Постанова 4810 № 428/15646/18

Справа № 428/15646/18 Провадження № 22-ц/810/986/21 ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 грудня 2021 року Луганський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Назарової М.В., суддів: Коновалової В.А., Кострицького В.В., учасники справи: боржник - Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк», стягувач ОСОБА_1 , заявник - ОСОБА_2 , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» на ухвалу Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 25 жовтня 2021 року, постановлену Сєвєродонецьким міським судом Луганської області у складі: судді Посохова І.С. в приміщенні того ж суду, у цивільній справі за заявою Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» про зупинення провадження у справі за заявою ОСОБА_2 про заміну сторони виконавчого провадження (стягувача), в с т а н о в и в : У березні 2021 року ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження (стягувача), заінтересовані особи ОСОБА_1 , Акціонерне товариство «Державний Ощадний банк України» в особі філії Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк». 04 жовтня 2021 року боржник Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» звернулось до суду з заявою про зупинення провадження у справі, посилаючись на те, що в Попаснянському районному суді Луганської області перебуває на розгляді справа № 423/521/21 за позовом АТ «Державний Ощадний банк України» в особі філії Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання договору відступлення права вимоги (цесії) від 12.01.2021 недійсним. Зазначена справа безпосередньо пов`язана зі справою щодо заміни сторони виконавчого провадження (стягувача). Банк не погоджується з умовами укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 договору про відступлення права вимоги, оскільки вважає його фраудаторним, бо він був укладений з метою ухилення від виконання рішень судів, якими були задоволені позовні вимоги Банку про стягнення заборгованості за кредитними договорами з ОСОБА_1 . Тому Банк просив зупинити провадження до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку цивільного судочинства, до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі. Від заявника ОСОБА_2 в особі його представника адвоката Тітова О.М. надійшли заперечення щодо зупинення провадження у справі за заявою ОСОБА_2 про заміну стягувача в яких зазначено, що відповідно до ч. 1 ст. 516 ПК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено законом чи договором. Частиною 1 ст. 442 ЦПК України передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Процесуальний порядок правонаступництва визначений ст. 55 ЦПК України, згідно з якою у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу. Таким чином, заявником ОСОБА_2 в поданій заяві про заміну стягувача наведено достатні, обґрунтовані підстави, які підтверджуються наданими доказами та ґрунтуються на нормах чинного законодавства, що в сукупності свідчить про наявність підстав для заміни стягувача щодо виконання рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 09.11.2020 по справі № 428/15646/18 за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Державний Ощадний банк України» в особі філії - Луганського обласного управління AT «Ощадбанк» про стягнення боргу, та зазначення ОСОБА_2 в якості стягувача. Тому відсутні правові підстави для зупинення провадження у цій справі. Ухвалою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 25 жовтня 2021 року у задоволенні заяви Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» про зупинення провадження у справі за заявою ОСОБА_2 про заміну сторони виконавчого провадження (стягувача) відмовлено. В апеляційній скарзі Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» вважає оскаржувану ухвалу незаконною, необґрунтованою, постановленою з порушенням норм процесуального права, неповним з`ясуванням обставин, що мають значення по справі, внаслідок неправильного дослідження та оцінки доказів по справі та просить скасувати ухвалу суду та ухвалити у справі нове судове рішення, яким зупинити провадження у справі № 428/15646/18 за заявою ОСОБА_2 до АТ «Ощадбанк» про заміну позивача (стягувача) до вирішення справи № 423/521/21 Попаснянським районним судом Луганської області. Доводами апеляційної скарги є те, що до Банку надійшли заяви ОСОБА_2 та ОСОБА_1 25.01.2021 та 04.02.2021 року відповідно про укладення між сторонами 12.01.2021 договору відступлення останньою права вимоги (цесії), який банк вважає укладеним з метою ухилення від виконання судових рішень про стягнення з ОСОБА_1 на користь банку заборгованості за кредитним договором та з метою приховати грошових коштів, які належать за рішенням суду ОСОБА_1 , від їх зарахування в рахунок погашення заборгованості та виконання в майбутньому рішень судів. Тому банк звернувся до Попаснянського районного суду Луганської області із позовною заявою до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання вказаного договору відступлення права вимоги (цесії) від 12.01.2021 недійсним. Результат розгляду якої у випадку задоволення позовних вимог Банку вплине на правомірність заміни позивача (стягувача) у справі № 428/15646/18, зробить її протиправною та завдасть Банку, який є державною установою, майнових втрат у вигляді «подвійного» стягнення. Об`єктивна неможливість вирішення вказаного процесуального питання полягає у тому, що суд при розгляді заяви про заміну позивача (стягувача) позбавлений можливості оцінити дійсні обставини (факти) щодо протиправної заміни стягувача, так як всі доводи та обґрунтування незгоди з договором відступлення права вимоги (цесії) від 12.01.2021 наведені у справі № 423/521/21, з другого предметом розгляду цієї заяви не є оскарження дійсності договору. Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч. 13 ст. 7, ч. 2 ст. 369 ЦПК України, оскільки оскаржується ухвала суду, зазначена у п. 14 ч. 1 ст. 353 ЦПК України. Вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали судді першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Законність і обґрунтованість судового рішення базується на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим, і що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Згідно пункту 33 постанови Пленуму Верховного Суду Українивід 12 червня 2009 року № 2 «Прозастосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», визначаючи наявність передбачених статтею 201 ЦПК України2004 року (стаття 251 чинного ЦПК України) підстав, за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, як зазначено у пункті 4 частини першої цієї статті неможливість розгляду цивільної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, застосовується у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду. Зупинення провадження по справі - це врегульована законом і оформлена ухвалою суду тимчасова перерва в провадженні по цивільній справі, викликана наявністю однієї з передбачених в законі обставин, які заважають здійснювати її розгляд. Підстава, передбачена пунктом 6 частини 1 статті 251 ЦПК України виникає в процесі тоді, коли ухвалення рішення можливо після підтвердження фактів, що мають преюдиційне значення для даної справи, в іншій справі, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства. Зупинення провадження допускається лише тоді, коли розглядати справу далі неможливо. Ця підстава зупинення застосовується у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду. Ця неможливість полягає в тому, що обставини, які є підставою позову або заперечень проти нього, є предметом дослідження в іншій справі і рішення суду у цій справі безпосередньо впливає на вирішення спору. З наведених у зазначеній нормі підстав вбачається, що провадження у справі може бути зупинено лише до закінчення її розгляду по суті. Як встановлено судом, розгляд справи № 428/15646/18 судом завершено, і по суті заявленого позову 09 листопада 2020 року ухвалене судове рішення, яке набрало законної сили 02 лютого 2021 року і перешкоди для його виконання відсутні. Суд дійшов вірного висновку про відсутність передбачених законом підстав для зупинення провадження для вирішення питання про заміну сторони у виконавчому провадженні, оскільки заява Банку ґрунтується на припущеннях про можливе задоволення його позову, а помилкові доводи апеляційної скарги, які фактично є підставами заяви Банку та яким судом правильна оцінка, цих висновків не спростовують. Крім того, в даному випадку розглядається процесуальне питання, пов`язане із виконанням судового рішення, а саме, про заміну сторони виконавчого провадження, а тому колегія суддів доходить висновку, що стаття 251 ЦПК України передбачає можливість зупинення розгляду справи судом на стадії вирішення спору і не передбачає можливості зупинення розгляду заяв, в тому числі поданих на стадії примусового виконання рішення. Саме таких висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 20 лютого 2019 року (справа № 906/806/15), і що враховується колегією суддів у відповідності до вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України. Також, суд апеляційної інстанції, врахувавши строк перебування на розгляді суду заяви ОСОБА_2 про здійснення заміни у виконавчому провадженні та заміну ОСОБА_1 як стягувача на нього та зважаючи на норми статті 442 ЦПК України, частиною 3 якої визначено, що суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб, зазначає, що суд вийшов за межі строку розгляду вказаної заяви, що є порушенням визначеного названою статтею Кодексу присічного строку для її розгляду. При цьому, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України"). Посилання скаржника, які фактично зводяться до перебування на розгляді суду справи за позовом Банку про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги (цесії) з припущенням про можливе задоволення позову, колегією суддів відхиляється, оскільки пункт 6 частини 1 статті 251 ЦПК України, як вже зазначалось вище, встановлює обов`язок суду зупинити провадження у справі в разі об`єктивної неможливості саме розгляду справи судом, тобто вирішення спору по суті з прийняттям остаточного судового рішення у справі. Отже, наведені в апеляційній скарзі доводи не можуть бути підставами для скасування ухвали Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 25 жовтня 2021 року, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм права. Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Тому апеляційна скарга Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» має бути залишена без задоволення, а ухвала Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 25 жовтня 2021 року - без змін. Керуючись ст. 367, 374, 375 ЦПК України, апеляційний суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» залишити без задоволення. Ухвалу Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 25 жовтня 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Дата складення повного тексту постанови 22 грудня 2021 року. Судді: