Ухвала КЦС ВС № 545/747/20

Ухвала 20 липня 2021 року м. Київ справа № 545/747/20 провадження № 61-18293св20 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Усика Г. І., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - ОСОБА_2 , Публічне акціонерне товариство «Банк Київська Русь, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Горизонт», третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Експерт-Сервіс Плюс», розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Полтавського апеляційного суду від 11 листопада 2020 року у складі колегії суддів: Пилипчук Л. І., БондаревськоЇ С. М., Бутенко С. Б., ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог і рішень судів У березні 2020 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» (далі - ПАТ «Банк «Київська Русь» або Банк), ОСОБА_2 , третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Експерт-Сервіс Плюс» (далі - ТОВ «Експерт-Сервіс Плюс»), в якому просила визнати неправомірними дії поручителя ОСОБА_2 щодо несплати заборгованості за кредитним договором від 20 листопада 2007 року № 1230-01, укладеним між Банком та ТОВ «Експерт-Сервіс Плюс», та розірвати договори іпотеки від 18 листопада 2009 року, укладені між нею та ПАТ «Банк «Київська Русь», якими забезпечені такі кредитні зобов`язання. Позов обґрунтовано тим, що 18 листопада 2009 року між ОСОБА_1 та Банком укладено договори іпотеки № 54430-89 та № 54431-89, загальною вартістю іпотечного майна 3 200 000,00 грн, якими забезпечено виконання зобов`язань ТОВ «Експерт-Сервіс Плюс» за кредитним договором від 20 листопада 2007 року № 1230-01, укладеним із ПАТ «Банк «Київська Русь», щодо виконання основного зобов`язання на суму 2 800 000,00 грн зі сплатою 25 % річних, неустойки, а також відшкодування штрафних санкцій, витрат, пов`язаних із пред`явленням вимоги за основним зобов`язанням і зверненням стягнення на предмет іпотеки, на утримання і збереження предмета іпотеки, на страхування предмета іпотеки та збитків, завданих порушенням основного зобов`язання чи умов такого договору. ОСОБА_1 стало відомо, що ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 11 травня 2016 року (справа № 529/947/13-ц) скасовано судове рішення про солідарне стягнення із боржника ТОВ «Експерт-Сервіс Плюс» та його поручителя ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором від 20 листопада 2007 року № 1230-01 в розмірі 5 053 929,29 грн, ухвалено нове рішення, яким таку заборгованість стягнуто із поручителя ОСОБА_2 ; провадження у справі відносно боржника ТОВ «Експерт-Сервіс Плюс» - закрито. Отже, позивач вважала, що за наявності такого судового рішення, яке набуло чинності, кредитні зобов`язання основного боржника ТОВ «Експерт-Сервіс Плюс», зі спливом позовної давності, є припиненими, а у поручителя ОСОБА_2 , яким подано заяву про перегляд справи № 529/947/13-ц за нововиявленими обставинами, виникло зобов`язання сплатити заборгованість за кредитним договором від 20 листопада 2007 року № 1230-01, яке ним не виконується, через, що порушуються її права, як іпотекодавця, щодо наявності заборони на відчуження предметів іпотеки та записів у реєстрі щодо іпотеки земельних ділянок. Такі дії поручителя вважала неправомірними та просила усунути порушення прав іпотекодавця згідно заявлених вимог позову. Підстави розірвання іпотечних договорів, окрім неправомірних дій поручителя, додатково обґрунтовувала посиланням на статтю 17 Закону України «Про іпотеку», статтю 22 Закону України «Про захист прав споживачів» та статті 252, 254, 256, 257, 261, 526, 651, 653, 1054, 1055 ЦК України. Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 20 липня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано неправомірними дії поручителя ОСОБА_2 щодо відсутності сплати заборгованості за кредитним договором від 20 листопада 2007 року № 1230-01. Розірвано договори іпотеки від 18 листопада 2009 року, укладені між ПАТ «Банк «Київська Русь» та ОСОБА_1 за № 54430-89, предметом якого є: нерухоме майно - земельна ділянка, розташована в адміністративних межах Стасівської сільської ради Диканського району Полтавської області, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, площею 2,0 га, кадастровий номер 5321084900:00:006:0007; та за № 54431-89, предметом якого є: нерухоме майно - земельна ділянка, розташована в адміністративних межах Стасівської сільської ради Диканського району Полтавської області, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, площею 2,0 га, кадастровий номер 5321084900:00:006:0008. При постановленні рішення в частині визнання неправомірними дій поручителя, суд першої інстнації керувався положеннями статті 206 ЦПК України, виходячи з того, що відповідач ОСОБА_2 у письмових поясненнях визнав заявлені до нього вимоги позову, що не суперечить закону та не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб. У зв`язку із відсутністю вимог до основного позичальника за кредитним зобов`язанням, пропуску строку давності за ним, а також звернення стягнення на предмети іпотеки та істотних умов у договорах іпотеки щодо визначення строку їх дії, договори іпотеки від 18 листопада 2009 року за № 54430-89 та № 54431-89, як такі, що втратили свою чинність, підлягають розірванню. Постановою Полтавського апеляційного суду від 11 листопада 2020 року апеляційну скаргу ТОВ «ФК «Горизонт» задоволено. Рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 20 липня 2020 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 . Вирішено питання розподілу судових витрат. Суд апеляційної інстанції мотивував своє рішення тим, що договори іпотеки від 18 листопада 2009 року № 54430-89 та № 54431-89, підписані сторонами, які досягли згоди із усіх істотних умов договору, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі, що сторонами не заперечується. Позивачем не надано доказів несправедливості умов зобов`язання, в розумінні норм Закону України «Про захист прав споживачів», а підстави, з якими позивач пов`язує їх розірвання, становлять припущення щодо істотних змін обставин, пов`язаних із виконанням боргових зобов`язань за кредитом внаслідок можливої заміни боржника на його поручителя. Крім того, апеляційний суд вважав хибними та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи висновки суду першої інстанції щодо застосування частини четвертої статті 206 ЦПК України в частині вимог до ОСОБА_2 . Оскільки у письмових поясненнях ним визнано обґрунтованими позовні вимоги по відношенню до іпотекодержателя ПАТ «Банк Київська Русь», але вони не мають поширюватися на нього, як відповідача. Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи ОСОБА_1 у грудні 2020 року засобами поштового зв`язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Полтавського апеляційного суду від 11 листопада 2020 року, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити рішення суду першої інстанції без змін. Як підставу касаційного оскарження заявник зазначає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм права без врахування висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 05 серпня 2020 року у справі № 553/3288/15-ц, від 27 серпня 2020 року у справі № 686/21563/16-ц, від 15 липня 22020 року у справі № 742/985/18, від 13 березня 2018 року у справі № 916/1764/17 та постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 14-10цс18 та від 04 липня 2018 року у справі № 14-154цс18 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України). У касаційній скарзі ОСОБА_1 зазначила клопотання про зупинення виконання оскаржуваної постанови, яке обґрунтовує тим, що оскільки постанова Полтавського апеляційного суду від 11 листопада 2020 року вступила в силу, її виконання призведе до ймовірних негативних наслідків для заявника. Станом на момент постановлення цієї ухвали відзивів на касаційну скаргу від інших учасників не надходило. Рух справи у суді касаційної інстанції Ухвалою Верховного Суду від 03 березня 2021 року (після усунення заявником недоліків касаційної скарги) відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 ; витребувано з Полтавського районного суду Полтавської області матеріали цивільної справи № 545/747/20; надано іншим учасникам справи строк для подання відзивів на касаційну скаргу. У березні 2021 року матеріали справи № 545/747/20 надійшли до Верховного Суду.

