Ухвала КГС ВС № 750/3192/14

УХВАЛА 14 липня 2021 року м. Київ Справа № 750/3192/14 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Кібенко О. Р. - головуючого, Бакуліної С. В., Стратієнко Л. В., за участю секретаря судового засідання - Янковського В.А., представників учасників справи: ОСОБА_1 - не з`явилися, Адвокатського об`єднання "Чернігівська обласна колегія адвокатів" - Авраменка Г.М., Авраменко Н.Л. Розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання Адвокатського об`єднання "Чернігівська обласна колегія адвокатів" про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду при розгляді касаційних скарг ОСОБА_1 та Адвокатського об`єднання "Чернігівська обласна колегія адвокатів" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 12.01.2021 (суддя Федоренко Ю. В.) та постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.03.2021 (колегія суддів у складі: Ходаківська І.П. - головуючий, Демидова А.М., Владимиренко С.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Адвокатського об`єднання "Чернігівська обласна колегія адвокатів" (далі - АО "ЧОКА") про визнання незаконними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, стягнення завданої шкоди, В С Т А Н О В И В: Короткий виклад обставин справи та позовних вимог

1. ОСОБА_1 є адвокатом та до 06.02.2014 включно був членом АО "ЧОКА". 2. 06.02.2014 президія АО "ЧОКА" прийняла рішення № 1/1, згідно з яким відрахувала позивача з числа членів цього об`єднання через відмову виконувати рішення президії адвокатського об`єднання від 11.10.2013 та несплату ним членських внесків протягом більше трьох місяців підряд. Одночасно вказаним рішенням доведено до відома відрахованих адвокатів, що у разі погашення заборгованості з членських внесків вони можуть бути прийнятими до складу адвокатського об`єднання без сплати вступного внеску та дозволити адвокатам користуватися приміщенням Деснянської юридичної консультації протягом шести місяців з дня прийняття цього рішення при умові сплати сум, визначених рішенням Президії АО "ЧОКА" від 11.10.2013. У доданому до цього рішення додатку зазначено, що станом на 01.01.2014 заборгованість позивача зі сплати членських внесків становила 610 грн.

3. Згідно з п. 3.1. Статуту у складі АО "ЧОКА" діють юридичні консультації; вони створюються президією АО "ЧОКА" за поданням голови АО "ЧОКА"; ліквідація юридичних консультацій здійснюється за рішенням загальних зборів членів юридичної консультації, які не набувають статусу відокремлених підрозділів АО "ЧОКА".

4. АО "ЧОКА" у своєму складі створило Деснянську юридичну консультацію. Позивач як адвокат входив до її складу.

5. Членство в об`єднанні згідно Статуту (п. 12) давало право позивачу використовувати в процесі адвокатської діяльності приміщення та майно юридичної консультації, до якої він входить. 6. 04.06.2020 до Господарського суду Чернігівської області від позивача ОСОБА_1 надійшла позовна заява від 04.06.2020 по справі №750/3192/14, в якій позивач просив суд: - визнати незаконними та скасувати рішення президії АО "ЧОКА" від 06.02.2014, яким його відраховано зі складу АО "ЧОКА" з позбавленням робочого місця в Деснянській юридичної консультації м. Чернігова на першому поверсі будинку №1 по вул. Горького (Музейна) м. Чернігова ; - зобов`язати АО "ЧОКА" відновити його на попередньому робочому місці в Деснянській юридичній консультації м. Чернігова по вул. Горького (Музейна), 1, на першому поверсі без стягнення членських внесків і будь-яких інших коштів по день фактичного виконання судового рішення у цій частині; - визнати незаконним та скасувати рішення загальних зборів від 27.02.2014 від імені відокремленого підрозділу з 51-ї особи під назвою однойменною до фактичного АО "ЧОКА" у якому за реєстром і списком ЄДР та Ради адвокатів Чернігівської області 400 членів та 103 засновника, якими припинено діяльність АО "ЧОКА" та передано всі активи і майно безкоштовно до ГО "Чернігівське об`єднання адвокатів"; - стягнути з АО "ЧОКА" на його користь: 700 000 грн на відшкодування моральної шкоди, 20 700 грн на відшкодування вартості привласненого його особистого майна, 7 606,70 грн на відшкодування вартості витрат на придбання ліків та 15 000 грн на відшкодування вартості витрат на оформлення матеріалів до суду по справі.

