Постанова КЦС ВС № 185/1474/20

Постанова Іменем України 09 червня 2021 року м. Київ справа № 185/1474/20 провадження № 61-16375св20 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Висоцької В. С., суддів: Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В., Ткачука О. С., учасники справи: позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Есаймент», треті особи: Перша Павлоградська державна нотаріальна контора, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Антипова Ія Володимирівна, публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит», розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на додаткову постанову Дніпровського апеляційного суду від 21 жовтня 2020 року у складі колегії суддів: Пищиди М. М., Ткаченко І. Ю., Каратаєвої Л. О. у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Есаймент», треті особи: Перша Павлоградська державна нотаріальна контора, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Антипова Ія Володимирівна, публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит», про захист прав споживачів. ОПИСОВА ЧАСТИНА Короткий зміст позовних вимог У лютому 2020 року позивачі звернулися до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Есаймент» (далі - ТОВ «ФК «Есаймент»), треті особи: Перша Павлоградська державна нотаріальна контора, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Антипова І. В., про захист прав споживачів. Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01 червня 2020 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача залучено ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит». У позовній заяві позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просили суд припинити іпотеку житлового будинку загальною площею 57,1 кв. м, житловою площею 25,3 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , за договором іпотеки від 05 вересня 2008 року № 058/08/01/17, укладеним між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_2 , який посвідчений Першою Павлоградською державною нотаріальною конторою 11 вересня 2008 року, внесений в Державний реєстр іпотек за реєстраційним номером 7893356 та скасувати заборону відчуження вказаного нерухомого майна, встановлену у зв`язку з посвідченням зазначеного договору іпотеки будинку від 05 вересня 2008 року; зобов`язати приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Антипову І. В. внести відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про припинення іпотеки житлового будинку загальною площею 57,1 кв. м, житловою площею 25,3 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору іпотеки від 05 вересня 2008 року № 058/08/01/17 та виключити запис з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, індексний номер 49614677 від 11 листопада 2019 року, майновий поручитель - ОСОБА_2 , іпотекодержатель - ТОВ «ФК «Есаймент», код ЄДРПОУ 39114866; зобов`язати Першу Павлоградську державну нотаріальну контору внести відомості до Державного реєстру іпотек про припинення договору іпотеки від 05 вересня 2008 року № 058/08/01/17, укладеного між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_2 та виключити з Державного реєстру іпотек запис про договір іпотеки від 05 вересня 2008 року № 058/08/01/17, укладений між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_2 , реєстраційний номер іпотеки 7893356 від 11 вересня 2008 року. У червні 2020 року позивачі звернулися до суду з заявою про забезпечення позову. В обґрунтування заяви про забезпечення позову зазначали, що з урахуванням тієї обставини, що відповідач має намір звернути стягнення на предмет іпотеки та може зареєструвати за собою право власності на іпотеку або продати предмет іпотеки іншим особам, тобто існує реальна загроза позбавлення позивача ОСОБА_2 , як майнового поручителя за кредитним договором від 05 вересня 2008 року, права власності на належне їй майно, слід вжити заходи забезпечення позову. ТОВ «ФК «Есаймент» на адресу позивача ОСОБА_1 19 травня 2020 року та позивача ОСОБА_2 21 травня 2020 року направило вимогу про виконання порушеного зобов`язання та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки. Враховуючи зазначене, заявники просили суд накласти арешт на житловий будинок на АДРЕСА_1 шляхом заборони ТОВ «ФК «Есаймент» вчиняти будь-які дії щодо предмета іпотеки за договором іпотеки від 05 вересня 2008 року № 058/08/01/17 - будинок АДРЕСА_1 , який складається з будинку - літ А, загальною площею 57,1 кв. м, житловою - 25,3 кв. м, літня кухня - літ Б, сарай - літ В, цегла, гараж - літ Г, погріб - літ Д, сарай - літ Е, вбиральня - літ Ж, колодязь - літ К, огорожа 1, 2 металева, гараж - 3, в тому числі реєстрацію права власності на предмет іпотеки та її продаж третім особам, оскільки невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 червня 2020 року у складі судді Головіна В. О. заяву про забезпечення позову задоволено. Накладено арешт на житловий будинок на АДРЕСА_1 шляхом заборони ТОВ «ФК «Есаймент» вчиняти будь-які дії щодо предмета іпотеки за договором іпотеки від 05 вересня 2008 року № 058/08/01/17 - будинок АДРЕСА_1 , який складається з будинку - літ А, загальною площею 57,1 кв. м, житловою - 25,3 кв. м, літня кухня - літ Б, сарай - літ В, цегла, гараж - літ Г, погріб - літ Д, сарай - літ Е, вбиральня - літ Ж, колодязь - літ К, огорожа 1, 2 металева, гараж - 3, який належить на праві приватної власності ОСОБА_2 , в тому числі реєстрацію права власності на предмет іпотеки та її продаж третім особам. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 09 вересня 2020 року у складі колегії суддів: Пищиди М. М., Ткаченко І. Ю. , Каратаєвої Л. О. апеляційну скаргу ТОВ «ФК «Есаймент» задоволено частково. Ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 червня 2020 року в частині накладення арешту на житловий будинок на АДРЕСА_1 , який складається з будинку - літ А, загальною площею 57,1 кв. м, житловою - 25,3 кв. м, літня кухня - літ Б, сарай - літ В, цегла, гараж - літ Г, погріб - літ Д, сарай - літ Е, вбиральня - літ Ж, колодязь - літ К, огорожа 1, 2 металева, гараж - 3, що належить на праві приватної власності ОСОБА_2 - скасовано та ухвалено у цій частині нове судове рішення, яким відмовлено ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно. В іншій частині ухвалу суду залишено без змін. Додатковою постановою Дніпровського апеляційного суду 21 жовтня 2020 року заяву ТОВ «ФК «Есаймент» про ухвалення додаткового судового рішення задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ТОВ «ФК «Есаймент» судовий збір у розмірі по 1 051,00 грн з кожного. Додаткова постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що ТОВ «ФК «Есаймент» сплатило судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 2 102,00 грн. На підставі статті 141 ЦПК України, статті 4 Закону України «Про судовий збір» ці судові витрати слід покласти на ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у рівних частинах з кожного. Короткий зміст вимог касаційної скарги У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2020 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , посилаючись на порушення норм процесуального права, просять додаткову постанову суду апеляційної інстанції про розподіл судових витрат скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви відмовити. Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції Ухвалою Верховного Суду від 11 листопада 2020 року відкрито касаційне провадження у цивільній справі, витребувано копії матеріалів щодо забезпечення позову із Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області. 11 березня 2021 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі суддів Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Литвиненко І. В. На підставі ухвали Верховного Суду від 24 травня 2021 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження колегією в складі п`яти суддів. Згідно з протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів від 25 травня 2021 року визначено наступний склад колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду для розгляду справи: Грушицький А. І. (суддя-доповідач), Висоцька В. С., Литвиненко І. В., Петров Є. В., Ткачук О. С. Аргументи учасників справи Доводи особи, яка подала касаційну скаргу В касаційній скарзі заявник посилається на правові позиції Верховного Суду, які відображені у постанові від 29 квітня 2020 року у справі № 441/1502/18, а також у постанові в справі № 817/66/16. Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційна скарга ТОВ «ФК «Есаймент» задоволена частково, а тому суд апеляційної інстанції необґрунтовано стягнув з позивачів на користь відповідача сплачений судовий збір у повному обсязі. Крім того, судом апеляційної інстанції не взято до уваги, що ухвала суду першої інстанції від 09 червня 2020 року, яка частково скасована судом апеляційної інстанції винесена у цивільній справі про захист прав споживачів, отже позивачі звільнені від сплати судового збору згідно статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів». Доводи інших учасників справи Інші учасники справи не надіслали відзив на касаційну скаргу. Фактичні обставини справи, встановлені судами Суд установив, що ТОВ «ФК «Есаймент» сплатило судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 2 102,00 грн (а. c. 67).

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА Позиція Верховного Суду Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Відповідно до статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги. Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню. Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права Відповідно до положень частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Згідно зі статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України). Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»). Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Згідно із підпунктом «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Таким чином, процесуальним законом передбачено дискреційне повноваження апеляційного суду зазначити в резолютивній частині судового рішення про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Відповідно до підпункту 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду, заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду юридичною особою або фізичною особою - підприємцем сплачується судовий збір в розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб. З матеріалів справи відомо, що ТОВ «ФК «Есаймент» за подання апеляційної скарги на ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 червня 2020 року сплатило судовий збір у розмірі 2 102,00 грн. Порядок розподілу судових витрат вирішується за правилами, встановленими в статтях 141 - 142 ЦПК України. Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно із частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2020 року в справі № 530/1731/16-ц (провадження № 61-39028св18) зроблено висновок, що: «у разі, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Разом із тим, у випадку, якщо судом касаційної інстанції скасовано судові рішення з передачею справи на розгляд до суду першої/апеляційної інстанції, то розподіл суми судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат». Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що якщо судом апеляційної інстанції скасовано (або частково скасовано) ухвалу суду першої інстанції, яка не є остаточним рішенням по розгляду справи, розподіл судового збору у справі, в тому числі сплаченого за подання апеляційної скарги на вказану ухвалу, здійснює той суд, який ухвалює остаточне рішення за результатами розгляду справи по суті. Тому, розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної/касаційної інстанцій, здійснюється тим судом, який ухвалює (ухвалив) остаточне рішення у справі по суті, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат. Верховний Суд відхиляє доводи ОСОБА_2 щодо застосування норми статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки хоча позивачі у позовній заяві зазначили про захист прав споживачів, позовні вимоги ОСОБА_2 стосуються припинення договору іпотеки, сторони якого не є споживачами в розумінні вказаного Закону. Також Верховний Суд відхиляє доводи заявників щодо часткового задоволення апеляційної скарги, оскільки відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а не апеляційної чи касаційної скарги. Разом з тим, питання щодо розподілу судових витрат вирішується судом, за загальним правилом, одноразово при вирішення спору по суті. Питання розподілу судових витрат у цій справі, у тому числі й за подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції про забезпечення позову, вирішене Верховним Судом у постанові від 09 червня 2021 року по суті спору у вказаній цивільній справі за касаційною скаргою товариства з обмеженоювідповідальністю «ФК «Есаймент» на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 серпня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 03 лютого 2021 року. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги Частиною першою статті 412 ЦПК України визначено, що підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Враховуючи конкретні обставини цієї цивільної справи, її процесуальний рух, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги та скасування додаткової постанови апеляційного суду із постановленням нового рішення про відмову в задоволенні заяви про ухвалення додаткового судового рішення. Керуючись статтями 400, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задовольнити частково. Додаткову постанову Дніпровського апеляційного суду від 21 жовтня 2020 року скасувати і ухвалити нове рішення. У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Есаймент» про ухвалення додаткового судового рішення відмовити. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Головуючий В. С. Висоцька Судді: А. І. Грушицький І. В. Литвиненко Є. В. Петров О. С. Ткачук