Постанова 4819 № 766/22134/17

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний номер справи: 766/22134/17 Головуючий у 1-й інстанції Рядча Т.І. Номер провадження: 22-ц/819/746/21 Доповідач Полікарпова О.М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 червня 2021 року Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Полікарпової О.М. суддів: Воронцової Л.П. Ігнатенко П.Я. секретар Литвиненко В.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 15 лютого 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Херсонській області, Виконавчого комітету Херсонської міської ради, третя особа Херсонська міська рада про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, про визнання незаконним та скасування протоколу засідання житлово-побутової комісії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом та просив: - визнати незаконним та скасувати рішення Житлово-побутової комісії Управління Служби безпеки України в Херсонській області від 14 березня 2019 року № 222, затверджене начальником Управління Служби безпеки України в Херсонській області 21 березня 2019 року в частині відмови в задоволенні рапорту щодо виключення з числа службових квартири АДРЕСА_1 ; - встановити факт постійного проживання сім`ї полковника ОСОБА_1 в складі трьох осіб ( ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ) з 07.08.2003 року по теперішній час за адресою: АДРЕСА_2 ; - зобов`язати Житлово-побутову комісію Управління Служби безпеки України в Херсонській області поновити полковника ОСОБА_1 та членів його сім`ї - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на квартирному обліку в Управлінні Служби безпеки України в Херсонській області з 07.08.2003 року шляхом прийняття відповідного рішення Житлово-побутовою комісією Управління Служби безпеки України в Херсонській області та зарахувати на пільгову чергу осіб, що мають першочергове право на отримання житла у власність; - визнати незаконними дії Житлово - побутової комісії Управління Служби безпеки України в Херсонській області щодо зняття ОСОБА_1 з квартирного обліку на підставі рішення спільного засідання керівництва і профкому УСБУ в Херсонській області від 23 грудня 2011 року, оформленого протоколом № 194; - визнати незаконним в силу нікчемності та скасувати рішення спільного засідання керівництва і профкому УСБУ в Херсонській області, оформлене протоколом від 23 грудня 2011 року № 194; - визнати незаконним та скасувати рішення Житлово-побутової комісії Управління Служби безпеки України в Херсонській області, оформлене протоколом від 04 березня 2015 року № 207А, як таке, що не відповідає законодавству; - визнати бездіяльність Житлово-побутової комісії Управління Служби безпеки України в Херсонській області щодо виконання вимог Департаменту господарського забезпечення Служби безпеки України по перегляду протоколу № 208 від 09 квітня 2015 року, а також рапорту полковника ОСОБА_1 від 24.04.2015 року неправомірною; - зобов`язати Управління Служби безпеки України в Херсонській області розглянути рапорти полковника ОСОБА_1 від 12.03.2015 року та від 24.04.2015 року на засіданні Житлово-побутової комісії Управління Служби безпеки України в Херсонській області; - визнати право ОСОБА_1 на приватизацію квартири АДРЕСА_1 , що складається з 2-х кімнат житловою площею - 38,0 кв.м., загальною площею - 73,4 кв.м. - зобов`язати Управління Служби безпеки України в Херсонській області, Житлово- побутову комісію Управління Служби безпеки України в Херсонській області підготувати та погодити документи зі Службою безпеки України та звернутися з клопотанням до виконавчого комітету Херсонській міської ради про виключення квартири АДРЕСА_1 з числа службових; - визнати протиправною бездіяльність (дії) Житлово-побутової комісії Управління Служби безпеки України в Херсонській області щодо неврахування підстав, що дають право на отримання житла у власність, постійне користування - вислугу військової служби в органах Служби безпеки України понад 20 років при прийнятті протоколу Житлово-побутової комісії № 222 від 14.03.2019року та зобов`язати Управління Служби безпеки України в Херсонській області не чинити перешкоди полковнику ОСОБА_1 в реалізації військовослужбовцем Служби безпеки України права на отримання житла від Служби безпеки України, маючи понад 20 років вислуги в органах Служби безпеки України шляхом прийняття протиправних рішень та здійснення протиправних дій (бездіяльності) відносно полковника ОСОБА_1 ; - визнати незаконним та скасувати протокол Житлово-побутової комісії Управління Служби безпеки України в Херсонській області від 14 лютого 2020 року № 225; - зобов`язати Житлово-побутову комісію Управління Служби безпеки України в Херсонській області поновити полковника ОСОБА_1 та членів його сім`ї; - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на квартирному обліку в Управлінні Служби безпеки України в Херсонській області з 07.08.2003 року шляхом прийняття відповідного рішення Житлово-побутовою комісією Управління Служби безпеки України в Херсонській області та зарахувати на пільгову чергу осіб, що мають першочергове право на отримання житла у власність з 14.02.2020 року як знятого на підставі протоколу № 225 від 14.02.2020 року визнаного судом незаконним та скасованим. Під час розгляду справи позивач та його представники заявили клопотання про закриття провадження у справі з подальшою передачею її на розгляд до суду адміністративної юрисдикції, з урахуванням висновку Великої Палати Верховного суду від 29.09.2020 р. по справі №712/5476/19. Ухвалою суду від 15 лютого 2021 року провадження у справі закрито. Роз`яснено позивачу, що означений спір належать до юрисдикції адміністративних судів. Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу про закриття провадження скасувати, а справу направити до цього ж суду для розгляду по суті. Зазначив, що судом помилково закрито провадження по справі без дослідження сутті позовних вимог, частина яких підлягали розгляду в суді загальної юрисдикції та підсудні Херсонському міському суду Херсонської області. У відзиві на апеляційну скаргу Управління служби безпеки України в Херсонській області зазначило, що питання оскарження протоколів житлово-побутових комісій військовослужбовцем віднесено до компетенції адміністративних судів та просили залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке. Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного. Це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі встановленого законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ. Юрисдикційність спору залежить від характеру спірних правовідносин, правового статусу суб`єкта звернення та предмета позовних вимог, а право вибору способу судового захисту належить виключно позивачеві. Частиною першою статті 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Тобто в порядку цивільного судочинства розглядаються справи, що виникають із приватноправових відносин. Відповідно до частини першої, пункту 5 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв`язку зі здійсненням суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій, зокрема на публічно-правові спори за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України. При цьому стаття 2 КАС України завданням адміністративного судочинства визначає захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. У пункті 1 частини першої статті 3 КАС України справу адміністративної юрисдикції визначено як публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Отже, участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою класифікації спору як публічно-правового, однак не кожен спір за участю суб`єкта владних повноважень є публічно-правовим. Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції вважав, що заявлені у даній справі вимоги про визнання протиправними дій відповідачів з відмови у забезпеченні позивача житловим приміщенням та про зобов`язання відповідачів надати позивачеві житлове приміщення належать до юрисдикції адміністративних судів, оскільки стосуються проходження позивачем публічної служби у зв`язку з якою держава передбачила відповідні соціальні гарантії. У той же час розгляд інших заявлених позивачем вимог окремо від викладених вище суд першої інстанції вважав неможливим, тому дійшов висновку, що цей спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. При цьому суд послався на постанову Великої Палати Верховного Суду від 29.09.2020 р. у справі №712/5476/19, як на підставу для віднесення даної справи до юрисдикції адміністративних судів. Колегія суддів з таким висновком не погоджується з огляду на таке. У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку, сформульованого у постанові від 18 квітня 2018 року у справі № 806/104/16 про те, що спори щодо оскарження відмови у забезпеченні жилим приміщенням або у призначенні грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для деяких категорій осіб, зокрема осіб, які брали участь у бойових діях на території інших держав, а також членів їх сімей і про зобов`язання надати їм житлові приміщення чи компенсацію, мають розглядатись за правилами цивільного судочинства. При цьому Велика Палата виклала інший висновок, згідно з яким спори про оскарження відмови у забезпеченні жилим приміщенням або у призначенні грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для деяких категорій осіб, які брали участь у бойових діях на території інших держав, а також членів їх сімей і про зобов`язання надати такі приміщення чи компенсацію стосуються проходження публічної (військової) служби, у зв`язку з якою держава передбачила відповідні соціальні гарантії (пільги), а також призначення та надання таких гарантій (пільг). Тому такі спори слід розглядати за правилами адміністративного судочинства. На переконання суду апеляційної інстанції, викладений у вказаній постанові правовий висновок застосовується до визначення юрисдикції спорів, пов`язаних з відмовою у забезпеченні жилим приміщенням або у призначенні грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення саме для конкретної категорії осіб, зокрема осіб, які брали участь у бойових діях на території інших держав, а також членів їх сімей і про зобов`язання надати саме їм житло чи грошову компенсацію його вартості. Тобто, такі спори мають специфічний суб`єктний склад, а саме позивачем повинні бути окремі категорій осіб - інваліди війни, які брали участь у бойових діях на території інших держав, а також члени їх сімей. Позивач у даній справі не відноситься до категорій осіб, правовий статус яких урегульований Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а відтак до спірного випадку не застосовуються правові висновки, викладені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 29.09.2020 р. у справі № 712/5476/19. Спірні у даній справі правовідносини урегульовані, в першу чергу, Житловим кодексом Української РСР та Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", а тому спори щодо захисту порушених прав на житло, які установлені вказаними нормативними актами, мають розглядатись за правилами цивільного судочинства, про що говорять правові висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 4 вересня 2019 року у справі № 826/17556/16 та від 3 листопада 2019 року у справі № 820/2283/18, Верховного Суду від 13 січня 2021 року у справі № 161/1049/19, від 18 листопада 2020 року у справі № 760/13941/19, від 12 листопада 2020 року у справі № 640/10473/19, від 05 листопада 2020 року у справі № 344/10897/18, від 15 жовтня 2020 року у справі № 636/1424/19. Велика Палата Верховного Суду вже висловлювала свої міркування з зазначеного питання у своїй постанові від 21 березня 2018 року у справі № К/9901/12678/18 (провадження № 11-124апп18) та визначила, що у порядку цивільного судочинства розглядаються спори щодо права особи на житло (приватизація житла, взяття на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, або зняття з такого обліку, надання житла, користування жилим приміщенням у будинку державного чи приватного жилого фонду, житлово-будівельних кооперативів, у гуртожитках, встановлення автономного опалення у приміщенні державного житлового фонду, зняття з реєстраційного обліку місця проживання за наявності спору, зобов`язання органу влади чи органу місцевого самоврядування здійснити необхідні дії щодо утримання в належному стані житлового будинку, виселення, а також спори щодо забезпечення житлових прав мешканців гуртожитків тощо). Такі спори є житловими (цивільними) спорами, незалежно від участі у справі суб`єкта владних повноважень як відповідача. В порядку цивільного судочинства розглядаються і спори про зобов`язання Управління СБУ в Херсонській області, Житлово - побутової комісії Управління СБУ в Херсонській області підготувати та погодити документи та звернутися з клопотанням до Виконавчого комітету Херсонської міської ради про виключення квартири АДРЕСА_1 з числа службових. Означене вбачається зі змісту постанови Верховного Суду від 18 лютого 2021 року у справі № 636/3680/19. Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що заявлений ОСОБА_1 позов направлено на визнання та реалізацію його прав у сфері житлових відносин, а тому цей спір не є публічно-правовим і має вирішуватися судами за правилами цивільного судочинства. Крім того слід зазначити, що Одеський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 12.12.2017 у вказаній справі скасував постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 08.08.2017 р. та закрив провадження у справі, роз`яснивши ОСОБА_1 його право на звернення з даним позовом до суду в порядку цивільного судочинства в частині позовних вимог про: визнання протиправною бездіяльності житлово-побутової комісії УСБУ в Херсонській області по виконанню вимог Департаменту господарського забезпечення Служби безпеки України по перегляду протоколу № 208 від 9 квітня 2015р., а також рапорту від 24.04.2015 р.; зобов`язання УСБУ в Херсонській області розглянути рапорти ОСОБА_1 від 12.03.2015 р., та рапорт від 24.04.2015 р. на засіданні житлово-побутової комісії УСБУ в Херсонській області. Ця ухвала набрала законної сили. Ухвалою від 26.03.2018 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2017 р. у справі №821/845/17. Судом також встановлено, що у провадженні Херсонського окружного адміністративного суду перебувала також справа №821/1919/16 за позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Херсонській області про: визнання незаконними та скасування рішення спільного засідання керівництва і профкому УСБУ в Херсонській області №194 від 23 грудня 2011 року, рішень засідання житлово-побутової комісії УСБУ в Херсонській області № 207-А від 04 березня 2015 року та №208 від 09 квітня 2015 року; поновлення на квартирному обліку УСБУ в Херсонській області з 23 грудня 2011 року, визнання протиправними дій відповідача щодо прийняття оскаржуваних рішень та зобов`язання розглянути на засіданні житлово-побутової комісії його рапорт від 10 липня 2014 року. Херсонський окружний адміністративний суд ухвалою від 29.07.2019 р. закрив провадження у адміністративній справі №821/1919/16. Ця ухвала залишена без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29.08.2019 р. та постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26.03.2020 р., а відтак набрала законної сили. Отже на даний час є такі, що набрали законної сили ухвали про закриття провадження в адміністративній справі у спорах між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. У відповідності до положень статті 256 ЦПК України у разі надходження до суду справи, що підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства, після закриття провадження Верховним Судом чи судом апеляційної інстанції в порядку господарського чи адміністративного судочинства, провадження у справі не може бути закрите з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу. Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції зазначених вимог закону не врахував. Оскільки ухвала суду першої інстанції про закриття провадження у справі постановлена з порушенням норм процесуального права та перешкоджає провадженню у справі, розгляд фактичних обставин від установлення яких залежить правильне визначення характеру спірних правовідносин, застосування відповідних їм норм матеріального права та вирішення позовних вимог судом не розглядалось, то ухвала Херсонського міського суду Херсонської області від 15 лютого 2021 року підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до Херсонського міського суду. На підставі викладеного, керуючись ст. ст.374, 379, 381-383, 384 ЦПК України, суд, ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу адвоката Яриги Олега Володимировича задовольнити. Ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 15 лютого 2021 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає. Головуючий _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ О.М. Полікарпова Судді: _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ Л.П. Воронцова _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ П.Я. Ігнатенко Повне судове рішення складено 08 червня 2021 року. Суддя О.М. Полікарпова