Ухвала КЦС ВС № 202/2234/16-ц

Ухвала 17 грудня 2021 року місто Київ справа № 202/2234/16-ц провадження № 61-10234св20 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - ОСОБА_2 , треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробничий центр «Енергія-Сервіс», Товариство з обмеженою відповідальністю «Тайсон Інвестмент Групп», Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРЩЕББУД», особа, яка подала касаційну скаргу, - ОСОБА_3 , розглянув у порядку письмового провадження клопотання ОСОБА_4 про повернення судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги на постанову Дніпровського апеляційного суду від 29 січня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави, визнання права власності, припинення права власності, за позовом третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору - Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого центру «Енергія-Сервіс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тайсон Інвестмент Групп», Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРЩЕББУД», ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 у квітні 2016 року звернувся до суду з позовом про звернення стягнення на предмет застави, визнання права власності, припинення права власності. Також до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробничий центр «Енергія-Сервіс» (далі - ТОВ НВЦ «Енергія-Сервіс») із позовом про звернення стягнення на предмет застави. Заочним рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12 квітня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено. В рахунок погашення заборгованості за договором позики від 05 січня 2016 року, укладеним між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у розмірі 790 000, 00 грн, на підставі пункту 5 договору позики від 05 січня 2016 року звернуто стягнення на предмет застави, а саме: квартиру, загальною площею 70, 1 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Припинено право власності ОСОБА_2 на зазначену квартиру. Визнано за ОСОБА_1 право власності на зазначену квартиру. Додатковим рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12 квітня 2016 року позов третьої особи ТОВ НВЦ «Енергія-Сервіс» задоволено. Визнано недійсним договір іпотеки від 06 грудня 2010 року № 04-589/1-1, укладений між Публічним акціонерним товариством «БАНК НАЦІОНАЛЬНИЙ КРЕДИТ» (далі - ПАТ «БАНК НАЦІОНАЛЬНИЙ КРЕДИТ») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Тайсон Інвестмент групп» (далі - ТОВ «Тайсон Інвестмент групп»), посвідчений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Воробйовою Тетяною Антонівною. Визнано недійсним договір про внесення змін до договору іпотеки від 12 квітня 2012 року № 2248, що укладений між ПАТ «БАНК НАЦІОНАЛЬНИЙ КРЕДИТ» та ТОВ «Тайсон Інвестмент групп», посвідчений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Воробйовою Т. А. Скасовано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень запис про іпотеку від 06 грудня 2010 року за номером 5518082; запис про заборону на нерухоме майно від 06 грудня 2010 року за номером 5518093; запис про іпотеку від 06 грудня 2010 року за номером 5518155; запис про заборону на нерухоме майно від 06 грудня 2010 року за номером 5518148; запис про іпотеку від 06 грудня 2010 року за номером 5518222; запис про заборону на нерухоме майно від 06 грудня 2010 року за номером 5518212; запис про іпотеку від 06 грудня 2010 року за номером 5518194; запис про заборону на нерухоме майно від 06 грудня 2010 року за номером 5518185; запис про іпотеку від 06 грудня 2010 року за номером 5518138; запис про заборону на нерухоме майно від 06 грудня 2010 року за номером 5518127; запис про іпотеку від 06 грудня 2010 року за номером 5518253; запис про заборону на нерухоме майно від 06 грудня 2010 року за номером 5518251. В рахунок погашення заборгованості за договором позики від 01 вересня 2010 року, укладеним між ТОВ НВЦ «Енергія-Сервіс» та ТОВ «Тайсон Інвестмент групп» у розмірі 6 000 000, 00 грн, на підставі пункту 5 договору позики від 01 вересня 2010 року звернуто стягнення на предмет застави шляхом визнання права власності за ТОВ НВЦ «Енергія-Сервіс» на такі об`єкти нерухомості: - земельну ділянку за кадастровим номером 3222480400:05:004:0123, площею 2, 4045 га, що розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Білогородка; - земельну ділянку за кадастровим номером 3222480400:05:004:0125, площею 3, 6307 га, що розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Білогородка; - земельну ділянку за кадастровим номером 3222480400:05:004:0127, площею 5, 7720 га, що розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Білогородка; - земельну ділянку за кадастровим номером 3222480400:05:004:0126, площею 2, 4080 га, що розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Білогородка; - земельну ділянку за кадастровим номером 3222480400:05:004:0124, площею 4, 6549 га, що розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Білогородка; - земельну ділянку за кадастровим номером 3222480400:05:004:0131, площею 4, 9367 га, що розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Білогородка. Здійснено розподіл судових витрат. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 29 січня 2020 року додаткове рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12 квітня 2016 року скасовано. У задоволенні позову третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору ТОВ НВЦ «Енергія-Сервіс» відмовлено. Здійснено розподіл судових витрат. ОСОБА_3 , яка не залучалася судом апеляційної інстанції до участі у справі, 10 липня 2020 року звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просила скасувати рішення суду апеляційної інстанції, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Ухвалою Верховного Суду від 02 серпня 2021 року касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_3 у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави, визнання права власності, припинення права власності, за позовом третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого центру «Енергія-Сервіс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тайсон Інвестмент Групп», Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРЩЕББУД», ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави закрито. ОСОБА_3 звернулася із клопотанням про повернення судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги. Дослідивши клопотання, Верховний Суд дійшов висновку, що воно не підлягає задоволенню з огляду на таке. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях. В ухвалі Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 22 листопада 2019 року у справі № 816/731/16 (провадження № К/9901/9639/19) зроблено висновок про те, що пункт 5 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» передбачає можливість повернення судового збору лише у випадку закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях. Наслідком закриття провадження у справі є відсутність (скасування) рішення, яким закінчено розгляд справи по суті, тоді як закриття касаційного провадження призведе до залишення оскаржуваних судових рішень в силі. Указане підтверджує різне значення понять «закриття провадження у справі» та «закриття касаційного провадження» та неможливість їх ототожнення. Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 820/4918/16 (провадження № 11-42апп19) та ухвалах Верховного Суду від 01 липня 2020 року у справі № 756/12935/18 (провадження № 61-14696св19), від 06 листопада 2020 року у справі № 215/2218/17 (провадження № 61-21858св19). Отже, наведеною нормою Закону України «Про судовий збір» передбачено повернення судового збору лише у разі закриття (припинення) провадження у справі, а не у випадку закриття касаційного провадження, тому у задоволенні клопотання ОСОБА_3 про повернення судового збору за подання касаційної скарги необхідно відмовити. Керуючись статтею 7 Закону України «Про судовий збір», Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: У задоволенні клопотання ОСОБА_3 про повернення судового збору відмовити. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді С. О. Погрібний І. Ю. Гулейков О. В. Ступак