7. Підставою звернення з позовом у цій справі позивач вважає: - порушення його прав як члена адвокатського об`єднання, а саме: рішення від 06.02.2014 про виключення його зі складу адвокатського об`єднання прийняте з порушенням встановленого статутом порядку та за відсутності підстав для його прийняття; - рішення від 27.02.2014 про припинення адвокатського об`єднання та передання всього його майна громадській організації порушує майнові й інші права позивача як засновника адвокатського об`єднання; - моральну шкоду та її розмір в сумі 700 000 грн позивач обґрунтовує тим, що оспорюваним рішенням йому завдано та завдаються нестерпні тривалі душевні муки та страждання; довічно принижені честь, гідність, ділова репутація; погіршений звичайний життєвий уклад, до відновлення якого він докладає тривалих неймовірних зусиль, коштів, часу; - його незаконно позбавлено особистих коштів, обладнаного робочого місця шляхом заміни замків вхідних дверей юридичної консультації і передачі приміщення в оренду приватному підприємцю. Короткий зміст рішень судів у справі

8. Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 16.05.2014, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 30.07.2014, у задоволенні позову ОСОБА_1 (у відповідній редакції) про визнання незаконними та скасування рішень: 1) Президії адвокатського об`єднання від 06.02.2014, згідно з яким позивача відрахували зі складу членів цього об`єднання, 2) загальних зборів адвокатського об`єднання, оформленого протоколом від 27.02.2014, про припинення діяльності вказаного об`єднання та про безкоштовне передання його майна і всіх активів Громадській організації "Чернігівське обласне об`єднання адвокатів" - відмовлено повністю. 9. 18.02.2015 Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ постановив ухвалу, якою скасував рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 16.05.2014 і ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 30.07.2014, а справу направив на новий розгляд до суду першої інстанції. 10. 24.03.2016 Деснянський районний суд міста Чернігова ухвалив рішення (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог), яким позов задовольнив частково: визнав неправомірним і скасував рішення від 06.02.2014 у частині відрахування позивача з числа членів адвокатського об`єднання; стягнув з відповідача на користь позивача 300 грн відшкодування моральної шкоди; зобов`язав відповідача забезпечити позивачу можливість здійснення адвокатської діяльності у приміщенні Деснянської юридичної консультації без сплати ним основних членських внесків за період із 06.02.2014 - до дня набрання цим судовим рішенням законної сили, а також додаткових членських внесків за період із 06.02.2014 - до дня фактичного допуску позивача до робочого місця за адресою: м. Чернігів, вул. Горького (Музейна), 1 ; у задоволенні решти позовних вимог - відмовив. 11. 07.02.2017 Апеляційний суд Чернігівської області ухвалив рішення, яким скасував рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 24.03.2016 у частині розподілу судового збору, а саме: зменшив розмір судового збору, стягнутого до бюджету з відповідача; в іншій частині рішення суду першої інстанції залишив без змін. 12. 24.07.2019 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки вважав, що є підстави для відступу від висновку щодо застосування норми права, викладеного в раніше ухваленій постанові Верховного Суду України від 19.10.2016 у справі № 6-1002цс16. 13. 26.02.2020 Велика Палата Верховного Суду прийняла постанову, якою частково задовольнила касаційні скарги позивача і відповідача та скасувала рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 24.03.2016 та рішення Апеляційного суду Чернігівської області від 07.02.2017, і закрила провадження у справі з тих підстав, що справу має розглядати господарський суд.