Позиція Верховного Суду Вирішуючи питання про зупинення виконання постанови Полтавського апеляційного суду від 11 листопада 2020 року, Суд виходить з наступного. Відповідно до абзацу 2 частини восьмої статті 394 ЦПК України, за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії. Частиною першою статті 436 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції за заявою учасника або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку. Клопотання про зупинення виконання (дії) судового рішення має бути мотивованим, містити достатні та обґрунтовані підстави для зупинення виконання (дії) судового рішення, підтверджені певними доказами, зокрема, у разі відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду має бути надано копію такої постанови. Вирішуючи питання про зупинення виконання (дії) судового рішення або його дії, суд касаційної інстанції враховує існування об`єктивної необхідності у цьому, зокрема, у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, забезпечення дотримання балансу інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки. Отже, клопотання про зупинення виконання судових рішень має бути мотивованим та містити підстави для зупинення виконання судового рішення, підтверджені належними доказами. У клопотанні заявник повинен навести обґрунтування його вимог та довести, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або буде неможливим повернення виконання судового рішення у разі, якщо воно буде скасовано. Ураховуючи що клопотання про зупинення виконання постанови Полтавського апеляційного суду від 11 листопада 2020 року не містить достатніх підстав для її зупинення, а також те, що оскарження судового рішення в касаційному порядку не є безумовною підставою для зупинення його виконання судом касаційної інстанції, у задоволенні клопотання про зупинення виконання постанови Полтавського апеляційного суду від 11 листопада 2020 року слід відмовити. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Виходячи з викладеного, зважаючи на те, що під час проведення попереднього розгляду справи не встановлено обставин, передбачених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України, суд вважає за необхідне призначити справу до судового розгляду. Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України, у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. Керуючись статтями 401, 402, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду.

УХВАЛИВ: У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення виконання Полтавського апеляційного суду від 11 листопада 2020 року відмовити. Справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь», ОСОБА_2 , третя особа -Товариства з обмеженою відповідальністю «Експерт-Сервіс Плюс», про захист прав споживача, визнання дій неправомірними та розірвання договорів іпотеки, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Полтавського апеляційного суду від 11 листопада 2020 року призначити до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін на 27 липня 2021 року. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: І. Ю. Гулейков О. В. Ступак Г. І. Усик