Постанова 4851 № 520/15103/2020

Головуючий І інстанції: Спірідонов М.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 червня 2021 р. Справа № 520/15103/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Судді-доповідача Ральченка І.М., Суддів: Бершова Г.Є. , Катунова В.В. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.12.2020, майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, по справі № 520/15103/2020 за позовом Військового інституту танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням під час навчання, ВСТАНОВИВ: Військовий інститут танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" (далі - позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просив: - стягнути з громадянина ОСОБА_1 на користь Військового інституту танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" суму у розмірі 371 025 грн. 46 коп. на відшкодування витрат, пов`язаних з його утриманням під час навчання. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 09.12.2020 позов задоволено. Стягнуто з громадянина ОСОБА_1 на користь Військового інституту танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" суму у розмірі 371 025 грн. 46 коп. на відшкодування витрат, пов`язаних з його утриманням під час навчання. ОСОБА_1 (далі - відповідач), не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає про не врахування судом першої інстанції, що Військовий інститут танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" є неналежним позивачем, оскільки правом на звернення до суду з позовними вимогами про відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням під час навчання наділено Міністерство оборони України. Позивач не надав відзив на апеляційну скаргу. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України справа розглядається в межах доводів та вимог апеляційної скарги. На підставі положень ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що 21.07.2018 ОСОБА_1 зараховано на перший курс навчання Військового інституту танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут", що підтверджується витягом з наказу № 124 від 21.07.2018 (а.с. 6). 27.08.2018 між Міністерством оборони України в особі ТВО начальника Військового інституту танкових військ НТУ «ХПІ» укладено контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України, який набув чинності з дня його укладання (а.с. 3 -4). Відповідно до умов зазначеного контракту відповідач зобов`язувався, зокрема продовжувати подальше проходження військової служби на посадах осіб сержантського і старшинського складу або офіцерського складу протягом не менше 5 років після закінчення навчання; відшкодувати Міністерству оборони України витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі, в якому проходить військову службу (навчання), в разі дострокового розірвання Контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість чи відмови від подальшого проходження військової служби після закінчення вищого навчального закладу у випадках, визначених ч. 10 ст. 25 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу. 27.08.2018 позивача зараховано на всі види забезпечення, що підтверджується наказом № 201 від 27.08.2018 (а.с.7). Відповідно до витягу з наказу начальника Військового інституту танкових військ Національного технічного університету Харківський політехнічний інститут (по стройовій частині) від 12.10.2020 № 221, старшого солдата ОСОБА_1 відраховано з числа курсантів у зв`язку з розірванням контракту через відмову від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення військового навчального закладу, достроково розірвано контракт про навчання та звільнено з військової служби у запас Збройних Сил України за пп. ж п. 2 ч. 5 ст. 26 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу (у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем). З 15.10.2020 виключено зі списків особового складу інституту та усіх видів забезпечення, знято з продовольчого забезпечення зі сніданку 15.10.2020 (а.с. 8-9). Цим же наказом визначена сума витрат, яка підлягає відшкодуванню відповідачем за період навчання у розмірі 371 025,46 грн. 15.10.2020 з позивачем проведено бесіду щодо порядку відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням у вищих навчальних закладах відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 № 964, про що свідчить аркуш бесіди від 15.10.2020, з яким позивач ознайомлений під власний підпис (а.с. 10). Сума витрачених коштів за період навчання позивача з 01.09.2018 до 31.07.2019 складає 159 193,97 грн, з 01.08.2019 до 31.07.2020 170 460,80 грн, що підтверджується наказами начальника Військового інституту танкових військ НТУ «ХПІ» від 31.07.2019 № 134, 31.07.2020 № 177 (а.с. 11). Згідно довідки-розрахунку від 10.09.2020 вартість підготовки позивача по речовій службі з 01.08.2020 по 15.10.2020 складає 1 435,4 грн (зворотний бік а.с. 10). Згідно довідок-розрахунків вартість навчання позивача за період з 01.08.2020 по 15.10.2020 складає 660,80 грн, витрат на харчування за період з 01.08.2020 по 15.10.2020 4 012,80 грн (а.с. 12). Нараховане грошове забезпечення позивача з 01.08.2020 по 15.10.2020 складає 35 261,69 грн (зворотний бік а.а. 12). Всього витрати на утримання позивача за весь період його навчання складають 371 025,46 грн. Витрати, пов`язані з утриманням під час навчання, відповідач не відшкодував, зазначене стало підставою звернення позивача до суду з даним позовом. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат, пов`язаних з утриманням під час навчання, у розмірі 371 025,46 грн. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав. Спірні правовідносини щодо проходження громадянами України військової служби (навчання) у вищих військових навчальних закладах врегульовані нормами Закону України від 25.03.1992 № 2232-XII Про військовий обов`язок і військову службу (далі - Закон України № 2232-XII). Відповідно до ч.