Постанова 4824 № 363/5052/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД справа №363/5052/24 Головуючий у І інстанції - Лукач О.П. апеляційне провадження №22-ц/824/7593/2025 Доповідач у ІІ інстанції - Приходько К.П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 31 липня 2025року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Приходька К.П., суддів Писаної Т.О., Журби С.О., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 03 січня 2025 року у справі за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу, пов`язаних з регламентною виплатою, - установив: У жовтні 2024 року МТСБУ звернулось до Вишгородського районного суду Київської області із позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу, пов`язаних з регламентною виплатою. Свої позовні вимоги мотивувало тим, що02 серпня 2022 року у м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Hyundai», державний номерний знак НОМЕР_1 , яким керував водій ОСОБА_1 , та транспортного засобу «Skoda», державний номерний знак НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_2 , внаслідок чого було пошкоджено транспортний засіб останнього та йому завдано шкоди. Згідно Довідки №3022221407844723 про ДТП та Постанови Оболонського районного суду міста Києва від 07 вересня 2022 року, ДТП сталося внаслідок порушення водієм ОСОБА_1 ПДР України. В порушення умов Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», цивільно-правову відповідальність ОСОБА_1 за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на момент ДТП застраховано не було. Потерпіла особа (власник транспортного засобу Skoda (д.р.н. НОМЕР_3 ) звернулась до МТСБУ із заявою про відшкодування заподіяної шкоди. Відповідно до Звіту оцінювача розмір збитку, завданий потерпілій стороні, становить 28473,95 грн. Відповідно до Наказу №3/9428 від 07 жовтня 2022 року та вимог Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», розмір регламентної виплати (з урахуванням витрат на збір документів та визначення розміру шкоди) склав 31853,95 грн., та було сплачено ним, МТСБУ, потерпілій особі. Розмір витрат на збір документів та визначення розміру шкоди, щодо зазначеного страхового випадку склав 3380 грн., яке ним було сплачено особам, які надавали послуги по врегулюванню по справі, здійснювали збір документів та визначення розміру завданої шкоди. Вказувало, що ним наведено розрахунок регламентної виплати МТСБУ за зазначеним вище страховим випадком: 28473,95 грн. + 3380 грн. = 31853,95 грн. (28473,95 грн. - розмір завданої шкоди потерпілій особі; 3380 грн. - витрати на послуги по врегулюванню по справі та визначення розміру шкоди). Зазначало, що до нього, МТСБУ, у порядку регресу перейшло право вимоги на отримання від ОСОБА_1 компенсації у повному обсязі регламентної виплати - матеріальної шкоди, заподіяної власнику автомобіля Skoda (д.р.н. НОМЕР_4 ), внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 02 серпня 2022 року. Наголошувало, що з метою досудового врегулювання спору, на адресу відповідача було надіслано претензію, однак з боку відповідача не було вчинено жодних дій для відшкодування завданих збитків. Просило суд, стягнути з ОСОБА_1 на свою користь грошові кошти у розмірі 31853,95 грн. на відшкодування шкоди в порядку регресу та судовий збір у розмірі 3028 грн. Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 03 січня 2025 року відмовлено у задоволенні зазначеного вище позову. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, МТСБУ подало апеляційну скаргу, вважаючи, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції порушено норми процесуального та матеріального права, не враховано обставини, які мають суттєве значення для справи. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначило, що суд першої інстанції помилково вважав, що відповідач належить до категорії громадян України, вказаних у п. 13.1 ст. 13 Закону «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», оскільки наявність у довідці про ДТП інформації про пільгове посвідчення (серія, номер) не підтверджує факту, що відповідач належить саме до категорії громадян України, вказаних у п. 13.1. ст. 13 Закону № 1961-IV. В довідці про ДТП не зазначено, яку саме пільгу мав відповідач, при цьому відповідач міг мати пільгу з підстав, що він є учасником війни, особа з інвалідністю ІІ або ІІІ групи, особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, пенсіонер (п. 13.2 ст. 13 Закону № 1961-IV). Таким чином, до нього, МТСБУ, у порядку регресу перейшло право вимоги на отримання від відповідача компенсації у повному обсязі регламентної виплати - матеріальної шкоди, заподіяної власнику автомобіля Skoda (д.р.н. НОМЕР_3 ), внаслідок ДТП, яка мала місце 02 серпня 2022 року в м. Києві. Просило суд, скасувати рішення Вишгородського районного суду Київської області від 03 січня 2025 року та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити. Відзив на апеляційну скаргу у визначений судом апеляційної інстанції строк не надходив. Відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України. У відповідності до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Згідно з ч. 3 ст. 369 ЦПК України, з урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути апеляційні скарги, зазначені в частинах першій та другій цієї статті, у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи. Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Враховуючи вищевикладене, оскільки із матеріалів справи не вбачається обставин, які б унеможливлювали розгляд справи без повідомлення учасників справи, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне. Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 02 серпня 2022 року у м. Києві по пр-ту Мінський перетин з вул. Дніпроводська, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів: «Hyundai», державний номер НОМЕР_1 , та «Skoda», державний номерний знак НОМЕР_3 . Транспортний засіб марки «Skoda», державний номерний знак НОМЕР_3 , власником якого є ОСОБА_2 , на момент дорожньо-транспортної пригоди був застрахований у страховій компанії ТДВ «СГ «Оберіг», поліс №233538. Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «Hyundai», державний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_1 не була застрахована, при цьому зазначено про наявність пільгового посвідчення серію та номер якого - НОМЕР_5 . Постановою Оболонського районного суду міста Києва від 07 вересня 2022 року у справі №756/6715/22, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та щодо нього застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн., а також стягнуто судовий збір. З урахуванням положень частин 4, 5 ст. 82 ЦПК України, винуватість відповідача - ОСОБА_1 у вчинені ДТП встановлена та не підлягає доведенню, відповідно до постанови Оболонського районного суду міста Києва від 07 вересня 2022 року у адміністративній справі №756/6715/22. 03 серпня 2022 року, власник автомобіля «Skoda», державний номерний знак НОМЕР_3 , ОСОБА_2 звернувся до МТСБУ із заявою про виплату страхового відшкодування у розмірі оціненої шкоди, заподіяної в результаті пошкодження належному йому транспортного засобу, шляхом перерахуванням коштів на вказаний у заяві картковий рахунок, долучивши до заяви пакет документів щодо ДТП. Відповідно до Звіту №36107 від 22 серпня 2022 року про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу «Skoda», державний номерний знак НОМЕР_2 , складеного суб`єктом оціночної діяльності - ФОП ОСОБА_3 , вартість матеріального збитку, заподіяного власнику КТЗ після аварійного пошкодження КТЗ «Skoda Octavia», державний номерний знак НОМЕР_2 , станом на 02 серпня 2022 року, становить 28473,95 грн. На підставі заяви ОСОБА_2 (власника пошкодженого транспортного засобу «Skoda», державний номерний знак НОМЕР_2 ), відповідно до Наказу МТСБ України від 07 жовтня 2022 року №3/9428 (справа №85565) та Довідки МТСБ України від 06 жовтня 2022 року №1, МТСБ України здійснило регламентну виплату потерпілому у ДТП особі - ОСОБА_2 у розмірі 28473,95 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 07 жовтня 2022 року №934586. Крім цього, на підставі рахунку №2734 від 29 серпня 2022 року (по справі №85565) та акту виконаних робіт, згідно платіжної інструкції №933557 від 07 вересня 2022 року, МТСБ України перерахувало ФОП ОСОБА_3 кошти за надані ним послуги у розмірі 3380 грн. 12 червня 2024 року МТСБ України адресувало ОСОБА_1 письмову Претензію та запропоновано, протягом семи днів з моменту отримання, в добровільному порядку компенсувати МТСБ України витрати у розмірі 31853,95 грн. Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що водій ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом «Hyundai», державний номерний знак НОМЕР_1 , має пільгове посвідчення НОМЕР_5 , а тому, у відповідності до п. 13.1 ст. 13 Закону № 1961-IV він, звільнений від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України, а тому, суд першої інстанції дійшов висновку що у спірних правовідносинах, коли винуватцем у ДТП є особа, що належить до категорії громадян України, вказаних у п. 13.1. ст. 13 Закону 1961-IV, обов`язок відшкодування завданих збитків закон (підпункту «г» п. 41.1 ст. 41 Закону 1961-IV) покладає на МТСБУ. З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може з огляду на наступне. Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. У частинах 1, 2 та 5 ст.263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно із статтями 3, 4 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників. Суб`єктами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є страхувальники, страховики, особи, цивільно-правова відповідальність яких застрахована, МТСБУ та потерпілі. Відповідно до ст. 21 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», забороняється експлуатація транспортного засобу без поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України, або поліса (сертифіката) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладеного в іншій країні з уповноваженою організацією із страхування цивільно-правової відповідальності, з якою МТСБУ уклало угоду про взаємне визнання договорів такого страхування (п. 21.1.); при використанні транспортного засобу в дорожньому русі особа, яка керує ним, зобов`язана мати при собі страховий поліс (сертифікат). Страховий поліс пред`являється посадовим особам органів. визначених у п. 21.2. цієї статті, на їх вимогу (п. 21.3.). Як встановлено, в порушення вимог Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», в редакції чинній на дату дорожньо-транспортної пригоди, цивільно-правову відповідальність ОСОБА_1 за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на момент дорожньо-транспортної пригоди застраховано не було. Положеннями ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що у разі настання страхового випадку, страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Згідно