Постанова 4803 № 202/6217/18

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/4790/20 Справа № 202/6217/18 Суддя у 1-й інстанції - Бєльченко Л. А. Суддя у 2-й інстанції - Куценко Т. Р. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 травня 2020 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі: Головуючого - Куценко Т.Р. суддів: Демченко Е.Л., Ткаченко І.Ю. за участю секретаря - Синенко Є.А. розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 04 лютого 2020 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення порядку користування земельною ділянкою та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення порядку користування земельною ділянкою,- ВСТАНОВИЛА: У жовтні 2018 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про встановлення порядку користування земельною ділянкою /а.с. 2-3/. В обгрунтування своїх вимог посилається на те, що їй на підставі договору купівлі-продажу від 22 березня 2017 року належить право власності на 45/100 частини житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами АДРЕСА_1 , загальною площею 110 кв. метри, житловою площею 81,2 кв. метри. Іншим співвласником домоволодіння є ОСОБА_1 , якому належить 55/100 часток цього домоволодіння на підставі договору дарування від 19 жовтня 2004 року. Домоволодіння поділено в натурі, у загальному користуванні перебувають убиральня -Д, яка фактично зруйнована та огорожа № 1-10 та мостіння І, ІІ. Попередньому власнику домоволодіння, ОСОБА_3 , на підставі договору про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на праві особистої власності від 09 січня 1956 року, згідно рішення виконавчого комітету АНД районної ради депутатів № 1669 від 30 липня 1955 року, була виділена земельна ділянка АДРЕСА_2 , площею 565 кв. метри, після перейменування АДРЕСА_1 . Позивач просить суд встановити порядок користування земельною ділянкою АДРЕСА_1 , площею 0,0565 га між його співвласниками та виділити у користування ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,0230 га, згідно варіанту № 1 розподілу земельної ділянки, згідно з кресленням додатку № 3; виділити у користування ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,0335 га, розташовану по АДРЕСА_1 з цільовим призначенням для обслуговування житлового будинку згідно варіанту №1 розподілу земельної ділянки, згідно з кресленням додатку № 3 висновку експерта № ІІ /а.с. 2-3/ У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернувся з зустрічним позовом, та після уточнення позовних вимог просив визначити порядок користування земельною ділянкою площею 572 кв. метри по АДРЕСА_1 , шляхом встановлення загального порядку користування співвласниками загальним в`їздом та загальним двором по варіанту № 2 додаток № 3 висновку спеціаліста № 28-19 від 20.09.2019 року Діденко Л.М . Виділити йому у користування земельну ділянку площею 301 кв. метр згідно зі схемою додатку № 3 та ОСОБА_2 виділити у користування земельну ділянку площею 230 кв. метра згідно зі схемою додатку №3. До складу земельної ділянки ОСОБА_1 входить частка земельної ділянки під гаражем з боку АДРЕСА_1 та вздовж вісі 1 від межі будинку та від розташованої скважини між вісями 3-4 до АДРЕСА_1 . В склад земельної ділянки ОСОБА_1 виділити частку між вісями 1-3 (до житлової будівлі) і вздовж вісі 4 і межою сусідньої ділянки (без урахування частки ділянки під гаражем, який належить йому). Частку земельної ділянки площею 34 кв. метри залишити у загальному користуванні, яка знімає питання доступу в бік вулиці Змагання з необхідними габаритами проходів. Також просить стягнути з ОСОБА_2 на його користь судові витрати в сумі 768,40 грн.- судовий збір, 5500 грн. - послуги адвоката та 4000 грн. за виготовлення висновку спеціаліста № 28-19 Діденко Л.М. /а.с. 116-119, 162-166/. Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 04 лютого 2020 року позовні вимоги ОСОБА_2 - задоволено. Встановлено порядок користування земельною ділянкою АДРЕСА_1 загальною площею 0,0565 га між співвласниками ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Виділено у користування ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,0230 га, розташовану за адресою АДРЕСА_1 згідно варіанту № 1 розподілу земельної ділянки згідно з кресленням додатку № 3 на аркуші № 12 експертного висновку від 23 вересня 2018 року. Виділено у користування ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,0335 га розташовану за адресою АДРЕСА_1 згідно варіанту № 1 розподілу земельної ділянки згідно з кресленням додатку № 3 на аркуші № 12 експертного висновку від 23 вересня 2018 року. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання щодо судових витрат /а.с. 210-211/. З рішенням суду не погодився ОСОБА_1 , який подав апеляційну скаргу та просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким ОСОБА_2 відмовити у задоволенні позовних вимог, а його позовні вимоги задовольнити, встановити порядок користування земельною ділянкою АДРЕСА_1 , загальною площею 0,0571 га шляхом встановлення загального порядку користування співвласниками загальним від`їздом та загальним двором по варіанту № 2 Додаток №3 висновку спеціаліста № 28-19 від 20 вересня 2019 року Діденко Л.М. ОСОБА_1 виділити у користування земельну ділянку площею 301 кв. метр, згідно схеми додатку № 3, ОСОБА_2 виділити у користування земельну ділянку площею 230 кв. метри, згідно зі схемою додатку №

3. В склад земельної ділянки ОСОБА_1 входить земельна ділянка під гаражем з боку АДРЕСА_1 та вздовж вісі 1 від межі будинку та від розташованої скважини між вісями 3-4 до АДРЕСА_1 . В склад земельної ділянки ОСОБА_2 виділити частку між вісями 1-3 (до житлової будівлі) і вздовж вісі 4 і межою сусідньої ділянки (без врахування частки ділянки під гаражем, який належить ОСОБА_1 ). Частку земельної ділянки площею 34 кв. метри залишити ділянкою загального користування, яка знімає питання доступу в бік вулиці Змагання з необхідними габаритами проходів. Стягнути з ОСОБА_2 на його користь судові витрати /а.с. 218-224/. ОСОБА_2 надала відзив нам апеляційну скаргу, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення залишити без змін, посилаючись на те, що це є самим оптимальним варіантом користування землею, який виключає можливість перетину і зустрічей між співвласниками та членами їх сімей /а.с. 235-239/. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін, з наступних підстав. Судом встановлено, що рішенням виконкому АНД районної ради народних депутатів трудящих від 30 липня 1955 року ОСОБА_3 для індивідуального житловобудівництва була виділена земельна ділянка під № АДРЕСА_2 /а.с. 79/. 09 січня 1956 року було підписано договір про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на праві особистої власності /а.с. 81-83/. Згідно відповіді департаменту по роботі з активами Головного архітектурно-планувального управління Дніпровської міської ради від 13 вересня 2018 року, рішенням виконкому міської Ради депутатів трудящих від 25 грудня 1956 року № 15112, АДРЕСА_2, була перейменована на АДРЕСА_1 /а.с. 8/. 19 жовтня 2004 року ОСОБА_3 подарував ОСОБА_1 55/100 частини домоволодіння АДРЕСА_1 , що складається з житлового будинку А-1 кв. 2 (1-кухня, 2,3,4 - житлові), ганок а1, 1/2 гаражу В, сарай Г, душ Е, сарай тимчас.З, навіс И, житлова площа 46 кв. метри, у загальному користуванні : убиральня Д, огорожа № 1-10, мостіння І, ІІ /а.с. 5/. 22 березня 2017 року ОСОБА_2 уклала договір купівлі-продажу 45/100 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами які знаходяться за адресою АДРЕСА_1 . Зазначений будинок має житлову площу 81,2 кв. метри, загальну площу 110 кв. метри. На частку 45/100 домоволодіння приходиться: у житловому будинку приміщення: 1-кухня, 2,3,4, 5- житлові кімнати, житловою площею 35,2 кв. метри, загальною площею 47,8 кв. метри, що поіменована як квартира № 1 ; ганок а, 1/2 гаражу В, літня кухня Б, погріб під Б, зливна яма № 11 , у загальному користуванні убиральня Д, огорожа № 1-10, мостіння І, ІІ /а.с. 4/. Земельна ділянка, площею 565 кв. метри, за цією адресою знаходиться у спільному користуванні співвласників домоволодіння. Між сторонами з приводу користування земельною ділянкою постійно виникають сварки та непорозуміння, склалися неприязні стосунки. Позивачка ОСОБА_2 надала висновок судового експерта Рибкіна В.П. № 11 за результатами проведення експертного земельно-технічного дослідження від 23 вересня 2018 року /а.с. 9-17/. Відповідно до ч.1ст. 