Постанова 4807 № 320/9998/13-ц

Дата документу 26.05.2021 Справа № 320/9998/13-ц ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний № 320/9998/13-ц Головуючий у 1-й інстанції: Іваненко О. В. Провадження №22-ц/807/1438/21 Суддя-доповідач: Подліянова Г.С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 травня 2021 року м. Запоріжжя Запорізький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого, судді доповідача: Подліянової Г.С., суддів: Гончар М.С., Маловічко С.В., за участю секретаря: Остащенко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» на ухвалу Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 02 лютого 2021 року за заявою Акціонерного Товариства «Перший Український міжнародний банк», зацікавлена особа ОСОБА_1 про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - В С Т А Н О В И В: В червні 2020 року Акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк» звернулось до суду із заявою про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання. Свою заяву Акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк» обґрунтувало тим, що рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 27 лютого 2014 року позов Публічного акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» заборгованість за кредитним договором №6811617 від 02 вересня 2008 року, що складається з заборгованості за кредитом 167664,29 грн, заборгованості за відсотками за користування кредитом 21068,39 грн, пені 31350,98 грн та штрафів 1748,80 грн, всього 221832,46 грн. В іншій частині позову відмовлено. Вирішено питання про судові витрати. На виконання вказаного рішення, 17 липня 2014 року Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області видано виконавчий лист № 320/9998/13-ц. Вказаний виконавчий лист було пред`явлено на примусове виконання до відділу державної виконавчої служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції, постановою державного виконавця від 26 серпня 2014 року відкрито виконавче провадження ВП № 44500634. У зв`язку з відсутністю у Банку будь-якої інформації щодо проведених виконавчих дій та винесених постанов відносно примусового виконання вищевказаного виконавчого документу, Акціонерне товариство «Перший Український міжнародний банк» здійснило перевірку Автоматизованої системи виконавчого провадження даних по ВП № 44500634, де було встановлено, що державним виконавцем 29 жовтня 2014 року було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження. Станом на 30 березня 2020 року на адресу стягувача Акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» виконавчий документ не надходив, у зв`язку з чим 30 березня 2020 року Акціонерним товариством «Перший Український міжнародний банк» було направлено до виконавчої служби заяву про повернення виконавчого документа стягувачу разом з постановою про повернення виконавчого документа стягувачу за виконавчим провадженням № 44500634, або надати докази отримання Акціонерним товариством «Перший Український міжнародний банк» зазначених документів. Крім того, 05 червня 2020 року Акціонерним товариством «Перший Український міжнародний банк» проведено перевірку книг вхідної кореспонденції відділу документаційного забезпечення Акціонерного товариства «ПУМБ», та встановлено, що за період з 29 жовтня 2014 року по 05 червня 2020 року на адресу Банку зазначений виконавчий лист не надходив, та складено відповідний акт про неотримання виконавчого документу. На даний час заборгованість не погашена, а оригінал зазначеного виконавчого листа втрачено, що позбавляєАкціонерне товариство «Перший український міжнародний банк» можливості пред`явити виконавчий документ до виконання та захистити свої права як кредитора у встановлений законом спосіб примусового стягнення. Із урахуванням зазначеного Акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк» просить суд: Видати дублікат виконавчого листа №320/9998/13-ц виданого на підставі рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 27 лютого 2014 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» заборгованість за кредитним договором №6811617 від 02 вересня 2008 року, що складається з заборгованості за кредитом 167664,29 грн, заборгованості за відсотками за користування кредитом 21068,39 грн, пені 31350,98 грн та штрафів 1748,80 грн, всього 221832,46 грн, та поновити строк для пред`явлення його до виконання. Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 25 червня 2020 року заяву Акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» задоволено. Видано дублікат виконавчого листа, виданого Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області на підставі рішення від 27 лютого 2014 року по цивільній справі № 320/9998/13-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк», заборгованості за кредитним договором № 6811617 від 02 вересня 2008 року, що складається з заборгованості за кредитом - 167664 грн 29 коп., заборгованості за відсотками за користування кредитом - 21068 грн 39 коп., пені - 31350 грн 98 коп. та штрафів - 1748 грн 80 коп., а всього - 221832 грн 46 коп., та стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Перший Український міжнародний банк», витрат на сплату судового збору в розмірі 2218 грн 46 коп. Поновлено пропущений строк для пред`явлення до виконання виконавчого листа (дублікату), виданого Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області на підставі рішення від 27 лютого 2014 року по цивільній справі № 320/9998/13-ц. (т.1 а.с. 204-206). Постановою Запорізького апеляційного суду від 01 вересня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 , задоволено частково. Ухвалу Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 25 червня 2020 року у цій справі, скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції. (т.2 а.с. 25-31). Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 02 лютого 2021 року у задоволенні заяви Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання по цивільній справі №320/9998/13-ц, відмовлено. (т.2 а.с. 79-80). Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, Акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк», подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило скасувати ухвалу Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 02 лютого 2021 рокута прийняти нову постанову, якою задовольнити заяву Акціонерного товариства «ПУМБ» про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку на пред`явлення виконавчого листа до виконання. Апеляційна скарга мотивована тим, що виконавчий лист у даній справі втрачений, виконання рішення суду неможливе, а заборгованість перед Банком не погашена. В матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б підтверджували факт отримання заявником надісланого відділом виконавчої служби виконавчого листа, отже висновок суду про відсутність будь-яких доказів, ґрунтується на припущеннях і не може бути підставою для прийняття рішення у справі. Оскільки заявник не ознайомлений з постановою про закінчення виконавчого провадження за ВП №44500634 та виконавчий лист не повертався на адресу заявника, вважають, що ними пропущено строк для пред`явлення виконавчого документу з поважних причин. Відповідно до відзиву на апеляційну скаргу, представник ОСОБА_1 ,адвокат Ігнатов Є.Є., зазначає, що під час розгляду справи судом першої інстанції надано належну правову оцінку правовідносинам, які склалися між сторонами, з`ясовано їх правову природу та як наслідок ухвалено обгрунтоване та законне судове рішення, а доводи апеляційної скарги є безпідставними та необгрунтованими. У зв`язку з наведеним, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Акціонерне Товариство «Перший Український міжнародний банк», будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за трек-номером:0407036368899 (а. с. 127) до апеляційного суду не з`явився. На адресу апеляційного суду від Акціонерне Товариство «Перший Український міжнародний банк» надійшла заява про розгояд справи без участі банку ( а.с. 119). Згідно з ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Колегія суддів ухвалила здійснювати розгляд апеляційної скарги у даному судовому засіданні за відсутності Акціонерного Товариства «Перший Український міжнародний банк», повідомлених належним чином про дату, час і місце розгляду справи, які не з`явилися в судове засідання, на підставі частини другої статті 372 ЦПК України. Заслухавши суддю - доповідача, учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню. Згідно з ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК Україним суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Відповідно до ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Відповідно до частини першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Оскаржуване судове рішення зазначеним вимогам закону в повній мірі не відповідає. Відмовляючи в задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що заяву про видачу дубліката виконавчого листа подано поза межами строку його пред`явлення до виконання, а належних доказів на підтвердження втрати виконавчого листа та поважності причин для поновлення строку на пред`явлення виконавчого листа до виконання заявником надано не було. Проте з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погодитися не може з наступних підстав. Статею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Судом встановлено, що у вересні 2013 року Публічне акціонерне товариство «Перший Український міжнародний банк» звернулося суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. (т.1 а.с. 1-36). Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 27 лютого 2014 року позов Публічного акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» задоволено. Стягнуто з відповідача на користь Публічного акціонерне товариство «Перший Український міжнародний банк» заборгованість в сумі 221832,46 грн., судові витрати в сумі 2218,46 грн. (т.1 а.с.123-125). У квітні 2014 року представник Публічного акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» звернувся до суду із заявою про видачу копії заочного рішення суду та виконавчих листів, які просив направити за адресою: м. Київ, вул. Андріївська, 4, 04070 (т.1 а.с.149). Згідно супровідного листа, 17 липня 2014 року Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області на адресу ПАТ «ПУМБ» було направлено виконавчий лист по справі №320/9998/13-ц, для виконання. (т.1 а.с. 152). Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштових відправлень за трек-номероом: 7230903001128, представник ПАТ «ПУМБ» за довіреністю, 28 липня 2014 року отримав вказане поштове відправлення, що підтверджується його особистим підписом на поштовому відправленні.(т.1 а.с. 154). Строк пред`явлення виконавчих листів до виконання встановлено до 26 травня 2015 року (т.1 а.с.159). Постановою державного виконавця ВДВС Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Малютіною І.О. 26 серпня 2014 року відкрито виконавче провадження щодо виконання вищезазначених виконавчих листів (т.1 а.с.160). За Інформацією з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень виконавче провадження закінчено 29.10.2014 року на підставі п.10 ч.1 ст.49 Закону України "Про виконавче провадження" (направлення виконавчого документу за належністю до іншого відділу ДВС). (т.1 а.с.162-164). Пунктом 9 частини другої статті 129 Конституції України визначено, що до основних засад судочинства належить обов`язковість рішень суду. Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду. Європейський суд наголосив, що пункт 1 статті 6 вказаної Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін (пункт 43 рішення від 20 липня 2004 року у справі "Шмалько проти України"). Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження. Так, відповідно до п. 17.4 Перехідних положень ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа поставляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному порядку та касаційному порядку. Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в своїй постанові №8 від 25 вересня 2015 року "Про узагальнення практики розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах" вказав, що заява про видачу дубліката виконавчого листа повинна містити необхідні відомості для вирішення питання видачі дубліката виконавчого листа. У таких заявах потрібно зазначати назви сторін виконавчого провадження, підстави для видачі дубліката виконавчого листа; посилання на докази, якими підтверджувались би втрата виконавчого листа. Положеннями ЦПК України передбачена можливість видачі по справі лише одного виконавчого листа та його дублікат може бути виданий судом лише у випадку втрати оригіналу, під час розгляду заяви про видачу дубліката виконавчого листа вирішальним є встановлення обставин втрати оригіналу виконавчого листа. Дублікат це документ, що видається замість втраченого оригіналу і має силу первісного акта, в даному випадку виконавчого листа. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Підставою для видачі дубліката є заява стягувача або подання державного виконавця, в залежності від того, хто втратив оригінал виконавчого документа. При цьому, заявник має повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено. При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа або судового наказу у зв`язку з його втратою заявники повинні подати докази, а суди мають обов`язково перевірити, чи не було виконано втрачені судові рішення, судові накази, чи не втратили вони законної сили, перевірити чи отримував стягувач оригінали виконавчих листів, та, якщо так, то коли, ким, на якій правовій підставі і за яких обставин, чи пред`являв стягувач виконавчий лист до виконання, обставини втрати виконавчого документа, коли було виявлено втрату оригіналу виконавчого листа і якими доказами це підтверджується. Під час розгляду заяви про видачу дубліката виконавчого документа, суд зобов`язаний з`ясувати, чи є чинним рішення суду та чи не було скасовано, чи виконано рішення повністю або частково, чи не призведе видача дубліката виконавчого документа до отримання стягувачем неналежного, також суд має встановити, за яких обставин та ким втрачено виконавчий документ. Якщо виконавчий документ був втрачений при пересилці, до заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документу повинно бути додано довідки органів зв`язку або державного виконавця. До того ж, дублікат виконавчого документа може бути виданий, якщо зацікавлена особа звернулась до суду із заявою про це до закінчення строку встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. У разі, якщо такий строк закінчився, зацікавлена особа, яка звертається до суду з заявою про видачу дубліката виконавчого документа може одночасно ставити питання про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Відповідно до частини першої статті 21 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції Закону від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV, яка діяла на час видачі виконавчого листа) виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: 1) виконавчі листи та інші судові документи - протягом одного року. Стаття 24 вказаного Закону передбачає, що стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутись із заявою про поновлення пропущеного строку до суду, який видав відповідний документ, або до суду за місцем виконання. Відповідно до частини першої статті 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. У пунктах 44 - 47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року в справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19) зроблено висновок, що стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина шоста статті 12 Закону № 1404-VIII). У разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частина перша статті 433 ЦПК України; близький за змістом припис відображений у частині першій статті 329 ГПК України). Відповідно до підпункту 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ "Перехідні положення" ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів: у разі втрати виконавчого документа, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання (аналогічний припис відображений у підпункті 19.4 пункту 1 розділу "Перехідні положення" ГПК України). Якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Проте, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви. Стягувач, який просить суд поновити пропущений строк пред`явлення до виконання виконавчого документа, повинен довести, що такий строк пропущено ним з поважних причин, оскільки саме таку умову містить процесуальне законодавство. Такі причини повинні бути об`єктивними та такими, що перешкоджали заявнику пред`явити виконавчий лист вчасно. Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Як вбачається з матеріалів справи, постановою державного виконавця ВДВС Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Малютіною І.