Постанова Львівський апеляційний суд № 463/11936/20

Справа № 463/11936/20 Головуючий у 1 інстанції: Головатий Р.Я. Провадження № 33/811/162/21 Доповідач: Гончарук Л. Я. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 31 березня 2021 року Львівський апеляційний суд у складі: судді апеляційного суду Гончарук Л.Я., з участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та її захисника Детинича П.І., розглянувши апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Личаківського районного суду м. Львова від 20 січня 2021 року, встановив: цією постановою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 454 грн. Згідно постанови, ОСОБА_1 04.12.2020 о 02 год. 22 хв. у м. Львові на вулиці Лисеницька, 13, керуючи транспортним засобом «Dacia Logan», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння: зіниці очей не реагують на світло, тремтіння пальців рук, блідість обличчя, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння відмовилася, чим порушила вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху. Не погоджуючись з даною постановою особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу в якій просить оскаржувану постанову скасувати, відмовити в притягненні її до адміністративної відповідальності за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП відсутності події і складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування вказує, що оскаржувана постанова не відповідає вимогам законодавства, матеріалам та фактичним обставинам справи. Судом невірно надано оцінку доказам та аргументам захисту, а тому прийнято рішення, яке підлягає скасуванню. На думку апелянта, у матеріалах справи відсутнє направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану наркотичного сп`яніння, що свідчить про те, що поліцейський у встановленому законом порядку не направляв водія у заклад охорони здоров`я для проходження огляду на стан сп`яніння. Наголошує, що її не було відсторонено від керування автомобілем. Вважає, що відеозапис є неналежним доказом, оскільки не вказано технічний засіб, яким здійснено відеозапис. Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та захисника Детинича П.І., які підтримали апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та мотиви апеляційної скарги, вважаю, що у її задоволенні слід відмовити, виходячи з наступного. В судовому засіданні в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 підтримуючи подану апеляційну скаргу, пояснила, що не було факту керування транспортним засобом, машина була заведена, вона сиділа і розмовляла зі знайомим, їхати вона нікуди не збиралась, бо вживала алкоголь на корпоративні. Вказала, що працівники поліції їй права роз`яснювали, але не до кінця. З працівниками поліції в неї був конфлікт, оскільки раніше була свідком де іншу особу притягували до відповідальності. Зазначила, що на неї було складено постанову, оскільки вона керувала транспортним засобом без пристебнутого ременя безпеки, штраф нею сплачено. Висновок суду першої інстанції про те, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, яким суддя дав належну оцінку і навів у постанові, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ОБ №174785 від 04.12.2020, відеозаписами з нагрудних реєстраторів інспекторів патрульної поліції, письмовими поясненнями свідків, а також поясненнями ОСОБА_1 . Доводи ОСОБА_1 , про те, що вона не перебувала у стані наркотичного сп`яніння значення для встановлення наявності чи відсутності вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, а саме відмова у встановленому законом порядку від проходження огляду на стан сп`яніння, немає, при цьому, в даному випадку і покликання в апеляційній скарзі на направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану наркотичного сп`яніння є безпідставними. Апеляційна скарга не містить правових підстав для скасування судового рішення. Враховуючи вищенаведене, вважаю, що суд, повно, всебічно і об`єктивно дослідивши матеріали справи, дійшов вірного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та наклав на неї адміністративне стягнення у межах санкції цієї статті та з урахуванням відповідно до ст. 33 КУпАП, характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеню її вини, майнового стану, обставин, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, - постановив: Апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Личаківського районного суду м. Львова від 20 січня 2021 року щодо ОСОБА_1 без змін. Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Гончарук Л.Я.