Постанова 4824 № 2-2353/11

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 липня 2020 року м. Київ Справа № 2-2353/11 Головуючий у суді першої інстанції: Соколов О.М. Апеляційне провадження № : 22-ц/824/8466/2020 Доповідач: Гаращенко Д.Р. Київський апеляційний суд. Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ у складі: Судді доповідача Гаращенка Д.Р. суддів Невідомої Т.О., Пікуль А.А. при секретарі Гавриленко М.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Бабенка Андрія Ігоровича представника Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «Укргазбанк» на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 15 листопада 2019 року про зупинення виконання за виконавчим листом у справі за заявою адвоката Філатової Тетяни Миколаївни представника ОСОБА_2 про зупинення виконання за виконавчим листом та за апеляційною скаргою адвоката Філатової Тетяни Миколаївни представника ОСОБА_2 на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 26 лютого 2020 року про відмову у визнанні виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню у справі за заявою Філатової Тетяни Миколаївни представника ОСОБА_2 про зупинення виконання за виконавчим листом, ВСТАНОВИВ: У вересні 2019 року адвокат Філатова Т.М. представник ОСОБА_2 звернулась до суду із заявою про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню. Просила зупинити виконання за виконавчим листом виданого 15 листопада 2011 року на виконання рішення Печерського районного суду м. Києва від 16 серпня 2011 року у справі № 2-2353/11 та визнати його таким, що не підлягає виконанню. В обґрунтування заяви зазначила, що рішенням Печерського районного суду м. Києва від 16 серпня 2011 року у справі № 2-2353/11 задоволено позов ПАТ АБ «Укргазбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 73-Ф/05 від 14 грудня 2005 року. На підставі рішення Печерським районним судом м. Києва було видано виконавчий лист від 15 листопада 2011 року по справі № 2-2353/11. Строк пред`явлення до виконання 16 вересня 2012 року. В межах строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, ПАТ «Укргазбанк» подав до Печерського ВДВС заяву про відкриття виконавчого провадження, за результатом якої відкрито виконавче провадження. В подальшому за заявою стягувача виконавче провадження було закрито на підставі п.10 ч.1 ст.49 ЗУ «Про виконавче провадження». 16 липня 2012 року, у зв`язку з направленням виконавчого документу за належністю за адресою знаходження квартири, до Дніпровського ВДВС, відкрито виконавче провадження № 33402855, яке було закінчено та повернуто виконавчий лист стягувачу на підставі п.9 ч.1 ст.47, ст. 50 ЗУ «Про виконавче провадження». Державним виконавцем зазначено про можливість повторного пред`явлення виконавчого документу до виконання в строк до 11 червня 2016 року. 03 лютого 2016 року ПАТ "Укргазбанк" звернулось до Відділу примусового виконання Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві з заявою про прийняття виконавчого листа до примусового виконання. Постановою старшого державного виконавця від 08 лютого 2016 року було відмовлено у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа через не підвідомчість виконання рішення на підставі п.2 ч.2 ст.21 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки загальна сума, яка підлягає стягненню становить 1 537 312 грн. 73 коп. Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 18 березня 2016 року у справі №2-2353/11, скаргу ПАТ «Укргазбанк» на постанову державного виконавця Подпоріна Р.О. про відмову у відкритті виконавчого провадження задоволено, та зобов`язано старшого державного виконавця відкрити виконавче провадження за виконавчим листом. Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 09 лютого 2017 року у справі №2-2353/11, ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 18 березня 2016 року скасовано. Крім того, ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 10 квітня 2017 року у справі №2-2353/11 постанову державного виконавця Подпоріна Р.О. про відкриття виконавчого провадження № 50056519 від 05 вересня 2016 визнано неправомірною та скасовано. Звернувшись до суду із заявою, заявник вказує, що пред`явлення виконавчого документу АБ «Укргазбанк» до Відділу примусового виконання рішень є незаконним. Відтак, строк пред`явлення виконавчого документу до виконання не переривався, оскільки відбувалось не належне пред`явлення виконавчого документу до виконання. Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 15 листопада 2019 року заяву Філатової Т.М. представника ОСОБА_2 задоволено частково, зупинено виконання за виконавчим листом № 2-2353/11 виданим 15 листопада 2011 року Печерським районним судом м. Києва на виконання рішення Печерського районного суду м. Києва від 16 серпня 2019 у справі № 2-2353/11. В решті вимог заяви відмовлено. 26 лютого 2020 року представник ПАТ АБ «Укргазбанк» А.І. Бабенко подав заперечення. Зазначив, що заява ОСОБА_2 є безпідставною, необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню. Не погодився з доводами заяви про те, що строк на пред`явлення до виконання виконавчого документу ц справі №2-2353/11 сплив 11 червня 2016 року. Згідно відміток на виконавчому листі, останній пред`являвся стягувачем до виконання та повертався відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби без виконання 27 квітня 2017 року на підставі п.10 ч. 4 ст. 4 ЗУ «Про виконавче провадження» та 05 липня 2019 року на підставі п.1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження». Внаслідок чого строк пред`явлення даного виконавчого листа до виконання було перервано і він має бути поданий до виконання з врахуванням останнього повернення, тобто до 05 липня 2022 року. Просив відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_2 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції Бабенко А.І. представник ПАТ АБ «Укргазбанк» подав апеляційну скаргу, просив скасувати ухвалу від 15 листопада 2019 року, відмовити в задоволені заяви ОСОБА_2 про зупинення виконання за виконавчим листом № 2-2353/11. В обґрунтування апеляційних вимог зазначив, що ухвала суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, постановленою з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, на підставі неповно з`ясованих обставин, що мають значення для справи. Судом першої інстанції не надано належної оцінки поясненням, що містяться в заяві ОСОБА_2 , яка зазначає, що за заявою АБ «Укргазбанк» виконавчий документ 04 липня 2019 року був повернутий приватним виконавцем Крайчинським С.С. стягувачу, доказів того, що Банком повторно пред`являвся виконавчий документ до виконання заявником не надано. В ухвалі від 15 листопада 2019 року не зазначено підстав, які б вказували на те, що не зупинення виконання виконавчого листа може негативно вплинути на права та обов`язки боржника. Апелянт вважає, що зупинення виконання виконавчого документу призвело до фактичного зупинення виконання судового рішення, що є недопустимим та порушує вимоги чинного законодавства. Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 26 лютого 2020 року у задоволенні заяви Філатової Т.М. представника ОСОБА_2 відмовлено. Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції від 26 лютого 2020 року адвокат Філатова Т.М. представник ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, просила зупинити дію ухвали від 26 лютого 2020 року; скасувати ухвалу від 26 лютого 2020 року та ухвалити нове рішення, яким визнати виконавчий лист № 2-2353/11 виданий 15 листопада 2011 року Печерським районним судом м. Києва таким, що не підлягає виконанню; вирішити питання судових витрат. В обґрунтування апеляційних вимог зазначила, що ухвала суду першої інстанції є незаконною, постановленою з порушенням норма матеріального та процесуального права, неповно досліджені обставин справи. Апелянт вважає, що строк на пред`явлення виконавчого листа до виконання не переривався. Зазначила, що ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 09 лютого 2017 року встановлено, що державний виконавець Подпорін Р.О., відмовляючи ПАТ АБ «Украгазбанк» у відкритті виконавчого провадження на підставі заяви 03 лютого 2016 року діяв відповідно до вимог закону. Суд дійшов висновку, що ПАТ АБ «Украгазбанк» пред`явив виконавчий лист не за підвідомчістю виконання. Апелянт вважає, повернення виконавчого листа стягувачу у квітні 2017 року відбулось через неналежне його пред`явлення до виконання (за непідвідомчістю), що не може бути підставою для переривання строку пред`явлення виконавчого документу. На думку апелянта після винесення постанови про повернення виконавчого листа стягувачеві від 11 червня 2015 № 33402855, строк пред`явлення виконавчого листа до виконання закінчився 11 червня 2016 року. Апелянт вважає, що суд першої інстанціє не дослідив обставини справи, щодо належного пред`явлення виконавчого листа до виконання 03 лютого 2016 року, що впливає на підставу переривання строку на пред`явлення виконавчого документу до виконання. В судовому засіданні адвокат Філатова Т.М. представник заявника ОСОБА_2 свою апеляційну скаргу підтримала, просила її задовольнити, ухвалу суду першої інстанції від 26 лютого 2020 року скасувати. Бабенко А.