О. 26 серпня 2014 року відкрито виконавче провадження щодо виконання виконавчого листа №320/9998/13 виданого 17 липня 2014 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» заборгованості за кредитним договором №6811617 від 02 вересня 2008 року, що складається з заборгованості за кредитом 167664.29 грн, заборгованості за відсотками за користування кредитом 21068.39 грн, пені 31350,98 грн та штрафів 1748, 80 грн, а всього 221832, 46 грн та витрати на сплату судового збору в розмірі 2218, 46 грн. За Інформацією з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень виконавче провадження закінчено 29 жовтня 2014 року на підставі п.10 ч.1 ст.49 Закону України "Про виконавче провадження" (направлення виконавчого документу за належністю до іншого відділу ДВС). Однак, матеріали справи не містять доказів відправлення зазначеного виконавчого листа за належністю до іншого відділу ДВС, а також не містять доказів, які б підтверджували факт направлення виконавчого листа від виконавчої служби стягувачу та отримання останнім інформації про такі дії. При цьому, як вбачається з матеріалів справи, постановою Запорізького апеляційного суду від 01 вересня 2020 року, скасовано ухвалу Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 25 червня 2020 року, якою задоволено заяву АТ «ПУМБ» та видано дублікат виконавчого листа №320/9998/13-ц та поновлено пропущений строк для пред`явлення виконавчого документу до виконання за рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області 27 лютого 2014 року. (т.2 а.с. 25-31). Апеляційний суд, скасовуючи ухвалу Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 25 червня 2020 року, зазначив, що задовольняючи заяву АТ «Перший Український міжнародний банк» про видачу дублікату виконавчого листа, суд першої інстанції не встановив, чи дійсно виконавчий лист було втрачено, коли та за яких саме обставин він був втрачений, у зв`язку з чим, ухвалу суду першої інстанції було скасовано та справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду. Однак, судом першої інстанції на виконання вимог постанови Запорізького апеляційного суду від 01 вересня 2020 року, не було вчинено жодних дій, направлених на встановлення, чи було втрачено виконавчий лист, коли та за яких саме обставин він був втрачений, судом не було витребувано матеріали виконавчого провадження, не встановлено до якого відділу ДВС за належністю було направлено виконавчий документ, чи вчиняла виконавча служба відповідні виконавчі дії, чи було закінчено виконавче провадження та чи направлялась постанова про закінчення виконавчого провадження та оригінал виконавчого документу стягувачу. Матеріали справи не містять доказів відправлення зазначеного виконавчого листа від виконавчої служби стягувачу та отримання останнім інформації про такі дії. Боржник зазначених доказів не навів. Між тим, як вбачається з матеріалів справи, з метою задоволення вимог кредитора, на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 02 вересня 2014 року було накладено арешт на належний ОСОБА_1 автомобіль Honda Cavik, 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , який в подальшому було реалізовано через відділ ДВС, що підтверджується Витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 12 вересня 2014 року.(т.1 а.с. 187-188; а.с.224). Представник ОСОБА_1 адвокат Ігнатов Є.Є в суді апеляційної інстанції пояснив, що виконавчі дії по виконанню вищезазначеного судового рішення на підставі виконавчого листа №320/9998/13 ц від 17.07.2014 року проводилися Переяслав-Хмельницьким мівськрайонним відділом державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Мінітерства юстиції ( м. Київ) Проте, матеріали справи не містять доказів перерахування на рахунок стягувача коштів для погашення заборгованості. Фактично, судом першої інстанції не була виконана постанова Запорізького апеляційного суду від 01 вересня 2020 року. Враховуючи те, що виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження, реальне виконання рішення суду, що набрало законної сили, є обов`язковою складовою реалізації особою права на справедливий суд, передбаченого п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, що підтверджується і висловленою Європейським судом з прав людини правовою позицією у "пілотному" рішенні "Іванов проти України" (Yuriy Nikolayevich Ivanov v. Ukraine) від 15.10.2009 (заява № 40450/04) і в багатьох інших справах як щодо України, так і щодо інших країн, колегія суддів вважає, що ухвала про відмову у видачі дубліката виконавчого листа, поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання прийнята передчасно з неповним з`ясуванням обставин справи, що мають значення для правильного вирішення справи. З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 02 лютого 2021 рок постановлена з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, не виконанні вимоги постанови Запорізького апеляційного суду від 01 вересня 2020 року, тому вона підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Суду першої інстанції слід врахувати вищезазначене, витребувати матеріали виконавчого провадження, з`ясувати до якого відділу ДВС за належністю було направлено виконавчий документ ВДВС Мелітопольського міськрайонного управління юстиції, чи вчиняла виконавча служба відповідні виконавчі дії, чи було закінчено виконавче провадження та чи направлялась постанова про закінчення виконавчого провадження та оригінал виконавчого документу стягувачу, після встановлення зазначених обставин ухвалити законне та обгрунтоване судове рішення. Крім того, встановлено, що особою, яка подала вищезазначену апеляційну скаргу у цій справі, було сплачено судовий збір у розмірі 2270, 00 грн (т.2 а.с. 85) при її подачі до апеляційного суду у цій справі. Однак, якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу суду першої інстанції з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов`язаного із розглядом апеляційної скарги, здійснюється судом першої інстанції у подальшому за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами ст. 141 ЦПК України. Керуючись ст.367, 368, 374,379,381,382,383,384 ЦПК України, апеляційний суд,- ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк», задовольнити частково. УхвалуМелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 02 лютого 2021 року у цій справі, скасувати. Справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, і касаційному оскарженню не підлягає. Повна постанова складена 28 травня 2021 року. Головуючий, суддя Суддя Суддя Подліянова Г.С.Гончар М.С.Маловічко С.В.