14. У постанові від 26.02.2020 Велика Палата Верховного Суду також встановила (п. п. 49-51): - позивач є носієм корпоративних прав, а відносини між ним і відповідачем щодо членства в адвокатському об`єднанні, діяльності останнього та його припинення є корпоративними; - адвокатське об`єднання є юридичною особою, а спір стосується, зокрема, членства у ньому та пов`язаних з членством прав позивача, який оскаржив управлінські рішення загальних зборів і президії цього об`єднання. Отже, ці вимоги пов`язані зі здійсненням позивачем корпоративних прав й оцінкою діяльності органів управління адвокатського об`єднання. Вирішення спору за такими вимогами належить до юрисдикції господарського суду згідно з п. 4 ч. 1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) у редакції, чинній на час звернення з позовом до суду; - вимоги позивача зобов`язати відповідача повернути робоче місце та відшкодувати матеріальну та моральну шкоду є похідними від вирішення корпоративного спору, а тому такі вимоги теж треба розглядати за правилами господарського судочинства.

15. Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 23.04.2020 відкрито провадження у справі №750/3192/14, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

16. Рішенням господарського суду Чернігівської області від 12.01.2021 позов задоволено частково: визнано незаконним та скасовано рішення президії АО "ЧОКА" від 06.02.2014 №1/1 в частині відрахування зі складу АО "ЧОКА" адвоката ОСОБА_1; зобов`язано АО "ЧОКА" забезпечити адвокату ОСОБА_1 можливість здійснення адвокатської діяльності в приміщенні АО "ЧОКА", вул. Музейна,1, м. Чернігів, без сплати ОСОБА_1 членських внесків і будь-яких інших коштів за період з 06.02.2014 по день фактичного виконання рішення у даній справі; з АО "ЧОКА" на користь ОСОБА_1 стягнуто 1 200 грн відшкодування моральної шкоди та 2 454 грн судового збору; у решті позову відмовлено.

17. Рішення суду відповідно до заявлених вимог мотивовано, зокрема, тим, що: - позивач станом на 01.01.2014 (дату складення списку боржників який є додатком до рішення від 06.02.2014) не мав заборгованості по сплаті членських внесків протягом 3-х місяців підряд; відтак, у відповідача не було правових підстав відповідно до закону та статуту для ухвалення рішення про відрахування позивача зі складу АО "ЧОКА"; - скасування рішення відповідача від 06.02.2014 №1/1 має наслідком поновлення позивача в усіх правах члена АО "ЧОКА", які він мав станом на 06.02.2014, в тому числі право використовувати в процесі адвокатської діяльності приміщення та майно юридичної консультації, до складу якої він входить (п. 12.1 Статуту); - щодо забезпечення позивача приміщенням на першому поверсі Деснянської юридичної консультації суд враховує, що юридичні консультації не набувають статусу відокремлених підрозділів юридичної особи АО "ЧОКА" (п. 3.1 Статуту), у справі відсутні докази що на дату ухвалення рішення про відрахування позивача зі складу АО "ЧОКА" позивач займав приміщення на першому поверсі АО "ЧОКА", вул. Музейна, 1, м. Чернігів.

18. Постановою апеляційного господарського суду від 17.03.2021 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково; рішення господарського суду Чернігівської області від 12.01.2021 у справі № 750/3192/14 змінено (в частині позовних вимог про стягнення моральної шкоди); у решті рішення господарського суду Чернігівської області від 12.01.2021 у справі № 750/3192/14 залишено без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

19. Апеляційний суд повністю погодився з мотивами та висновками суду першої інстанції в частині позовних вимог про визнання незаконним та скасування рішення президії АО "ЧОКА" від 06.02.2014; про визнання незаконним та скасування рішення загальних зборів від 27.02.2014; про зобов`язання відновлення позивача на попередньому робочому місці; про відшкодування вартості привласненого особистого майна позивача, витрат на придбання ліків. Короткий зміст доводів та вимог касаційних скарг 20. 01.04.2021 ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою від 30.03.2021 на рішення Господарського суду Чернігівської області від 12.01.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.03.2021, в якій просить справу № 750/3192/14 направити до Північного апеляційного господарського суду на новий розгляд.

