Постанова 4803 № 185/1474/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/7195/20 Справа № 185/1474/20 Суддя у 1-й інстанції - Головін В. О. Суддя у 2-й інстанції - Пищида М. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 вересня 2020 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі: головуючого Пищиди М.М. суддів Ткаченко І.Ю., Каратаєвої Л.О. за участю секретаря судового засідання Бондаренка В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія Есаймент на ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 червня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія Есаймент, третя особа Перша Павлоградська державна нотаріальна контора, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Антипова Ія Володимирівна про захист прав споживачів,- В С Т А Н О В И Л А: У лютому 2020 року позивачі звернулися до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія Есаймент, третя особа Перша Павлоградська державна нотаріальна контора, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Антипова Ія Володимирівна про захист прав споживачів. У позовні заяві позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просять суд припинити іпотеку житлового будинку загальною площею 57,1 кв. м, житловою площею 25,3 кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , за договором іпотеки від 05.09.2008 року № 058/08/01/17 укладеним між ВАТ «Банк Фінанси та Кредит» та ОСОБА_2 , посвідченого Першою Павлоградською державною нотаріальною конторою 11.09.2008 року, внесено в Державний реєстр іпотек за реєстраційним номером 7893356 та скасувати заборону відчуження вказаного нерухомого майна, встановлену у зв`язку з посвідченням зазначеного договору іпотеки будинку від 05.09.2008 року року; зобов`язати приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Антипову Ію Володимирівну внести відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про припинення іпотеки житлового будинку загальною площею 57,1 кв. м, житловою площею 25,3 кв., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору іпотеки № 058/08/01/17 від 05.09.2008 року та виключити запис з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, індексовий номер 49614677 від 11.11.2019 року, майновий поручитель: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , іпотекодержатель: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія « ЕСАЙМЕНТ», код ЄДРПОУ 39114866; зобов`язати Першу Павлоградську державну нотаріальну контору внести відомості до Державного реєстру іпотек про припинення договору іпотеки від 05.09.2008 року № 058/08/01/17 укладений між ВАТ «Банк Фінанси та Кредит» та ОСОБА_2 та виключити з Державного реєстру іпотек запис про договір іпотеки від 05.09.2008 року № 058/08/01/17 укладений між ВАТ «Банк Фінанси та Кредит» та ОСОБА_2 , реєстраційний номер іпотеки 7893356 від 11.09.2008 року. У червні 2020 року позивачі звернулися до суду з заявою про забезпечення позову. В обґрунтування заяви про забезпечення позову зазнають, що з урахуванням тієї обставини, що відповідач має намір звернути стягнення на предмет іпотеки та може зареєструвати за собою право власності на іпотеку або продати іншим особам у період часу коли провадження триває, тобто існує реальна загроза позбавлення позивача ОСОБА_2 , як майнового поручителя за кредитним договором від 05.09.2008 року, права власності на належне їй майно, слід вжити заходи забезпечення позову. Враховуючи зазначене, заявники просили суд накласти арешт на житловий будинок по АДРЕСА_1 шляхом заборони ТОВ «Фінансова компанія «Есаймент» вчиняти будь - які дії щодо предмету іпотеки за договором іпотеки від 05.09.2008 року № 058/08/01/17 - будинок АДРЕСА_1 , яке складається з будинку літ А, загальною площею 57,1кв.м., житловою - 25,3кв.м., літня кухня - літ Б, сарай -В, цегла, гараж -Г, погріб -Д, сарай - Е, вбиральна - Ж, колодязь - К, огорожа 1,2 металева, гараж - 3, в тому числі реєстрацію права власності на предмет іпотеки та її продаж третім особам, оскільки невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи зробити не можливим виконання рішення суду, так як ТОВ ФК «Есаймент» на адресу позивача ОСОБА_1 19.05.2020 року та позивача ОСОБА_2 21.05.2020 року направлено вимогу про виконання порушеного зобов`язання та попередження про стягнення на предмет іпотеки. Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 червня 2020 року заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про забезпечення позову задоволено. Накладено арешт на житловий будинок по АДРЕСА_1 шляхом заборони ТОВ «Фінансова компанія «Есаймент» вчиняти будь - які дії щодо предмету іпотеки за договором іпотеки від 05.09.2008 року № 058/08/01/17 - будинок АДРЕСА_1 , яке складається з будинку літ А, загальною площею 57,1кв.