Постанова 4817 № 597/413/19

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 597/413/19Головуючий у 1-й інстанції Дудяк С.В. Провадження № 22-ц/817/1073/20 Доповідач - Парандюк Т.С. Категорія - П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 10 грудня 2020 року м. Тернопіль Тернопільський апеляційний суд в складі: головуючого - Парандюк Т.С. суддів - Дикун С. І., Храпак Н. М., за участі секретаря Боднар Р.В. та сторін представника ОСОБА_1 адвоката Дрозди В.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 597/413/19 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Заліщицького районного суду Тернопільської області від 30 жовтня 2020 року, ухваленого суддею Дудяк С.В., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним біржового договору та скасування державної реєстрації, В С Т А Н О В И В: Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 заявив клопотання про зупинення провадження у даній справі до вирішення кримінального провадження №12020215080000049 від 07.10.2020 року. В обґрунтування клопотання посилається на те, що для правильного вирішення даного цивільного спору важливим є висновок експерта за результатами проведення експертизи в рамках вказаного кримінального провадження. А, тому, відповідач та його представник вважають неможливим продовження розгляду даної цивільної справи до вирішення вищевказаного кримінального провадження. Ухвалою Заліщицького районного суду Тернопільської області від 30 жовтня 2020 року зупинено провадження у справі № 597/413/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним біржового договору та скасування державної реєстрації до набрання законної сили судовим рішенням у кримінальному провадженні №12020215080000049, відомості стосовного якого внесено до ЄРДР 7.10.2020 року. В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 адвокат Дрозда В.П. просить скасувати ухвалу Заліщицького районного суду від 30 жовтня 2020 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування апеляційної скарги представник ОСОБА_1 адвокат Дрозда В.П. зазначив, що суд першої інстанції не взяв до уваги, що розпочате досудове розслідування у кримінальному провадженні органами досудового слідства не є підставою для зупинення провадження у цивільній справі. Крім того, на момент заявлення представником відповідача клопотання про зупинення провадження у справі не було вказано номер кримінального провадження, не надано жодних документів, що воно взагалі існує і яким чином пов`язане з даною цивільною справою. Станом на 24 грудня 2019 року судом було з`ясовано всі обставини справи та перевірено їх доказами і у суду були підстави закінчити з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами і перейти до судових дебатів. Відзиву на апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Дрозди В.П. до суду апеляційної інстанції не поступало. У судовому засіданні представник ОСОБА_1 адвокат Дрозда В.П. апеляційну скаргу підтримав з мотивів, викладених в ній ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, хоча про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується його підписом на рекомендованому повідомлення про вручення поштового відправлення №4600115528035, клопотань про відкладення розгляду справи не надав, що у відповідності до ч. 2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи у його відсутність. Розглянувши справу в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників процесу, доповідача, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення. Зупиняючи провадження у вказаній цивільній справі, суд першої інстанції виходив з того, що до набрання законної сили судовим рішенням у кримінальному провадженні № 12020215080000019 від 07.10.2020 року, неможливо прийняти рішення по даній справі. Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком, виходячи з наступного. Відповідно до вимог п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Згідно п. 5 ч. 1 ст. 253 ЦПК України, провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених п. 6 ч. 1 ст. 251 цього Кодексу, - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи. Аналіз наведених положень закону дає підстави для висновку, що на підставі п. 6 ч. 1ст. 251 ЦПК України, суд зупиняє провадження у справі, лише у тому випадку, коли її неможливо розглянути у зв`язку з тим, що питання про наявність певних фактів, від яких залежить її вирішення, відповідно до чинного законодавства вирішується в іншій цивільній, господарській або кримінальній справі чи у справі, що розглядається в адміністративному порядку. Сам по собі розгляд питання іншим органом, не пов`язаний зі встановленням наявності чи відсутності таких фактів, не є підставою для зупинення провадження. Зупинення провадження в цивільній справі з мотивів наявності іншої справи, яка розглядається в порядку цивільного, кримінального, господарського чи адміністративного судочинства, може мати місце тільки в тому разі, коли в цій, іншій, справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав заявлених у цивільній справі вимог чи умов, від яких залежить можливість її розгляду. Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом учинення процесуальних дій під час судового розгляду з визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і передбачити усунення яких неможливо. Вирішуючи питання про зупинення провадження у справі суду слід з`ясувати: як пов`язані справи, які розглядаються різними судами загальної юрисдикції та чим обумовлюється неможливість розгляду справи. При цьому слід враховувати, що неможливість розгляду справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені судом самостійно у цій справі через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи. Підставою для зупинення провадження у справі є не лише існування іншої справи на розгляді в суді та припущення про те, що рішення по ній має значення для цивільної справи, що розглядається, а неможливість її розгляду до вирішення іншої справи. Між двома справами повинен існувати близький взаємозв`язок, який зазвичай проявляється у тому, що факти, які будуть встановлені в одній справі (яка розглядається), будуть мати преюдиційне значення у іншій справі (провадження у якій зупинене). На думку колегії суддів, звертаючись до суду із клопотанням про зупинення провадження по справі, представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 не зазначив, в чому полягає об`єктивна неможливість розгляду даної справи до ухвалення рішення у кримінальному провадженні № 12020215080000049 від 07.10.2020 року (по якій тільки розпочато досудове розслідування), а також не зазначив, які саме обставини та факти у даній справі неможливо встановити до вирішення кримінальної справи. Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, задовольняючи заяву представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 без належних доказів встановив наявність взаємозв`язку між декількома справами, безпідставно зупинив провадження у цій справі до вирішення іншої справи, розгляд якої не впливає на вирішення позову щодо визнання недійсним біржового договору та скасування державної реєстрації. Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що зупинення провадження порушує розумні строки розгляду справи. Так, відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Поряд з цим, Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ у справі "Жоффр де ля Прадель проти Франції" від 16 грудня 1992 року). Передбачене частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain) від 07.07.1989). У справі "Беллет проти Франції" ЄСПЛ зазначив, що "стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права". У постанові Верховного Суду України 07 жовтня 2015 року у справі № 6-1367цс15 вказано, що зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення. Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи. На переконання колегії суддів, в клопотанні про зупинення провадження в цій справі не вмотивовано зв`язку між очікуваними висновками рішення суду за наслідками розгляду іншої справи та предметом даного спору; не конкретизовано, чому з огляду на характер заявлених вимог неможливо розглянути справу без попереднього розгляду іншої справи; не зазначено, чому зібрані у справі докази не дозволяють установити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Із заявленого клопотання суд не встановив необхідних умов для зупинення провадження у справі, які передбачені п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України. При цьому, наявних у матеріалах справи достатньо доказів для повної, всебічної та об`єктивної оцінки обставин справи, які є предметом судового розгляду. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі. Відповідно до ст. 379 ЦПК України, апеляційний суд розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, скасовує ухвалу і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, є, зокрема, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, а висновок суду є необґрунтованим та не відповідає нормам чинного законодавства, тому, відповідно до положень статті 379 ЦПК України ухвала підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст. ст. 251, 374, 379, 382, 389, 390 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Заліщицького районного суду Тернопільської області від 30 жовтня 2020 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду справи. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але оскарженню в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду не підлягає. Повний текст постанови складено 14 грудня 2020 року. Головуюча Т.С. Парандюк Судді: С.І. Дикун Н.М. Храпак