21. Скаржник ОСОБА_1 зазначає, що належність йому робочого місця, яке виділене йому в користування у юридичній консультації Деснянського району м. Чернігова по вул. Горького (Музейна), 1 , на першому поверсі та особистого майна на суму 20 700 грн, яке там знаходиться, підтверджується матеріалами справи, зокрема витягами з Єдиного реєстру адвокатів НААУ. Зазначає, що суди попередніх інстанцій забезпечили йому можливість здійснення адвокатської діяльності, однак без зазначення робочого місця у приміщенні юридичній консультації Деснянського району м. Чернігова по вул. Горького (Музейна), 1 , на першому поверсі. 22. 20.04.2021 АО "ЧОКА" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Чернігівської області від 12.01.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.03.2021, в якій просить їх скасувати в частині стягнення моральної шкоди та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні цих вимог. 23. 24.05.2021 АО "ЧОКА" (скаржник/заявник) до касаційного суду подало клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду з підстав необхідності відступу від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати, а саме від висновку, який викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2020 у справі № 750/3192/14, тобто у даній справі.

24. Нормативна підстава клопотання, вказана заявником, - ч. 4 ст. 302 ГПК та ч. 2 ст. 313 ГПК.

25. Подане клопотання про передачу справи № 750/3192/14 на розгляд Великої Палати Верховного Суду заявник обґрунтовує тим, що адвокатське об`єднання не має статутного капіталу, а позивач (адвокат) - визначеної частки у статутному капіталі відповідача, а тому між сторонами у даній справі (адвокатом та адвокатським об`єднанням) відсутні корпоративні правовідносини. Заявник зазначає, що відповідач - адвокатське об`єднання є добровільним некомерційним об`єднанням громадян та має статус місцевого об`єднання адвокатів. Тому дана справа не повинна була розглядатися господарськими судами, що в результаті призвело до порушення правил юрисдикції, а господарські суди, які розглядали дану справу, не є судами, встановленими законом.

26. При цьому, заявник посилається на висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 24.04.2019 у справі № 509/577/18 щодо визначення підвідомчості справ, які виникають з корпоративних правовідносин та щодо визначення змісту корпоративних правовідносин; на висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 01.10.2019 у справі №910/7554/18 про зміст корпоративних прав; на рішення Європейського суду з прав людини "Сокуренко і Стригун проти України".

27. Також заявник зазначає, що відповідно до діючого на момент виникнення спірних правовідносин статуту АО "ЧОКА", прийом у члени та відрахування із складу адвокатського об`єднання належали до його внутріорганізаційної діяльності, нормами права не регулювалися і були віднесені до виключної компетенції його президії; судова влада не може втручатися у внутрішні справи колегій адвокатів, що гарантовано і міжнародно-правовими актами.

28. Заявник посилається на Основні принципи, що стосуються ролі юристів, прийняті Восьмим Конгресом ООН по запобіганню злочинності і поводженні з правопорушниками 27 серпня - 7 вересня 1990 року, де передбачено, що органи професійних організацій адвокатів обираються її членами і виконують свої функції без зовнішнього втручання (п. 24).

29. Звертає увагу на те, що Рекомендація №R (2000) 21 Комітету Міністрів державам - членам про свободу професійної діяльності адвокатів (ухвалена Комітетом Міністрів Ради Європи на 727 засіданні заступників міністрів 25 жовтня 2000 року, принцип V) передбачає, що адвокатам має бути дозволено створювати та вступати в професійні асоціації, які реалізують завдання по захисту незалежності та інтересів адвокатів. Адвокатські колегії та інші професійні об`єднання адвокатів мають бути органами, сформованими на засадах самоврядування, незалежними від влади і, навіть, від громадськості. Мотиви, з яких виходить касаційний суд

30. Перевіривши матеріали справи, вивчивши касаційну скаргу та клопотання скаржника, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення клопотання скаржника АО "ЧОКА", зокрема, в частині передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, однак з інших мотивів та підстав, аніж зазначені скаржником.

31. Згідно зі ст. 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

32. Відповідно до ч. 4 ст. 302 ГПК суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати.

33. Відповідно до ч. 5 ст. 302 ГПК суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

34. Відповідно до ч. 1 ст. 303 ГПК питання про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.

