Постанова 4855 № 640/28378/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/28378/20 Суддя (судді) першої інстанції: Сенюта В.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 липня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді-доповідача Глущенко Я.Б., суддів Пилипенко О.Є., Черпіцької Л.Т., секретаря Строновської О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції Столичного округу про визнання дій протиправними та скасування постанови, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 16 червня 2021 року, - В С Т А Н О В И В: 11 листопада 2020 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся у суд з позовом до Державної екологічної інспекції Столичного округу (далі - відповідач) про визнання протиправними дій старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища державної екологічної інспекції Столичного округу Бакал Д.В. щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності та скасування постанови від 06 листопада 2020 року, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за недопуск до проведення позапланової перевірки з накладенням штрафа в розмірі 765,00 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що правові підстави для проведення позапланової перевірки були відсутні. Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 16 червня 2021 року в задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись із рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення, просить його скасувати, а позов задовольнити. Зазначає, що судом першої інстанції не досліджено питання законності вимог посадових осіб відповідача. Акцентує увагу, що неподання відповідачем відзива має бути розцінено судом як визнання позову. Зауважує, що оскарження в судовому порядку приписа, не давало начальнику права на підписання направлення на проведення позапланової перевірки щодо його виконання. Відзив на апеляційну скаргу не надходив. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін, з таких підстав. Судом установлено, що 06 листопада 2020 року на підставі наказа від 23 жовтня 2020 року працівники відповідача здійснили виїзд по фактичному місцезнаходженню Товариства з обмеженою відповідальністю «ВК «Рейнбоу Діджитал» з метою проведення позапланової перевірки виконання суб`єктом господарської діяльності приписа від 27 вересня 2019 року. По прибуттю на перевірку позивач, який виконував обов`язки генерального директора ТОВ «ВК «Рейнбоу Діджитал», відмовив у допуску до проведення перевірки. Наведене оформлено актом, в якому позивачем застережено про оскарження до суду результатів планової перевірки, а саме постанови про адміністративне правопорушення та приписа. Тому дії інспектора він вважає такими, що не мають законних підстав. Оскільки на момент здійснення виїзда для проведення позапланової перевірки припис від 27 вересня 2019 року не був скасований, у зв`язку з відмовою у проведенні позапланової перевірки, щодо позивача 06 листопада 2020 року складено протокол про адміністративне правопорушення вимог статті 20 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища». На підставі зазначеного протокола 06 листопада 2020 року постановою №000617 від 06 листопада 2020 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 1885 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у вигляді штрафа в розмірі 765,00 грн. Не погоджуючись з рішенням суб`єкта владних повноважень та уважаючи свої права порушеними, позивач звернувся з позовом до суду. Відмовляючи в задоволені позову, суд першої інстанції виходив з того, що доводи позивача про те, що постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності є незаконною та протиправною, останнім не доведені. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів приходить до наступного. Охорона навколишнього природного середовища, раціональне використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини - невід`ємна умова сталого економічного та соціального розвитку України. З цією метою Україна здійснює на своїй території екологічну політику, спрямовану на збереження безпечного для існування живої і неживої природи навколишнього середовища, захисту життя і здоров`я населення від негативного впливу, зумовленого забрудненням навколишнього природного середовища, досягнення гармонійної взаємодії суспільства і природи, охорону, раціональне використання і відтворення природних ресурсів. правові, економічні та соціальні основи організації охорони навколишнього природного середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь визначає Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25 червня 1991 року №1264-ХІІ з наступними змінами та доповненнями у редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон України №1264-ХІІ). Відповідно до статті 1 цього Закону завданням законодавства про охорону навколишнього природного середовища є регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об`єктів, пов`язаних з історико-культурною спадщиною. Положеннями статті 16 Закону України №1264-ХІІ закріплено, що управління охороною навколишнього природного середовища полягає у здійсненні в цій галузі функцій спостереження, дослідження, стратегічної екологічної оцінки, оцінки впливу на довкілля, контролю, прогнозування, програмування, інформування та іншої виконавчо-розпорядчої діяльності. Державне управління в галузі охорони навколишнього природного середовища здійснюють, зокрема, державні органи по охороні навколишнього природного середовища і використанню природних ресурсів. Метою управління в галузі охорони навколишнього природного середовища є реалізація законодавства, контроль за додержанням вимог екологічної безпеки, забезпечення проведення ефективних і