підпункту «а» п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність. Згідно із ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). За змістом частин 1, 2 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (ч. 2 ст. 1187 ЦК України). Відповідно до ч. 1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення. Тобто, відповідно до статей 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини. Згідно із ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом. Відповідно до підпункту 38.2.1 п. 38.2 ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов: до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність. Встановлено, що на підставі заяви ОСОБА_2 (власника пошкодженого транспортного засобу «Skoda», державний номерний знак НОМЕР_2 ), відповідно до Наказу МТСБ України від 07 жовтня 2022 року №3/9428 (справа №85565) та Довідки МТСБУ від 06 жовтня 2022 року №1, МТСБ України здійснило регламентну виплату потерпілому у ДТП особі - ОСОБА_2 у розмірі 28473,95 грн., та на підставі рахунку №2734 від 29 серпня 2022 року (по справі №85565) та акту виконаних робіт, МТСБУ перерахувало ФОП ОСОБА_3 кошти за надані ним послуги у розмірі 3380 грн. Отже, колегія суддів дійшла висновку, що до МТСБУ, у порядку регресу, перейшло право вимоги на отримання від відповідача компенсації у повному обсязі регламентної виплати - матеріальної шкоди, заподіяної власнику автомобіля Skoda (д.р.н. НОМЕР_3 ), внаслідок ДТП, яка мала місце 02 серпня 2022 року в м. Києві. Таким чином, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку, що водій ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом «Hyundai», державний номерний знак НОМЕР_1 , має пільгове посвідчення НОМЕР_5 , а тому, у відповідності до п. 13.1 ст. 13 Закону №1961-IV він, звільнений від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України, а тому обов`язок відшкодування завданих збитків Закон 1961-IV (підпункту «г» п. 41.1 ст. 41) покладає на МТСБУ, оскільки наявність у довідці про дорожньо-транспортну пригоду інформації про пільгове посвідчення (серія, номер) не підтверджує факту, що відповідач належить саме до категорії громадян України, вказаних у п. 13.1. ст. 13 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». У вказаній довідці не зазначено, яку саме пільгу мав ОСОБА_1 , а тому колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції помилкового застосував п. 13.1. ст. 13 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» до даних правовідносин та відмовив у задоволенні позову. Враховуючи зазначене вище, перевіряючи законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги колегія судів вважає, що рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову. Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. За таких обставин рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог не відповідає матеріалам справи, ухвалене з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, та з порушенням норм матеріального і процесуального права, а відтак відповідно до вимог ст. 376 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позову МТСБУ до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу. За змістом підпунктів «б», «в» п. 4 ч. 1 ст. 382 ЦПК України, у постанові суду апеляційної інстанції має бути зазначено про новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, у випадку скасування або зміни судового рішення; та розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. У частинах 1, 13 ст. 141 ЦПК України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Відтак, розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи в суді першої інстанції та її переглядом у судах апеляційної та касаційної інстанцій, має здійснити той суд, який ухвалює остаточне рішення у справі, враховуючи загальні правила розподілу судових витрат. Аналогічної позиції дотримується і Велика Палата Верховного Суду (див. постанови від 27 листопада 2019 року у справі №242/4741/16-ц (провадження №14-515цс19), від 4 грудня 2019 року у справі №917/1739/17 (провадження №12-161гс19)). На підставі викладеного з відповідача стягуються документально підтверджені судові витрати, понесені позивачем у межах даної справи, а саме 3028 грн. сплаченого судового збору за пред`явлення позову та 4542грн. - за подання апеляційної скарги, а всього підлягає стягненню 7570 грн. судових витрат. Керуючись ст. ст. 7, 367, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд, - постановив: Апеляційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України задовольнити. Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 03 січня 2025 року скасувати та ухвалити нове. Позов Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу, пов`язаних з регламентною виплатою задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_6 ) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (ЄДРПОУ 21647131) понесені витрати, пов`язані з відшкодуванням шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 31853, 95 грн. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_6 ) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (ЄДРПОУ 21647131) судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 3028 грн., та за подання апеляційної скарги у розмірі 4542грн., а всього - 7570 грн. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, окрім випадків, передбачених ч.3 ст.389 ЦПК України. Суддя-доповідач К.П. Приходько Судді Т.О. Писана С.О. Журба