Постанова 4810 № 428/5970/20

Справа № 428/5970/20 Провадження № 33/810/216/20 ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 січня 2021 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Луганського апеляційного суду Рябчун Олена Вікторівна, із секретарями Березіною І.А., Магомедовим Ш.Х. у присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану на постанову Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 16 жовтня 2020 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, який працює юрисконсультом ТОВ СЗХНО, мешкає у АДРЕСА_1 , визнаний винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130,1224, 124 КпАП України, встановила: Постановою судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 16.10.2020 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130,1224,124 КпАП України, та призначено стягнення за правилами ст.36 КпАП України у вигляді штрафу розміром шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 10200 грн, із позбавленням права керування транспортним засобом на строк 01 рік, також визначено зобов`язання сплати ним судового збору у розмірі 420,4 грн. Відповідно до змісту постанови 20 липня 2020 року, у м.Сєвєродонецьку Луганської області, по проспекту Центральному, поблизу будинку № 31 ОСОБА_1 , керуючи автомобілем ВАЗ 21104 НОМЕР_1 , не дотримався безпечної дистанції, у результаті чого скоїв зіткнення із рухавшимся попереду автомобілем "Daewoo Nubira" НОМЕР_2 , у результаті чого обидва автомобілі отримали механічні ушкодження, а ОСОБА_1 залишив місце ДТП, внаслідок чого були застосовані заходи по розшуку його транспортного засобу. Крім того, 20 липня 2020 року, о 22 годині 48 хвилин, у м.Сєвєродонецьку Луганської області, по вул.Курчатова, поблизу будинку № 23 ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 21104 НОМЕР_1 із явними ознаками алкогольного сп`яніння. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився у присутності двох свідків. На зазначену постанову суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу із проханням про скасування судового рішення та закриття провадження по справі. Зазначає при цьому, що суд першої інстанції порушив його право на захист, розглянувши справу без його участі, чим позбавив права надавати особисті пояснення, приймати участь у допиті свідків та заявляти клопотання про проведення експертизи. Під час ухвалення судом рішення він перебував на лікарняному, з приводу чого направив до суду відповідне клопотання із копією листка тимчасової непрацезданості 15.10.2020 року; жодних повісток він не отримував, і про останнє судове засідання йому стало відомо лише з телефонного дзвінка секретаря, яке не є офіційним повідомленням суду, оскільки приписи ст.2772 КпАП України таких повідомлень суду не передбачають. ОСОБА_1 вважає необгрунтованим висновок суду про те, що він своїми діями умисно затягував час, з метою дочекатись спливу строків притягнення до адміністративної відповідальності, оскільки у вересні 2020 року він також перебував на лікарняному, потім перебував у відрядженні у зв`язку із виборчим процесом, згодом укладав угоди із захисниками і з 15 жовтня 2020 року знову перебував на лікарняному. Суд ці обставини проігнорував і розглянув справу без нього, про що він дізнався 21.10.2020 року від секретаря. Апелянт звертає увагу на відсутність у матеріалах справи журналу судового засідання із допитом сержанта поліції ОСОБА_2 , на пояснення якого посилається суд у своїй постанові і який був допитаний у його, ОСОБА_1 , відсутність. Зазначає, що подія ДТП не могла бути зафіксована відеокамерами працівників поліції, на які посилається суд у постанові у якості доказу і адміністративні протоколи щодо нього були складені 20.07.2020 року, а не 30.07.2020 року, як про це зазначає у постанові суд. Крім того, пояснення водія ОСОБА_3 про те, що у його автівку врізався інший автомобіль на перехресті проспекту Хіміків та проспекту Центрального м.Сєвєродонецька не відповідає дійсності, оскільки ДТП мала місце по проспекту Центральному, поблизу будинку №

