Постанова 4805 № 296/1631/20

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №296/1631/20 Головуючий у 1-й інст. Янчук Н. П. Категорія ст.130 ч.1 КУпАП Доповідач Кіянова С. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 липня 2020 року Житомирський апеляційний суд в складі: судді судової палати у кримінальних справах Кіянової С.В., за участю: особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі апеляційного суду в м. Житомирі справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 на постанову Корольовського районного суду м. Житомира від 07 квітня 2020 року, - в с т а н о в и в : Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , - визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1. ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 420 гривень 40 копійок. Згідно постанови суду, ОСОБА_1 21.02.2020 року о 21 годині 20 хвилин по вул. В. Бердичівській, 70-б, в м. Житомирі керував транспортним засобом ВАЗ-11183, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, хитка хода, не зв`язне мовлення, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився у присутності двох свідків, чим порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови, постанову суду скасувати. Вважає постанову суду незаконною та необґрунтованою, постановленою без повного та всебічного дослідження обставин справи. Зазначає, що розглянувши справу без його належного повідомлення та участі суд першої інстанції порушив його право на захист. Вказує, що суд першої інстанції не дослідив належним чином наявні матеріали справи та не прийняв до уваги докази, які свідчать про безпідставність складання працівниками поліції протоколу щодо нього. Вважає, що поза увагою суду залишилися його пояснення в протоколі про те, що транспортним засобом він не керував та наполягав на проведенні експертизи, в чому йому було відмовлено. Крім того, зазначає, що у вказаний в протоколі час автомобіль не рухався, а був припаркований біля магазину АТБ, до якого і пішов його водій ОСОБА_2 .. Стверджує, що він пояснював дані обставини працівникам поліції на камеру, однак вони проігнорували його та склали протокол. Посилається на те, що строк на апеляційне оскарження постанови був пропущений ним з поважних причин, оскільки розгляд справи було проведено без його повідомлення та участі, а копію оскаржуваної постанови від 07.04.2020 року він отримав лише 04.06.2020 року. Апеляційний суд вважає за можливе поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови суду, який пропущений з поважних причин, оскільки розгляд справи було проведено без його участі, копію оскаржуваної постанови від 07.04.2020 року він отримав лише 04.06.2020 року, а апеляційну скаргу подав 11.06.2020 року. Заслухавши доповідача, доводи ОСОБА_1 в підтримання апеляційної скарги, пояснення свідка ОСОБА_2 , перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Апеляційний перегляд справи відбувається за участю особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , який в судовому засіданні апеляційного суду надав пояснення про те, що він підтримує доводи своєї апеляційної скарги, тим саме скориставшись своїм правом, яке передбачене ст.268 КУпАП - дати пояснення та заявляти клопотання. Уточнив вимоги своєї апеляційної скарги і просив скасувати постанову суду та закрити провадження у справі. Відповідно до положень ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи. Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також іншими документами. Згідно з вимогами ст.252 КУпАП орган, посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Так, зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ №199546 від 21.02.2020 року, складеного заступником командира роти №3 БУПП в Житомирській області ДПП капітаном поліції Хацановським О.В. вбачається, що 21.02.2020 року о 21 годині 20 хвилин в м. Житомирі по вул. В. Бердичівській, 70-б, ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ-11183, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, хитка хода, не зв`язне мовлення, порушення координації рухів. Від проходження медичного освідування на стан сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився у присутності двох свідків, чим порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.1). До зазначеного протоколу додано копію постанови, пояснення свідків, рапорт, відеозапис з нагрудного реєстратора. Дії працівників поліції за вказаним фактом ОСОБА_1 не оскаржувалися в установленому законом порядку, про що він підтвердив при апеляційному розгляді. Зазначені в протоколі обставини підтверджуються: - письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про те, що 21.02.2020 року вони були присутні, коли водій автомобіля ВАЗ-11183, д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу «Драгер» та в медичному закладі відмовився. Водієві було роз`яснено його права та обов`язки, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП (а.с. 3,4); - рапортом поліцейської взводу №2 роти №3 БУПП в Житомирській області ДПП капрала поліції Тарасюк І., відповідно до якого нею під час несення служби в складі екіпажу №152 спільно з капітаном поліції Хацановським О.В. 21.02.2020 року близько 21 години 20 хвилин за адресою м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, 70б був зупинений транспортний засіб ВАЗ-11183, д.н.