ч. 3-5 ст. 25 Закону України № 2232-XII зарахування громадян України до вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти проводиться на добровільних засадах відповідно до особистих заяв після успішного складення вступних іспитів та відповідних випробувань. Громадяни України, які в установленому порядку зараховані до вищих військових навчальних закладів або військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти для здобуття певних освітніх рівнів і не мають звань офіцерського складу, вважаються курсантами, а ті, що мають такі звання, - слухачами. З громадянами України - курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти укладається контракт про проходження військової служби (навчання) на строки, передбачені абзацом четвертим ч.2 ст. 23 цього Закону. Контракт про проходження військової служби на посадах осіб сержантського і старшинського або офіцерського складу після закінчення навчання укладається між громадянином та державою, від імені якої виступає уповноважений орган військового управління Збройних Сил України або іншого військового формування, для потреб якого він проходить підготовку, на строк, передбачений абз. 3 і абз. 6 ч. 2 ст. 23 цього Закону. Відповідно до ч. 10 ст. 25 Закону України № 2232-XII курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану - за його наявності) та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення закладу вищої освіти, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п`яти років (десяти років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти відповідно до підпунктів д , е , є , з , и пункту 1 та підпунктів д , е , є , з , ж , з пункту 2 частини п`ятої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці заклади освіти, витрати, пов`язані з їх утриманням у закладі вищої освіти, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку. Пунктом 1 Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у закладах вищої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 № 964 (далі - Порядок № 964) визначено механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також особами офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п`яти років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу (далі - вищі навчальні заклади) відповідно до п.п. е , є , ж , и , і ч. 6 ст. 26 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищому навчальному закладі (далі - витрати). Згідно з п.п. 3-4 Порядку № 964 відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов`язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв. Порядок розрахунку витрат установлюється Міноборони разом з Мінфіном, МВС, Адміністрацією Держприкордонслужби, Управлінням державної охорони, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Держспецтрансслужбою. Розрахунок фактичних витрат здійснюється вищим навчальним закладом згідно з нормами утримання курсантів. Відповідно до пп. 2.1 п. 2 Порядку розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 16.07.2007 №419/831/240/605/537/219/534 (далі - Порядок розрахунку витрат), відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у ВНЗ, а саме витрат на: грошове забезпечення; продовольче забезпечення; речове забезпечення; медичне забезпечення; перевезення до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та назад; оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв. Згідно з пп. 2.1.1 п. 2 Порядку розрахунку витрат витратами на грошове забезпечення є отримане курсантом щомісячне грошове забезпечення за весь період навчання. Щомісячне грошове забезпечення визначається з посадового окладу та додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу та надбавки), передбачених чинним законодавством для цієї категорії військовослужбовців. Фактичні дані беруться з розрахункових відомостей та інших передбачених документів, що підтверджують виплату щомісячного грошового забезпечення курсанту. Отже, з аналізу наведених правових норм вбачається, що у разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми курсанти відшкодовують навчальному закладу витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі у розмірі фактичних витрат, пов`язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв, розрахунок яких здійснюється вищим навчальним закладом згідно з нормами утримання курсантів та установлюється Міноборони разом із Мінфіном, МВС, Управлінням державної охорони, СБУ та Службою зовнішньої розвідки. Фактичні дані беруться з розрахункових відомостей та інших передбачених документів, що підтверджують виплату щомісячного грошового забезпечення курсанту. Судовим розглядом встановлено, що витрати, пов`язані з утриманням відповідача під час навчання, підтверджується наказами, довідками-розрахунками позивача. Тобто, позивач надав усі належні докази на підтвердження розміру витрат, пов`язаних з утриманням відповідача у Військовому інституті танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Пунктами 7-8 Порядку № 964 визначено, що у разі відмови курсанта або особи офіцерського складу добровільно відшкодувати витрати стягнення їх сум здійснюється у судовому порядку. Сума відшкодованих витрат зараховується до спеціального фонду державного бюджету і використовується відповідно до кошторису Міноборони, МВС, Адміністрації Держприкордонслужби, Управління державної охорони, СБУ та Служби зовнішньої розвідки. Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, належних та допустимих доказів на підтвердження сплати відповідачем витрат, пов`язаних з утриманням у вищому військовому навчальному закладі, суду не надано. З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем доведено правомірність стягнення з відповідача витрат, пов`язаних з утриманням під час навчання, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню. Щодо неналежності позивача у цій справі, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. Міністерство оборони України є уповноваженим органом, який здійснює функції держави у спірних відносинах, а Військовий інститут танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут"є бюджетною установою та утримується виключно за рахунок коштів Державного бюджету України. Витрати, які відшкодовані за утримання у вищому навчальному закладі зараховуються до спеціального фонду державного бюджету на спеціальний рахунок позивача, виключно на утримання курсантів. Між Міністерством оборони України в особі начальника Військового інституту танкових військ НТУ «ХПІ» полковника ОСОБА_2 та старшим солдатом ОСОБА_1 був укладений контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України, відповідно до якого відповідач зобов`язувався сумлінно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів та добровільно відшкодувати витрати пов`язані з його утриманням у вищому військовому закладі, в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість. Отже, саме між позивачем та ОСОБА_1 виникли спірні правовідносини через невиконання останнім умов зазначеного контракту. Таким чином, колегія суддів зазначає, що Військовий інститут танкових військ НТУ «ХПІ» має право звернення з позовом до відповідача про стягнення витрат за його утримання у навчальному закладі. Зазначений висновок узгоджується з висновками, викладеними в постановах Верховного Суду у справі № 560/1341/19 від 19.11.2020, у справі № 420/4661/19 від 24.02.2021. На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.12.2020 по справі № 520/15103/2020 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Суддя-доповідач І.М. Ральченко Судді Г.Є. Бершов В.В. Катунов