Ухвала КЦС ВС № 727/5956/23

Ухвала 23 травня 2024 року м. Київ справа № 727/5956/23 провадження № 61-1126 ск 24 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Пророка В. В. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В., розглянувши заяву ОСОБА_1 , подану його представником Якименком Миколою Миколайовичем , про забезпечення позову у справі за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа - орган опіки та піклування Чернівецької міської ради, про визначення місця проживання дитини та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи: виконавчий комітет Чернівецької міської ради, Святошинська районна в місті Києві державна адміністрація, про визначення місця проживання дитини, ВСТАНОВИВ:

1. У червні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про визначення місця проживання дитини, в якому просив визначити місце проживання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком ОСОБА_1 .

2. У червні 2023 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини, в якому просила суд, визначити місце проживання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю ОСОБА_4 .

3. Шевченківський районний суд міста Чернівці ухвалою від 07 серпня 2023 року прийняв зустрічний позов до спільного розгляду з первісним позовом.

4. У жовтні 2023 року ОСОБА_1 подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просив:заборонити ОСОБА_3 вчиняти дії як особисто так й із залученням третіх осіб (в тому числі, але не обмежуючись - родичів по лінії матері дитини, працівників охоронних структур та детективних агенцій, а також співробітників поліції охорони та будь-яких інших осіб, які можуть забезпечувати фізичною силою відібрання дитини від батька) спрямовані на зміну місця проживання малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фактичним місцем проживання наразі якого є разом з його батьком ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 - до ухвалення рішення у справі 727/5956/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визначення місця проживання дитини, третя особа орган опіки та піклування Чернівецької міської ради.

5. Шевченківський районний суд міста Чернівці ухвалою від 24 жовтня 2023 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовив.

6. Не погодившись з ухвалою Шевченківського районного суду міста Чернівці від 24 жовтня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Чернівецького апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просив ухвалу суду першої інстанції скасувати та задовольнити заяву про забезпечення позову.

7. Чернівецький апеляційний суд постановою від 27 грудня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив, ухвалу Шевченківського районного суду міста Чернівці від 24 жовтня 2023 року скасував. Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнив. Заборонив ОСОБА_3 вчиняти дії, як особисто так й із залученням третіх осіб, спрямовані на зміну місця проживання малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фактичним місцем проживання наразі якого є разом з його батьком ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 - до ухвалення рішення у справі 727/5956/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визначення місця проживання дитини та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини.

8. До Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_3 , подана її представником ОСОБА_6 , на постанову Чернівецького апеляційного суду від 27 грудня 2023 року, в якій скаржниця просить скасувати оскаржуване судове рішення, залишивши в силі ухвалу Шевченківського районного суду міста Чернівці від 24 жовтня 2023 року.

9. Верховний Суд ухвалою від 13 березня 2024 року відкрив касаційне провадження та витребував матеріали справи № 727/5956/23. 10. 20 травня 2024 року до Верховного Суду через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» надійшла заява ОСОБА_1 , подана його представником Якименком М. М. , про забезпечення позову у справі № 727/5956/23.

11. У своїй заяві заявник просить вжити заходи забезпечення позову шляхом відібрання дитини від матері, повернення дитини до батька за його звичним місцем проживання, заборони зміни місця проживання дитини, який зараз проживає з батьком в місті Києві, заборони вивезення дитини за межі України, що на його думку є співмірним заходом забезпечення позову враховуючи правову природу спору.

12. Зазначена заява підлягає поверненню заявнику, з таких підстав.

13. Частинами першою та другою статті 149 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) встановлено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

14. Статтею 151 ЦПК України передбачені вимоги до змісту та форми заяви про забезпечення позову.

15. Відповідно до частини десятої статті 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, а також у разі подання заяви особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

16. Відповідно до положень статті 14 ЦПК України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система (далі - ЄСІТС). ЄСІТС відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють офіційні електронні адреси в ЄСІТС в добровільному порядку. Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС, можуть подати процесуальні, інші документи, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", якщо інше не передбачено цим Кодексом.

17. Подана заява ОСОБА_1 через підсистему ЄСІТС підписана його представником адвокатом Якименком М. М.

18. При цьому, на підтвердження своїх повноважень як представника, адвокат Якименко М. М. надає до заяви про забезпечення позову ордер генерований через «Особистий кабінет адвоката» на офіційному сайті Національної асоціації адвокатів України, в якому відсутній підпис адвоката.

19. За змістом частини четвертої статті 62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".

20. У частині другій статті 26 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що ордер - це письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

21. Рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41 затверджено Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги (далі - Положення №41).

22. Згідно з пунктом 4 Положення № 41 ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням та повинен містити обов`язкові реквізити, передбачені цим Положенням.

