Постанова Дніпровський апеляційний суд № 202/4430/16-ц

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/3380/21 Справа № 202/4430/16-ц Суддя у 1-й інстанції - Бєльченко Л. А. Суддя у 2-й інстанції - Куценко Т. Р. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 липня 2021 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі: головуючого Куценко Т.Р., суддів: Демченко Е.Л., Макарова М.О., за участю секретаря Синенка Є.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 03 липня 2019 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - ВСТАНОВИЛА: Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» (далі ПАТ «ОТП Банк») у липні 2016 року звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача виниклу заборгованість за кредитним договором. В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 26 липня 2007 року між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк» (далі ЗАТ «ОТП Банк»), правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № ML-302/253/2007, згідно умов котрого остання отримала кредит у розмірі 41 682,00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 4,99% на рік з кінцевим терміном повернення до 26 липня 2025 року. У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань з повернення кредиту виникла заборгованість у розмірі 36 783,57 доларів США (що еквівалентно 925 695,40 грн.), котра складається з: 33 200,42 доларів США заборгованості за кредитом; 3 583,15 доларів США заборгованості за відсотками за період з 26 липня 2015 року по 29 травня 2016 року. Враховуючи викладене, ПАТ «ОТП Банк» просило стягнути на його користь з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 36 783,57 доларів США і судові витрати у справі. Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 03 липня 2019 року позовні вимоги задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ОТП Банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 36 783,57 доларів США (що еквівалентно 925 695,40 грн.), що складається з: 33 200,42 доларів США заборгованості за кредитом; 3 583,15 доларів США заборгованості за відсотками за період з 26 липня 2015 року по 29 травня 2016 року. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. Не погоджуючись з вказаним рішенням ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Зокрема, доводи апеляційної скарги зводяться до того, що позивачем не надано достатніх доказів на підтвердження отримання відповідачкою суми кредиту та виникнення суми заборгованості у розмірі, яку просить стянути банк. ПАТ «ОТП Банк» своїм правом передбаченим ст. 360 ЦПК України скористалося та подало відзив на апеляційну скаргу. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін, з наступних підстав. Судом встановлено, що 26 липня 2007 року між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк», та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № ML-302/253/2007. Відповідно до умов Договору, Банк надав відповідачці кредит у розмірі 41 682,00 доларів США, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 4,99% + FIDR на рік з кінцевим терміном повернення до 26 липня 2025 року. Цільове призначення використання кредиту купівля нерухомого майна /т.1, а.с.6-9/. Відповідно до умов кредитного договору кредит надано на підставі кредитної заявки ОСОБА_1 від 26 липня 2007 року, в якій зазначено суму кредиту, розмір відсоткової ставки та строк повернення кредиту. Також відповідно даної заяви ОСОБА_1 просить надати кредит, шляхом перерахування коштів у повні сумі на поточний рахунок № НОМЕР_1 відкритий у ЗАТ «ОТП Банк» /т.1, а.с.13/. У Додатку №1 до кредитного договору № ML-302/253/2007 наведено графік повернення кредиту, який узгоджений між сторонами шляхом підписання кредитного договору. Відповідно до графіку розмір щомісячного платежу складає 476, 72 долара США, до якого входить сума нарахованих відсотків на фактичну суму кредиту за фактичну кількість днів його користування та частина суми кредиту /т.1, а.с.10-12/. На підставі заяви ОСОБА_1 від 26 липня 2007 року про відкриття поточного рахунку в іноземній/ національній валюті між сторонами укладено договір №302/1102/07 від 26 липня 2007 року про відкриття та обслуговування банківського рахунку в іноземній валюті та національній валюті для фізичних осіб. За умовами договору ЗАТ «ОТП Банк» відкриває ОСОБА_1 поточний рахунок № НОМЕР_1 та здійснює його розрахунково-касове обслуговування. Даний рахунок також зазначено у кредитній заявці ОСОБА_1 /т.3, а.с.190-192/. Відповідно п.1.7.2 кредитного договору банк здійснює видачу кредиту позичальнику однією сумою чи траншами згідно кредитної заявки позичальника. Кредит надається однією сумою чи траншами шляхом дебетування позичкового рахунку позичальника та перерахування кредитних коштів за реквізитами, вказаними у кредитній заявці позичальника, зменшених на утриману комісію банку у відповідності до тарифів та умов цього договору. Перерахування ЗАТ «ОТП Банк» суми кредиту 41 682,00 доларів США на поточний рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 підтверджується валютним меморіальним ордером №101 від 26 липня 2007 року /т.1, а.с.99/. 25 квітня 2014 року між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 укладено додатковий договір №1 до кредитного договору № ML-302/253/2007, за умовами якого сторони домовились що на період з 28 квітня 2014 року по 25 червня 2014 року проценти за кредитом розраховуються за фіксованою відсотковою ставкою у розмірі 10,09%. На період з 26 червня 2014 року до повного виконання боргових зобов`язань використовується плаваюча відсоткова ставка у розмірі 4,49% + FIDR. Враховуючи внесені зміни графік платежів викладено у новій редакції з застосуванням зміненої відсоткової ставки /т.1, а.с.14-16, т.2, а.с.223-228/. 26 серпня 2014 року між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 укладено додатковий договір №2 до кредитного договору № ML-302/253/2007, за умовами якого сторони домовились що на період з 26 серпня 2014 року по 25 січня 2015 року проценти за кредитом розраховуються за фіксованою відсотковою ставкою у розмірі 6%. На період з 26 січня 2015 року до повного виконання боргових зобов`язань використовується плаваюча відсоткова ставка у розмірі 4,49% + FIDR. Враховуючи внесені зміни графік платежів викладено у новій редакції з застосуванням зміненої відсоткової ставки /т.1, а.с.17-22/. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 здійснювала погашення заборгованості відповідно до графік платежів, узгодженого між сторонами, проте починаючи з квітня 2014 року здійснювала платежі у меншому розмірі ніж визначений щомісячний платіж. Останній платіж позичальником було здійснено у січні 2016 року. Дані обставини підтверджуються меморіальними ордерами наданими банком /т.2, а.с.1-83/. Відповідач належним чином не виконала взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, у зв`язку з чим станом на 30 травня 2016 року виникла заборгованість у розмірі 36 783,57 доларів США (що еквівалентно 925 695,40 грн.), котра складається з: 33 200,42 доларів США заборгованості за кредитом; 3 583,15 доларів США заборгованості за відсотками за період з 26 липня 2015 року по 29 травня 2016 року. Розмір заборгованості підтверджується наданим позивачем розрахунком та випискою з рахунку відповідача (т.1, а.с. 23 67-97, 120-121). Під час апеляційного розгляду за клопотанням ОСОБА_1 ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 28 січня 2020 року по справі призначено судово-економічну експертизу, на вирішення якої поставлені питання: 1.Чи відповідає наявний у матеріалах справи розрахунок заборгованості за кредитним договором №ML-302/253/2007 від 26 липня 2007 року, укладеного між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 , умовам зазначеного договору та розрахунковим документам щодо видачі та погашенню кредиту за ним? 2.Чи відповідає метод та процедура обчислення/ нарахування ПАТ «ОТП Банк» відсотків за кредитним договором №ML-302/253/2007 від 26 липня 2007 року, укладеного між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 , змісту кредитного договору та вимогам законодавства, чинним на момент укладання зазначеного кредитного договору? 3.Яка сума кредитних коштів та в якій валюті було фактично видано ПАТ «ОТП Банк» ОСОБА_1 за кредитним договором №ML-302/253/2007 від 26 липня 2007 року, укладеним між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 , і якими документами, оформленими згідно вимог Національного банку України, це підтверджуєтся? 4.Чи відповідає умовам кредитного договору №ML-302/253/2007 від 26 липня 2007 року додаток-графік погашення кредиту в частині повернення кредитних коштів та нарахування відсотків за користування кредитом? 5.Чи відповідає річна відсоткова ставка, якщо така є/ визначена кредитним договором №ML-302/253/2007 від 26 липня 2007 року, річній ставці (ефективній), що стягувалась кредитором за надання кредитних коштів? У якому розмірі змінювалась реальна відсоткова ставка відповідно до наданого ПАТ «ОТП Банк» розрахунком заборгованості? 6.Яка реальна сума заборгованості за кредитним договором №ML-302/253/2007 від 26 липня 2007 року виникла станом на день пред`явлення позову ПАТ «ОТП Банк» у даній справі та якими документами, оформленими згідно вимог Національного банку України, це підтверджується? Для проведення експертизи судом було витребувано у сторін необхідні документи, які було зазначено судовим експертом у своїх клопотаннях. Проте, у червні 2021 року дана цивільна справа повернулась до суду без виконання експертного дослідження, з підстав не виконання ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 клопотання експерта та не сплати ОСОБА_1 вартість проведення судово-економічної експертизи. Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази колегія суддів приходить до висновку, що позивачем підтверджено належними та допустимими доказами отримання відповідачкою суми кредиту та виникнення заборгованості, яку банк просить стягнути. Доводи відповідачки не спростовують розмір заборгованості, оскільки стороною не надано своїх розрахунків та не здійснено дій щодо надання відповідних розрахунків судовим експертом, оскільки не здійснено оплату судової експертизи, призначеної судом за клопотанням ОСОБА_1 . Виходячи з викладеного, колегія судів приймає розрахунок заборгованості наданий банком, як належний та достатній доказ, що підтверджує суму виниклої заборгованості за кредитним договором. Правовідносини, які виникли між сторонами урегульовані нормами Цивільного кодексу України та умовами укладеного між сторонами договору. Відповідно до ч. 1 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. За змістом ст. ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом. Згідно ст. 1054 ЦК України, обов`язком Позичальника за кредитним договором є зокрема повернення кредиту та сплата процентів за користування ним. Згідно із вимогами ч. 2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлено обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 ЦК України. Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Виходячи з викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення заборгованості в межах заявлених позовних вимог з основного боржника ОСОБА_1 . З огляду на наведене, доводи апеляційної скарги щодо необґрунтованості та незаконності рішення не можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції в якості підстав для скасування рішення, оскільки скарга не містить обставин, які б дали суду апеляційної інстанції підстави для спростування висновків суду. Докази та обставини, на які посилається заявник в апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанцій та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом попередньої інстанції було дотримано норми матеріального та процесуального права. Відповідно до частини третьої статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Відповідно до ст. 89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному та об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Рішення суду відповідає матеріалам справи, доказам та вимогам матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, підстав для задоволення апеляційної скарги колегія суддів не вбачає. Судові витрати понесені у зв`язку з переглядом судового рішення розподілу не підлягають, оскільки апеляційна скарга залишається без задоволення. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-383 ЦПК України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 03 липня 2019 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Постанова суду може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Головуючий: Т.Р. Куценко Судді: Е.Л. Демченко М.О. Макаров