Ухвала КЦС ВС № 752/6099/20

У х в а л а 05 вересня 2022 року м. Київ справа № 752/6099/20 провадження № 61-8062ск22 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Стрільчука В. А., розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 22 листопада 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 04 липня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа - служба у справах дітей та сім'ї виконавчого комітету Обухівської міської ради про визначення місця проживання дитини та відібрання дитини від батька без позбавлення його батьківських прав та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа -служба у справах дітей та сім'ї виконавчого комітету Обухівської міської ради про визначення місця проживання дитини з батьком, В с т а н о в и в: 19 серпня 2022 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 (далі - представник) звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 22 листопада 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 04 липня 2022 року. У касаційній скарзі представник просить суд касаційної інстанції скасувати рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 22 листопада 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 04 липня 2022 року і ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнити та відмовити у зустрічному позові ОСОБА_3 . Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження). Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу. Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. Наведені в касаційній скарзі доводи містять підстави для відкриття касаційного провадження, передбачені пунктами 1, 2, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України. Підставою касаційного оскарження рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 22 листопада 2021 року та постанови Київського апеляційного суду від 04 липня 2022 року представник вказує застосування в оскаржуваних рішеннях норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 04 квітня 2018 року у справі № 344/16653/16-ц, від 05 лютого 2020 року у справі № 521/16839/18 та від 12 січня 2022 року у справі № 663/724/19. Також в своїй касаційній скарзі представник обґрунтовує необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 14 лютого 2019 року у справі № 377/128/18. Крім того, зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах. Разом з тим, представник вказує, що суд апеляційної інстанції не дослідив зібрані у справі докази. Оскільки із змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається імовірність неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що неможливо встановити без дослідження матеріалів справи, а тому з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду даної касаційної скарги та належної перевірки її доводів, наявна необхідність відкриття касаційного провадження та витребування матеріалів даної справи. Крім того, представник порушує клопотання про зупинення дії рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 22 листопада 2021 року та постанови Київського апеляційного суду від 04 липня 2022 року. Клопотання не підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно до абзацу 2 частини восьмої статті 394 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії. Згідно з частиною першою статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку. Клопотання про зупинення дії судового рішення має бути мотивованим, містити достатні та обґрунтовані підстави для такого зупинення, підтверджені певними доказами. Вирішуючи питання про зупинення дії судового рішення, суд касаційної інстанції враховує існування об`єктивної необхідності у цьому, зокрема у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, забезпечення дотримання балансу інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки. Згідно з частиною третьою статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доводи представника не свідчать про необхідність зупинення дії рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 22 листопада 2021 року та постанови Київського апеляційного суду від 04 липня 2022 року, оскільки не наведено достатніх та обґрунтованих підстав для такого зупинення. Аргументи представника є лише припущенням про ймовірність настання певних наслідків у майбутньому. При цьому в обґрунтування наведених в заяві обставин заявником не додано доказів вчинення дій, про які зазначено в заяві, а саме: перешкоджання на побачення матері з сином, загрози неможливості подальшої її участі у житті сина та спілкуванні з ним, загрози завдання психологічного потрясіння. Сама по собі незгода з оскаржуваними судовими рішеннями не є підставою для зупинення їх дії на час перегляду справи в касаційному порядку. Таким чином, відсутні підстави для зупинення дії рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 22 листопада 2021 року та постанови Київського апеляційного суду від 04 липня 2022 року, а тому в задоволенні заяви необхідно відмовити. Касаційна скарга подана в передбачений законом строк та з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України. Керуючись статтями 389, 390, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, У х в а л и в: Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 22 листопада 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 04 липня 2022 року. Витребувати з Голосіївського районного суду міста Києва матеріали цивільної справи № 752/6099/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа - служба у справах дітей та сім`ї виконавчого комітету Обухівської міської ради про визначення місця проживання дитини та відібрання дитини від батька без позбавлення його батьківських прав, та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа - служба у справах дітей та сім`ї виконавчого комітету Обухівської міської ради, про визначення місця проживання дитини з батьком. Відмовити представнику ОСОБА_1 - ОСОБА_2 в задоволенні клопотання про зупинення дії рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 22 листопада 2021 року та постанови Київського апеляційного суду від 04 липня 2022 року. Надіслати учасникам справи копію касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: В. М. Ігнатенко С. О. Карпенко В. А. Стрільчук