35. Під час передачі справ як таких, що містять виключну правову проблему, на розгляд Великої Палати Верховного Суду, касаційним судам належить обґрунтовувати відсутність, суперечливість, неповноту, невизначеність (неясність, нечіткість) та неефективність правового регулювання охоронюваних прав, свобод й інтересів та неефективність існуючого їх правового захисту, в тому числі внаслідок неоднакової судової практики. Кількісний критерій ілюструє той факт, що вона наявна не в одній конкретній справі, а у невизначеній кількості справ, які або вже існують, або можуть виникнути з урахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності. За якісним критерієм виключна правова проблема полягає, зокрема, у відсутності сталої судової практики, необхідності застосування інституту аналогії, необхідності здійснення судового тлумачення норм закону. За своєю правовою природою виключна правова проблема має зачіпати фундаментальні (конституційні, конвенційні) права та свободи (ухвала Великої Палати Верховного Суду від 12.08.2019 у справі № 175/3057/17-к).

36. З аналізу клопотання заявника АО "ЧОКА" про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду вбачається, що заявник обґрунтовує клопотання: 1) положеннями ч. 4 ст. 302 ГПК, з посиланням на висновки Великої Палати Верховного Суду у зазначених справах; 2) порушенням правил юрисдикції у даній справі, про що свідчить змістовне обґрунтування клопотання та посилання заявника на ч. 2 ст. 313 ГПК; 3) неможливістю втручання судової влади у внутрішні справи колегії адвокатів.

37. Так, у справі № 509/577/18 за позовом ОСОБА_2 до Обслуговуючого кооперативу про визнання недійсним рішення загальних зборів членів кооперативу Великою Палатою Верховного Суду встановлювався статус обслуговуючого кооперативу та зміст корпоративних прав члена кооперативу.

38. У постанові від 01.10.2019 у справі № 910/7554/18 за позовом ОСОБА_3 до ГБК "Лісний" про визнання недійсним рішення загальних зборів висновки Великої Палати Верховного Суду стосувалися статусу члена обслуговуючого кооперативу та змісту його корпоративних прав.

39. Критеріями визначення подібності правовідносин в іншій аналогічній справі є: суб`єктний склад сторін спору, зміст правовідносин (права та обов`язки сторін спору) та об`єкт (предмет) (ухвала Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 27.03.2020 у справі №910/4450/19).

40. Таким чином, правовідносини у вказаних справах, на які посилається заявник, не є подібними за критеріями визначення подібності правовідносин.

41. Заявник просить передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду з підстави необхідності відступу від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати Верховного Суду у даній справі (ч. 4 ст. 302 ГПК), тобто у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2020, зазначаючи про порушення правил юрисдикції господарських судів та неповного встановлення змісту корпоративних прав та правовідносин.

42. Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.02.2020 вже дійшла висновку про порушення судами правил юрисдикції у даній справі при розгляді справи Деснянським районним судом м. Чернігова та Апеляційним судом Чернігівської області (п. 60) та зазначила про належність цього спору до юрисдикції господарського суду, тобто у даній справі питання порушення юрисдикції вже були підставою розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду.

43. Принцип юридичної визначеності є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права. В його основі лежить відоме з римського права положення res judicata (лат. "вирішена справа"), відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов`язковим для сторін і не може переглядатися. Цей принцип гарантує остаточність рішень судів ("що вирішено -вирішено і не має переглядатися до безмежності").

44. Окрім того, висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 26.02.2020, не може бути підставою для відступлення у цій же справі, оскільки умовою передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду за ч. 4 ст. 302 ГПК є наявність саме висновку Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах при розгляді іншої справи. Аналогічний висновок зроблено в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2020 у справі №910/9010/17.

45. З огляду на зазначене, колегія суддів касаційного суду відхиляє мотиви заявника щодо необхідності передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду з підстав за ч. 4 ст. 302 ГПК, а також з підстав порушення правил юрисдикції у справі (ч. 6 ст. 302 ГПК).

46. Окрім того, однією із основних засад господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом (ст. 2 ГПК). Необґрунтована повторна зміна юрисдикційності спору, що розглядається, знівелює право всіх учасників справи на розумній строк розгляду справи судом.

