LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4851520/1202/2020

від 06.07.2021 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 29.04.2021 по справі № 520/1202/2020 скасувати.

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 липня 2021 р.Справа № 520/1202/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Мінаєвої О.М., Суддів: Калиновського В.А. , Кононенко З.О. , за участю секретаря судового засідання Лисенко К.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 29.04.2021, головуючий суддя І інстанції: Ніколаєва О.В., м. Харків, по справі № 520/1202/2020 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області про зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: 28.04.2020 ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з заявою, у порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, в якому просив суд зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області подати звіт до Харківського окружного адміністративного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня отримання ухвали повне виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.03.2020 у справі 520/1202/2020 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про зобов`язання вчинити певні дії, а саме - про повну виплату позивачу заборгованості щодо довічного грошового утримання за період з 25.04.2019 по 31.12.2019 у розмірі 37 921,21 грн. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 29.04.2021 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №520/1202/2020 відмовлено. Позивач, не погодившись із вказаною ухвалою, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали норм процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 29.04.2021 року у справі №520/1202/2020 та справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач зазначає, що невиконання відповідачем судового рішення є підставою для встановлення судового контролю. Крім того, зазначає, що позивач звертався до органів виконавчої служби з метою примусового рішення. Так, виконавчі провадження №63875754 та №63871770 на момент звернення до суду з заявою про встановлення судового контролю мають статус «відкрито» судове рішення виконується в примусовому порядку, постанови про закінчення і завершення виконавчого провадження відсутні. Окрім цього, позивач зазначає, що з часу набрання законної сили рішення суду і до сьогоднішнього дня відповідач не вчинив належних дій, направлених на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.03.2020 року у справі № 520/1202/2020, чим порушує право позивача на отримання пенсійних виплат. Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню, виходячи з наступного. Відмовивши у задоволенні заяви ОСОБА_1 , суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення. Крім того, суд першої інстанції зазначає, що встановлення судового контролю за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі, суд може, тобто, наділений правом, під час прийняття рішення у справі. Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного. Статтею 124 Конституції України визначено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень, є всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни. Згідно з ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Частиною 4 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Питання судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах визначені ст.382 КАС України. У відповідності до ст. 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Таким чином, судовий контроль за виконанням судового рішення полягає у зобов`язанні суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. У своєму Рішенні від 30 червня 2009 року №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту З, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини). У рішенні Європейського суду з прав людини від 19 березня 1997 року у справі "Горнсбі проти Греції" суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (п.40). Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі "Піалопулос та інші проти Греції", пункт 68). У справі «Сорінг проти Об`єднаного Королівства» від 07.07.1989 Європейський суд визначив, що на державі лежить прямий обов`язок дотримуватися громадянських прав осіб і забезпечувати належне та своєчасне виконання рішення суду, що набрало законної сили. Виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам ст. 6 Конвенції. Поза сумнівом, вирішення справи в суді без невиправданого і необґрунтованого зволікання є запорукою ефективного захисту особою своїх прав. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не може вважатися дієвим, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням, зазначено в Концепції Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру. Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист. Відповідно до ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Відповідно до правової позиції Верховного Суду, встановити судовий контроль за виконанням судового рішення згідно ст.382 КАС України можливо як під час ухвалення судового рішення, так і вже після ухвалення рішення по справі, що підтверджується ухвалами Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 р. по справі №800/592/17 та від 05.07.2018 р. по справі №206/3911/17 та постановою Верховного Суду від 18.04.2019 р. по справі №286/766/17. Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Отже, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється з метою реалізації завдань адміністративного судочинства. Суд займає активну позицію не лише під час вирішення публічно-правового спору, але й після набрання судовим рішенням законної сили. Таким чином, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо встановлення судового контролю за виконанням судового рішення суб`єктом владних повноважень лише під час прийняття рішення у справі. Окрім того, обов`язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання рішенням законної сили. Так, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.03.2020, позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахуванні та виплаті щомісячного грошового утримання судді у відставці у розмірі 86% суддівської винагороди відповідно до Закону України Про судоустрій і статус суддів від 07.07.2010 №2453-VІ. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести обчислення стажу роботи на посаді судді ОСОБА_1 відповідно до наказу про відрахування зі штату суду від 24.04.2019 №04-05/165 на підставі рішення Вищої ради правосуддя від 09.04.2019, що з урахуванням служби в лавах Радянської Армії загалом становить більше ніж 20 років, а саме: 20 років 0 місяців 18 днів. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести обчислення довічного грошового утримання ОСОБА_1 зарахувавши до стажу роботи, який дає право на відставку при отриманні довічного грошового утримання стаж роботи у галузі права три роки за період з 01.10.1995 по 01.10.1998, що з урахуванням роботи суддею та служби в лавах Радянської Армії загалом становить більше ніж 23 роки, а саме: 23 роки 0 місяців 18 днів. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області нараховувати і виплатити ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання суддів у відставці у розмірі 86% від суддівської винагороди судді апеляційного суду, який працює на відповідній посаді на час здійснення нарахування, згідно довідки Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.05.2019 №263 починаючи з 25.04.2019 по 01.02.2020. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області нараховувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 86% від суддівської винагороди судді апеляційного суду, який працює на відповідній посаді на час здійснення нарахування, згідно довідки Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.01.2010 №2. починаючи з 01.01.2020. У решті позову - відмовлено. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 07.10.2020 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області залишено без задоволення, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.03.2020 у справі №520/1202/2020 залишено без змін. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.03.2020 у справі №520/1202/20 набрало законної сили - 07.10.2020. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 09.04.2020 у справі №520/1202/2020 виправлено описку у резолютивній частині рішення, а саме - у п`ятому абзаці резолютивної частини виправлено кінцеву дату перерахунку на по 01.01.2020 та у абзаці шостому виправлено дату довідки №2 Харківського апеляційного суду на 20.01.2020. Крім того, матеріалами справи встановлено, що позивачем 18.11.2020 отримані виконавчі листи у справі №520/1202/2020, зокрема, щодо зобов`язання відповідача вчинити певні дії. Так, в своїх листах від 23.12.2021 року Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зазначає, що «відповідно до статей 72, 73 Закону «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» кошти Пенсійного фонду України не включаються до складу Державного бюджету України їх використання на цілі, передбачені цим Законом, забороняється. Бюджет Пенсійного фонду України затверджується Кабінетом Міністрів України. Кошти Державного бюджету України включаються до бюджету Пенсійного фонду України в обсягах, визначених законом про Державний бюджет України на відповідний рік. Для вирішення питання виплати заборгованості пенсійної виплати за рахунок коштів Державного бюджету дані про заборгованість на виконання рішення суду ОСОБА_1 було внесено в електронний реєстр судових рішень відповідно до Порядку ведення обліку рішень суду у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 26.09.2018 № 20-1. зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.10.2018 за №1189 32641. Доплата за період з 25.04.2019 по 31.12.2019 складає 37921.21 грн. і буде виплачена при надходженні бюджетного фінансування. Також, Верховний Суд у постановах від 07.11.2019 по справі №420/70/19 (реєстраційний номер в СДРСР 85450386), від 23.04.2020 по справі №560/523/19 (реєстраційний номер в СДРСР 88886054) та від 24.01.2018 по справі №405/3663/13-а (реєстраційний номер в СДРСР 71834551) дійшов висновку, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладання штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів. Враховуючи викладене, просимо закінчити виконавче провадження». Проте, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області не здійснено, на думку позивача, перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Оскільки відповідно до ст. 382 КАС України, судовий контроль встановлюється після ухвалення судового рішення у справі (вживається словосполучення "суд, який ухвалив"), слід дійти висновку, що для встановлення судового контролю повинен видаватись окремий процесуальний документ (ухвала) після ухвалення рішення у справі, якщо воно фактично не виконується, і саме судом, який виніс відповідне рішення. Однак, судом першої інстанції не було досліджено питання, чи було виконано відповідачем рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.03.2020 у справі №520/1202/2020, оскільки підставами застосування судового контролю є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі. З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції не було встановлено наявність або відсутність підстав для встановлення судового контролю, та, відповідно, наявності чи відсутності підстав для зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, а отже апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала Харківського окружного адміністративного суду від 29.04.2021 скасуванню, а справа - направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду в цій частині. Відповідно до статті 320 КАС України підставою для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи. Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 320, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 29.04.2021 по справі № 520/1202/2020 скасувати. Справу №520/1202/2020 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області про зобов`язання вчинити певні дії - направити до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню. Головуючий суддя (підпис)О.М. Мінаєва Судді(підпис) (підпис) В.А. Калиновський З.О. Кононенко Повний текст постанови складено 12.07.2021 року

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»