31. Причиною ДТП, на його думку, було порушення п.12.9ПДД саме ОСОБА_3 . Він, ОСОБА_1 , зупинив свій транспортний засіб і оглянув обидва автомобілі, але не побачив ніяких слідів пошкоджень і претензій з боку ОСОБА_3 . Вважає, що у його діях відсутні склади адміністративних правопорушень, передбачених ст.124 та 1224 КпАП. Апелянт підтверджує, що, дійсно, він був зупинений 20 липня 2020 року, о 22 годині 48 хвилин по вул.Курчатова м.Сєвєродонецька Луганської області працівниками поліції з підстав того, що його автівка розшукувалась у зв`язку із ДТП. Під час спілкування на нього здійснювався тиск сторонніми особами, які знаходились разом із ОСОБА_3 та поліцейськими. Він не погодився на пропозицію поліцейських пройти огляд на стан сп`яніння на місці зі допомогою алкотестера або у медичному закладі по вул.Єгорова,2, оскільки вважав за необхідне це зробити ближче - у лікарні по вул.Курчатова,36. Фактично від проходження огляду він не відмовлявся, перебував у хворобливому стані, оскільки хвилювався за безпеку членів сім`ї, які знаходились у салоні автомобіля. Свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які були присутні при цих подіях, суд не викликав та не допитав. Підписав протоколи про адміністративні правопорушення із визнанням своєї провини під тиском присутніх осіб та у поганому самопочутті, згодом звернувся із заявою про настання страхового випадку до ПрАТ "Страхова група "ТАС"", яка виплатила ОСОБА_3 140 грн після огляду автомобіля судовим експертом. У судовому засіданні апеляційного суду: Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу у повному обсязі, просив скасувати судову постанову та ухвалити нову, якою закрити провадження у зв`язку із відсутністю у діях ОСОБА_1 складів адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, 124, 1224 КпАП України. Викликані за клопотанням ОСОБА_1 свідки ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до судового засідання не з`явились. Потерпілий ОСОБА_3 належним чином був повідомлений про дати та час розгляду матеріалів про адміністративне правопорушення, але, до апеляційного суду не з`являвся. Перевіривши витребувані із Сєвєродонецького міського суду Луганської області матеріали провадження про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КпАП України, додаткові матеріали, надіслані за запитом суду апеляційної інстанції, вислухавши пояснення ОСОБА_1 , особу, яка склала протокол про адміністративне правопорушення - ОСОБА_2 , проаналізувавши зміст судової постанови та співставивши викладені у ній обставини із наявними у матеріалах доказами, вважаю, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає за такими підставами. Згідно із правилами ч.2 ст.268 КпАП України справа про адміністративне правопорушення розглядається у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. При розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст.44, ст.51,146,160,1724-1729,173, 1732, ч.3 ст.178, ст.185,1851,1857,187 КпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою. Отже, судовий розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, ч.1 ст.130, 1224 та 124 КпАП України за умови належності повідомлення особи про час та місце розгляду справи, може відбуватись без особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Як убачається із досліджених апеляційним судом матеріалів, 27 липня 2020 року вони надійшли до Сєвєродонецького міського суду Луганської області та були розподілені для судового розгляду ( а.п.13). ОСОБА_1 особисто отримав судовий виклик (повістку) на 25.09.2020 року ( а.п. 14), за його клопотанням (у зв`язку із перебуванням на лікарняному) справу слуханням було відкладено на 09.10.2020 року ( а.п.15,18), про що ОСОБА_1 був повідомлений телефонограмою (а.п.23), із роз`ясненням права подати заперечення електронною поштою або факсом. Аналогічно було відкладено судове засідання за клопотанням ОСОБА_1 з 09.10.2020 року на 15.10.2020 року, оскільки він перебував у відрядженні (а.п.24). 15 жовтня 2020 року ОСОБА_1 до судового засідання не з`явився і справу слуханням було відкладено на 16.10.2020 року, про що ОСОБА_1 учергове був повідомлений телефонограмою ( а.п.33). Натомість, від останнього надійшло датоване 15.10.2020 року клопотання про чергове відкладення слухання справи, оскільки він з 15.10.2020 року знову перебуває на лікарняному і, крім цього, у цей же день розірвав договір про правову допомогу із захисницею ОСОБА_6 та уклав усну угоду із захисником Кізімою В.В. 16.10.2020 року матеріали трьох проваджень щодо ОСОБА_1 були розглянуті без присутності останнього. Суд апеляційної інстанції вважає, що ОСОБА_1 був належним чином повідомлений кожного разу про час та місце розгляду щодо нього справ, його клопотання про відкладення справи задовольнялись, а подальший характер дій зазначеної особи обгрунтовано розцінено судом як зловживання своїми процесуальними правами та намагання перешкодити суду розглянути справу у строки, передбачені ст.38 КпАП України. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 у цій частині є такими що суперечать матеріалам провадження. Відповідно до вимог ст.