Постанова Луганський апеляційний суд № 423/1520/21

Справа № 423/1520/21 Провадження № 33/810/144/21 ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 серпня 2021 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Луганського апеляційного суду Рябчун Олена Вікторівна, розглянувши апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 ,подану на постановуПопаснянського районного суду Луганської області від 24 червня 2021 року, якою ОСОБА_1 , громадянин України, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсіонер, особа з інвалідністю ІІІ групи, адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , протягом року до адміністративної відповідальності не притягувався , визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, встановила: Постановою Попаснянського районного суду Луганської області від 24 червня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, та призначено стягнення у вигляді штрафу розміром шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн, із позбавленням права керування транспортним засобом на строк 01 рік, також визначено зобов`язання сплати ним судового збору у розмірі 454 грн. Відповідно до змісту постанови 29.05.2021 року, о 17 год. 10 хв., в м.Попасна по провул. Широкий водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 2104 з державним номерним знаком НОМЕР_1 , який належить йому, у стані алкогольного сп`яніння, пройшовши огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою технічного приладу «Drager» в присутності свідків, за результатами якого у порушника встановлено алкогольне сп`яніння - 2,21 промілє, чим порушив вимоги п.2.9 (а) ПДР України. На зазначену постанову суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу із проханням про скасування постанови суду та закриттям провадження у зв`язку із відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення. Зазначає, що під час зупинки його працівниками поліції він фактично транспортним засобом не керував з підстав технічної несправності автівки, і вона не була у русі. Крім того, вимога про зупинку автомобіля з боку поліцейських була незаконною і апелянт вважає за необхідне допитати у судовому засіданні апеляційного суду працівника поліції ОСОБА_2 для з`ясування усіх обставин подій. На час складання протоколу апелянт працював у дошкільному навчальному закладі №3 м.Попасна на посаді робітника по обслуговуванню будинку і автомобіль йому потрібен для пересування до роботи, оскільки має захворювання опорно-рухового апарату. З 02.07.2021 року знаходиться на стаціонарному лікуванні у медичному закладі м.Попасна, що підтверджується довідкою №43 від 05.07.2021 року. Під час апеляційного розгляду справи ОСОБА_1 та його захисник Баширов О.І. підтримали апеляційну скаргу у повному обсязі. Перевіривши витребувані із Попаснянського районного суду Луганської області матеріали провадження про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КпАП України, проаналізувавши зміст судової постанови та співставивши викладені у ній обставини із наявними у матеріалах доказами, вважаю, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає за такими підставами. Відповідно до вимог ст.ст.245,280 КпАП України суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має з`ясувати, чи було вчинене правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Вищезазначені вимоги закону виконані судом у повному обсязі. Так, із змісту досліджених судом матеріалів справи встановлено, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України підтверджена: протоколом про адміністративне правопорушення від 29.05.2021; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 29.05.2021, тестуванням на алкоголь, згідно яких вміст алкоголю у повітрі, що видихається, складає 2,21 промілє; відеозаписом події, зафіксованої нагрудними камерами поліцейських, під час якої ОСОБА_1 проходить процедуру перевірки на стан алкогольного сп`яніння за допомогою алкотестера «Драгер». Суд першої інстанції обгрунтовано зазначив, що відповідно до п. 23.5 ПДР України, буксирування механічного транспортного засобу на жорсткому або гнучкому зчепленні повинно здійснюватися лише за умови, що за кермом буксированого транспортного засобу перебуває водій (крім випадків, коли конструкція жорсткого зчеплення забезпечує буксированому транспортному засобу повторення траєкторії руху транспортного засобу, що буксирує, незалежно від величини поворотів). З відеозапису вбачається, що буксирування здійснювалось на гнучкому зчепленні, отже водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом. У випадку керування автомобілем під час буксирування, сам водій є повноправним учасником дорожнього руху, а тому особа, що керує таким транспортним засобом під час буксирування, повинна нести відповідальність за керування ним у стані сп`яніння. Суд належним чином перевірив доводи ОСОБА_1 ( які є аналогічними за змістом із доводами апеляційної скарги) і надав умотивовану відповідь на них у постанові. Справа розглянута судом у строки, передбачені ст.38 КпАП України, а адміністративне стягнення накладене з урахуванням особи правопорушника та обставин вчинення ним адміністративних правопорушень. Доводи апеляційної скарги не спростовують встановлених судом першої інстанції обставин і задоволенню не підлягають. На підставі наведеного, керуючись ст.294 КпАП України, суддя постановила: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Попаснянського районного суду Луганської області щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КпАП України - без змін. Постанова є остаточною та такою, що касаційному оскарженню не підлягає. Суддя О.В.Рябчун