Постанова 4813 № 947/20582/22

Номер провадження: 22-ц/813/1505/24 Справа № 947/20582/22 Головуючий у першій інстанції Луняченко В.О. Доповідач Таварткіладзе О. М. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29.04.2024 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого: Таварткіладзе О.М., суддів: Заїкіна А.П., Погорєлової С.О., розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Одеса апеляційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України на рішення Київського районного суду м. Одеси від 11 квітня 2023 року по цивільній справі за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу виплат, пов`язаних з регламентною виплатою, - В С Т А Н О В И В: У вересні 2022 року до Київського районного суду м. Одеси звернулося Моторне (транспортне) страхове бюро України до ОСОБА_1 з позовною заявою про відшкодування в порядку регресу виплат, пов`язаних з регламентною виплатою. Позов мотивований тим, що внаслідок ДТП ОСОБА_2 була заподіяна матеріальна шкода у розмірі, визначеному згідно звіту СПД ОСОБА_3 , та у зв`язку із відсутністю у винної в ДТП особи ОСОБА_1 , забезпечення страхового відшкодування, у відповідності до вимог п.п. «а» п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» на МТСБУ покладається обов`язок відшкодування шкоди, на умовах, визначених даним Законом, а у відповідності до п.п. 38.2.1 та 38.2 ст. 38 вказаного Закону у МТСБУ після здійснення виплати з`являється право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування. У зв`язку з настанням події, передбаченої п.п. «а» п. 41.1. ст. 41 Закону, МТСБУ здійснило регламентну виплату потерпілій особі ОСОБА_2 в розмірі 11 957,40 грн. згідно платіжного доручення № 818354 від 28.03.2022 року. Враховуючи здійснення регламентної виплати потерпілої особі позивач і звернувся до суду з вимогами про стягнення у порядку регресу виплаченої суми з винної особи. Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 11 квітня 2023 року позов Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу виплат, пов`язаних з регламентною виплатоюзалишено без задоволення. Не погоджуючись з таким рішенням суду, Моторне (транспортне) страхове бюро України в особі свого представника адвоката Панасюка О.М. подалоапеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Київського районного суду м. Одеси від 11 квітня 2023 року та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі та стягнути з відповідача в порядку регресу регламентну виплату у розмірі 11 957,40 грн.; суму понесених витрат на встановлення розміру збитку та збір документів в розмірі 1 550 грн, а також суму сплаченого судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції у розмірі 2 481 грн. та за апеляційний перегляд у розмірі 3 721,50 грн. Апеляційна скарга мотивована тим, що за обставинами справи № 947/9216/22 потерпілий ОСОБА_2 після отримання від МТСБУ регламентної виплати вважав, що її недостатньо для повного відшкодування завданої ОСОБА_1 шкоди, обґрунтовуючи свої майнові вимоги рахунком-фактурою № 00011250 від 12.11.2021 року та Актом виконаних робіт № АГ-00000878 від 28.01.2022 року, відповідно яких розмір заподіяних автомобілю потерпілого збитків складає 29 328,98 грн., а регламентна виплата здійснена МТСБУ в сумі 11 957 грн. 40 коп. Тому ОСОБА_2 просив стягнути з відповідача різницю між фактичним розміром шкоди 29 328,98 грн і регламентною виплатою здійсненою МТСБУ 11 957 грн. 40 коп. Під час розгляду справи № 947/9216/22 рахунок-фактура № 00011250 від 12.11.2021 року та Акт виконаних робіт № АГ-00000878 від 28.01.2022 року на суму 29 328,98 грн. визнані судом неналежними доказами, такими, що не підтверджують розмір заподіяних внаслідок ДТП, яке мало місце 12.11.2021 року, збитків належному потерпілому транпортному засобу. Ухвалюючи оскаржуване рішення у справі, яка переглядається, суд першої інстанції з посиланням на висновок суду у справі № 947/9216/22 щодо рахунку-фактури № 00011250 від 12.11.2021 року та Акту виконаних робіт № АГ-00000878 від 28.01.2022 року на суму 29 328,98 грн. щодо неналежності цих доказів, вважав ці обставини встановленими та доведеними. Апелянт вважає, що даний висновок райсуду не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки МТСБУ не приймало рішення про здійснення потерпілому