Ухвала КГС ВС № 750/3192/14

УХВАЛА 16 серпня 2023 року м. Київ cправа № 750/3192/14 Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Васьковського О.В. розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Студенця В.І. у справі № 750/3192/14 за позовом ОСОБА_1 до Адвокатського об`єднання "Чернігівська обласна колегія адвокатів" про визнання незаконними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, стягнення відшкодування завданої шкоди, ВСТАНОВИВ: Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 07.09.2022 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення порядку, способу та строку виконання виконавчого документа у справі №750/3192/14 відмовлено повністю. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.05.2023 ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 07.09.2022 у справі №750/3192/14 залишено без змін. Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 15.09.2022 у справі №750/3192/14 заяву Адвокатського об`єднання "Чернігівська обласна колегія адвокатів" задоволено. Визнано таким, що не підлягає виконанню наказ Господарського суду Чернігівської області від 21.05.2021 у справі №750/3192/14 про стягнення з Адвокатського об`єднання "Чернігівська обласна колегія адвокатів" на користь ОСОБА_1 20 000, 00 відшкодування моральної шкоди. Визнано таким, що не підлягає виконанню наказ Господарського суду Чернігівської області від 21.05.2021 у справі №750/3192/14 яким зобов`язано Адвокатське об`єднання "Чернігівська обласна колегія адвокатів", забезпечити адвокату Пономаренку Анатолію Семеновичу можливість здійснення адвокатської діяльності в приміщенні Адвокатського об`єднання "Чернігівська обласна колегія адвокатів", без сплати ОСОБА_1 членських і будь-яких інших коштів за період з 06.02.2014 по день фактичного виконання судового рішення у цій частині. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.05.2023 ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 15.09.2022 у справі №750/3192/14 залишено без змін. Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 07.09.2022, ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 15.09.2023 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.05.2023 у справі № 750/3192/14, ОСОБА_1 подав касаційні скарги на зазначені судові рішення. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №750/3192/14 визначено колегію суддів: Студенець В.І. - головуючий, судді: Баранець О.М., Кролевець О.А., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.11.2022. Ухвалою Верховного Суду від 28.11.2022 відмовлено ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 07.09.2022 у справі №750/3192/14 на підставі пункту 1 частини першої статті 293 ГПК України, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Надалі, відповідно до протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 06.12.2022, касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 15.09.2022 у справі №750/3192/14 передано колегії суддів: Студенець В.І. - головуючий, судді: Баранець О.М., Кролевець О.А. Ухвалою Верховного Суду від 07.12.2022 відмовлено ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 15.09.2022 у справі №750/3192/14 на підставі пункту 1 частини першої статті 293 ГПК України, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Відповідно до протоколів передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 04.07.2023, касаційні скаргу ОСОБА_1 у справі №750/3192/14 передано колегії суддів: Студенець В.І. - головуючий, судді: Баранець О.М., Кролевець О.А., а у зв`язку з відпусткою суддів, відповідно до протоколів повторного автоматизованого розподілу сформовано колегію суддів: Студенець В.І. - головуючий, судді: Баранець О.М., Вронська Г.О. Ухвалою Верховного Суду від 10.07.2023 відмовлено ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 07.09.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.05.2023 у справі №750/3192/14 на підставі пункту 1 частини першої статті 293 ГПК України, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Ухвалою Верховного Суду від 10.07.2023 відмовлено ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 15.09.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.05.2023 у справі №750/3192/14 на підставі пункту 1 частини першої статті 293 ГПК України, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Від ОСОБА_1 до Верховного Суду надійшла заява про ухвалення додаткових рішень, ухвал до ухвал Верховного Суду від 10.07.2023 та про відвід судді Студенця В.І. від розгляду даної справи. Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 10.08.2023 для розгляду заяви ОСОБА_1 у справі №750/3192/14 визначено такий склад колегії суддів: Студенець В.