Ухвала КЦС ВС № 333/10501/14-ц

УХВАЛА 20 жовтня 2023 року м. Київ справа № 333/10501/14-ц провадження № 61-14382ск23 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Фаловської І. М. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Запорізького апеляційного суду від 06 вересня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Шоста запорізька державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, ВСТАНОВИВ: У грудні 2014 року ОСОБА_1 звернулася до суду з указаним позовом, у якому просила визнати причину пропуску строку звернення до нотаріальної контори поважною та надати їй додатковий строк два місяці для подання заяви про прийняття спадщини до Шостої запорізької державної нотаріальної контори після смерті батьків - ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 . Заочним рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 03 березня 2015 року позов задоволено. Визначено ОСОБА_1 додатковий строк для подання нею заяви про прийняття спадщини після смерті батьків - ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , протягом двох місяців з моменту набрання цим рішенням законної сили. Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 07 червня 2022 року заяву ОСОБА_5 про перегляд заочного рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 03 березня 2015 року залишено без задоволення. Постановою Запорізького апеляційного суду від 13 вересня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 та ОСОБА_4 задоволено. Заочне рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 03 березня 2015 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено. Постановою Верховного Суду від 27 квітня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Постанову Запорізького апеляційного суду від 13 вересня 2022 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 16 травня 2023 року прийнято до свого провадження справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_5 та ОСОБА_4 - адвоката Рогави І. Т. на заочне рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 03 березня 2015 року. Залучено в порядку правонаступництва після померлого відповідача ОСОБА_2 його правонаступника ОСОБА_5 . Справу призначено до розгляду. Ухвалою Верховного Суду від 28 серпня 2023 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Запорізького апеляційного суду від 16 травня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Шоста запорізька державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Постановою Запорізького апеляційного суду від 06 вересня 2023 року заочне рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 03 березня 2015 року у цій справі скасовано та прийнято нову постанову. Відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Шоста запорізька державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини. 03 жовтня 2023 року ОСОБА_1 , засобами поштового зв`язку, звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Запорізького апеляційного суду від 06 вересня 2023 року та направити справу на новий розгляд до Запорізького апеляційного суду. Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження). Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). За частиною першою статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження). Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України. Частиною восьмою статті 394 ЦПК України передбачено, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу. Якщо разом з касаційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття касаційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено цим Кодексом. У касаційній скарзі заявник посилається на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, зокрема вказує, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 2-1625/1997 (провадження № 61-6331св18), від 11 листопада 2020 року у справі № 750/262/20, від 13 грудня 2018 року у справі № 459/295/16-ц, від 11 липня 2018 року у справі № 381/4482/16-ц, від 06 червня 2018 року у справі № 592/9058/17-ц, від 12 лютого 2018 року у справі № 712/656/15-ц, від 18 січня 2018 року у справі № 198/476/16-ц, від 26 жовтня 2022 року у справі № 522/17925/16, від 21 вересня 2020 року у справі № 130/2517/18. Також у касаційній скарзі заявник посилається на пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України, зокрема на пункт 5 частини першої статті 411 ЦПК України та вказує, що апеляційним судом справу розглянуто за її відсутності, оскільки її належним чином не повідомлено про дату, час і місце судового засідання. Касаційна скарга подана у визначений законодавством строк та оформлена відповідно до вимог статті 392 ЦПК України, зокрема містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України. З огляду на викладене, касаційний суд доходить висновку про відкриття касаційного провадження та витребування матеріалів справи. Також у касаційній скарзі заявлено клопотання про зупинення виконання постанови Запорізького апеляційного суду від 06 вересня 2023 року до закінчення її перегляду в касаційному порядку. Клопотання мотивоване тим, що не вчинення дії із зупинення виконання постанови Запорізького апеляційного суду від 06 вересня 2023 року спричинить ухвалення інших судових рішень, ніж ті, що були раніш ухвалені, у цивільних справах за участю тих же осіб, зокрема у справі № 333/10501/14 про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину за законом та № 333/8176/15 про визнання недійсним частково договору дарування частини квартири та визнання права власності на частину квартири, з подальшим можливим їх переглядом, а це спричинить плутанину та недоцільні судові розгляди різних скарг та заяв у вказаних справах. У той же час зупинення виконання постанови Запорізького апеляційного суду від 06 вересня 2023 року до розгляду касаційної скарги не вплине суттєво на права та інтереси ОСОБА_6 і не завдасть їм збитків, оскільки вони займають спірну квартиру. Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії. Згідно з частиною першою статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку. Вирішуючи клопотання про зупинення виконання судових рішень, суд виходить з того, що відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Згідно зі статтею 18 ЦПК України та статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Клопотання про зупинення виконання (дії) судового рішення має бути мотивованим, містити достатні та обґрунтовані підстави для зупинення виконання судового рішення. У клопотанні особа повинна навести обґрунтування своїх вимог та довести, що захист її прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або буде неможливим повернення виконання судових рішень у разі, якщо вони будуть скасовані. Вирішуючи питання про зупинення виконання судового рішення, суд касаційної інстанції враховує існування об`єктивної необхідності у цьому, зокрема у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, забезпечення дотримання балансу інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки. Заявник повинен навести обґрунтування відповідної вимоги та довести, що захист його прав та інтересів стане об`єктивно неможливим без вжиття таких заходів; для відновлення порушених прав необхідно буде докласти надмірних зусиль та/або витрат. Європейський суд з прав людини в рішенні від 20 липня 2004 року у справі «Шмалько проти України» (заява № 60750/00) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Також суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункт 55), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що у більшості правових систем існують процедури зупинення або відстрочення виконання рішення; зупинення або відстрочення є, безперечно, необхідними в деяких випадках. Доводи клопотання ОСОБА_1 не свідчать про необхідність зупинення виконання постанови Запорізького апеляційного суду від 06 вересня 2023 року, оскільки вони є лише припущенням про ймовірність настання певних наслідків у майбутньому. Отже, заявницею не доведено існування об`єктивної необхідності в такому зупиненні. Сама по собі незгода з оскаржуваними судовими рішеннями не є підставою для зупинення виконання постанови Запорізького апеляційного суду від 06 вересня 2023 року на час перегляду справи в касаційному порядку. Враховуючи, що зупинення виконання/дії судових рішень відповідно до статті 436 ЦПК України є правом, а не обов`язком суду та, беручи до уваги, що однією із засад (принципів) цивільного судочинства є обов`язковість судового рішення, з огляду на відсутність у суду касаційної інстанції підстав для висновку про необхідність зупинення виконання постанови Запорізького апеляційного суду від 06 вересня 2023 року, оскільки на доведення таких підстав не наведено документально обґрунтованих обставин, у суду касаційної інстанції відсутні підстави для задоволення зазначеного клопотання. У таких висновках визначальними є правила статей 12 та 13 ЦПК України. Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. У разі необхідності учасники справи можуть бути викликані для надання пояснень у справі. Керуючись статтями 389, 390, 394, 395, 402, 406 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Відкрити касаційне провадження у справі. Витребувати з Комунарського районного суду м. Запоріжжя цивільну справу № 333/10501/14-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Шоста запорізька державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про зупинення виконання постанови Запорізького апеляційного суду від 06 вересня 2023 року до закінчення її перегляду в касаційному порядку. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: В. В. Сердюк В. М. Ігнатенко І. М. Фаловська