47. Разом з тим, колегія суддів вважає, що у цій справі наявні підстави передачі даної справи на розгляд Великої Палата Верховного Суду, передбачені ч. 5 ст. 302 ГПК, зокрема, у зв`язку з тим, що дана справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики, що вбачається з наступних міркувань.

48. Згідно зі ст. 1 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" : адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом, адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

49. Згідно зі ст. 2 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом.

50. Згідно зі ст. 3 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" правовою основою діяльності адвокатури України є Конституція України, цей Закон, інші законодавчі акти України.

51. Згідно з ч.1 ст. 4 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.

52. Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності). Адвокат самостійно обирає організаційну форму здійснення адвокатської діяльності.

53. Статтею 5 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" врегульовано відносини адвокатури та держави: адвокатура є незалежною від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб; держава створює належні умови для діяльності адвокатури та забезпечує дотримання гарантій адвокатської діяльності.

54. Згідно з ч. ч. 1, 3, 4 ст. 15 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатське об`єднання є юридичною особою, створеною шляхом об`єднання двох або більше адвокатів (учасників), і діє на підставі статуту; адвокатське об`єднання має самостійний баланс, може відкривати рахунки у банках, мати печатку, штампи і бланки із своїм найменуванням; про створення, реорганізацію або ліквідацію адвокатського об`єднання, зміну складу його учасників адвокатське об`єднання протягом трьох днів з дня внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців письмово повідомляє відповідну раду адвокатів регіону.

55. Згідно абз. 2 ч. 2 ст. 17 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адресою робочого місця адвоката є місцезнаходження обраної адвокатом організаційної форми адвокатської діяльності або адреса фактичного місця здійснення адвокатської діяльності, якщо вона є відмінною від місцезнаходження обраної адвокатом організаційної форми адвокатської діяльності. У разі наявності декількох адрес робочих місць адвоката до Єдиного реєстру адвокатів України вноситься лише одна адреса робочого місця адвоката; адвокат протягом трьох днів з дня зміни відомостей про себе, що внесені або підлягають внесенню до Єдиного реєстру адвокатів України, письмово повідомляє про такі зміни раду адвокатів регіону за адресою свого робочого місця, крім випадків, якщо ці зміни вносяться на підставі рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

56. Зазначені норми Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" не зазнавали змін з часу прийняття Закону.

57. Відтак, з наведеного профільного (спеціального) закону України вбачається, що адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що самостійно вирішує питання своєї організації і діяльності в порядку, встановленому цим Законом, є незалежним від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб; держава створює належні умови для діяльності адвокатури та забезпечує дотримання гарантій адвокатської діяльності.

58. Внутрішні відносини з організації діяльності в адвокатських об`єднаннях є саморегулівними, тобто регулюються статутом, а також рішеннями членів об`єднання у тому числі, щодо визначення робочих місць членів об`єднання.

59. Питання таких гарантій діяльності адвокатури як самоврядність та незалежність також врегульовано міжнародними актами.

60. Згідно з п. п. "а" п. 16 Основних положень про роль адвокатів, які прийняті VIII Конгресом ООН по запобіганню злочинам у серпні 1990 року, уряди мають забезпечити адвокатам: можливість здійснювати їх професійні обов`язки без залякування, перешкод, завдання турботи й недоречного втручання.

61. Згідно з п. 23 вказаних Основних положень адвокати, як і інші громадяни, мають право на вільне висловлювання, віросповідання, об`єднання в асоціації та організації. Зокрема, вони мають право брати участь у публічних дискусіях з питань права, здійснення правосуддя, забезпечення і захисту прав людини, а також право приєднуватися або створювати місцеві національні і міжнародні організації та відвідувати їх збори без побоювання обмеження професійної діяльності з причин їх законних дій або членства в організації, дозволеній законом. При здійсненні цих прав адвокати повинні керуватися законом і визнаними професійними стандартами та етичними правилами.