І. - головуючий, судді: Баранець О.М., Вронська Г.О. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи №750/3192/14 між суддями від 14.08.2023 у зв`язку з відпусткою суддів Баранця О.М. та Вронської Г.О. їх замінено на суддів Бакуліну С.В. та Кібенко О.Р. У заяві про відвід просить відвести суддю Верховного Суду Студенця В.І. від розгляду цієї заяви і від будь-якої подальшої участі у цій справі за мотивами його особистої заінтересованості у результаті розгляду цієї справи в цілому, і зокрема у розгляді вищенаведених заяв відповідача, апеляції, кас. скарги, цієї заяви, а також відвести за безліч інших вже названих мотивів, які не лише викликають сумнів, а навіть доказово стверджують упередженість у наслідках справи, вказують на схожість його дій із змістом норм кримінального кодексу. Обидва ці мотиви підтверджені ще й змістом його ухвали від 10.07.2023 від імені Верховного Суду у поєднанні з повним текстом моєї скарги від 29.06.2023 та ще й з доказами наведеними в ній і доданими до цієї заяви. Ухвалою Верховного Суду від 15.08.2023 у справі №750/3192/14 заявлений відвід судді Студенця В.І. визнано необґрунтованим, передано матеріали заяви про ухвалення додаткових рішень, ухвал до ухвал Верховного Суду від 10.07.2023 ОСОБА_1 та про відвід на авторозподіл для визначення судді з розгляду заяви про відвід судді Студенця В.І. від розгляду справи №750/3192/14. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду заяви про відвід у справі №750/3192/14 визначено суддю Верховного Суду Васьковського О.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.08.2023. Розглянувши зазначену заяву, Суд не вбачає підстав для її задоволення з огляду на таке. У силу положень частин другої і третьої статті 38 ГПК України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим. Підстави для відводу (самовідводу) судді визначено статтями 35, 36 ГПК України. Зокрема, відповідно до пункту 5 частини першої статті 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. Водночас, відповідно до частини четвертої статті 35 ГПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу. Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. У пункті 49 рішення у справі "Білуха проти України" Європейський суд з прав людини з посиланням на свою усталену практику зазначає, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. За суб`єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У пункті 52 цього ж рішення щодо об`єктивного критерію зазначено, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими. Суд звертає увагу, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами. Щодо суб`єктивної складової безсторонності суду заявнику необхідно подати докази фактичної наявності упередженості судді для відводу його від справи, оскільки існує презумпція неупередженості судді. І тільки якщо з`являються об`єктивні сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, або його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. Метою відводу судді або складу суду є уникнення будь-яких ситуацій, які б свідчили про зацікавленість у розгляді справи, впливали на об`єктивність під час оцінки обставин справи та прийняття у ній рішення. З цього питання Європейський суд з прав людини зазначив, що у контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного. Як вже зазначалось вище, ОСОБА_1 вже чотири рази звертався з касаційними скаргами у справі №750/3192/14 і Верховним Судом було відмовлено скаржнику у відкритті касаційного провадження. Так, ухвалою Верховного Суду від 28.11.2022 відмовлено ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 07.09.2022 у справі №750/3192/14 на підставі пункту 1 частини першої статті 293 ГПК України, оскільки дану ухвалу суду першої інстанції в апеляційному порядку ще не переглянуто, що виключає можливість касаційного перегляду. Також, ухвалою Верховного Суду від 07.12.2022 відмовлено ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 15.09.2022 у справі №750/3192/14 на підставі пункту 1 частини першої статті 293 ГПК України, оскільки дану ухвалу суду першої інстанції в апеляційному порядку ще не переглянуто, що виключає можливість касаційного перегляду. Далі, як зазначено вище, ухвалами Верховного Суду від 10.07.2023 відмовлено ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 07.09.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.05.2023 та за касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 15.09.