Ухвала КАС ВС № 9901/221/21

УХВАЛА 23 грудня 2021 року Київ справа №9901/221/21 адміністративне провадження №П/9901/221/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого - Радишевської О.Р., суддів - Жука А.В., Мартинюк Н.М., Мацедонської В.Е., Уханенка С.А. за участю: представника позивача - Ангеліна І.І., представника відповідача - Басая В.О., представника третьої особи-2 - Шокуна О.В., секретаря судового засідання - Волощука В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника Кабінету Міністрів України про витребування доказів у справі №9901/221/21 за позовом ОСОБА_1 до Президента України, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, - Ради національної безпеки і оборони України, Кабінету Міністрів України - про визнання незаконним та скасування рішення, УСТАНОВИВ: 03 червня 2021 року до Верховного Суду як суду першої інстанції надіслано позовну заяву ОСОБА_1 (далі - позивач) до Президента України (далі - відповідач) з вимогою визнати незаконним і скасувати Указ Президента України від 21 травня 2021 року «Про рішення Ради національної безпеки та оборони України від 14 травня 2021 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» в частині введення в дію позиції №667 додатку №1 до рішення Ради національної безпеки та оборони України від 14 травня 2021 року. Ухвалою Верховного Суду від 23 червня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Цією ж ухвалою вирішено питання щодо залучення до участі у справі Ради національної безпеки і оборони України як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача (далі - третя особа-1). У подальшому, ухвалою Верховного Суду від 15 липня 2021 року залучено до участі у справі Кабінет Міністрів України як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача (далі - третя особа-2). Ухвалою Верховного Суду від 11 листопада 2021 року задоволено заяву позивача про збільшення позовних вимог. Прийнято доповнення до позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування Указу Президента України від 05 жовтня 2021 року №497/2021 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 05 жовтня 2021 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» в частині пункту №667 додатку №6 до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 05 жовтня 2021 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», яким застосовано персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) до особи: « ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець Російської Федерації, громадянин Російської Федерації». 21 вересня 2021 року від представника Кабінету Міністрів України до Суду надійшло клопотання про витребування доказів у справі, в якому останній просив Суд з власної ініціативи витребувати від Міністерства внутрішніх справ України та Національної поліції України відомості, що ідентифікують позивача - ОСОБА_1 , як суб`єкта, до якого пропонувалося застосувати санкції, та докази стосовно дій та фактів, що підтверджують наявність підстав для застосування санкцій до позивача. На обґрунтування цього клопотання представник третьої особи-2 зазначив, що оскаржуваний указ був виданий на підставі пропозицій, внесених Кабінетом Міністрів України. Натомість підготовка таких пропозицій була здійснена Урядом на основі розпорядження, розробленого Національною поліцією України. З огляду на це представник третьої особи-2 стверджує, що у Міністерства внутрішніх справ України, як головного розробника, та Національної поліції України, як розробника відповідного проекту розпорядження, можуть знаходитися відомості й докази, які стосуються предмету доказування у справі. Розглянувши клопотання про витребування доказів й вислухавши думку учасників справи, Суд указує на таке. Відповідно до частин першої, четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд уживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом (частина четверта статті 77 КАС України). За змістом частини першої статті 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. Відповідно до частин другої, третьої статті 79 КАС України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Отже, докази витребовуються судом або за його ініціативою, або за клопотанням учасника справи. Так, у разі неможливості самостійно надати докази учасник адміністративної справи подає клопотання про витребування їх судом. При потребі, суд з власної ініціативи виявляє і витребовує докази, яких, на його думку, не вистачає. Наведене свідчить, що представник третьої особи-2 не може просити Суд з власної ініціативи витребувати докази у справі, оскільки це різні взаємовиключні шляхи отримання судом доказів: 1) витребування доказів судом за клопотанням учасника справи (стаття 80 КАС України); 2) збирання доказів судом з власної ініціативи (частина четверта статті 77 КАС України). При цьому, аналіз зазначених вище норм дає підстави для висновку, що третя особа-2 має подати клопотання про витребування доказів разом із поданням письмових пояснень на адміністративний позов. Однак таке клопотання подано з пропуском строку подання та не містить обгрунтувань щодо неможливості його подання у встановлений строк, а тому не підлягає задоволенню. Водночас за наведених у заявленому клопотанні обставин, Суд з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи вважає за необхідне витребувати з власної ініціативи у Міністерства внутрішніх справ України та Національної поліції України відомості, що ідентифікують позивача - ОСОБА_1 , як суб`єкта, до якого пропонувалося застосувати санкції, та докази стосовно дій та фактів, що підтверджують наявність підстав для застосування санкцій до позивача. Суд звертає увагу на те, що письмові докази, які подаються до суду, повинні бути оформлені відповідно до вимог статті 94 КАС України, зокрема вони подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, а якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством, зокрема учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Керуючись статтями 9, 77, 80, 266, 294, 295 КАС України, Суд УХВАЛИВ: У задоволенні клопотання представника Кабінету Міністрів України про витребування доказів у справі відмовити. Витребувати з власної ініціативи Суду від Міністерства внутрішніх справ України та Національної поліції України відомості, що ідентифікують позивача - ОСОБА_1 , як суб`єкта, до якого пропонувалося застосувати санкції, та докази стосовно дій та фактів, що підтверджують наявність підстав для застосування санкцій до позивача. Документи надати безпосередньо до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали. У разі неможливості виконання вимог ухвали у встановлений строк письмово повідомити Суд про причини її невиконання. Копію ухвали направити Міністерству внутрішніх справ України та Національній поліції України для виконання, а учасникам справи - для відома. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена. Повний текст виготовлено 28.12.2021. Головуючий: О.Р. Радишевська Судді: А.В. Жук Н.М. Мартинюк В.Е. Мацедонська С.А. Уханенко