м., житловою - 25,3кв.м., літня кухня - літ Б, сарай -В, цегла, гараж -Г, погріб -Д, сарай - Е, вбиральна - Ж, колодязь - К, огорожа 1,2 металева, гараж - 3, який належить на праві приватної власності ОСОБА_2 , в тому числі реєстрацію права власності на предмет іпотеки та її продаж третім особам. В апеляційній скарзі, Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія Есаймент, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу та постановити нову, якою у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити. Перевіривши законність ухвали суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково. Задовольняючи заяву, суд першої інстанції виходив з того, що обраний спосіб забезпечення позовних вимог є співвмірним із позовними вимогами.Позивачем надано докази в підтвердження наявності достатніх підстав для забезпечення позову, а невжиття заходів по забезпеченню позову, може ускладнити або зробити неможливим в подальшому виконання рішення суду. Однак, колегія суддів не може в повній мірі погодитись з таким висновками суду першої інстанції. Відповідно до ч.1 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Перелік видів такого забезпечення передбачено ч. 1 ст. 150 ЦПК, який не є вичерпним, а тому за наявності відповідного клопотання можуть бути застосовані й інші його види, але з урахуванням обмежень, установлених ч. 4 зазначеної статті. Згідно п.2 ч.1 ст.150 ЦПК України, позов забезпечується зокрема забороною вчиняти певні дії. Відповідно до ч.3 ст.150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідальності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Із змісту позовної заяви та доданих до неї документів можна зробити висновок, що між сторонами дійсно існує спір та оскільки у даному випадку Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія Есаймент, за умовами договору іпотеки має можливість в позасудовому порядку звернути стягнення на житловий будинок по АДРЕСА_1 , який виступає предметом іпотеки в забезпечення кредитного договору, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для забезпечення позову шляхом заборони ТОВ «Фінансова компанія «Есаймент» вчиняти будь - які дії щодо предмету іпотеки за договором іпотеки від 05.09.2008 року № 058/08/01/17 - будинок АДРЕСА_1 , який належить на праві приватної власності ОСОБА_2 , в тому числі реєстрацію права власності на предмет іпотеки та її продаж третім особам. У даному випадку, суд першої інстанції виходив з того, що обраний вид забезпечення позову є необхідними та ефективним заходом забезпечення позову. Зазначений захід забезпечення позову спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, а у разі невжиття таких заходів, як вбачається з матеріалів справи, існує імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду. Враховуючи характер спірних правовідносин та наявність спору про право, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині заборони відчуження житлового будинку, оскільки визначений судом захід забезпечення позову є збалансованим і відповідає інтересам сторін та інших учасників судового процесу, є співмірним із заявленими в суді позовними вимогами. Між тим, забезпечуючи позов шляхом накладення арешту на нерухоме майно суд першої інстанції не перевірив дотримання положень ст. 150 ЦПК України щодо співмірності виду забезпечення позову та заявлених позовних вимог, не обґрунтував доцільність застосування у даному випадку саме зазначеного виду забезпечення позову арешту. Виходячи з вимог ст. 150 ЦПК України, яка, окрім арешту передбачає і такий вид забезпечення позову, як заборона вчиняти певні дії, а також враховуючи інтереси як позивачів, так і відповідача, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, ухвалу суду в частині накладення арешту скасувати, в частині заборони вчиняти певні дії залишити без змін. Згідно зі ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Керуючись ст. 367, 368, 374, 376, 381- 384 ЦПК України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія Есаймент задовольнити частково. Ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 червня 2020 року в частині накладення арешту на житловий будинок по АДРЕСА_1 , який складається з будинку літ А, загальною площею 57,1кв.м., житловою - 25,3кв.м., літня кухня - літ Б, сарай -В, цегла, гараж -Г, погріб -Д, сарай - Е, вбиральна - Ж, колодязь - К, огорожа 1,2 металева, гараж - 3, що належить на праві приватної власності ОСОБА_2 скасувати та ухвалити у цій частині нове судове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно. В іншій частині ухвалу суду залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до чинного законодавства. Судді: