Постанова 4814 № 235/5769/19

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 235/5769/19 Номер провадження 22-ц/814/1264/21Головуючий у 1-й інстанції Андрущенко-Луценко С. В. Доповідач ап. інст. Лобов О. А. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 липня 2021 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючий суддя Лобов О.А., судді: Дорош А.І., Триголов В.М. за участю секретаря судового засідання Коротун І.В. розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Полтавської обласної прокуратури на рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 16 червня 2020 року (час ухвалення судового рішення з 09:58:23 год. до 10:48:03 год., дата виготовлення повного тексту рішення 19 червня 2020 року) у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, завданої незаконними діями органів досудового розслідування, прокуратури та суду. Апеляційний суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, В С Т А Н О В И В: У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, просив стягнути з Державної казначейської служби України за рахунок коштів державного бюджету України шляхом списання в безспірному порядку з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України на його користь 3 000 000 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового розслідування, прокуратури та суду. В обґрунтування заявлених вимог позивач стверджував, що незаконно протягом 8 років 9 місяців і 8 днів перебував під слідством і з них 2 місяці і 23 дні утримувався під вартою, в цей період проведено обшук, накладено арешт на все його майно. Вироком Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 03.09.2010 року, залишеним без змін ухвалою Полтавського апеляційного суду від 04 червня 2020 року, його визнано невинуватим та виправдано за ч.2 ст.121, ч.1 ст. 121 КК України у зв`язку з відсутністю в його діях складу злочину. Вказував, що внаслідок незаконних дій органів досудового слідства, прокуратури та суду, йому завдано значної моральної шкоди, яка спричинена незаконним затриманням, незаконним переслідуванням з боку правоохоронних органів, безпідставним обвинуваченням, незаконними обшуками та арештом майна, незаконними застосуваннями запобіжних заходів, та як, результат, незаконним засудженням, за злочин, якого він не вчиняв. Під час перебування під вартою стан здоров`я різко погіршився, він перебував на стаціонарному лікуванні у неврологічному відділенні Красноармійської ЦРЛ та в подальшому неодноразово проходив лікування в різних медичних закладах, були порушені його нормальні життєві зв`язки, погіршилися відносини з оточуючими людьми, у т.ч. членами сім`ї, зокрема з дружиною, що призвело до розірвання шлюбу, який проіснував багато років. Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 16 червня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено стягнуто з Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 3 000 000 грн. В апеляційній скарзі Державна казначейська служба України, посилаючись на порушення судом норм процесуального і матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове про відмову в задоволенні позову в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги стверджується про порушення порядку вирішення питання щодо відшкодування моральної шкоди, оскільки ЗУ «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» прямо передбачено, що це питання вирішується судом, який ухвалив виправдовувальний вирок. Звертається увага на відсутність доказів у підтвердження заявленого розміру відшкодування моральної шкоди, який значно перевищує гарантований законом мінімальний розмір. Окрім того, в апеляційній скарзі підкреслюється, що у справах такої категорії належним відповідачем має бути орган, незаконними діями якого позивачу завдана шкода, а не Державна казначейська служба. Постановою Полтавського апеляційного суду від 23 вересня 2020 року апеляційну скаргу Державної казначейської служби задоволено частково. Рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 16 червня 2020 року змінено: зменшено з 3 000 000 грн до 1 491 995,7 грн розмір відшкодування моральної шкоди. У квітні 2021 року Полтавська обласна прокуратура, як не брала участь у розгляді справи, подала апеляційну скаргу на рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 16 червня 2020 року. Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 16 червня 2021 року Полтавській обласній прокуратурі поновлений строк на апеляційне оскарження рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 16 червня 2020 року, зупинено дію рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 16 червня 2020 року, відкрито апеляційне провадження за поданою апеляційною скаргою. Перевіривши матеріали справи у межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційне провадження слід закрити з таких підстав. Статтею 370 ЦПК України визначений порядок розгляду апеляційної скарги, що надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи. Частиною п`ятою вищезазначеної статті передбачено, що суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою відповідно до частини першої цієї статті, якщо суд розглянув наведені у ній доводи під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи. Метою встановлення цього правила є надання можливості особі після розгляду справи в апеляційному порядку оскаржити рішення суду першої інстанції, яким, як вона вважає, порушені її права, а її доводи не були враховані при розгляді апеляційної скарги іншої особи. Суть апеляційного провадження полягає у перевірці законності та обґрунтованості рішень суду першої інстанції, які не набули законної сили, що є способом усунення помилок, допущених судом першої інстанції. Розгляд апеляційної скарги в порядку статті 370 ЦПК України передбачає перевірку законності судового рішення за наслідками розгляду попередньої апеляційної скарги. Тотожність висновків, викладених у первісній постанові суду апеляційної інстанції, тим мотивам, що їх викладено особою, яка подає апеляційну скаргу згідно зі статтею 370 ЦПК України, визначається шляхом логічного співставлення відповідних аргументів та їх змістовним співпадінням. При цьому, аналізуючи та співставляючи зміст відповідних аргументів, суду апеляційної інстанції слід виходити також зі змісту міжнародних зобов`язань України, зокрема, змісту статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, серед іншого, передбачає повагу до судового рішення, що набрало законної сили, та не допускати задоволення апеляційної скарги, поданої згідно зі статтею 370 ЦПК України з підстав, які за своїм матеріально-правовим навантаженням не є суттєвими для вирішення конкретного спору. Невідповідність (неповнота) мотивів постанови суду апеляційної інстанції поданій апеляційній скарзі надає апелянту право оскаржити відповідне судове рішення суду апеляційної інстанції до суду касаційної інстанції у встановлених законом випадках. При цьому, таке порушення не обмежує іншу особу, яка має право подати апеляційну скаргу згідно зі статтею 370 ЦПК України, просити суд апеляційної інстанції розглянути відповідні мотиви, що їх викладено у апеляційній скарзі первісного апелянта і які не було належно розглянуто судом апеляційної інстанції під час розгляду первісної апеляційної скарги/скарг. Аналогічне правило діє і у тому випадку, якщо судове рішення суду апеляційної інстанції містить опис аргументів первісного скаржника в описовій частині власного судового рішення, але не містить висновків суду апеляційної інстанції як результату судового розгляду таких аргументів. Такі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 26 серпня 2020 року (справа № 320/7396/16-ц), від 22 червня 2021 року (справа № 522/14584/16-ц). В обгрунтування вимог апеляційної скарги Полтавська обласна прокуратура наводить такі доводи. По-перше, належним відповідачем у справах такої категорії відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, його посадовими або службовими особами, є Держава, яка повинна брати участь у справі через відповідний орган (органи) державної влади, дії якого призвели до завдання позивачу шкоди, проте у розглянутій справі єдиним відповідачем є Державна казначейська служба, що суперечить правовим висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду. У порушення вимог закону суд першої інстанції не вирішив питання про склад учасників справи, а суд апеляційної інстанції не усунув цей недолік. По-друге, всупереч вимогам ЗУ «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», ст.23 ЦК України суд визначив невиправдано великий розмір відшкодування моральної шкоди, що значно перевищує, встановлений законом мінімальний розмір відшкодування. З апеляційної скарги Державної казначейської служби (т.1 а.с.235-238) вбачається, що у ній були наведені тотожні за змістом доводи і апеляційний суд у постанові від 23 вересня 2020 року (т.2 а.с.38-51) дав їм правову оцінку. Твердження апеляційної скарги Полтавської обласної прокуратури зводяться до того, що суд апеляційної інстанції дав неправильну правову оцінку зазначеним доводам апеляційної скарги, що призвело до неправильного вирішення спору по суті, проте за змістом ст.370 ЦПК України апеляційний суд не вправі при розгляді повторної апеляційної скарги перевіряти правильність своїх висновків, викладених за результатами розгляду первісної апеляційної скарги. Отже, доводи апеляційної скарги Полтавської обласної прокуратури є тотожними доводам апеляційної скарги Державної казначейської служби, що є підставою для закриття апеляційного провадження. Керуючись ст.367, ст.370, ст.382, ст.384 ЦПК України, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційне провадження за апеляційною скаргою Полтавської обласної прокуратури на рішення Миргородського міськрайонного суду Відновити дію рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 16 червня 2020 року Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Повний текст постанови виготовлено 12 липня 2021 року. Головуючий суддя О.А. Лобов Судді: А.І.Дорош В.М.Триголов