комплексних заходів щодо охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів, досягнення узгодженості дій державних і громадських органів у галузі охорони навколишнього природного середовища. Відповідно до положень частини 1 статті 202 Закону України №1264-ХІІ до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить: організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання вимог законодавства про екологічну та радіаційну безпеку, про оцінку впливу на довкілля, про моніторинг, звітність та верифікацію викидів парникових газів; про використання та охорону земель; про охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів; про охорону атмосферного повітря; про охорону, захист, використання та відтворення лісів; про охорону, утримання і використання зелених насаджень; про використання, охорону і відтворення рослинного світу; про охорону, раціональне використання та відтворення тваринного світу; щодо дотримання правил створення, поповнення, зберігання, використання та державного обліку зоологічних, ботанічних колекцій і торгівлі ними; під час ведення мисливського господарства та здійснення полювання; про збереження об`єктів рослинного та тваринного світу, занесених до Червоної та Зеленої книг України, формування, збереження і використання екологічної мережі; про природно-заповідний фонд; про охорону, використання і відтворення риби та інших водних живих ресурсів; у сфері хімічних джерел струму в частині забезпечення екологічної безпеки виробництва хімічних джерел струму та утилізації відпрацьованих хімічних джерел струму, ведення обліку обсягів накопичення відпрацьованих хімічних джерел струму та передачі їх на утилізацію; щодо дотримання вимог реєстрації в суднових документах операцій із шкідливими речовинами та сумішами; про поводження з відходами; щодо наявності дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, дотримання їх умов; про біологічну та генетичну безпеку щодо біологічних об`єктів природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі; надання обов`язкових до виконання приписів щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства з питань, що належать до його компетенції, інформування дозвільних органів про надані приписи суб`єктам господарювання, що здійснюють діяльність на підставі дозволів у сфері охорони навколишнього природного середовища, та здійснення контролю за їх виконанням; складання протоколів про адміністративні правопорушення та розгляд справ про адміністративні правопорушення, накладення адміністративних стягнень у випадках, передбачених законом. Як установлено судом, за результатами проведення відповідачем планового захода державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання (ТОВ «ВК «Рейнбоу Діджитал») вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, 27 вересня 2019 року складено припис про усунення порушення частин 5, 6 статті 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», частини 2 статті 17 Закону України «Про відходи», постанови Кабінета Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення державного обліку та паспортизації відходів» від 01 листопада 1999 року №2034, частин 5, 6 статті 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», статті 202 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», пункта «г» частини 1 статті 17 Закону України «Про відходи». У квітні 2020 року товариство оскаржило зазначений припис до суду. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 січня 2021 року у справі №620/7157/20 позов задоволено. Відповідно до положень частини 4 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову. Отже, місцевий суд дійшов правильного висновку, що станом на 06 листопада 2020 року зазначений припис був чинним та підлягав виконанню. Відповідно до пункта «е» частини 1 статті 20 Закону України №1264-ХІІ до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, належить одержання безоплатно від центральних органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій інформації, необхідної для виконання покладених на нього завдань. На реалізацію наведеного повноваження посадові особи відповідача 06 листопада 2020 року здійснили виїзд для проведення позапланової перевірки виконання ТОВ «ВК «Рейнбоу Діджитал» вимог приписа від 27 вересня 2019 року. Однак, на вимогу контролюючого органа позивач відмовився надати запитувані документи, про що складений відповідний акт. Відповідно до статті 1885 Кодексу України про адміністративні правопорушення невиконання законних розпоряджень чи приписів, інших законних вимог посадових осіб органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів, радіаційної безпеки або охорону природних ресурсів, ненадання їм необхідної інформації або надання неправдивої інформації, вчинення інших перешкод для виконання покладених на них обов`язків тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від п`ятнадцяти до сорока п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що твердження позивача про те, що вимоги посадових осіб відповідача про надання документів були незаконними, колегія суддів уважає помилковим, оскільки такі не базуються на нормах права. Відповідно до пункта 1 частини 1 статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Приписи статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції судове рішення ухвалено з дотриманням норм чинного матеріального та процесуального права і підстави для його скасування відсутні. Керуючись статтями 33, 34, 243, 272, 286, 310, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Деснянського районного суду міста Києва від 16 червня 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя Я.Б. Глущенко Судді О.Є. Пилипенко Л.Т. Черпіцька