регламентної виплати на підставі рахунку-фактури № 00011250 від 12.11.2021 року та Акту виконаних робіт № АГ-00000878 від 28.01.2022 року. Регламентна виплата у розмірі 11 957 грн. 40 коп., яка була здійснена на користь потерпілого заснована на звіті експерта-оцінювача і потерпілий вважаючи такий розмір виплати недостатнім звернувся до завдавача шкоди і МТСБУ з вимогами про стягнення різниці між фактичним розміром шкоди і регламентною виплатою. При цьому фактичний розмір шкоди потерпілий обґрунтовував тими документами, які оцінені судом при розгляді справи 947/9216/22 і були визнані судом неналежними доказами, які не підтверджують розмір заподіяних внаслідок ДТП, що мало місце 12.11.2021 року, збитків належному потерпілому транпортному засобу. При цьому судом при розгляді справи № 947/9216/22 не оцінювалася обґрунтованість і належність звіту № 81886 від 15.03.2022 року, виконаного за дорученням МТСБУ ФОП ОСОБА_3 , яким встановлено розмір відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу станом на 24.12.2021 року в сумі 11 957 грн. 40 коп., який дорівнював здійсненої МТСБУ регламентній виплаті потерпілому, який просить відшкодувати МТСБУ у справі, яка переглядається. Тобто предметом розгляду справи № 947/9216/22 була не правомірність здійсненої МТСБУ регламентної випати потерпілому, а виключно різниця між фактичним розміром шкоди 29 328,98 грн., обґрунтованість якого доводив у тій справі потерпілий ОСОБА_2 і фактично вже здійсненою МТСБУ виплатою 11 957 грн. 40 коп., правомірність якої завдавачем шкоди ОСОБА_1 в межах справи № 947/9216/22 не спростована. Представником відповідача ОСОБА_1 адвокатом Голєвою С.В. до Одеського апеляційного суду подана заява, в якій представник відповідача посилається на необгрунтованість апеляційної скарги, просить суд залишити рішення суду першої інстанції без змін та вказує, що крім справи № 947/9216/22, на яку в апеляційній скарзі містяться відповідні посилання щодо того, що в цій справі не оцінювалась правомірність звіту № 81886 від 15.03.2022 року, виконаного за дорученням МТСБУ ФОП ОСОБА_3 , яким встановлено розмір відновлювального ремонту 11 957 грн. 40 коп., виплаченого МТСБУ в якості регламентної виплати потерпілому ОСОБА_2 , останній також позивався окремо до ОСОБА_1 і просив з нього стягнути у справі різницю між фактичною сумою шкоди 29 328,98 грн. та вартістю відновлювального ремонту 20 452,39 грн., визначеною у звіті № 81886 від 15.03.2022 року, виконаним за дорученням МТСБУ ФОП ОСОБА_3 станом на 24.12.2021 року. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково. Відповідно до ч.1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Відповідно до ч.1,2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. Відмовляючи у позові Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу виплат 11 957 грн. 40 коп. та вартість послуг за проведення експертного дослідження 1 550 грн.,суд першої інстанції виходив з того, що - оцінка розміру матеріальної шкоди була предметом дослідження іншого складу суду по цивільної справі № 947/9216/22 за позовом ОСОБА_2 до Моторного (транспортного) страхового бюро України, ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки внаслідок ДТП, яке сталось 12.11.2021 року, в якій суд зазначив, що: «надані рахунок фактура №АГ-00011250 від 12.11.2021 року та акт виконаних робіт №АГ-00000878 від 28.01.2022 року, в яких перелічені роботи та матеріали необхідні для проведення відновлюваного ремонту автомобіля позивача, не співпадають з пошкодженнями, які були отримані автомобілем позивача під час ДТП, зафіксованими в схемі ДТП, а тому не підтверджують розмір заподіяних збитків транспортному засобу «Renault», державний номер НОМЕР_1 , саме внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 12.11.2021 року о 12 годині 50 хвилин в м. Одесі, площа Незалежності, 1, не є належними доказами та не приймаються судом до уваги. Інших належних доказів на підтвердження розміру заподіяних збитків транспортному засобу «Renault», державний номер НОМЕР_1 , саме внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 12.11.2021 року о 12 годині 50 хвилин в м. Одесі, зокрема, висновку експерта або автотоварознавчого дослідження визначення розміру матеріального збитку, завданого потерпілому внаслідок