Ухвала КЦС ВС № 759/219/21

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 травня 2023 року м. Київ справа № 759/219/21 провадження № 61-6631ск23 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Дундар І. О. розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , підписану представником Давиденком Олегом Леонідовичем , на ухвалу Київського апеляційного суду від 30 березня 2023 року у складі суддів: Махлай Л. Д., Немировської О. В., Ящук Т. І. у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального Скринник Сергій Миколайович, про розірвання договору довічного утримання, ВСТАНОВИВ: Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру. Аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень свідчить, що рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 10 лютого 2022 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Не погодившись, з рішенням суду, 24 березня 2023 року ОСОБА_1 через представника Давиденка О. Л. подала апеляційну скаргу, в якій порушила питання щодо поновлення строку на касаційне оскарження. Ухвалою Київського апеляційного суду від 30 березня 2023 року у відкритті апеляційного провадження відмовлено. Ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження на підставі частини другої статті 358 ЦПК України мотивована тим, що позивач була присутня під час розгляду справи судом першої інстанції та оголошення вступної та резолютивної частини рішення, 22 лютого 2022 року повний текст оскарженого рішення вручено представнику позивача. Апеляційний суд вважав, що обставини про те, що позивач є особою похилого віку, не має спеціальної юридичної освіти і не має можливості самостійно представляти свої інтереси, розірвання договору з одним адвокатом та укладення договору з іншим адвокатом, якій в подальшому був мобілізований не є обставинами непереборної сили, представник ОСОБА_1 - адвокат Давиденко О. Л. не навів поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, зумовлених обставинами непереборної сили. Апеляційний суд зазначив, що ОСОБА_1 було відомо про те, що за наслідками розгляду справи ухвалено рішення суду, та мала достатньо часу для обрання того адвоката, який би міг звернутись до суду у визначені законом строки з апеляційною скаргою. 05 травня 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Давиденко О. Л. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу апеляційного суду, направити справу до апеляційного суду для продовження розгляду. Згідно із частиною першою статті 394 ЦПК України одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження). Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд не дослідив доводи апеляційної скарги про те, що позивач посилалася на обставини непереборної сили, зумовлені воєнним станом, має похилий вік, не має спеціальної юридичної освіти, самостійно не мала можливості подати апеляційну скаргу. Апеляційний суд дійшов помилкових висновків про те, що позивач будучи обізнаною про ухвалене рішення судом першої інстанції, мала достатньо часу на пошуки адвоката, оскільки ОСОБА_1 23 лютого 2022 року скористалась конституційним правом щодо представництва її інтересів, уклала договір з представником про надання правової допомоги та представництва інтересів з адвокатом. Строк на апеляційне оскарження пропущений через обставини, що не залежали від позивача, оскільки після отримання рішення на території України оголошено воєнний стан, представник позивача приймав участь у бойових діях, був поранений, що стало причиною пропуску строку на апеляційне оскарження. У відкритті касаційного провадження належить відмовити з таких підстав. Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково (частина перша статті 352 ЦПК України). Згідно зі статтею 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу. Незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки; пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили (частина друга статті 358 ЦПК України). Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута. Складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року). Європейський суд з прав людини зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (PERETYAKA AND SHEREMETYEV v. UKRAINE, № 17160/06 та N 35548/06, § 34, від 21 грудня 2010 року). Заявник обґрунтовує поважність причин пропуску процесуального строку через виникнення обставин непереборної сили, зокрема похилий вік, відсутність спеціальної юридичної освіти, самостійно не мала можливості подати апеляційну скаргу, представник позивача приймав участь у бойових діях, був поранений, а також посилається на введення військового стану в Україні. На переконання заявника, запровадження воєнного стану на території України підтверджує поважність причини пропуску строку звернення заявника із апеляційною скаргою, проте Верховний Суд відхиляє такі доводи. Суд виходить з того, що у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Строк дії воєнного стану продовжено подальшими Указами Президента України. Питання поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Проте, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути безумовною підставою для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень без підтвердження заявником конкретних обставин, які унеможливили вчинення відповідної процесуальної дії у визначений законом строк. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 листопада 2022 року у справі № 990/115/22, в якому зазначено, що самий лише факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку. Заявник таких умов не зазначив. Непереборною силою є надзвичайна або невідворотна за таких умов подія. Непереборна сила характеризується двома ознаками. По-перше, це зовнішня до діяльності особи обставина, яку вона хоча і могла передбачити, але не могла попередити. До таких обставин, як правило, відносяться стихійні лиха (землетрус, повінь, пожежі тощо) та соціальні явища (війни, страйки, акти владних органів тощо). По-друге, ознакою непереборної сили є її надзвичайність, що означає, що це не є звичайною обставиною, яка хоча і може спричинити певні труднощі для особи, але не виходить за певні розумні рамки, тобто це має бути екстраординарна подія, яка не є звичайною. Апеляційний суд встановив, що у судовому засіданні 10 лютого 2022 року Святошинським районним судом міста Києва проголошено вступну та резолютивну частини оскаржуваного рішення. Під час проголошення ОСОБА_1 та її представник були присутні. Представник позивача 22 лютого 2022 року отримав повний текст оскарженого рішення суду першої інстанції, що вказує на те, що на цю дату повний текст судового рішення вже було виготовлено. Рішення суду не містить дати складення повного тексту. 24 березня 2023 року представник ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Зазначені представником ОСОБА_1 обставини не свідчать про наявність обставин непереборної сили, що зумовили пропуск строку на апеляційне оскарження рішення Святошинського районного суду міста Києва від 10 лютого 2022 року, тому суд апеляційної інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги, здійснивши оцінку зазначених заявником обставин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, дійшов правильного висновку, що наведені в заяві про поновлення строку апеляційного оскарження обставини не є обставинами непереборної сили. Доводи касаційної скарги про те, що апеляційний суд не звернув увагу на доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з обставин непереборної сили є необґрунтованими, оскільки апеляційний суд відхилив ці доводи апеляційної скарги про, що зазначено в оскарженій постанові. Посилання представника позивача на обставини непереборної сили, зумовлені тим, що між позивачем та адвокатом завчасно укладений договір про надання правової допомоги, представник позивача приймав участь у бойових діях, був поранений, не свідчать про наявність обставин непереборної сили. Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчується розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. З огляду на викладене, у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга є необґрунтованою, а правильне застосовування апеляційним судом норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування. Керуючись частиною четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , підписану представником Давиденком Олегом Леонідовичем , на ухвалу Київського апеляційного суду від 30 березня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального Скринник Сергій Миколайович, про розірвання договору довічного утримання. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді М. М. Русинчук Н. О. Антоненко І. О. Дундар