LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4855754/10671/21

від 02.11.2021 ·

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 754/10671/21 Суддя (судді) першої інстанції: Лісовська О.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 листопада 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого-судді Парінова А.Б., суддів: Грибан І.О., Федотова І.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 08 вересня 2021 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови, - В С Т А Н О В И В: До Деснянського районного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, в якому просив: - скасувати постанову серії ЕАН № 4279420 від 29 травня 2021 року, винесену інспектором 1 батальйону 3 роти Управління патрульної поліції у м. Києві Пильгуном А.В. та стягнути судові витрати. Позивач в обґрунтування позову зазначив, що постанова є протиправною та підлягає скасуванню, виходячи з того, що відсутні докази правопорушення, тобто факт порушення оснований на припущеннях, що є порушенням закону. Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 08 вересня 2021 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено. Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою та, посилаючись на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, а також неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати зазначене рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити вимоги адміністративного позову в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує доводи аналогічні викладеним у позовній заяві та разом з цим наголошує, що суд першої інстанції неправильно надав правову оцінку спірним правовідносинам, оскільки в постанові відсутній запис про технічний засіб, яким здійснено фіксацію порушення, а саме, проїзд на заборонений сигнал світлофора «жовтий». Відзиву на апеляційну скаргу до суду не надходило. Учасники судового процесу, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, явку уповноважених представників до суду не забезпечили та причини неявки суду не повідомили. За наведених обставин та керуючись положеннями ст. 313 КАС України колегія суддів дійшла висновку, що неявка учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає апеляційному розгляду справи та на підставі п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України вирішила розглянути дану справу у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного. Як вбачається з матеріалів справи, що 29 травня 2021 року інспектором 1 батальйону 3 роти Управління патрульної поліції у м. Києві Пильгуном А.В. винесено постанову серії ЕАН № 4279420 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 510,00 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП. У постанові зазначено про те, що 29 травня 2021 року о 23 год. 24 хв. позивач, керуючи транспортним засобом по вул. Русанівська Набережна, 8/14, проїхав регульований пішохідний перехід на заборонений «жовтий» сигнал світлофора, чим порушив п. 8.7.3(ґ) ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП. Не погоджуючись з прийнятим суб`єктом владних повноважень рішенням про притягнення до адміністративної відповідальності, позивач звернувся до суду з даним позовом. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем доведено в установленому порядку факт скоєння позивачем правопорушення, про яке зазначено в оскаржуваній постанові, що свідчить про обґрунтованість прийнятого рішення, що є предметом оскарження у даному провадженні. Переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке. За приписами частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Як встановлено частиною 2 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів. Відповідно до пункту 8.1. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (далі по тексту - ПДР України), регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками. Пунктом 8.7.3 «в», «ґ» ПДР України встановлено, що сигнали світлофора мають такі значення: зелений миготливий дозволяє рух, але інформує про те, що незабаром буде ввімкнено сигнал, який забороняє рух; жовтий забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів. Колегія суддів звертає увагу, що миготливий зелений сигнал дозволяє рух, проте інформує учасників дорожнього руху про швидке увімкнення заборонного сигналу. Тривалість миготіння зеленого сигналу становить близько 3-4 с, цього має бути достатньо для завершення маневру пересування через перехрестя і зупинки транспорту без застосування екстреного гальмування перед перехрестям. Жовте світло забороняє рух транспортних засобів через перехрестя. Тривалість увімкнення жовтого сигналу світлофора становить близько 3-4 с. Червоний сигнал світлофора, що працює в будь-якому режимі, забороняє рух транспортних засобів. Пунктом 8.10 ПДР встановлено, що у разі подання світлофором (крім реверсивного) або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія), дорожнім знаком 5.62 "Місце зупинки", якщо їх немає - не ближче 10 м до найближчої рейки перед залізничним переїздом, перед світлофором, пішохідним переходом, а якщо і вони відсутні та в усіх інших випадках - перед перехрещуваною проїзною частиною, не створюючи перешкод для руху пішоходів. Так, колегія суддів звертає увагу на те, що водії транспортних засобів, зупиняючись на заборонний сигнал світлофора (крім реверсивного) або регулювальника повинні враховували порядок руху інших учасників дорожнього руху і не створювали їм перешкод у русі. Пункт п. 8.11 ПДР визначає, що водіям, які в разі ввімкнення жовтого сигналу або підняття регулювальником руки вгору не можуть зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому пунктом 8.10 цих Правил, не вдаючись до екстреного гальмування, дозволяється рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху. З аналізу вищезазначених норм вбачається, що вказане спрямоване на уникнення аварійних ситуацій, пов`язаних з занесенням транспортних засобів, на перехрестях. При цьому, якщо водій не може зупинити транспортний засіб без застосування екстреного гальмування, дозволяється завершити проїзд перехрестя на жовтий сигнал світлофора з дотриманням заходів безпеки. За пунктом 1.3. Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (пункт 1.9). Відповідно до статті 77 КАС України, у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідачем, як на доказ, надано відеофіксацію правопорушення, що зафіксовано системою відеоспостереження «Безпечне місто» Kyiv Smart City, а саме, камерами №10.32.8.25, №10.9.59.69. Так, з відеозапису вбачається, що сигнал світлофора з зеленого на жовтий змінився заздалегідь до наближення автомобіля позивача до світлофора та стоп-лінії. Позивач наближався до регульованого перехрестя вже з працюючим жовтим сигналом світлофора, який забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів, повинен був зупинитися. Отже, позивач здійснив проїзд перехрестя на заборонений сигнал світлофора «жовтий». Отже, з огляду на встановлені обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що притягнення позивача до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 статті 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510,00 грн. відповідає вимогами чинного законодавства, а постанова у справі про адміністративне правопорушення є правомірною та підстави для її скасування відсутні. Щодо посилання апелянта, що порушення не було зафіксовано технічним засобом, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки в матеріалах справи наявні відео, які фіксували порушення, а саме, камерами №10.32.8.25, №10.9.59.69, відеоспостереження «Безпечне місто» Kyiv Smart City, які застосовуються у відповідності до рішенням Київської міської ради від 05.07.2018 року №1195/5259 та до Закону України "Про Національну поліцію України". Крім того, колегія суддів звертає увагу, що позивачем не заперечується факт проїзду на заборонений сигнал світлофора «жовтий». Відповідно до вимог частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 цього Кодексу передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Проте, враховуючи принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів, а також у доведенні перед судом їх переконливості, суд зазначає, що обов`язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідачем не звільняє позивача від обов`язку доказування протилежного. Разом з цим, позивачем не наведено жодних обґрунтованих доводів та не надано належних та допустимих доказів які б свідчили про протиправність дій суб`єкта владних повноважень та наявність правових підстав для зобов`язання останнього вчинити певні дії. Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що зазначені вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають. Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Разом з цим, колегією суддів встановлено, що судом першої інстанції було у повній мірі встановлено обставини справи, яким надано належну правову оцінку із дотриманням діючих норм матеріально та процесуального права. У свою чергу, вказані позивачем в апеляційній скарзі доводи не свідчать про наявність передбачених ст. 317 КАС України підстав для скасування рішення суду першої інстанції, зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують та не дають підстав вважати, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 242, 272, 286, 308, 310, 313, 315-316, 321-322, 325 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Деснянського районного суду міста Києва від 08 вересня 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає. Головуючий суддя А.Б. Парінов Судді: І.О. Грибан І.В. Федотов

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»