пошкодження ТЗ, позивачем суду надано не було, а тому встановити реальний розмір заподіяної шкоди неможливо». Дані обставини суд першої інстанції прийняв до уваги, як преюдиційні у відповідності до вимог ч.4 ст. 82 ЦПК України. Крім того, суд критично поставився до звіту № 81886 від 24.12.2021 року вказавши, що у протоколі огляду пошкодженого транспортного засобу марки «Renault», державний номер НОМЕР_1 , на підставі якого здійснено звіт № 81886 від 24.12.2021 року оцінювачем зазначено, що маються пошкодження двох передніх дверей і порогу дверей та пошкодження лакофарбового покриття задніх дверей, та у калькуляції розміру матеріальної шкоди зазначено необхідність маніпуляцій щодо ремонтних робіт відносно порогу правих та лівих дверей, облицювання порогу правих і лівих дверей та демонтування і фарбування правих і лівих дверей. Колегія суддів повністю не погоджується з таким висновком суду. З матеріалів справи вбачається та судом встановлено наступне. 12.11.2021 року о 12:50 годин на пл.. Незалежності, 1 в м. Одесі, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Opel державний номер НОМЕР_2 порушив вимоги п. п. 10.1, 10.9 «Правил дорожнього руху України», рухаючись заднім ходом не переконався у безпечності, не звернувся за допомогою до сторонніх осіб в результаті здійснив зіткнення з автомобілем Renault державний номер НОМЕР_1 . Від дорожньо-транспортної пригоди транспортні засіби отримали механічні ушкодження. Постановою Київського районного суду м. Одеси від 17.12.2021 року у справі про адміністративне правопорушення № 947/37505/21 ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУПАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу. На момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність власника автомобіля Opel державний номер НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_1 . у відповідності Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» застрахована не була. Потерпілий ОСОБА_2 16.02.2022 року звернувся до Моторного (транспортного) страхового бюро Україниіз заявою про здійснення регламентної виплати із відшкодування оціненої шкоди. За дорученням МТСБУ ФОП ОСОБА_3 виконаний звіт № 81886 від 15.03.2022 року, яким станом на 24.12.2021 року встановлено розмір відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу у розмірі 11 957 грн. 40 коп. Згідно з платіжним дорученням № 818354 від 28 березня 2022 року МТСБУ здійснило регламентну виплату у розмірі 11 957 грн. 40 коп. Крім того, згідно з платіжним дорученням № 818400 від 31 березня 2022 року МТСБУ сплатило ФОП ОСОБА_3 послуги за проведення експертного дослідження 1 550 грн. Колегія суддів виходить з наступного. Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного права. За змістом частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Статтею 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізм. Згідно зі статтею 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою. Деліктне зобов`язання виникає з факту завдання шкоди (зокрема, майнової) і триває до моменту її відшкодування потерпілому в повному обсязі особою, яка завдала шкоди (статті 11, 599, 1166 ЦК України). Сторонами деліктного зобов`язання зазвичай виступають потерпілий (кредитор) і заподіювач шкоди (боржник). Разом з тим, правила регулювання таких зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо заподіювачем, а іншою особою за умови, що законом передбачено такий обов`язок іншої особи, хоч вона шкоди й не заподіювала. Відповідно до статті 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників. Статтею 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом. Статтею 21 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено заборону експлуатації транспортного засобу на території України без чинного поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Пунктом 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. Отже, відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем дорожньо-транспортної пригоди, відповідальність яких застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виникло обов`язку з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність. При цьому вказаним Законом передбачені випадки виплати відшкодування шкоди потерпілим у разі використання транспортного засобу