Постанова Запорізький апеляційний суд № 334/2165/19

Дата документу 28.09.2021 Справа № 334/2165/19 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний №334/2165/19 Головуючий у 1 інстанції Козлова Н.Ю. Провадження № 22-ц/807/2600/21 Суддя-доповідач Онищенко Е.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 вересня 2021 року м. Запоріжжя Колегія суддів судової палати у цивільних справах Запорізького апеляційного суду у складі: головуючого Онищенка Е.А. суддів: Бєлки В.Ю., Кухаря С.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Професора Толока 17» на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 06 квітня 2021 року у справі за позовом Комунального підприємства «Наше місто» до ОСОБА_1 , Третя особа: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Професора Толока 17» про стягнення суми заборгованості за надані комунальні послуги, - В С Т А Н О В И ЛА: У березні 2019 року КП «Наше місто» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Професора Толока 17» про стягнення суми заборгованості за надані комунальні послуги. В обґрунтування позову зазначено, що Рішенням Запорізької міської ради від 15.08.2016 року № 441 затверджено тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій для будинків (гуртожитків) житлового фонду комунальної власності м. Запоріжжя в розрізі кожного будинку окремо. Житлове приміщення, стосовно якого надаються послуги, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , споживачем цих послуг є відповідач ОСОБА_1 . Позивач у період з вересня 2016 року по листопад 2018 року надав відповідачу послуги з утримання будинків і споруд та при будинкових територій у житлове приміщення на загальну суму 3259,15 грн. Станом на 01.02.2019 р. відповідач не здійснив оплату за надані послуги. Загальна сума заборгованості складає 3259,15 грн., яку позивач просив стягнути з відповідача, а також стягнути понесені судові витрати: судовий збір в розмірі 1921,00 грн. Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 06 квітня 2021 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь КП «Наше місто» заборгованість за надані послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у сумі 3259, 15 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь КП «Наше місто» судовий збір в розмірі 1921 грн. Не погоджуючись з рішенням суду ОСББ «Професора Толока 17» подало апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом неповно з`ясовані всі обставини справи, та посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Вирішити питання судових витрат. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивачем не надано жодного доказу фактичного надання відповідачу житлово-комунальних послуг. Відзив на апеляційну скаргу не надходив. Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 31 серпня 2021 року апеляційне провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою відкрито, та ухвалою Запорізького апеляційного суду від 31 серпня 2021 року справу призначено до апеляційного розгляду без повідомлення учасників справи в порядку ч. 2 ст. 369 ЦПК України. Відповідно до частин першої, третьої статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу. Згідно з ч.1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Зважаючи на те, що ціна позову у справі становить менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, справа є малозначною, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без виклику сторін. Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. За приписами ч.ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходів з доведеності позовних вимог. Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на таке. Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що рішенням Запорізької міської ради від 15.08.2016 року № 441 затверджено тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій для будинків (гуртожитків) житлового фонду комунальної власності м. Запоріжжя в розрізі кожного будинку окремо. Між позивачем та відповідачем встановилися фактичні договірні відносини з приводу надання житлово-комунальних послуг з утримання будинку та прибудинкової території. Житлове приміщення, стосовно якого надаються послуги, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , споживачем цих послуг є відповідач ОСОБА_1 . Позивач у період з вересня 2016 року по листопад 2018 року надав відповідачу послуги з утримання будинків і споруд та при будинкових територій у житлове приміщення на загальну суму 3259,15 грн. Відповідно до п. 5 Типового публічного договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій встановлено, що розрахунковим періодом є календарний місяць. У разі застосування щомісячної системи оплати послуг платежі вносяться не пізніше ніж до 20 числа місяця, що настає за розрахунковим. Встановлено, що станом на 01.02.2019р. відповідач не здійснив оплату за надані послуги. Загальна сума заборгованості складає 3259,15 грн., що підтверджується відповідним розрахунком. Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Особовий рахунок на квартиру АДРЕСА_2 відкрито на ім`я ОСОБА_1 За приписами ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно з положеннями ст. 525 ЦК України однобічна відмова від виконання прийнятих зобов`язань не допускаються. Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Нормами ст. 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання. Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що відповідач не виконувала покладені на них обов`язки щодо своєчасної сплати внесків за утримання будинку. Колегією суддів відхиляються доводи апеляційної скарги про те, що КП «Наше місто» не належним чином надавались послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, оскільки жодним належним та допустимим доказом вони не підтверджуються. Доказів, того, що скаржник зверталася до позивача з претензіями про неякісне надання послуг матеріали справи не містять. Доводи апеляційної скарги про те, що в матеріалах справи відсутні докази наданні відповідачу житлово-комунальних послуг спростовуються наявним в матеріалах справи розрахунком (а.с.6) Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Як передбачено ст.ст. 76,77 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Відповідно до ст.ст. 79, 80 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Згідно з ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Як установлено ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчинення нею процесуальних дій. ОСОБА_1 розрахунок КП «Наше місто» не спростований, власний розрахунок не наданий. Доводи апеляційної скарги щодо ненадання послуг КП «Наше місто» не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджені належними доказами, зокрема, зверненнями до відповідного органу управління з зазначених питань. Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні в матеріалах справи докази та обставини справи, вважає, що висновки суду першої інстанції по суті вирішеного спору є правильними, законними та обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи. Належних, достовірних та достатніх доказів, які б містили інформацію щодо предмета доказування і спростовували висновки суду першої інстанції та впливали на законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення, апеляційна скарга не містить. Апеляційна скарга не містить нових фактів чи засобів доказування, які б спростовували висновки суду першої інстанції. Наведені в апеляційній скарзі доводи фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди позивача з висновками суду першої інстанції, а тому не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм матеріального і процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського Суду як джерело права. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (справа «Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Вагомих, достовірних та достатніх доводів, які б містили інформацію щодо предмета доказування і спростовували висновки суду першої інстанції та впливали на законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення, апеляційна скарга не містить. Доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки доказів. Згідно з ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 279, 368, 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Професора Толока 17» залишити без задоволення. Рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 06 квітня 2021 року у цій справі залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення. Повний текст судового рішення складено 28 вересня 2021 року. Головуючий Судді: