Постанова 4803 № 428/15646/18

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/8914/23 Справа № 428/15646/18 Суддя у 1-й інстанції - Дубовенко І. Г. Суддя у 2-й інстанції - Барильська А. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 листопада 2023 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі: головуючого судді Барильської А.П. суддів Демченко Е.Л., Максюти Ж.І. за участю секретаря судового засідання Кругман А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , на ухвалу Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 серпня 2023 року про відмову в задоволені заяви ОСОБА_1 про зміну способу виконання рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 09 листопада 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Державний банк Ощадбанк в особі філії Луганського обласного управління Акціонерного товариства Ощадбанкпро стягнення боргу, - ВСТАНОВИЛА: У травні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про зміну способу виконання рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 09 листопада 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Державний банк Ощадбанк в особі філії Луганського обласного управління Акціонерного товариства Ощадбанк про стягнення боргу, обґрунтовуючи заяву тим, що борг за вказаним рішенням суду стягується з філії Луганського обласного управління АТ Ощадбанк, тоді як така філія не є юридичною особою, на відміну від АТ Ощадбанк, яке і було відповідачем у справі, визначеним позивачем. Заявник просить змінити спосіб виконання рішення та стягувати суму боргу не з філії Луганського обласного управління АТ Ощадбанк на його користь, як правонаступника позивача та стягувача у виконавчому листі, а безпосередньо з АТ Ощадбанк, який є у справі відповідачем та юридичною особою. Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 серпня 2023 року у задоволенні заяви відмовлено (а.с.86,87 Том ІІ). Не погоджуючись із зазначеною ухвалою ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та прийняти нову постанову, якою заяву про зміну способу виконання рішення суду задовольнити, обґрунтовуючи це тим, що судом першої інстанції не надано оцінки тому факту, що державним виконавцем відкрито виконавче провадження 20 січня 2022 року, де боржником є Луганське обласне управління АТ Ощадбанк, з якого і стягується заборгованість за рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 09 листопада 2020 року, що суперечить вимогам ст. 48 ЦПК України та ст. 80 ЦК України, оскільки боржником є відповідач, який повинен мати статус юридичної особи, чого не має філія Луганського обласного управління АТ Ощадбанк, натомість, у відповідності до Статуту Акціонерного товариства Державний ощадний банк України таке товариство є юридичною особою, має ЄДРПОУ та повну цивільну правоздатність та дієздатність у цивільному процесі. Також судом не враховано, що виконавчий лист у справі видавався без врахування цих обставин, де зазначено боржником саме філію Луганського обласного управління АТ Ощадбанк, що призвело до неможливості виконання судового рішення, яке набрало законної сили, оскільки Луганське обласне управління банку знаходиться на тимчасово окупованій території та діяльність філії припинена (а.с.91-97 Том ІІ). АТ Державний ощадний банк України, скориставшись своїм правом, передбаченим ст. 360 ЦПК України, 20 жовтня 2023 року засобами поштового зв`язку подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що позивач, звертаючись із позовом до Сєвєвродонецького міського суду Луганської області самостійно обрав відповідача у справі, яким визначив Публічне акціонерне товариство Державний ощадний банк України, в особі філії Луганське обласне управління АТ Ощадбанк, місцезнаходження якої Луганська область, м.Сєвєродонецьк, та в рішенні суду задоволено позов, пред`явлений саме до Акціонерного товариства Державний ощадний банк України в особі філії Луганського обласного управління АТ Ощадбанк, тому відповідачем у справі станом момент ухвалення рішення є Акціонерне товариство Державний ощадний банк України в особі філії Луганського обласного управління АТ Ощадбанк. Жодних заяв від позивача щодо зміни відомостей чи виправлення описки у виконавчому листі не надходило. Натомість позивач вже звертався до суду у 2022 році із заявою про роз`яснення судового рішення та просив роз`яснити, хто є відповідачем у справі та чи можливо стягувати кошти з Акціонерного товариства Державний ощадний банк України. Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області відмовлено у задоволенні цієї заяви з підстав того, що судом не встановлено обставин, що утруднюють виконання судового рішення, яке Дніпровським апеляційним судом 09 лютого 2023 року залишено без змін. Звертаючись з цією заявою позивач фактично просить змінити сторону у справі, тобто боржника, що не є зміною способу виконання рішення суду. Разом з цим зазначено, що виконавче провадження №68263942 відкрите та виконується державним виконавцем ВДВС Степанюк М.В., яка вживає всіх заходів щодо виявлення рахунків відповідача, нерухомого майна, на яке можна звернути стягнення на все рухоме та нерухоме майно накладено арешт, тобто виконавче провадження триває, а інформації щодо неможливості примусового виконання рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 09 листопада 2020 року не встановлено, на підставі чого представник Банку просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 , а ухвалу Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області - залишити без змін. Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав. Так, судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 09 листопада 2020 року стягнуто з Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» на користь ОСОБА_2 , правонаступником якого є ОСОБА_1 , заборгованість у сумі 67580 (шістдесят сім тисяч п`ятсот вісімдесят) доларів США; а також судові витрати в сумі 8 810 (вісім тисяч вісімсот десять) грн. У Сєвєродонецькому ВДВС у Сєвєродонецькому районі Луганської області СМУМЮ перебуває виконавче провадження ВП 68263942 від 20 січня 2022 року, яке відкрито на підставі виконавчого листа № 428/15646/18 від 19 січня 2022 року про стягнення з Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» на користь ОСОБА_1 заборгованість у сумі 62 000 доларів США та 3 % річних у сумі 5 580 доларів США та судовий збір у сумі 8 810 грн. Відповідно до ч. 1, 3 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення чи зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. У ч.1 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання. Аналіз змісту ст. 435 ЦПК України свідчить про те, що підставами для зміни чи встановлення способу і порядку виконання рішення є виключно ті, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вказані обставини повинні бути чітко встановлені та підтвердженні відповідними доказами. Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив із того, що заявник просить у заяві не змінити спосіб виконання рішення, а фактично змінити боржника у виконавчому провадженні, що не регулюється вимогами ст. 435 ЦПК України та не підтверджує істотне ускладнення виконання рішення або робить його неможливим. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з огляду на наступне. Так, колегією суддів встановлено, що 20 січня 2022 року постановою старшого державного виконавця Сєвєродонецького ВДВС у Сєвєродонецькому районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Гречишніковою Т.О. відкрито виконавче провадження №68263942 з примусового виконання рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 09 листопада 2020 року, де боржником є юридична особа АТ Державний ощадний банк України, в особі філії Луганського обласного управління АТ Ощадбанк. Постановами старшого державного виконавця від 24 січня 2022 року та від 18 вересня 2023 року накладено арешт на грошові кошти АТ Державний ощадний банк України в особі філії Луганського обласного управління АТ Ощадбанк із зазначенням переліку рахунків боржника, однак сума заборгованості на користь стягувача не стягнута. Також постановою від 12 липня 2023 року державним виконавцем накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника. Дані фактичні обставини свідчать про повноцінний хід виконавчого провадження за виконавчим листом, де боржником є юридична особа АТ Державний ощадний банк України, яка виступає в особі філії в особі філії Луганського обласного управління Акціонерного товариства Ощадбанк, а ускладнень чи неможливості виконання як судом першої інстанції, так і колегією суддів не встановлено, враховуючи, що заявник фактично порушує питання заміни боржника у виконавчому провадження, що не підпадає під дію ст. 435 ЦПК України та не є заявою про зміну способу виконання судового рішення. З огляду на викладене, питання про можливість встановлення чи зміни порядку виконання судового рішення пов`язано з наявністю обставин, які роблять неможливим його виконання чи утруднюють таке виконання. До обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, Закон України «Про виконавче провадження» відносить хворобу сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо. Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 05 вересня 2018 року у справі № 2-749/11/2229 роз`яснив, що поняття «спосіб і порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, що встановленого ст. 16 ЦК України. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі абсолютної неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений. Але під час зміни способу та порядку виконання рішення, суд не може змінювати саме рішення по суті. На стадії виконання рішення суд не може застосувати інший спосіб правового захисту стягувача ніж той, що передбачений рішенням суду, оскільки в іншому випадку це означало б зміну суті рішення суду та застосування іншого способу правового захисту позивача без дотримання належної судової процедури розгляду відповідних позовних вимог. Отже, при вирішенні питання про встановлення нового способу виконання суд повинен з`ясувати обставини, що свідчать про абсолютну неможливість виконання рішення раніше встановленим способом. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення заяви про зміну способу виконання рішення суду, оскільки ОСОБА_3 не надано суду будь-яких доказів існування обставин, які роблять неможливим його виконання чи утруднюють таке виконання. Відповідно до частини шостої статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Доказів того, що виконання рішення Сєвєродонецького міького суду Луганської області від 09 листопада 2020 року є неможливим через військову агресію російської федерації та через окупування Луганської області в Україні, не надано, натомість є всі належні та достатні докази продовження ходу виконавчого провадження та вчинення державним виконавцем певних дій, спрямованих на виконання судового рішення, де боржником є юридична особа АТ Державний ощадний банк України, який виступає в особі філії Луганського обласного управління АТ Ощадбанк. Враховуючи наведені обставини та положення діючого законодавства, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно та обґрунтовано відмовив у задоволені заяви, оскільки заявник, звертаючись із цією заявою про зміну способу виконання рішення, фактично підміняє поняття зміни способу виконання та зміни боржника у виконавчому листі. Наведені в апеляційній скарзі доводи не свідчать про порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при постановленні оскаржуваної ухвали, а тому підстав для її скасування колегія суддів не вбачає. Згідно з ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 374, 375, 381-383, 384 ЦПК України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Ухвалу Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 серпня 2023 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повний текст постанови складений 09 листопада 2023 року. Головуючий: А.П.Барильська Судді: Е.Л.Демченко Ж.І. Максюта