власником, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність. Згідно з підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 вказаного Закону МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі. Таким чином, у зв`язку із настанням події, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", МТСБУ здійснило відшкодування шкоди ОСОБА_2 . У підпункті 38.2.1 пункту 38.2 статті 38 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, що МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону. Постановою Київського районного суду м. Одеси від 17.12.2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 850 грн. Тобто шкода ОСОБА_2 у ДТП була завдана з вини ОСОБА_1 який керував автомобілем, не застрахувавши свою цивільно-правову відповідальність. Здійснивши за заявою потерпілого ОСОБА_2 в порядку п. п. «а» п. 41.1 статті 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» регламентну виплату у розмірі 11 957 грн. 40 коп. у відшкодування завданої потерпілому шкоди, МТСБУ у відповідності до п. п. 38.2.1 пункту 38.2 статті 38 цього ж Закону та ст. 1191 ЦК України, набуло право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу винного у спричиненні дорожньо-транспортної пригоди, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, із завдавача шкоди в порядку регресу здійсненої МТСБУ на користь потерпілого регламентної виплати 11 957 грн. 40 коп. Судом мотивована преюдиційність обставин, які встановлені під час розгляду справи № 947/9216/22 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та МТСБУ про стягнення різниці між фактичним розміром шкоди, завданої автомобілю 29 328,98 грн. та здійсненою регламентною виплатою 11 957,40 грн., визначеною у звіті № 81886 від 15.03.2022 року, виконаному за дорученням МТСБУ ФОП ОСОБА_3 станом на 24.12.2021 року. На підтвердження обґрунтування фактичного розміру шкоди 29 328,98 грн., позивач додав рахунок фактуру №АГ-00011250 від 12.11.2021 року та акт виконаних робіт №АГ-00000878 від 28.01.2022 року. При розгляді справи № 947/9216/22, суд не прийняв до уваги надані ОСОБА_2 рахунок фактуру №АГ-00011250 від 12.11.2021 року та акт виконаних робіт №АГ-00000878 від 28.01.2022 року, посилаючись на те, що ці документи не є належними доказами, оскільки перелічені у цих документах роботи та матеріали якості необхідні для проведення відновлюваного ремонту автомобіля позивача, не співпадають з пошкодженнями, які були отримані автомобілем позивача під час ДТП, зафіксованими в схемі ДТП, а тому не підтверджують розмір заподіяних збитків транспортному засобу «Renault», державний номер НОМЕР_1 , саме внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 12.11.2021 року о 12 годині 50 хвилин в м. Одесі, площа Незалежності,

1. Саме це стало підставою для відмови у позові ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та МТСБУ про стягнення різниці між фактичним розміром шкоди, завданої автомобілю 29 328,98 грн. та здійсненою регламентною виплатою 11 957,40 грн. Тобто предметом оцінки суду був не розмір регламентної виплати здійсненої МТСБУ в сумі 11 957 грн. 40 коп., а рахунок фактура №АГ-00011250 від 12.11.2021 року та акт виконаних робіт №АГ-00000878 від 28.01.2022 року, на які в обґрунтування фактичного розміру шкоди, завданої автомобілю 29 328,98 грн. посилався ОСОБА_2 для стягнення різниці між вказаним фактичним розміром шкоди та регламентною виплатою і саме через недоведеність фактичного розміру шкоди 29 328,28 грн. ОСОБА_2 було відмовлено у вимогах про стягнення різниці між фактичним розміром шкоди, завданої автомобілю 29 328,98 грн. та здійсненою регламентною виплатою 11 957,40 грн., визначеною у звіті № 81886 від 15.03.2022 року, виконаному за дорученням МТСБУ ФОП ОСОБА_3 станом на 24.12.2021 року. Крім того, у заяві до апеляційного суду представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Голєва С.