23. Накладення адвокатом електронного цифрового підпису на копію ордера не свідчить про дотримання вимог щодо його змісту, в розумінні Положення № 41, а лише засвідчує його правовий статус електронної копії документа. 24. 29 квітня 2022 року Рада адвокатів України ухвалила рішення № 45 «Про внесення змін до Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги», яким доповнила Положення, зокрема, пункт 10 новим абзацом наступного змісту: «Під час дії воєнного стану на території України дозволяється видача адвокатським бюро/адвокатським об`єднанням ордеру без скріплення його печаткою юридичної особи та без підпису керівника адвокатського об`єднання, адвокатського бюро. Правовідносини між адвокатом, який надає правничу (правову) допомогу на підставі цього ордера та адвокатським об`єднанням, адвокатським бюро врегульовуються внутрішніми документами цих організаційно правових форм здійснення адвокатської діяльності». Разом з тим, якщо адвокат звертається до суду не від адвокатського бюро або від адвокатського об`єднання, а індивідуально, тому вимоги пункту 10 Положення у редакції рішення Ради адвокатів України від 29 квітня 2022 року № 45 не підлягають застосуванню у цьому випадку. Отже, обов`язковим реквізитом ордеру, є власноручний підпис адвоката (у графі «Адвокат»).

25. Зазначені висновки містяться у постанові Верховного Суду від 07 лютого 2023 року у справі № 466/487/22 (провадження № К/990/33710/22), від 22 грудня 2022 року у справі № 450/569/22 (провадження № К/990/25805/22), ухвали Верховного Суду від 02 березня 2023 року у справі № 522/14112/22 (провадження № К/990/6305/23), від 07 лютого 2023 року у справі № 466/77/22 (провадження № К/990/25807/22).

26. Електронний ордер у підсистемі «Електронний суд» формується на підставі паперового ордера, а отже, має відповідати йому щодо обсягу повноважень адвоката на представництво інтересів довіреної особи (учасника справи) у межах відповідної судової справи. Так, обов`язковим полем, яке заповнюється адвокатом під час створення електронного ордера через підсистему «Електронний суд», є зазначення ордера, на підставі якого видається електронний ордер. Тож об`єм повноважень представника, у тому числі орган, у якому надається правова допомога, визначаються безпосередньо у паперовому ордері, та електронний ордер, сформований у підсистемі «Електронний суд», має відповідати такому складеному паперовому ордеру.

27. Зазначення у електронному ордері, сформованому через підсистему «Електронний суд», що він виданий на підставі іншого ордера, переконливо доводить, що такий електронний ордер не є самодостатньою підставою для виникнення у адвоката повноважень на представництво інтересів особи, якій надається правова допомога. Первісно повноваження у певних обсязі та межах виникають у представника на підставі паперового ордера, якому безумовно має відповідати й електронний ордер, сформований у підсистемі «Електронний суд», на підставі якого адвокат може представляти інтереси учасника справи у підсистемі «Електронний суд». Та обставина, що у електронному ордері, сформованому у підсистемі «Електронний суд», зазначається про представництво інтересів довіреної особи у судах, не спростовує наведених висновків Верховного Суду, адже електронний ордер, сформований у підсистемі «Електронний суд», формується із застосуванням вбудованого текстового генератора без можливості довільного формування тексту ордера, а шляхом заповнення форм, передбачених Інструкцією.

28. Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 22 травня 2023 року у справі № 713/2857/21 (провадження № 61-12392св22), постанові Верховного Суду від 08 червня 2023 року у справі № 466/566/22 (провадження № К/990/25689/22).

29. Верховний Суд у таких висновках врахував, що за своєю суттю підписання та/або подання касаційної скарги/заяви є процесуальною формою реалізації повноважень з представництва, а тому має здійснюватися за умови наділення учасником справи свого представника такими повноваженнями.

30. Оскільки у ордері серії АІ № 1584206 відсутній підпис адвоката Якименка М. М., тому обґрунтованим є висновок, що заява про забезпечення позову в інтересах ОСОБА_1 підписана та подана неповноважним представником, а тому така заява підлягає поверненню заявнику. Керуючись статтями 2, 44, 151, 153, 260, 261 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

1. Заяву ОСОБА_1 , подану його представником Якименком Миколою Миколайовичем , про забезпечення позову у справі за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа - орган опіки та піклування Чернівецької міської ради, про визначення місця проживання дитини та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи: виконавчий комітет Чернівецької міської ради, Святошинська районна в місті Києві державна адміністрація, про визначення місця проживання дитини, повернути заявнику.

2. Копію ухвали та додані до заяви матеріали направити особі, яка її подала. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді: В. В. Пророк І. В. Литвиненко Є. В. Петров