Постанова 4811 № 464/1931/21

Справа № 464/1931/21 Головуючий у 1 інстанції: Теслюк Д.Ю. Провадження № 33/811/637/21 Доповідач: Гончарук Л. Я. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 червня 2021 року Львівський апеляційний суд у складі: судді апеляційного суду Гончарук Л.Я., з участю ОСОБА_1 та його захисника Мотринця І.М., розглянувши апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Сихівського районного суду м. Львова від 13 квітня 2021 року, встановив: цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього стягнення у виді штрафу у розмірі 600 (шестисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) грн. в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнуто із ОСОБА_1 в дохід держави 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн. судового збору. Згідно постанови, ОСОБА_1 14.03.2021 р. о 00:05 год. у м.Львові по вул.Хуторівка, 2, керував автомобілем марки «КІА», р.н. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, не чітка мова; від проходження огляду на стан сп`яніння відмовився у встановленому законом порядку в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху. Не погоджуючись з даною постановою особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, просить оскаржувану постанову скасувати і закрити провадження по справі. В обґрунтування вказує, що патрульною поліцією грубо порушено ч.3 ст.254 КУпАП, в якій зазначено, що протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один з яких під розписку вручається особі, яка притягується до адміністративної відповідальності. Другого примірника протоколу, він особисто не отримав, тільки із судової повістки Сихівського районного суду м.Львова йому стало відомо, що на нього складено протокол по ст. 130 КУпАП і направлено до суду. Із даним протоколом він не ознайомлювався і не впевнений що він відповідає вимогам ст.256 КУпАП. Таким чином, допустимими та належними доказами у справі має бути підтверджено як факт керування особою транспортним засобом, так і перебування її в стані алкогольного сп`яніння або передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння. Однак, вищенаведені докази моєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1КУпАП не можна вважати достатніми та допустимими, так як він не перебував за кермом даного транспортного засобу, а перебував у ньому в якості пасажира. На думку апелянта, працівниками поліції та судом порушено його право передбачене ч.1 ст.268 КУпАП, зокрема: А) працівниками поліції не роз`яснено йому права; Б) у суді він не скористався юридичною допомогою адвоката. Вказує, що ОСОБА_1 14.03.2021 року близько 21:00 год. в якості пасажира знаходився в автомобілі «КІА SPORTAGE» р.н. НОМЕР_2 , яким керувала його дружина ОСОБА_2 . Окрім нього, в автомобілі знаходилась їх знайома ОСОБА_3 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 . В салоні автомобіля він сидів на задньому сидінні позаду сидіння водія, а пасажир ОСОБА_3 знаходилась на задньому сидінні поруч нього. Без будь-яких аргументів, без будь-яких доказів працівник поліції виніс відносно нього Постанову ДП 18 № 273564 від 14.03.2021 про накладення адміністративного стягнення у розмірі 425 гривень за порушення Правил дорожнього руху України, інкримінуючи мені порушення ст. 122 та 126 КУпАП. Із вищевказаним рішенням він категорично не згідний, оскільки жодними доказами працівник поліції не підтвердив ні факту керування ним автомобілем «KIASPORTAGE» реєстраційний номер НОМЕР_2 , ні тим більше порушення правил користування світловими приладами, Крім викладено, перед складанням постанови, яку він оскаржує, йому на місці її складення не було роз`яснено права, передбачені ст. 268 КУпАП, і, основне, не роз`яснено його право мати захисника, тобто було грубо порушено право на захист. Копію постанови він отримав по пошті 20 березня 2021 року. На місці її складання копії цієї постанови йому вручено не було. Не погоджуючись із такими неправомірними діями з боку працівників поліції 24 березня 2021 року ним було подано позов до Франківського районного суду м.Львова про визнання незаконною та скасування Постанови ДП 18 №273564 від 14.03.2021 року про накладання адміністративного стягнення за порушення ПДР України та закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення (позов додається). У відповідності до ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі Франківського районного суду м.Львова від 05.04.2021 року відкрито провадження у адміністративній справі №465/2035/21. Вважає за доцільне, що рішення у справі № 461/1931/21 по ч.1 ст.130 КУпАП може бути прийняте щодо нього ОСОБА_1 , тільки за результатами рішення щодо розгляду справи №465/2035/21 Франківським районним судом м.