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності , право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Аналогічні положення містить ч.1 ст. 120 ЗК України. Згідно з ч. 4 цієї статті, у разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду кількома особами, право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності житлового будинку, будівлі, споруди. Відповідно до вимог частини другої статті 158 ЗК України виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування території сіл, районів та областей. Згідно частини другої статті 152 цього Кодексу власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою і відшкодування завданих збитків. Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції врахував, що між сторонами, а фактично ще за часів попереднього перед ОСОБА_2 , співвласника, склався порядок користування земельною ділянкою, у зв`язку з чим на земельній ділянці, що знаходиться у загальному користуванні, встановлений металевий паркан з гофролисту. Також, приймаючи до уваги розмір часток кожного із співвласників у домоволодінні, суд першої інстанції правильно прийшов до висновку про доцільне встановлення порядку користування, запропонований експертом Рибкинім В.П. відповідно до висновку № 11 від 23 вересня 2018 року, а саме варіант № 1, виділивши у користування ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0.0230 га, розташовану за адресою АДРЕСА_1 згідно варіанту № 1 розподілу земельної ділянки згідно з кресленням додатку № 3 на аркуші № 12 експертного висновку від 23 вересня 2018 року та у користування ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,0335 га розташовану за адресою АДРЕСА_1 згідно варіанту № 1 розподілу земельної ділянки згідно з кресленням додатку № 3 на аркуші № 12 експертного висновку від 23 вересня 2018 року. Згідно висновку експерта цей варіант проходу через земельну ділянку, якою зараз користується ОСОБА_2 , для ОСОБА_1 є оптимальним, оскільки виключає можливість перетину і зустрічей між співвласниками та членами їх сімей. Також цей варіант забезпечує мінімальний відступ від фактичного порядку користування земельною ділянкою, яка склалася між сторонами. Ширина металевого паркану два метри, що достатньо щоб зробити прохід (хвіртку) відповідно до державних будівельних норм до земельної ділянки, яка знаходиться у користуванні ОСОБА_1 зі сторони АДРЕСА_1 , взамін проходу, яким він користується щоб пройти з квартири до входу в гараж з АДРЕСА_1. ОСОБА_1 , на підтвердження своїх позовних вимог надав висновок спеціаліста № 28-19 Діденка Л.М. за результатами проведення обстеження земельної ділянки розташованої по АДРЕСА_1 /а.с. 167-181/. Суд першої інстанції у своєму рішенні обгрунтував, чому він не приймає до уваги висновок спеціаліста № 28-19 від 20 вересня 2019 року, на який посилається ОСОБА_1 , а саме, те, що не підтверджено кваліфікаційний рівень спеціаліста в галузі експертного земельно - технічного дослідження і його право надання такого висновку, що передбачено ст. 74 ЦПК України. Отже, доводи апеляційної скарги висновок суду не спростовують на законність судового рішення не впливають, а в основному направлені на переоцінку доказів у справі, що знаходиться поза межами повноважень суду апеляційної інстанції. Таким чином колегія суддів вважає, що суд першої інстанції розглянув справу відповідно до ст. 13 ЦПК України: за зверненням фізичних осіб, в межах заявлених ними вимог та на підставі наданих ними доказів, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. З огляду на викладене, підстав для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 та задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , як про це просить апелянт, не встановлено. Згідно з ч.1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Рішення суду відповідає матеріалам справи, доказам та вимогам матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, підстав для задоволення апеляційної скарги колегія суддів не вбачає. Судові витрати понесені у зв`язку з переглядом судового рішення розподілу не підлягають, оскільки апеляційна скарга залишається без задоволення. керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-383 ЦПК України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 04 лютого 2020 року - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Постанова суду може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Головуючий: Т.Р. Куценко Судді: Е.Л. Демченко І.Ю.Ткаченко