Постанова 4810 № 428/8415/21

Справа № 428/8415/21 Провадження № 33/810/205/21 ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 листопада 2021 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Луганського апеляційного суду Рябчун Олена Вікторівна, розглянувши апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , подану на постанову Білокуракінського районного суду Луганської області від 20 жовтня 2021 року,якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,громадянин України,пенсіонер, мешкає у АДРЕСА_1 , визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, встановила: Постановою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 20 жовтня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, та призначено стягнення у вигляді штрафу розміром шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 10200 грн, із позбавленням права керування транспортним засобом на строк 01 рік, також визначено зобов`язання сплати ним судового збору у розмірі 420,4 грн. Відповідно до змісту постанови 12 серпня 2021 року, о 12 годині 40 хвилин у смт.Білокуракіне Луганської області, по вул.Польовій,13 ОСОБА_1 керував транспортним засобом "Scoda Octavia A5" НОМЕР_1 із ознаками алкогольного сп`яніння, відмовившись від проходження медичного огляду у присутності двох свідків. На зазначену постанову суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу із проханням про скасування судового рішення та закриття провадження по справі у зв`язку із відсутністю у його діях складу зазначеного адміністративного правопорушення. Стверджує, що суд припустився помилки, не оцінивши дії працівників поліції, які явно вийшли за межі своїх повноважень, надавши йому на підпис чистий бланк протоколу, застосовували до нього фізичне насильство. Він знаходився удома і ПДД не порушував, тому, підстав для його медичного огляду у поліцейських не було. Сам протокол складений через 3 години після вигаданих подій, працівники поліції не назвали йому своїх прізвищ, не повідомили про відеозапис, який наданий суду уривками. Суд не надав належну оцінку цим доказам, у тому числі, і відеозапису і не звернув увагу, що поліцейськими при складанні протоколу були порушені вимоги Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. ОСОБА_1 та його захисник Заїка В.К. належним чином були повідомлені про час та місце апеляційного розгляду матеріалів провадження ( телефонограмами, які особисто прийняли), але у судове засідання не з`явились. Перевіривши витребувані із Білокуракінського районного суду Луганської області матеріали провадження про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КпАП України, проаналізувавши зміст судової постанови та співставивши викладені у ній обставини із наявними у матеріалах доказами, вважаю, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає за такими підставами. Відповідно до вимог ст.ст.245,280 КпАП України суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має з`ясувати, чи було вчинене правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Вищезазначені вимоги закону виконані судом у повному обсязі. Так, із змісту досліджених судом матеріалів справи встановлено, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України підтверджена: поясненнями, наданими суду свідком ОСОБА_2 , який пояснив, що був зупинений працівниками поліції 20.08.2021 року і запрошений у якості свідка. Був присутнім при тому, що ОСОБА_1 відмовляється від проходження медичного огляду, хоча, на його погляд, явних ознак сп`яніння не було. протоколом про адміністративне правопорушення №387110 від 12.08.2021 року, у якому зазначено про те, що 12.08.2021 року ОСОБА_1 керував транспортним засобом із явними ознаками алкогольного сп`яніння і відмовився у присутності двох свідків - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від проходження медичного огляду. ОСОБА_1 від підпису у протоколі відмовився; направленням ОСОБА_1 на медичний огляд до Старобільського РТМО поліцейським СРПП ВП №1 Сватівського РВП Луковенком А.; відеозаписами з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів), використання яких передбачено ст. 40 Закону України «Про національну поліцію» та Інструкцію про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них», затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 03.02.2016 року №100, що був досліджений у судовому засіданні, який містить фіксацію обставин переслідування службовим автомобілем поліції автівки під керування ОСОБА_1 , який після його зупинки сам повідомив поліцейським про вживання пива і намагався з`ясувати джерело інформації, що він нетверезий сів за кермо. Працівниками поліції було запропоновано ОСОБА_1 пройти освідування за допомогою алкотестера "Драгер" або у найближчому медичному закладі, але, водій відмовився, заперечивши, що знаходився за кермом автівки. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 не спростовують встановлених судом обставин і задоволенню не підлягають. Суд належним чином перевірив доводи самого ОСОБА_1 і його захисника і надав умотивовану відповідь на них у постанові, у тому числі, обгрунтовано надав критичну оцінку твердженням сторони захисту щодо недопустимості як доказу відеозаписів із нагрудних камер поліцейських та обставини знаходження ОСОБА_1 у себе вдома під час спілкування із працівниками поліції Справа розглянута судом у строки, передбачені ст.38 КпАП України, а адміністративне стягнення накладене з урахуванням особи правопорушника та обставин вчинення ним адміністративних правопорушень. На підставі наведеного, керуючись ст.294 КпАП України, суддя постановила: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Білокуракінського районного суду Луганської області щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КпАП України - без змін. Постанова є остаточною та такою, що касаційному оскарженню не підлягає. Суддя О.В.Рябчун