І. представник ПАТ «Укргазбанк» свою апеляційні скаргу підтримав, просив її задовольнити, у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_4 відмовити, ухвалу суду першої інстанції від 15 листопада 2011 року скасувати. Інші учасники процесу в судове засідання не з`явилась, були належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи, причини своєї неявки суду не повідомили. Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка у судове засідання сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про день, час та місце розгляду справи не перешкоджає розгляду справи. Вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвал суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційних скарг Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Печерського районного суду м. Києва від 16 серпня 2011 року у справі № 2-2353/11 задоволено позов ПАТ АБ «Укргазбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 73-Ф/05 від 14 грудня 2005 року. На підставі вищевказаного рішення Печерським районним судом м. Києва видано виконавчий лист від 15 листопада 2011 року по справі № 2-2353/11. Строк пред`явлення до виконання 16 вересня 2012 року. В межах строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, ПАТ «Укргазбанк» подав до Печерського ВДВС заяву про відкриття виконавчого провадження, за результатом розгляду якої відкрито виконавче провадження. В подальшому на підставі заяви стягувача було закрито на підставі п.10 ч. 1 ст.49 ЗУ «Про виконавче провадження». 16 липня 2012 року, у зв`язку з направленням виконавчого документу за належністю за адресою знаходження квартири по АДРЕСА_1 , до Дніпровського ВДВС, відкрито виконавче провадження № 33402855, яке було закінчено та повернуто виконавчий лист стягувану на підставі п.9 ч. 1 ст. 47, ст. 50 ЗУ «Про виконавче провадження». При цьому, державним виконавцем зазначено про можливість повторного пред`явлення виконавчого документу до виконання в строк до 11червня 2016 року. 08 лютого 2016 року старшим державним виконавцем винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листва через не підвідомчість виконання рішення на підставі п. 2 ч. 2 ст. 21 ЗУ «Про виконавче провадження», оскільки загальна сума, яка підлягає стягненню становить 1 537 312 грн. 73 коп. Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 18 березня 2016 року у справі №2-2353/11, скаргу ПАТ «Укргазбанк» на постанову задоволено, та зобов`язано старшого державного виконавця відкрити виконавче провадження за виконавчим листом. Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 09 лютого 2017 року у справі №2-2353/11, ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 18 березня 2016 року скасовано. Крім того, ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 10 квітня 2017 року у справі №2-2353/11 постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження № 50056519 від 05 вересня 2016 року визнано неправомірною та скасовано. Суд першої інстанції постановляючи ухвалу від 15 листопада 2019 року про часткове задоволення заяви ОСОБА_2 про зупинення виконання за виконавчим листом, прийшов до висновку, що з метою недопущення порушення прав боржника у виконавчому провадженні, необхідно зупинити виконання за виконавчим документом до розгляду заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. В решті вимоги заяви суд визнав необґрунтованими. Постановляючи ухвалу від 26 лютого 2020 року, якою відмовлено ОСОБА_2 у задоволенні заяви про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд першої інстанції дійшов висновку, що строк пред`явлення виконавчого документу до виконання було перервано, таким чином відсутні підстави для визнання виконавчого таким, що не підлягає виконанню. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції враховуючи наступне. Відповідно до ст. 432 ЦПК України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання. Відповідно до підпункту 17.3 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» ЦПК України (в редакції діючий на час розгляду) до розгляду судом заяви про виправлення помилки у виконавчому документі та/або визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд має право витребувати виконавчий документ і зупинити виконання за виконавчим документом. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що з метою недопущення порушення прав боржника у виконавчому провадженні, суд, вважав за необхідне зупинити виконання за виконавчим документом до розгляду заяви про визнання виконавчого листа таким що не підлягає виконанню. Також колегія суддів вважає правильним рішення суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні вимоги про заборону органам державної виконавчої служби, приватним виконавцям приймати виконавчий лист № 2-2353/11 до виконання, оскільки таке забезпечення при розгляді такої категорії справ законом не передбачено. За змістом положень ч.1,2 ст.22 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції Закону від 04 листопада 2010 року), вбачається, що виконавчий лист, виданий на підставі рішення суду в цивільній справі, може бути пред`явлений до примусового виконання протягом одного року з наступного дня після набрання рішенням законної сили. Відповідно до п.1 ч.1,2 ст.23 Закону України «Про виконавче провадження», (у редакції Закону від 04 листопада 2010 року), чинного на час видачі виконавчого листа, строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються, зокрема, пред`явлення виконавчого документа до виконання. Після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується. Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Згідно п.1 ч.4, 5 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження», строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: пред`явлення виконавчого документа до виконання; у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення, строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони. Відповідно до ч.2 ст.432 ЦПК України, суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково, у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Згідно з ч.3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень крім випадків встановлених законом. Колегія суддів встановила, що виконавчий лист, пред`являвся стягувачем до виконання та повертався відділом примусового виконання рішень Департаменту ДВС без виконня 27 квітня 2017 року на підставі п.10 ч. 4 ст.4 ЗУ «Про виконавче провадження» та 05 липня 2019 року на підставі п.1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження», внаслідок чого строк пред`явлення виконавчого документа до виконання було перервано. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, в наслідок не надання заявником достатніх та допустимих доказів за якими суд може встановити, що виконавчий лист, є таким, що не підлягає виконанню. Вважає заяву ОСОБА_2 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню. Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта Бабенка А.І. представника ПАТ АБ «Укргазбанк» про те, що в ухвалі від 15 листопада 2019 року не зазначено підстави, які б вказували, що не зупинення виконання виконавчого листа може негативно вплинути на права та обов`язки боржника. Відповідно до ч. 3 ст. 432 ЦПК України до розгляду заяви по суті суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання. Питання про скасування зупинення виконання за виконавчим документом вирішується шляхом звернення до суду першої інстанції з відповідною заявою. Колегія суддів також критично ставиться, до доводів апелянта ОСОБА_2 про те, що строк на пред`явлення виконавчого листа до виконання не переривався, враховуючи, що такі доводи не відповідають матеріалам справи, обставинами справи та наявним в ній доказам. Враховуючи викладене колегія суддів прийшла до висновку, що суд першої інстанції постановив ухвали від 15 листопада 2019 року та 26 лютого 2020 року з дотриманням норм матеріального і процесуального права, дослідивши усі обставини справи. Доводи апеляційних скарг Бабенка Андрія Ігоровича представника Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «Укргазбанк» та адвоката Філатової Тетяни Миколаївни представника ОСОБА_2 висновків суду першої інстанції не спростовують, на законність та обґрунтованість ухвал не впливають, колегія суддів вважає апеляційні скарги залишити без задоволення, ухвали суду першої інстанції без змін. Керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 375, 381, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів, ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу адвоката Філатової Тетяни Миколаївни представника ОСОБА_2 залишити без задоволення. Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 26 лютого 2020 року залишити без змін. Апеляційну скаргу Бабенка Андрія Ігоровича представника Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «Укргазбанк» залишити без задоволення. Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 15.11.2019 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду з підстав визначених ч. 2 ст. 389 ЦПК України. Повний текст постанови складено 10 липня 2020 року. Головуючий Д.Р. Гаращенко Судді Т.О. Невідома А. А. Пікуль