Ухвала КГС ВС № 923/1172/20

УХВАЛА 14 липня 2021 року м. Київ Справа № 923/1172/20 Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду: Кондратової І.Д., розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "С Клаус" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду (головуючий - Будішевська Л.О., судді - Таран С.В., Поліщук Л.В.) від 03.06.2021 у справі за позовом

1. ОСОБА_1 ;

2. ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "С Клаус" треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1. ОСОБА_3 ;

2. ОСОБА_4 ;

3. Товариство з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Нібулон" про визнання недійсними рішень загальних зборів ВСТАНОВИВ: У листопаді 2020 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до Господарського суду Херсонської області з позовом до ТОВ "С Клаус", в якому просили суд визнати недійсними рішення загальних зборів учасників ТОВ "С Клаус", оформлені протоколом № 1 від 11.07.2019. Рішенням Господарського суду Херсонської області від 02.02.2021 у справі № 923/1172/20 у задоволенні позову відмовлено повністю. Стягнуто з позивачів на користь відповідача по 10 000,00 грн в рахунок відшкодування судових витрат з надання правничої допомоги. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.06.2021 скасовано рішення суду першої інстанції та задоволено позовні вимоги. Визнано недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "С Клаус", оформлені протоколом № 1 від 11.07.2019. Стягнуто з ТОВ "С Клаус" витрат по сплаті судового збору. 14.06.2021 ТОВ "С Клаус" звернулося з касаційною скаргою, в якій просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції. Вивчивши доводи, викладені у касаційній скарзі, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без руху з таких мотивів. Згідно з пунктом 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав). Відповідно до частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу. Таким чином, процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування конкретних норм матеріального та/або допущене судом порушення норм процесуального права та чітко визначити конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбачену (передбачені) статтею 287 Господарського процесуального кодексу України, з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Зі змісту касаційної скарги вбачається, що підставою касаційного оскарження скаржник вважає наявність випадків, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні (абзац 2 пункту 5 частини 2 статті 290 цього Кодексу). У цьому випадку необхідно чітко вказати: норму права (з посиланням на статтю, частину, абзац тощо), яку суд апеляційної інстанції застосував в оскаржуваному судовому рішенні; навести висновок щодо застосування цієї норми права в оскаржуваному судовому рішенні; навести висновок щодо її застосування у постанові Верховного Суду, зазначити дату її прийняття та номер справи; обґрунтувати подібність правовідносин у справі, що розглядається, та у справі, в якій Верховний Суд виклав свій висновок. Так, обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції до спірних правовідносин не застосовано правові висновки Верховного Суду: - щодо неможливості визнання недійсним рішень загальних зборів у разі відсутності доказів повідомлення учасника, якщо встановлено присутність учасника (його представника) на оспорюваних загальних зборах, зокрема, постанові Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 910/22291/16 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 916/2241/17; - щодо строку позовної давності, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 372/1036/15-ц, провадження № 14-252цс18 та від 24.02.2021 у справі № 800/30/17 (9901/328/18) провадження № 11-401заі20. Проте, ТОВ "С Клаус" чітко не зазначає норми матеріального права (з посиланням на статтю, частину, абзац тощо), яку суд апеляційної інстанції неправильно застосував в оскаржуваному судовому рішенні; обґрунтування подібності правовідносин у справі, що розглядається, та у справах, в яких Верховний Суд виклав свій висновок. Також в касаційній скарзі скаржник зазначає про порушення судом норм процесуального права, а саме частини 3 статті 2, статей 13, 73, 74, 236 Господарського процесуального кодексу України, при цьому не зазначає підставу касаційного оскарження передбачену статтею 287 цього Кодексу. Таке обґрунтування скарги не відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України та є підставою для залишення касаційної скарги без руху. Згідно з частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Керуючись нормами статей 174, 234, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "С Клаус" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.06.2021 у справі № 923/1172/20 залишити без руху.

2. Встановити скаржнику строк десять днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків касаційної скарги таким способом - подати до суду уточнену редакцію касаційної скарги, в якій чітко зазначити, які саме норми матеріального права суд застосував неправильно (пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України), а також навести обґрунтування подібності правовідносин у справі, що розглядається, та у справах, в яких Верховний Суд виклав свій висновок, з доказами надіслання копій відповідних уточнень (змін) до касаційної скарги іншим учасникам справи.

3. Роз`яснити скаржнику, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню. Суддя І. Кондратова