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.05.2023 у справі №750/3192/14. Верховний Суд виходив з наступного. Згідно вимог частини першої статті 304 Господарського процесуального кодексу України, ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 частини першої статті 255 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку. В даних випадках скаржником в касаційному порядку оскаржувались постанови Північного апеляційного господарського суду від 10.05.2023, предметом перегляду яких були ухвала Господарського суду Чернігівської області від 07.09.2022 у справі №750/3192/14 про відмову у задоволенні заяви про встановлення порядку, способу та строку виконання виконавчого документа та ухвала Господарського суду Чернігівської області від 15.09.2022 у справі №750/3192/14 про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, що відповідно до вимог ст. 287 Господарського процесуального кодексу України не підлягають касаційному скарженню, адже ухвали зазначені у пунктах 23, 24 частини 1 статті 255 Господарського процесуального кодексу України не входять в перелік визначений п. 2 ч. 1 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України. При цьому колегією суддів було враховано прецедентну практику Європейського суду з прав людини, яка згідно з частиною четвертою статті 11 ГПК України та статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: Levages Prestations Services v. France від 23.10.1996; Brualla Gomes de la Torre v. Spain від 19.12.1997). Наявність вичерпного переліку ухвал суду першої інстанції, які після їх перегляду в апеляційному порядку можуть бути оскаржені до касаційного суду, не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" у праві на звернення до касаційного суду зумовлено виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким має на меті забезпечити сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду", що повністю узгоджується з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, положеннями Конституції України, завданнями і принципами господарського судочинства. При цьому колегією суддів враховано, що на момент розгляду даної справи існує практика Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду щодо відмови у відкритті касаційного провадження за касаційними скаргами, поданими на ті ухвали суду першої інстанції, які відсутні у наведеному в пункті 2 частини першої статті 287 ГПК України переліку, після їх перегляду в апеляційному порядку, зокрема, ухвали Касаційного господарського суду від 21.06.2018 у справі № 917/996/16, від 15.08.2019 у справі № 924/195/16, від 19.12.2019 у справі № 910/20585/14, від 31.01.2020 у справі № 910/4913/17, від 18.11.2021 у справі №925/838/19, від 06.04.2021 у справі №918/335/17, постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.05.2020 у справі №17/32. Отже, доводи ОСОБА_1 про те, що суддя Верховного Суду Студенець В.І. має особисту заінтересованість у результаті розгляду цієї справи в цілому, і зокрема у розгляді вищенаведених заяв відповідача, апеляції, кас. скарги, цієї заяви є необґрунтованими та такими, що зводяться до оцінки процесуальних дій колегії суддів при вирішенні питання про відкриття/відмову у відкритті касаційного провадження. Разом з цим доводи заявника щодо необхідності відводу судді Студенця у справі № 750/3192/14 з підстав незгоди з правовою позицією судді прямо порушують один з найважливіших принципів судочинства - nemo iudex in causa sua (ніхто не може бути суддею у власній справі), який виключає для учасника процесу можливість обирати суддю на власний розсуд, зокрема, шляхом заявлення відводів тим суддям, відома правова позиція яких заявників не влаштовує. Враховуючи викладене, наведені ОСОБА_1 у заяві мотиви для відводу судді Студенця В.І. у справі № 750/3192/14 по суті зводяться до незгоди з процесуальними рішеннями, прийнятими за результатом розгляду матеріалів касаційних скарг ОСОБА_1 - ухвалами Верховного Суду від 28.11.2022, 07.12.2022 та від 10.07.2023 про відмову у відкритті касаційного провадження, та не містять обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. Інших обставин, які викликають у заявника сумнів у неупередженості та об`єктивності суддів не зазначено. Враховуючи викладене, Касаційний господарський суд не вбачає об`єктивних обставин, які викликають сумніви у неупередженості або об`єктивності судді, а також враховуючи положення частини 4 статті 35 ГПК України, Суд не вбачає підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про відвід судді Студенця В.І. від розгляду справи №750/3192/14. На підставі викладеного та керуючись статтями 35, 36, 38, 234 Господарського процесуального кодексу України, Суд У Х В А Л И В: У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Студенця В.І. від розгляду справи №750/3192/14 відмовити. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя О.В. Васьковський