62. Відповідно до п. п. 1, 3 Рекомендацій № R (2000) 21 Комітету Міністрів державам-членам про свободу професійної діяльності адвокатів, ухвалених Комітетом Міністрів Ради Європи на 727 засіданні заступників міністрів 25 жовтня 2000 року, слід вживати усіх необхідних заходів для забезпечення поваги до професії адвоката, її захисту та сприяння її свободі, без дискримінації та без неналежного втручання влади чи широкого загалу, зокрема в світлі відповідних положень Європейської конвенції про права людини; у адвокатів має бути свобода переконань, вираження поглядів, пересування, об`єднання та зібрань; зокрема, вони мають бути наділені правом брати участь у публічних дискусіях з питань, які стосуються права і відправлення правосуддя, і пропонувати реформи законодавства.

63. Загальним кодексом правил для адвокатів країн Європейського Співтовариства, прийнятим делегацією дванадцяти країн - учасниць на пленарному засіданні у Страсбурзі в жовтні 1988 року звернуто увагу на відведення особливої ролі адвокату у будь-якому правовому суспільстві.

64. Вказаним Кодексом також передбачено, що завдання, що виконуються адвокатом у процесі професійної діяльності, вимагають його абсолютної незалежності і відсутності будь-якого впливу на нього, пов`язаного, в першу чергу, з його особистою заінтересованістю або з тиском ззовні. Незалежне становище адвоката сприяє зміцненню в суспільстві довіри до процедур правосуддя і неупередженості суддів. Таким чином, адвокату необхідно уникати будь-яких утисків власної незалежності і не поступатися принципами обов`язку заради інтересів клієнта, суду або інших осіб. 65. 25 листопада 2006 року Асоціація адвокатів та правових товариств Європи (CCBE) ухвалила "Хартію основних принципів європейської адвокатської професії", яка містить перелік з десяти принципів, спільних для всієї європейської адвокатської професії.

66. Зокрема, принцип "j" - саморегулювання адвокатської професії: Однією з характерних рис нерозвинутих демократій є намагання держави, відкрито або приховано, контролювати професію адвоката і діяльність адвокатів. Більшість європейських юридичних професій поєднують у собі державне регулювання і саморегулювання. У багатьох випадках держава, визнаючи важливість основних принципів, використовує законодавство для їх підсилення, наприклад, шляхом закріплення у законі принципу конфіденційності або шляхом надання асоціаціям адвокатів повноважень ухвалювати правила професійної етики. CCBE переконана, що лише сильне професійне саморегулювання може гарантувати професійну незалежність адвокатів від держави, і без гарантій незалежності адвокати не зможуть виконувати свою професійну і юридичну роль.

67. Відтак, втручання держави через судові органи у питання внутрішніх відносин у адвокатському об`єднанні, зокрема стосовно робочого місця адвоката в адвокатському об`єднанні, не відповідає встановленим положенням законодавства України та міжнародно-правових актів, основним принципам і засадам діяльності адвокатури.

68. На переконання колегії суддів справа №750/3192/14 містить виключну правову проблему, якою є визначення меж втручання держави у внутрішні відносини адвокатського об`єднання. Висновок касаційного суду

69. З указаних вище у мотивувальній частині ухвали причин дана справа не може бути вирішена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у межах лише оцінки правильності застосування судами нижчих інстанцій норм матеріального права чи дотримання норм процесуального права, у зв`язку з чим наявність у даній справі виключної правової проблеми надає Касаційному господарському суду у складі Верховного Суду право передати дану справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі ч. 5 ст. 302 ГПК. Керуючись статтями 234, 235, 302, 303 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд У Х В А Л И В:

1. Клопотання Адвокатського об`єднання "Чернігівська обласна колегія адвокатів" про передачу справи № 750/3192/14 на розгляд Великої Палати Верховного Суду задовольнити частково.

2. Передати справу № 750/3192/14 за позовом ОСОБА_1 до Адвокатського об`єднання "Чернігівська обласна колегія адвокатів" про визнання незаконними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, стягнення завданої шкоди на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає. Головуючий О. Кібенко Судді С. Бакуліна Л. Стратієнко