРОДАВЕЦЬ) та ОСОБА_3 (ПОКУПЕЦЬ) укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна - трьохкімнатної квартири АДРЕСА_1 за ціною 497 638 грн., який був посвідчений 06 вересня 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І.В. та зареєстрованого в реєстрі за №

390. Суд першої інстанції також встановив, що в провадженні Оболонського районного суду міста Києва знаходиться справа за № 756/3036/20 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаінвест Сервіс», ОСОБА_3 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тверської Інесси Володимирівни про скасування державної реєстрації, витребування майна з чужого незаконного володіння, поновлення права власності, визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна недійсним, в якій поміж іншого оспорюється правомірність укладання стягувачем договору купівлі-продажу нерухомого майна від 06 вересня 2019 року з ОСОБА_3 . Приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Чулієвим А.А., на підставі заяви представника ТОВ «Мегаінвест Сервіс», 30 липня 2020 року відкрито виконавче провадження № 62694146 щодо примусового виконання рішення суду за виконавчим листом, виданого 15 липня 2020 року Оболонським районним судом міста Києва та виконавче провадження № 62697360 щодо примусового виконання рішення суду, за виконавчим листом, виданого 16 липня 2020 року Оболонським районним судом міста Києва. Заявники обгрунтовували заяву про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню тим, що їх обов`язок як боржників відсутній повністю, оскільки судове рішення виконано в повному обсязі в добровільному порядку. Ухвалюючи оскаржуване судове рішення від 23 березня 2021 року, суд першої інстанції виходив із того, що задоволення вимог у іншій цивільній справі за № 756/3036/20, за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ТОВ «Мегаінвест Сервіс», ОСОБА_3 про скасування державної реєстрації, витребування майна з чужого незаконного володіння, поновлення права власності, визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна недійсним суттєво впливатиме на зміст вимог у даній справі щодо визнання виконавчих листів такими, що не підлягає виконанню, оскільки ці вимоги є взаємопов`язаними. Врахувавши клопотання представника стягувача, суд визнав, що розгляд питання про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню є неможливим до вирішення питання щодо дійсності та правомірності укладання договору купівлі-продажу від 06 вересня 2019 року. Проте, повністю погодитись із вказаними висновками Оболонського районного суду міста Києва не можливо, так як вони не відповідають обставинам справи, крім того, при розгляді спірного питання, судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального права. Відповідно до ст. 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання. Статтею 251 ЦПК України визначено, що суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі: об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішення в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Тобто, така підстава зупинення провадження застосовується у тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав заявлених у цій справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду. З огляду на вимоги закону, для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід у кожному конкретному випадку з`ясовувати: як пов`язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду справи. Неможливість розгляду справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені судом самостійно у даній справі. Пов`язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи. Відповідні норми процесуального права, які передбачають обов`язок суду зупинити провадження у справі, спрямовані, зокрема, на попередження ухвалення судових рішень, виходячи з доказів і встановлених на їх підставі обставин, які можуть бути спростованими рішенням у іншій справі, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства. При цьому, зупинення провадження у справі не повинно призводити до зменшення розумного строку розгляду справи, адже у відповідності до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Отже, необхідність в зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у даній справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто, між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв`язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи. Саме по собі твердження про неможливість розгляду даної справи до розгляду іншої справи не може бути підставою для зупинення провадження у справі. Взаємопов`язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду цієї справи до прийняття рішення у іншій справі. Відповідні висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20 червня 2019 року у справі № 910/12694/18, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2020 року у справі № 520/57/17-ц, провадження № 61-22485св19. Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»). Відповідно до ч. 2 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Як вбачається із матеріалів справи, заява про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню поступила в суд 11 грудня 2020 року (том 3 а.с.90), проте, судове рішення ухвалене судом першої інстанції 23 березня 2021 року, тобто в порушення вимог ч. 3 ст. 432 ЦПК України. Постановлюючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції не проаналізував предмет та підстави позову у справах і не зазначив обставини, які б вказували на те, що розгляд судом іншої справи № 756/3036/20 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ТОВ «Мегаінвест Сервіс», ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна недійсним виключає можливість, на підставі наданих заявниками доказів, самостійно встановити при розгляді даної справи наявність обставин, якими ОСОБА_1 , ОСОБА_2 обґрунтовують свої вимоги про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню, не вказав, у чому полягає пов`язаність справ, та необґрунтовано задовольнив клопотання представника стягувача, дійшовши помилкового висновку щодо зупинення провадження справі. При цьому, колегія суддів зазначає, що оспорення ОСОБА_1, ОСОБА_2 дійсності укладеного між ТОВ «Мегаінвест Сервіс» та ОСОБА_3 правочину, який є доказом у даній справі, не свідчить про неможливість розгляду даної справи, а саме вирішення заяви про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню з підстав, передбачених ст. 432 ЦПК України, зважаючи на презумпцію правомірності правочину, визначену приписами ст. 204 ЦК України. Такий же правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 10 грудня 2019 року у справі № 910/2650/19, в якій Верховний Суд в тому числі вказав, що можливе подальше визнання недійсним правочину може бути підставою для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами. Крім того, таке процесуальне рішення не відповідає принципу ефективності судового процесу, спрямованому на недопущення затягування розгляду справи. Відповідно до вимог ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Оскільки судом першої інстанції при розгляді заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню порушено норми процесуального права, що призвели до неправильного її вирішення, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали Оболонського районного суду міста Києва від 23 березня 2021 року з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 379, 381-384 ЦПК України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Коляда Анатолій Миколайович задовольнити частково. Ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 23 березня 2021 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий: О.П. Коцюрба Судді: І.М. Білич Т.А.Слюсар