Постанова Житомирський апеляційний суд № 295/15487/21

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №295/15487/21 Головуючий у 1-й інст. Панченко Г. В. Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Кіянова С. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 червня 2022 року Житомирський апеляційний суд в складі: судді судової палати у кримінальних справах Кіянової С.В., за участю: адвоката Лісіцького А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі апеляційного суду в м. Житомирі справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 на постанову Богунського районного суду м. Житомира від 17 лютого 2022 року,- в с т а н о в и в : Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , - визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 496,20 грн. Згідно постанови суду, 18 листопада 2021 року о 02 год. 10 хв., у м. Житомир по вул. Чуднівській, 22, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Kia Ceed», державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння водій відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови, постанову суду скасувати, а провадження у справі відносно нього закрити. Вважає постанову суду незаконною та необґрунтованою, постановленою з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного та всебічного з`ясування обставин справи. Зазначає, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів його винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Вказує, що працівники поліції порушили порядок проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, та порядок складання адміністративних матеріалів, оскільки не роз`яснили йому його права, передбачені законом. Крім того, обставини справи викладені в протоколі про адміністративне правопорушення не відповідають дійсності, а тому протокол не можна вважати належним доказом. Посилається на те, що строк на апеляційне оскарження пропущений ним з поважних причин, оскільки він не був присутній при розгляді справи, з апеляційною скаргою вперше звернувся до суду 23.02.2022 року, однак його апеляційна скарга до суду не дійшла, а тому 13 квітня 2022 року він повторно подав апеляційну скаргу. Апеляційний суд вважає за можливе поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови суду, який пропущений з поважних причин, оскільки ОСОБА_1 не був присутній при розгляді справи, інформація про отримання ним копії оскаржуваної ухвали від 17.02.2022 року в матеріалах справи відсутня, з апеляційною скаргою він звернувся 13 квітня 2022 року і крім того в Україні з 24.02.2022 року введено воєнний стан. ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги в судове засідання не з`явився. Клопотання про відкладення розгляду не подавав. Зі слів адвоката Наральнику О.В. відомо про розгляд справи і він просив провадити розгляд у його відсутності. Враховуючи, що участь ОСОБА_1 при апеляційному розгляді не є обов`язковою, а його інтереси представляє адвокат Лісіцький А.В., апеляційний суд вважає можливим провадити розгляд апеляційної скарги у його відсутності. Заслухавши доповідача, доводи адвоката Лісіцького А.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , в підтримання апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Апеляційний перегляд справи відбувається за участю адвоката Лісіцького А.В. який представляє інтереси ОСОБА_1 , тобто право останнього на захист не порушено. Відповідно до положень ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи. Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також іншими документами. Згідно з вимогами ст.252 КУпАП орган, посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Так, зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії БД №065160 від 18.11.2021 року, складеного інспектором взводу №1 роти №4 БУПП в Житомирській області ДПП лейтенантом поліції Сударєвою І.А. вбачається, що 18.11.2021 року о 02 год. 10 хв., у м. Житомир по вул. Чуднівській, 22, ОСОБА_1 керував автомобілем «Kia Ceed», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, у встановленому законом порядку водій відмовився, в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.1). До протоколу долучено: пояснення свідків, направлення на огляд, рапорт, відео з камери АМ00154 та АМ 00046. Зазначені в протоколі обставини підтверджуються: - письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про те, що 18.11.2021 року о 02-40 год. в м. Житомир по вул. Чуднівській, 22 вони були запрошеними співробітниками патрульної поліції в якості свідків при складанні адміністративного протоколу за ст.130 КУпАП відносно водія ОСОБА_1 .. В їхній присутності вказаний водій відмовився від проходження огляду на визначення стану сп`яніння у встановленому законом порядку за допомогою приладу «Драгер» та в лікаря нарколога, що вони засвідчили своїми підписами у протоколі про адміністративне правопорушення (а.с.2,3); - рапортом поліцейського взводу №2 роти №4 БУПП в Житомирській області ДПП рядового поліції Рудого А.Б., з якого вбачається, що 18.11.2021 року ним перебуваючи в складі екіпажу «Граніт 207» ОСОБА_8/ОСОБА_7 спільно з екіпажем «Граніт 202» ОСОБА_9/ОСОБА_10 близько 02-10 год. у м. Житомирі по вул. Чуднівська, 22 було зупинено т/з, а адресою м. Житомир, вул. С. Ріхтера 46 ним в складі екіпажу 151 ( ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ) було зупинено транспортний засіб«Kia Ceed», д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , якого було запрошено у якості свідка. Під час спілкування у ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, а саме : різкий запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова, нестійка хода. Даному громадянину було запропоновано пройти тест на визначення алкоголю за допомогою приладу «Драгер» на місці зупинки чи у лікаря - нарколога у найближчому медичному закладі, на що останній відмовився в присутності двох свідків. Подія фіксувалася на нагрудний відеореєстратор АМ00154 (а.