ст.245,280 КпАП України суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має з`ясувати, чи було вчинене правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Вищезазначені вимоги закону виконані судом у повному обсязі. Так, із змісту досліджених судом матеріалів справи встановлено, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративних правопорушень, передбачених ст.1224, 124,ч.1 ст.130 КпАП України підтверджена: -відеозаписами з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів), використання яких передбачене ст.40 ЗУ "Про Національну поліцію" та Інструкцією про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них», затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 03.02.2016 року №100, що був досліджений у судовому засіданні, який містить фіксацію обставин виявлення 30.07.2020 працівниками поліції адміністративних правопорушень та складення щодо ОСОБА_1 протоколів про адміністративне правопорушення. Наданими відеозаписами підтверджується обставина зупинки ОСОБА_1 працівниками поліції за орієнтуванням його автомобіля як учасника ДТП 20.07.2020 о 22 год. 48 хв., виявлення працівниками поліції зовнішніх ознак сп`яніння; на вимогу працівника поліції пройти огляд на встановлення стану сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotest» або у найближчому медичному закладі ОСОБА_1 відмовився в присутності двох свідків, права та наслідки роз`яснено. Від керування транспортним засобом він відсторонювався. Крім того, відеозаписом зафіксовано визнання ОСОБА_1 причетності до скоєного ДТП та залишення місця пригоди. -схемою місця ДТП від 20.07.2020, письмовими поясненнями ОСОБА_3 , який вказав, шо на перехресті пр.Хіміків та пр.Центральний в задню частину його автівки врізався автомобіль «ВАЗ 21104», НОМЕР_1 , після чого залишив місце ДТП, письмовими поясненнями ОСОБА_1 , написаними власноруч, де він визнає свою причетність до вчинення ДТП та залишення місця пригоди, провину визнає, претензій не має, письмовими поясненнями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 щодо відмови ОСОБА_1 від огляду на стан сп`яніння, - актом огляду транспортного засобу «ВАЗ 21104», НОМЕР_1 , яким встановлено пошкодження переднього бамперу, пошкодження ЛФП переднього бамперу та залишки ЛФП зеленого кольору автомобіля «Daewoo Nubira». Під час апеляційної перевірки матеріалів проваджень порушень під час складання вищезазначених матеріалів (протоколів про адміністративне правопорушення, актів огляду тощо) також не встановлено. Допитаний у судовому засідання апеляційного суду свідок - інспектор поліції ОСОБА_2 пояснив, що він у складі чергового екіпажу поліції отримав виклик про випадок ДТП по вул.Центральній м.Сєвєродонецька Луганської області. На місці пригоди був лише заявник ОСОБА_3 , іншого водія на місці не було, у зв`язку з чим автомобіль був оголошений у розшук і на нього розіслане службове орієнтування. Згодом, у цей же день, пізно увечері екіпажем "Цейлон 113" зазначений автомобіль під керуванням ОСОБА_1 був знайдений та зупинений на одній із вулиць м.Сєвєродонецька. Під час складання протоколів працівники поліції відчули ознаки алкогольного сп`яніння від ОСОБА_1 (який знаходився у салоні автомобіля сам), та, зваживши на нетипову та агресивну поведінку ОСОБА_1 , запропонували пройти медичний огляд на стан сп`яніння, від якого той відмовився у присутності двох свідків. Таким чином, сукупність досліджених судом першої інстанції і перевірених під час розгляду у суді апеляційної інстанції доказів свідчить про те, що 20 липня 2020 року на проспекті Центральному м.Сєвєродонецька Луганської області скоїв ДТП, внаслідок чого обидва транспортні засоби отримали механічні ушкодження, зник із місця пригоди, згодом, у цей же день 20.07.2020 року був за орієнтуванням затриманий у нетверезому стані за кермом свого автомобіля і відмовився від проходження медичного огляду на стан сп`яніння у присутності двох свідків. Справа розглянута судом у строки, передбачені ст.38 КпАП України, а адміністративне стягнення накладене з урахуванням приписів ст.36 КпАП України, з урахуванням особи правопорушника та обставин вчинення ним адміністративних правопорушень. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 не спростовують встановлених судом першої інстанції обставин і задоволенню не підлягають. На підставі наведеного, керуючись ст.294 КпАП України, суддя постановила: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 16 жовтня 2020 року щодо ОСОБА_1 за ст.1224,124,ч.1 ст.130 КпАП України - без змін. Постанова є остаточною та такою, що касаційному оскарженню не підлягає. Суддя О.В.Рябчун