Львова, так як тут чіткий взаємозв`язок. Враховуючи вищевикладене, і те що він, ОСОБА_1 не перебував за кермом транспортного засобу «КІА SPORTAG» р.н. НОМЕР_2 , а перебував в ньому на правах пасажира, відтак відсутній склад адміністративного правопорушення, а тому справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі ст. 247 КУпАП. Заслухавши виступ ОСОБА_1 та його захисника Мотринця І.М., які підтримали подану апеляційну скаргу, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав. В судовому засіданні в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 підтримуючи апеляційну скаргу пояснив, що він не перебував за кермом автомобіля, вийшов з автомобіля перекурити, а працівники поліції сказали, що він був за кермом. В судовому засіданні в суді апеляційної інстанції свідок ОСОБА_2 пояснила, що вона була за кермом автомобіля, її чоловік ОСОБА_1 сидів в автомобілі ззаду, працівники поліції сказали її чоловікові вийти з автомобіля, витягли його з автомобіля, почали шарпати. Висновок судді про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №033614 від 14 березня 2021 року, що відповідає вимогам ст.256 КУпАП та яким зафіксовано час, місце та обставини вчинення правопорушення; письмовими поясненнями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 щодо обставин відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння; відеозаписом з місця події, іншими наявними в матеріалах справи доказами, які узгоджуються між собою та достовірність яких в судді апеляційного суду не викликає сумнівів. Доводи апелянта про незаконність та необґрунтованість судового рішення апеляційний суд вважає безпідставними. Як встановлено апеляційним судом, працівниками поліції ОСОБА_1 була висловлена законна вимога про проведення огляду на стан сп`яніння, а саме з дотриманням вимог ст.266 КУпАП та Інструкції огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ України №1425/735 від 09.11.2015 року. За змістом п 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Невиконання цього обов`язку створює подію та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. При розгляді справи в суді першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права допущено не було. Суддя відповідно до ст.ст. 245, 280 КУпАП повно й всебічно з`ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи. Докази, які лягли в основу судового рішення, були досліджені суддею в ході судового розгляду й отримали належну оцінку. Зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Надуманими, на думку апеляційного суду, є твердження апелянта в апеляційній скарзі про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, такі апеляційний суд оцінює критично. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та у медичному закладі, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР, який встановлює обов`язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Що стосується покликань про те, щопрацівниками поліції та судом порушено його право передбачене ч.1 ст.268 КУпАП, зокрема: А) працівниками поліції не роз`яснено йому права; Б) у суді він не скористався юридичною допомогою адвоката, апеляційний суд звертає увагу на наступне, так відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №033614 ОСОБА_1 роз`яснено його права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, при цьому вбачається, що ОСОБА_1 від підпису відмовився. Доводи апелянта з приводу того, що у суді він не скористався юридичною допомогою адвоката, як на підставу скасування постанови є безпідставними, так ОСОБА_1 про розгляд справи призначений на 13.04.2021 р. був належним чином повідомлений, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.11), проте на розгляд справи не з`явився та не забезпечив явку свого захисника. Викладені у постанові судді висновки відповідають фактичним обставинам справи. Що стосується показів свідка ОСОБА_2 наданих суду апеляційної інстанції, яка є дружиною ОСОБА_1 , то такі суд оцінює критично. Адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік накладене ОСОБА_1 відповідно до санкції ч.1 ст. 130 КУпАП і є безальтернативним. Апеляційна скарга не містить правових підстав для скасування судового рішення. Обставини, які б виключали провадження в справі, відповідно до ст. 247 КУпАП, відсутні. З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги і вважає, що підстав для скасування постанови судді немає. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, - постановив: Апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Сихівського районного суду м. Львова від 13 квітня 2021 року щодо ОСОБА_1 без змін. Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Гончарук Л.Я.