с.4). - відеозаписом, з нагрудних камер працівників поліції, який було досліджено апеляційним судом при підготовці до апеляційного розгляду справи, з якого вбачається, що ОСОБА_1 не заперечував факт керування транспортним засобом, оскільки був зупинений працівниками поліції для залучення в якості свідка, відмовився проходити огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою пристрою «Драгер» та погодився проїхати на освідування на стан сп`яніння до найближчого медичного закладу. Однак, в подальшому відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння як на місці зупинки транспортного засобу за допомогою пристрою «Драгер так і в найближчому медичному закладі у присутності двох свідків. Водієві було роз`яснено його права та обов`язки, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП. (а.с. 6). Зазначені докази, які були досліджені апеляційним судом, у своїй сукупності є такими, що доводять в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, яке виразилося у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння. До початку апеляційного розгляду справи адвокат Лісіцький А.В. заявив клопотання про допит свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , оскільки на відеозаписі свідки не представлялися, а тому неможливо встановити, що на місці події були саме вказані свідки, а також невідомо, яким чином вони опинилися на місці подій. Однак, апеляційний суд не вбачає підстав для допиту вказаних свідків, оскільки відповідно до ч.2 ст.266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного сп`яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Як вбачається з досліджених матеріалів справи, водій ОСОБА_1 відмовився від огляду на стан сп`яніння, що зафіксовано технічним засобом відеозапису і вказаний відеозапис було долучено до матеріалів справи та досліджено судом, а тому підстав для виклику та допиту свідків не має. Згідно ч.1 ст.130 КУпАП відповідальність наступає за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у вказаному в постанові суду місці та час підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення власноручно підписаним останнім та його власноручним записом у ньому «зобов`язуюся не керувати транспортним засобом на протязі 24 годин» (а.с.1), рапортом поліцейського Рудого А.Б. (а.с.4), відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції (а.с.6), а також не заперечується ОСОБА_1 . Відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою пристрою «Драгер» та в найближчому медичному закладі підтверджується письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с.2,3), рапортом поліцейського Рудого А.Б. (а.с.4), а також відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції (а.с.6). За таких обставин, доводи апелянта про те, що протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ст.256 КУпАП є безпідставними, оскільки спростовуються вищенаведеними дослідженими судом доказами. Отже, висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за зазначених у постанові суду обставинах, ґрунтується на зібраних у справі та перевірених судом доказах. Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справах «Кобець проти України» від 14.02.2008 року (п.43), «Берктай проти Туреччини» від 01.03.2001 року (п.127), неодноразово вказує, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій. Отже, доводи апелянта про те, що суд першої інстанції розглянув справу без повного та всебічного з`ясування всіх обставин справи, апеляційний суд вважає необґрунтованими. Доводи апелянта про те, що розглянувши справу без його участі. суд першої інстанції порушив його право на захист, апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки останньому було відомо, що справа відносно нього перебуває на розгляді в Богунському районному суді м. Житомира, що підтверджується його власноручним підписом в протоколі про адміністративне правопорушення (а.с.1), заявою ОСОБА_1 про ознайомлення з матеріалами справи від 20.12.2021 року (а.с.9), клопотанням про відкладення розгляду справи (а.с.12), а також рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (судової повістки на 20 грудня 2021 року) власноручно підписаним ОСОБА_1 (а.с.14). Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. У рішенні Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Крім того, ст.268 КУпАП не передбачено обов`язкової участі особи при розгляді справ даної категорії. Доводи апелянта про те, що працівниками поліції не було роз`яснено йому права, апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, власноручно підписаного ОСОБА_1 (а.с.1) та відеозапису з нагрудних камер працівників поліції (а.с.6), останньому були роз`яснені його права, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП. Посилання апелянта на те, що працівники поліції порушили порядок проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, апеляційний суд також вважає необгрунтованими, оскільки огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння взагалі не проводився через відмову останнього проходити такий огляд на місці зупинки транспортного засобу за допомогою пристрою «Драгер» так і в найближчому медичному закладі. Інші доводи апеляційної скарги також не впливають на правильність висновків суду першої інстанції. Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що постанова судді місцевого суду є законною та обґрунтованою, а тому підстав для її скасування немає. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, - п о с т а н о в и в : Поновити особі, яка притягнута до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Богунського районного суду м. Житомира від 17 лютого 2022 року. Апеляційну скаргу особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Богунського районного суду м. Житомира від 17 лютого 2022 року щодо ОСОБА_1 - без зміни. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя судової палати у кримінальних справах Житомирського апеляційного суду С.В. Кіянова