з. НОМЕР_1 за зупинку (стоянку) ТЗ на проїзній частині в другому ряду. Під час перевірки документів у водія ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, не зв`язне мовлення, порушення координації рухів. Водієві було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою пристрою «Драгер» або в медичному закладі, на що останній відмовився в присутності двох свідків. На водія було складено протокол за ч.1 ст.130 КУпАП та винесено постанову за ч.1 ст.122 КУпАП, видано тимчасовий дозвіл на керування ТЗ. Відеофіксація здійснювалася на нагрудний відеореєстратор АМ-00096 (а.с.5); - копією постанови серії ЕАК №2141817 від 21.02.2020 року щодо ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП (а.с.6). Штраф за вказаною постановою він не сплачував, що підтвердив при апеляційному розгляді; - відеозаписом, наданим ДПП Управління патрульної поліції в Житомирській області, який було досліджено судом першої інстанції та апеляційним судом при підготовці до апеляційного розгляду справи, з якого вбачається, що ОСОБА_1 підтвердив поліцейським, що дійсно керував транспортним засобом (трохи від`їхав) та відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу «Драгер» на місці зупинки та в медичному закладі у присутності двох свідків (а.с. 7); Зазначені докази у своїй сукупності є такими, що вказують на наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, яке виразилося у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння. Згідно ч.1 ст.130 КУпАП відповідальність особи наступає за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у вказаному в постанові суду місці та час, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення (а.с.1), копією постанови серії ЕАК №2141817 від 21.02.2020 року відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КУпАП (а.с.6),рапортом поліцейської Тарасюк І. (а.с.5) та відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції (а.с.7). Відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення (а.с.1), письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с.3-4), рапортом поліцейської Тарасюк І. (а.с.5), а також відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції (а.с.7). Таким чином, твердження апелянта про те, що у вказаний в протоколі час він транспортним засобом не керував та не відмовлявся від проходження огляду на стан сп`яніння, апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки вони спростовуються дослідженими судом доказами. Свідок ОСОБА_2 , викликана за клопотанням ОСОБА_1 , пояснила в апеляційному суді, що 21.02.2020 року вона підвозила свого лікаря стоматолога ОСОБА_1 додому. Заїхала на парковку до АТБ маркету та пішла в магазин. Коли повернулася та побачила, що ОСОБА_1 спілкується з поліцейськими, які вважали, що він в стані алкогольного сп`яніння. Вона пояснила, що водій автомобіля саме вона та намагалася показати водійське посвідчення та паспорт, але на неї не звертали увагу. Працівники поліції запропонували ОСОБА_1 пройти тест на «Драгер», але він відмовився, пояснивши, що він не є водієм. Потім, коли протокол склали він просився пройти огляд в медичному закладі, але поліцейські не реагували. Проте, вказані пояснення свідка спростовуються відеозаписом, наданим ДПП Управління патрульної поліції в Житомирській області, згідно якого водій ОСОБА_1 підтвердив, що він дійсно керував транспортним засобом, але від`їхав на маленьку відстань. За таких обставин, висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за зазначених у постанові суду обставинах, ґрунтується на зібраних у справі та перевірених судом доказах. Отже, доводи апелянта про те, що суд першої інстанції допустив неповноту судового розгляду та розглянув справу без повного та всебічного з`ясування всіх обставин справи, апеляційний суд вважає необгрунтованими. Доводи ОСОБА_1 про те, що при розгляді справи судом було порушено його право на захист, апеляційний суд вважає необґрунтованими, оскільки останньому було відомо, що справа про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП знаходиться на розгляді в Корольовському районному суді м. Житомира, що підтверджується його підписом в протоколі (а.с.1) та відеозаписом наданим працівниками поліції (а.с.7). Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. У рішенні Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Враховуючи наведене та вимоги ст. 268 КУпАП, якими не передбачено обов`язкової участі особи при розгляді справ даної категорії, апеляційний суд вважає, що вказані доводи апелянта не впливають на правильність висновків суду першої інстанції. Посилання апелянта на те, що він не перебував в стані алкогольного сп`яніння не спростовують висновків суду першої інстанції, оскільки ОСОБА_1 визнано винним не в керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, а у відмові від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують висновків суду першої інстанції. Враховуючи вищезазначене, апеляційний суд вважає, що постанова судді місцевого суду є законною та обґрунтованою, тому підстав для її скасування немає. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, - п о с т а н о в и в : Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Корольовського районного суду м. Житомира від 07.04.2020 року. Апеляційну скаргу особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Корольовського районного суду м. Житомира від 07.04.2020 року щодо ОСОБА_1 - без зміни. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя судової палати у кримінальних справах Житомирського апеляційного суду С.В. Кіянова