Постанова 4810 № 428/2342/20

Справа № 428/2342/20 Провадження № 33/810/108/20 П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 липня 2020 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Луганського апеляційного суду Рябчун Олена Вікторівна, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану на постанову Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 10 червня 2020 року, якою ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , має громадянство України, не працює, мешкає у АДРЕСА_1 , визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, встановила: Постановою судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 КпАП України, та призначено стягнення у вигляді штрафу розміром шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 10200 грн, із позбавленням права керування транспортним засобом на строк 01 рік, також визначено зобов`язання сплати ним судового збору у розмірі 420,4 грн. Відповідно до змісту постанови 11 березня 2020 року о 03-17 годині в м. Сєвєродонецьку по пр. Хіміків, 63, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом автомобілем марки ВАЗ 21140, державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою «Alcotest Drager» та в медичному закладі відмовився в присутності двох свідків. На зазначену постанову суду ОСОБА_1 подана апеляційна скарга, у якій він просить скасувати судове рішення та закрити провадження у справі. Зазначає, що під час розгляду матеріалів у суді першої інстанції свідки ОСОБА_2 фактично не підтвердив, що у його присутності ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду на стан сп`яніння, а чув це від присутнього ту же ОСОБА_3 . Письмові пояснення свідка ОСОБА_2 також не містять прямих підтверджень факту відмови ОСОБА_1 від проходженя медичного огляду. Крім того, свідки були запрошені поліцейськими для складання адміністративного протоколу, а не для фіксації відмови водія від проходження медичного огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку. Апелянт зазначає також про розбіжності у часі складання протоколу (У судовому засіданні апеляційного суду :протокол був складений о 04 годині 00 хвилин, а свідки були запрошені о 03 годині 17 хвилин, тобто, в момент скоєння ОСОБА_1 правопорушення. Суд першої інстанції проігнорував ці факти, не з`ясувавши всебічно і повно обставини справи, як і клопотання про виклик свідка ОСОБА_4 . Стверджує, що від проходження медичного огляду на стан сп`яніння не відмовлявся. 02 липня 2020 року, о 17годині 34 хвилини електронною поштою від апелянта ОСОБА_1 та його захисника Горобця О.С. надійшли клопотання про перенесення судового засідання на іншу дату, із посиланням на обставину продовження КМУ карантину по 31 липня 2020 року та хворобливим станом здоров`я правопорушника ОСОБА_1 . Правопорушник та його захисник просили провести судове засідання за їх особистою участю. Вважаю, що зазначені клопотання задоволенню не підлягають. Постановою КМУ від 17.06.2020 року № 500 дійсно, з урахуванням епідеміологічної ситуації в країні, продовжено дію адаптивного карантину. ОСОБА_1 (за анкетними даними, зазначеними у протоколі про адміністративне правопорушення та у постанові суду) мешкає у місті Сєвєродонецьку Луганської області, тобто, за місцем розташування Луганського апеляційного суду; захисник Горобець О.С. мешкає у м.Рубіжне Луганської області. У Луганській області з червня 2020 року відновлена робота міжобласного, приміського та міського громадського транспорту, не припинялось функціонування мережі Інтернет, через яку суди першої інстанції та апеляційний суд проводять судові засідання у режимі відео конференції. Враховуючи ту обставину, що ОСОБА_1 та його захисник належним чином, шляхом телефонограми від 23.06.2020 року, повідомлені про час та місце апеляційного розгляду справи, мають вільну можливість прибути то суду чи приймати участь у судовому засіданні шляхом відео конференції, вважаю наявним факт зловживання стороною своїми процесуальними правами, у зв`язку з чим здійснити апеляційний перегляд матеріалів провадження без їх участі. Перевіривши витребувані із Сєвєродонецького міського суду Луганської області матеріали провадження про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КпАП України, проаналізувавши зміст судової постанови та співставивши викладені у ній обставини із наявними у матеріалах доказами, вважаю, що апеляційна скарга захисника задоволенню не підлягає за такими підставами. Відповідно до вимог ст.ст.245,280 КпАП України суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має з`ясувати, чи було вчинене правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Вищезазначені вимоги закону виконані судом у повному обсязі. Так, із змісту досліджених судом матеріалів справи встановлено, що винність ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджена сукупністю доказів: протоколом про адміністративне правопорушення серії БД № 293846 від 11.03.2020 року; письмовими поясненнями свідка ОСОБА_4 від 11.03.2020 року, в яких зазначено, що він був запрошений працівниками патрульної поліції у якості свідка та в його присутності водій ОСОБА_1 від огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та у лікаря нарколога відмовився; - рапортом поліцейського взводу № 1 роти № 4 УПП в ЛУганській області ДПП С. Кримцевої щодо обставин скоєння адміністративного правопорушення; відеозаписом з нагрудної камери співробітника патрульної поліції, який було зроблено 11 березня 2020 року, з якого вбачається, що дійсно ОСОБА_1 патрульним поліцейським було запропоновано пройти медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння, для чого він запропонував йому пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу, або проїхати до медичного закладу. ОСОБА_1 відмовився пройти медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння. Працівниками патрульної поліції було попереджено ОСОБА_1 про складання в такому випадку протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАПта розпочато пошук свідків для підтвердження факту відмови ОСОБА_1 від проходження медичного огляду. Протягом всього часу пошуку свідків ОСОБА_1 також не виявив бажання та не здійснював заходів щодо проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння. Крім того, на відеозаписі ОСОБА_1 підтверджує факт вживання алкоголю, а саме пива. Дослідженими матеріалами справи судом першої інстанції достовірно встановлено факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння (на місці події та в медичному закладі) в присутності двох свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , що об`єктивно підтверджується письмовими поясненнями ОСОБА_4 та поясненнями ОСОБА_2 у судовому засіданні, які є послідовними, узгоджуються з іншими доказами (а.с. 4, 5). Крім того, факт відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального приладу «Драгер», визнано ОСОБА_1 в судовому засіданні. Суд також, із посиланням на відповідні нормативні акти, об`єктивно визнав відповідність дій поліцейських вимогам Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів. ОСОБА_1 , відмовившись від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, порушив вимогу п. 2.5 ПДР України, а відтак вчинив правопорушення за ознаками ч. 1 ст. 130 КУпАП. Судом також перевірена версія ОСОБА_1 щодо заперечення відмови у проходження медичного огляду ( яка згодом викладена і у апеляційній скарзі), про порушення процедури складання протоколу, яка спростована сукупністю зібраних по справі доказів. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 не спростовують встановлених судом обставин, аналогічні із тими доводами, які правопорушник зазначав у судовому засідання і які перевірені судом першої інстанції. На підставі наведеного та керуючись ч. 1 ст. 130, ст. 294 КУпАП, суддя постановила: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 10 червня 2020 року щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КпАП України - без змін. Постанова є остаточною та такою, що касаційному оскарженню не підлягає. Суддя О.В.Рябчун