В. звернула увагу, що аналогічній висновок про неналежність доказів фактичного розміру шкоди, завданої автомобілю набутий судом при розгляді іншої цивільної справи - № 947/25290/22 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки. Предметом заявленої вимоги у справі № 947/25290/22 є стягнення різниці між фактичним розміром шкоди, завданої автомобілю 29 328,98 грн. та вартістю відновлювального ремонту 20 452,39 грн., яка визначена у звіті № 81886 від 15.03.2022 року, виконаному за дорученням МТСБУ ФОП ОСОБА_3 станом на 24.12.2021 року. Отже, на відміну від справи 947/9216/22, в якій позов стосувався різниці між фактичним розміром шкоди, завданої автомобілю 29 328,98 грн. та здійсненою регламентною виплатою 11 957,40 грн., у справі № 947/25290/22 позов заявлений про стягнення різниці між фактичним розміром шкоди, завданої автомобілю 29 328,98 грн. та вартістю відновлювального ремонту 20 452,39 грн. В обох справах позивач ОСОБА_2 виходив з розміру фактичної шкоди завданої його автомобілю 29 328,98 грн., яку обгрунтовував рахунком-фактурою №АГ-00011250 від 12.11.2021 року та актом виконаних робіт №АГ-00000878 від 28.01.2022 року; в одній справі - здійсненою регламентною виплатою 11 957,40 грн., а в іншій справі - вартістю відновлювального ремонту 20 452,39 грн., які визначені у звіті № 81886 від 15.03.2022 року, виконаному за дорученням МТСБУ ФОП ОСОБА_3 станом на 24.12.2021 року При цьому, в розумінні звіту № 81886 від 15.03.2022 року, виконаному за дорученням МТСБУ ФОП ОСОБА_3 станом на 24.12.2021 року регламентна виплата 11 957,40 грн являє собою вартість відновлювального ремонту 20 452,39 грн. із застосуванням коефіцієнту зносу автомобіля потерпілого. У справах № 947/9216/22 та № 947/25290/22 предметом розгляду була різниця між фактичним розміром шкоди, який позивач визначив у 29 328,98 грн., які доводив рахунком-фактурою №АГ-00011250 від 12.11.2021 року та актом виконаних робіт №АГ-00000878 від 28.01.2022 року і які судами визнані неналежними доказами, оскільки перелічені у цих документах роботи та матеріали якості необхідних для проведення відновлюваного ремонту автомобіля позивача, не співпадають з пошкодженнями, які були отримані автомобілем позивача під час ДТП, зафіксованими в схемі ДТП, а тому не підтверджують розмір заподіяних збитків транспортному засобу «Renault», державний номер НОМЕР_1 , саме внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 12.11.2021 року о 12 годині 50 хвилин в м. Одесі, площа Незалежності, 1, що і стало підставою для відмови у заявлених ОСОБА_2 вимогах про стягнення різниці між фактичним розміром шкоди та регламентною виплатою в одній справі та вартістю відновлювального ремонту в іншій. Проте в обох справах судом не надано оцінки і не встановлювалась необґрунтованість звіту № 81886 від 15.03.2022 року, виконаному за дорученням МТСБУ ФОП ОСОБА_3 станом на 24.12.2021 року, в якому визначені регламентна виплата розрахована як вартість відновлювального ремонту із застосуванням коефіцієнту фізичного зносу та вартість відновлювального ремонту без застосування коефіцієнту фізичного зносу автомобіля потерпілого. Враховуючи наведене, у суду першої інстанції не було підстав для висновку з посиланням на обставини встановлені в іншій цивільній справі, щодо неналежності поданого МТСБУ доказу на підтвердження вимог про стягнення в порядку регресу регламентної виплати 11 957 грн. 40 коп. В якості додаткової підстави відмови у заявлених МТСБУ вимогах суд зазначив про власну критичну оцінку звіту № 81886 від 15.03.2022 року, виконаному за дорученням МТСБУ ФОП ОСОБА_3 станом на 24.12.2021 року, в якому визначена регламентна виплата 11 957,40 грн., розрахована як вартість відновлювального ремонту із застосуванням коефіцієнту фізичного зносу. Обгрунтовуючи свій висновок про критичність оцінки даного звіту, суд вказав на те, що у протоколі огляду пошкодженого транспортного засобу марки «Renault», державний номер НОМЕР_1 , на підставі якого здійснено звіт № 81886 від 24.12.2021 року оцінювачем зазначено, що маються пошкодження двох передніх дверей і порогу дверей та пошкодження лакофарбового покриття задніх дверей, та у калькуляції розміру матеріальної шкоди зазначено необхідність маніпуляцій щодо ремонтних робіт відносно порогу правих та лівих дверей, облицювання порогу правих і лівих дверей та демонтування і фарбування правих і лівих дверей. Проте зі змісту звіту № 81886 від 15.03.2022 року, виконаному за дорученням МТСБУ ФОП ОСОБА_3 станом на 24.12.2021 року та доданого до нього протоколу огляду транспортного засобу вбачається, що оцінювач зазначив про двері передні ліві, що узгоджується з описом пошкоджень, які зазначені у додатку схеми ДТП, складеною органами поліції. У калькуляції розміру матеріальної шкоди, яка міститься у звіті № 81886 від 15.03.2022 року, виконаному за дорученням МТСБУ ФОП ОСОБА_3 станом на 24.12.2021 року зазначено про ремонтні роботи передніх лівих дверей. Тобто зазначена у калькуляції «п.л. двері» помилково розтлумачено судом, як праві та ліві двері. Крім того слід також звернути увагу, що для найкращого підбору кольору та тональності лакофарби автомобіля, іноді виникає необхідність фарбування не лише безпосередньо пошкодженого машино-місця (двері, крило, капот тощо), а і примикаючих до цього машиномісця інших машиномісць, а також симметричних машиномісць (два крила, дві двері). Проте в даному випадку виходячи з кількості найменування машиномісця (1), у калькуляції про праві двері автомобіля не йшлося, а скорочення п. л. двері виходячи із встановлених у справі обставин, а також зазначених у калькуляції вартості та часу проведення відповідних робіт з демонтажу та фарбування відповідно 160 грн та 0,4 години (зняття/встановлення) та 3 012,38 грн. (вартість лакофарбового матеріалу), стосуються одного машиномісця і не є скороченням повного найменування - праві та ліві двері, а означає передні ліві двері, що узгоджується з протоколом огляду транспортного засобу та описом пошкоджень, які зазначені у додатку схеми ДТП, складеною органами поліції. Оскільки обґрунтованість звіту № 81886 від 15.03.2022 року, виконаному за дорученням МТСБУ ФОП ОСОБА_3 станом на 24.12.2021 року відповідачем у встановленому порядку не спростована, рішення суду не може залишатися в силі і підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позовних вимог про відшкодування з відповідача на користь позивача в порядку регресу виплат, пов`язаних з регламентною виплатоюу розмірі 11 957,40 грн. Крім того, стягненню з відповідача підлягає також вартість сплачених МТСБУ на користь ФОП ОСОБА_3 послуг з виконання експертного дослідження у розмірі 1 550 грн. Відповідно до ч.13 ст.141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. З матеріалів справи вбачається, що позивачем при поданні позову до суду заявлено позовні вимоги на загальну суму 13 507 грн. 40 коп. (1 957,40 + 1 550) та сплачено судовий збір 2 481 грн. За подання апеляційної скарги позивачем сплачено 3721 грн. 50 коп. Оскільки в порядку апеляційного перегляду, рішення районного суду скасовано та ухвалено нове судове рішення про задоволення позову, понесені позивачем витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача. Разом з тим, колегія суддів враховує, що ОСОБА_1 є інвалідом 2-ї групи довічно з 23.05.2023 року. Тобто на момент вирішення питання про перерозподіл витрат в суді апеляційної інстанції відповідач є звільненим від сплати судового збору в силу Закону України «Про судовий збір» і тому понесені позивачем витрати зі сплати судового збору в суді першої та апеляційної інстанції слід компенсувати за рахунок держави в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України. На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381, 383 ЦПК України, Одеський апеляційний суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України- задовольнити частково. Рішення Київського районного суду м. Одеси від 11 квітня 2023 року скасувати та ухвалити нове судове рішення. Позов Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу виплат, пов`язаних з регламентною виплатою задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (ЄДРПОУ 21647131) в порядку регресу суму сплаченого відшкодування, пов`язаного з регламентною виплатою у розмірі 11 957 грн. 40 коп. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (ЄДРПОУ 21647131) суму понесених витрат на встановлення розміру збитку у розмірі 1 550 грн. Компенсувати Моторному (транспортному) страховому бюро України (ЄДРПОУ 21647131) за рахунок Держави в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України судовий збір, сплачений за подання позову до суду у розмірі 2 481 грн. та судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 3 721 грн. 50 коп., а всього - 6 202 грн. 50 коп. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає за виключенням випадків передбачених частиною 3 статті ст. 389 ЦПК України. Головуючий: О.М.Таварткіладзе Судді: А.П.Заїкін С.О.Погорєлова