LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КЦС ВС761/16609/20

від 19.09.2023 · Цивільна
Резолютивна:Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні заяви про повернення судового збору. Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала 19 вересня 2023 року місто Київ справа № 761/16609/20 провадження № 61-708к22 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Погрібного С. О. розглянув заяву ОСОБА_1 про повернення судового збору у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Аграрний фонд», третя особа - ОСОБА_2 , про визнання недійсним та скасування наказу, стягнення вихідної допомоги та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 у червні 2020 року звернувся до суду із позовом до Акціонерного товариства «Аграрний фонд» (далі - АТ «Аграрний фонд»), яке є правонаступником Публічного акціонерного товариства «Аграрний фонд» (далі - ПАТ «Аграрний фонд»), третя особа - ОСОБА_2 , у якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просив визнати недійсним і скасувати наказ ПАТ «Аграрний фонд» від 18 травня 2020 року № 183-к «Про внесення змін до наказу про звільнення від 14 травня 2020 року № 169-к» та вчинений на його підставі запис від 13 травня 2020 року № 45 у трудовій книжці ОСОБА_1 , стягнути із ПАТ «Аграрний фонд» на користь його, ОСОБА_1 , 2 728 453, 00 грн, у тому числі: 1 521 162, 00 грн вихідної допомоги та 1 207 291, 00 грн середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 14 травня 2020 року до 20 серпня 2020 року. Рішенням від 05 квітня 2021 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 08 грудня 2021 року,Солом`янський районний суд міста Києва частково задовольнив позов ОСОБА_1 . Суд стягнув з АТ «Аграрний фонд» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені у розмірі 48 348, 20 грн. В іншій частині вимог позову відмовив. Здійснив розподіл судових витрат. ОСОБА_1 13 січня 2022 року звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просив скасувати рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 05 квітня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 08 грудня 2021 року в частині відмови у задоволенні позову, задовільнити позов повністю, рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 05 квітня 2021 року в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 48 348, 20 грн залишити без змін. АТ «Аграрний фонд» 03 лютого 2022 року звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просило скасувати рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 05 квітня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 08 грудня 2021 року у частині задоволення позовних вимог про стягнення з АТ «Аграрний фонд» на користь ОСОБА_1 48 348, 20 грн середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Постановою від 06 липня 2022 року Верховний Суд задовольнив частково касаційні скарги ОСОБА_1 та АТ «Аграрний фонд». Суд скасував рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 05 квітня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 08 грудня 2021 року. Закрив провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до АТ «Аграрний фонд», третя особа - ОСОБА_2 , про визнання недійсним та скасування наказу, стягнення вихідної допомоги та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Роз`яснив позивачу, що розгляд справи за його позовом віднесено до юрисдикції господарських судів. ОСОБА_1 26 липня 2022 року звернувся до Верховного Суду із заявою про направлення справи для продовження розгляду за встановленою юрисдикцією до Господарського суду міста Києва. Ухвалою від 17 серпня 2022 року Верховний Суд передав справу № 761/16609/20 за позовом ОСОБА_1 до АТ «Аграрний фонд», третя особа - ОСОБА_2 , про визнання недійсним та скасування наказу, стягнення вихідної допомоги та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні до Господарського суду міста Києва. ОСОБА_1 19 та 28 вересня 2022 року звернувся до Верховного Суду із заявами про повернення судового збору, сформованими в системі «Електронний суд», в яких просив повернути йому судовий збір, сплачений за подання позовної заяви, апеляційної та касаційної скарг. Ухвалою від 03 жовтня 2022 року Верховний Суд частково задовольнив заяви ОСОБА_1 ; зобов`язав ГУК у Солом`янському районі м. Києва повернути заявнику сплачений ним судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 17 025, 00 грн згідно з квитанцією від 26 серпня 2021 року № 15; зобов`язав ГУК у Печерському районі м. Києва повернути ОСОБА_1 сплачений ним судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 22 049, 98 грн згідно з квитанцією від 17 лютого 2022 року №

67. Водночас Верховний Суд не встановив підстав для повернення ОСОБА_1 судового збору за подання позовної заяви, оскільки у матеріалах справи немає доказів сплати заявником судового збору за розгляд справи у суді першої інстанції. Копію зазначеної ухвали та оригінали квитанцій від 26 серпня 2021 року № 15 та від 17 лютого 2022 року № 67 ОСОБА_1 отримав в приміщенні Верховного Суду 17 жовтня 2022 року. Втім, 12 вересня 2023 року до Верховного Суду повторно надійшла заява ОСОБА_1 про повернення судового збору, сплаченого за подання позовної заяви, апеляційної та касаційної скарг. Ця заява сформована в системі «Електронний суд» 27 вересня 2022 року та аналогічна за змістом до заяв ОСОБА_1 , сформованих в системі «Електронний суд» 19 та 28 вересня 2022 року. Дослідивши заяву, Верховний Суд не встановив підстав для її задоволення, оскільки сплачений ОСОБА_1 судовий збір за подання апеляційної скарги за квитанцією від 26 серпня 2021 року № 15 у розмірі 17 025, 00 грн та судовий збір за подання касаційної скарги згідно з квитанцією від 17 лютого 2022 року № 67 у розмірі 22 049, 98 грн повернуто заявнику на підставі ухвали Верховного Суду від 03 жовтня 2022 року. ОСОБА_1 17 жовтня 2022 року отримав копію зазначеної ухвали та оригінали квитанцій про сплату судового збору. Отже, оскільки ОСОБА_1 повернуто судовий збір, сплачений ним за подання апеляційної та касаційної скарг, а доказів сплати заявником судового збору за розгляд справи у суді першої інстанції в матеріалах справи немає та до повторно поданої заяви про повернення судового збору такі докази ним не додано, тобто питання порушене ОСОБА_1 у повторно поданій заяві, яка отримана Верховним Судом 12 вересня 2023 року, вже вирішено, тому в задоволенні цієї заяви потрібно відмовити. Керуючись статтями 260, 261 ЦПК України Верховний Суд

УХВАЛИВ: Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні заяви про повернення судового збору. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя С. О. Погрібний

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»