Постанова 4807 № 311/4549/15-ц

Дата документу 02.06.2021 Справа № 311/4549/15-ц Запорізький апеляційний суд Єдиний унікальний №311/4549/15-ц Головуючий у 1-й інстанції: Носик М.А. Провадження №22-ц/807/1496/21 Суддя-доповідач: Подліянова Г.С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 червня 2021 року м. Запоріжжя Запорізький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого, судді - доповідача: Подліянової Г.С., суддів: Гончар М.С., Маловічко С.В., за участю секретаря: Бабенко Т.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , представника ОСОБА_2 на ухвалу Василівського районного суду Запорізької області від 10 лютого 2021 року за заявою Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк», заінтересована особа - ОСОБА_1 , про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_5 , про визнання кредитного договору недійсним, - В С Т А Н О В И В: В грудні 2020 року Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» звернулося до Василівського районного суду Запорізької області з заявою про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_5 , про визнання кредитного договору недійсним. Свою заяву Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» обґрунтувало тим, що рішенням Василівського районного суду Запорізької області від 16 лютого 2018 року позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором №14.13533, укладеним 04 жовтня 2007 року між Закритим акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк», правонаступником якого є ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 в сумі: 238670,10 доларів США та 628084,13 гривень, що складається з: 183946,76 доларів США, що еквівалентно 4845157,66 грн - неповернута сума кредиту; 54723,34 доларів США, що еквівалентно 1441412,78 грн - проценти за користування кредитом, нараховані згідно п. 4.1,4.3 Кредитного договору; 628084,13 грн - пеня згідно п.6.1 Кредитного договору. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» судові витрати зі сплати судового збору за подачу позову в сумі 103719,82 грн. Визнано Договір поруки №14.13533-01, укладений 04 жовтня 2007 року між Закритим акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк», правонаступником якого є ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_4 , припиненим. Визнано Договір поруки №14.13533-02, укладений 04 жовтня 2007 року між Закритим акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк», правонаступником якого є ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3 , припиненим. Визнано Договір поруки №14.13533-03, укладений 04 жовтня 2007 року між Закритим акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк», правонаступником якого є ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_5 , припиненим. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_5 , про визнання кредитного договору недійсним, відмовлено у зв`язку зі спливом строку позовної давності. На виконання вказаного рішення, 22 травня 2018 року Василівським районним судом Запорізької області було видано виконавчий лист. Фахівець АТ КБ «ПриватБанк», робоче місце якого знаходилось в м. Мелітополь, отримав та прикріпив виконавчий лист по справі 15 червня 2018 року в електронному вигляді, після чого направив оригінал виконавчого листа поштою, замовним листом на адресу Головного управління, що знаходиться у м. Дніпро, однак виконавчий лист Банком не отримано. Фахівцями Головного управління АТ КБ «ПриватБанк» неодноразово проводились спроби встановити місцезнаходження оригіналу виконавчого листа через Укрпошту, а також було проведено внутрішню перевірку місця знаходження оригінала виконавчого листа по справі №311/1549/15-ц, однак встановити не виявилося за можливе, тому виконавчий лист було визнано втраченим. Додатково було направлено запит до Василівської ДВС та отримано відповідь, з якої вбачається, що зазначений виконавчий лист на виконання не надходив, тому представник АТ КБ «ПриватБанк» просив поновити строк пред`явлення виконавчого документу до виконання № 31/4549/15 виданого Василівським районним судом Запорізької області. Видати дублікат виконавчого документу № 311/4549/15 виданого Василівським районним судом Запорізької області. 22 грудні 2020 року подано до суду уточнену заяву, в якій представник АТ КБ «ПриватБанк» зазначив, що враховуючи те, що строк пред`явлення виконавчого листа до виконання Банком не пропущено, боржник самостійно відмовляється виконувати рішення суду, заборгованість не погашена, а оригінал зазначеного виконавчого листа втрачено, що позбавляє Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» можливості пред`явити виконавчий документ до виконання та захистити свої права як кредитора у встановлений законом спосіб примусового стягнення, просив суд залишити заяву в частині поновлення строку для пред`явлення виконачого докуменгта до виконання без розгляду, видати дублікат виконавчого листа №311/4549/15-ц виданого на підставі рішення Василівського районного суду Запорізької області від 16 лютого 2018 року про стягнення з ОСОБА_1 суми заборгованості по кредиту. Ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 10 лютого 2021 року заяву представника Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» в частині вимоги про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, залишено без розгляду. Заяву представника Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про видачу дубліката виконавчого листа, задоволено. Видано дублікат виконавчого листа виданого Василівським районним судом Запорізької області 22 травня 2018 року по справі №311/4549/15-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованості по кредиту. Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків, викладених в ухвалі суду першої інстанції, обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив ухвалуВасилівського районного суду Запорізької області від 10 лютого 2021 року скасувати та направити справу до суду першої інстанції для нового розгляду справи у відповідності до вимог процесуального права. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції постановляючи оскаржувану ухвалу не взяв до уваги, що матеріали справи не містять оригіналу квитанції про сплату судового збору за звернення до суду з заявою про видачу дублікату виконавчого листа, надана копія платіжного доручення від 03 лютого 2020 року №ZZ423BOTHS на суму 63,06 грн не свідчить про зарахування вказаних коштів на відповідний державний рахунок. Крім того, пред`явлена Банком копія Банківської ліцензії №22 від 05 жовтня 2011 року є недійсною, у зв`язку з чим АТ КБ «ПриватБанк» не має належної банківської ліцензії на здійснення банківської діяльності. Долучені в якості доказів документи, посвідчені з порушенням Національного стандарту України, тому вони не мають юридичної сили. Відповідно до відзиву на апеляційну скаргу, Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» зазначає, що під час розгляду справи судом першої інстанції надано належну правову оцінку правовідносинам, які склалися між сторонами, з`ясовано їх правову природу та як наслідок ухвалено обгрунтоване та законне судове рішення, а доводи апеляційної скарги є безпідставними та необгрунтованими. В зв`язку з наведеним, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення суду першої інстанції без змін. АТ КБ «ПриватБанк», ОСОБА_5 будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, судової повістки ( а.с.48, 52 т. 7) до апеляційного суду не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, будь яких клопотань про відкладення розгляду справи на адресу апеляційного суду не надходило . Згідно з ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Колегія суддів ухвалила здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності осіб, повідомлених належним чином про дату, час і місце розгляду справи, які не з`явилися в судове засідання, на підставі частини другої статті 372 ЦПК України. Заслухавши суддю - доповідача, учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Згідно з ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Згідно з ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Відповідно до частини першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Оскаржуване судове рішення відповідає зазначеним вимогам закону. Задовольняючи заяву про видачу дубліката виконавчого листа, суд першої інстанції виходив з того, що Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» надало належні, допустимі та достатні докази, на підтвердження факту втрати оригіналу виконавчого листа, та враховуючи, що строк пред`явлення виконавчого листа не пропущено, а боржник самостійно відмовляється виконувати рішення суду, у зв`язку з чим суд прийшов до висновку про можливість задовольнити заяву АТ КБ «ПриватБанк» та видати дублікат виконавчого листа. З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи. Статею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Судом встановлено, що в грудні 2015 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» звернулося суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про стягнення заборгованості за кредитним договором. (т.1 а.с. 1-24). У вересні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зустрічним позовом до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_5 , про визнання кредитного договору недійсним. (т.2 а.с. 86-96). Рішенням Василівського районного суду Запорізької області від 16 лютого 2018 року позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором №14.13533, укладеним 04 жовтня 2007 року між Закритим акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк», правонаступником якого є ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 в сумі: 238670,10 доларів США та 628084,13 гривень, що складається з: 183946,76 доларів США, що еквівалентно 4845157,66 грн - неповернута сума кредиту; 54723,34 доларів США, що еквівалентно 1441412,78 грн - проценти за користування кредитом, нараховані згідно п. 4.1,4.3 Кредитного договору; 628084,13 грн - пеня згідно п.6.1 Кредитного договору. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» судові витрати зі сплати судового збору за подачу позову в сумі 103719,82 грн. Визнано Договір поруки №14.13533-01, укладений 04 жовтня 2007 року між Закритим акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк», правонаступником якого є ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_4 , припиненим. Визнано Договір поруки №14.13533-02, укладений 04 жовтня 2007 року між Закритим акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк», правонаступником якого є ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3 , припиненим. Визнано Договір поруки №14.13533-03, укладений 04 жовтня 2007 року між Закритим акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк», правонаступником якого є ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_5 , припиненим. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_5 , про визнання кредитного договору недійсним, відмовлено у зв`язку зі спливом строку позовної давності. (т.5 а.с. 143-157). Рішення набрало законної сили 04 травня 2018 року. На виконання вказаного рішення, 22 травня 2018 року Василівським районним судом Запорізької області було видано виконавчий лист, строк пред`явлення якого до виконання 04 травня 2021 року (т.6 а.с. 144). Як вбачається з чеку ПАТ «Укрпошта», на адресу Головного офісу ПАТ КБ «ПриватБанк» (49094, м. Дніпро) 15 червня 2018 року було направлено рекомендований лист. (т.6 а.с. 159). 24 листопада 2020 року АТ КБ «ПриватБанк» на адресу Василівського районного відділу державної виконавчої служби Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) було направлено запит, відповідно до якого Банк просив надати інформацію, чи перебуває на виконанні виконавчий документ по справі №311/4549/15-ц провадження 2/311/66/2018 від 16 лютого 2018 року відносно ОСОБА_1 у провадженні Василівського МВ ДВС Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро). (т.6 а.с. 146). Згідно відповіді Василівського районного відділу державної виконавчої служби Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 17 грудня 2020 року №43206, повідомлено, що відповідно до книг реєстрації вхідної кореспонденції за період з 2018 року по теперішній час 2020 рік, виконавчий лист №311/4549/15-ц провадження №2/311/66/2018 відносно ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» до відділу не надходив. Надати інформацію щодо надходження виконавчого документу у період 2015 - 2018 роки, не є можливим, оскільки відповідно до Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженого наказом №2274/5 від 25.12.2008, дотримання Міністерством юстиції України п.9.8., строк зберігання переданих до архіву виконавчих проваджень та здавальних описів (завершених виконавчих проваджень) становить три роки, після чого вони підлягають знищенню по п. 9.10. «документи органів державних виконавчої служби через закінчення строків їх зберігання підлягають знищенню» (т.6 а.с. 161). Згідно Довідки про втрату виконавчого документу від 18 грудня 2020 року №б/н, складеної заступником керівника Запорізького Регіонального управління АТ КБ «ПриватБанк», підтверджено, що виконавчий документ Василівського районного суду Запорізької області від 16.02.2018 по справі №311/4549/15-ц про стягнення з ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , на користь АТ КБ «ПриватБанк» за кредитним договором, втрачено і до виконання не пред`явлено. (т. 6 а.с. 163). Відповідно до частини п`ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду. Відповідно до частини першої статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка підлягає застосуванню згідно з частиною четвертою статті 10 ЦПК України. Частиною 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом. Статтею 12 Закону України "Про виконавче провадження"в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин передбачено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Відповідно до частини першої статті 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Відповідно до п. 17.4 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. Аналізуючи зміст даної норми, єдиною підставою для видачі судом дублікату виконавчого листа є його втрата. Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документа. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист. При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази. Із заявою про видачу дубліката виконавчого листа або судового наказу можна звернутися лише в межах строків пред`явлення їх до виконання. У разі пропуску такого строку одночасно із заявою про видачу дубліката слід подати і заяву про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Згідно з ст. 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк. Зі змісту вищезазначених норм законодавства вбачається, що дублікат виконавчого листа може видаватись у випадках втрати його оригіналу та в межах строку пред`явлення його до виконання. Таким чином, під час розгляду заяви про видачу дубліката виконавчого листа суд повинен належним чином перевірити, чи дійсно виконавчий лист втрачено. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Видача дубліката виконавчого листа взаємопов`язана із визначеним Законом України "Про виконавче провадження" строком для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Строк звернення до суду з заявою про видачу дубліката виконавчого листа спливає з строком для пред`явлення виконавчого листа до виконання. Від вирішення питання про поновлення строку залежить вирішення питання про видачу дубліката виконавчого листа. В разі визнання неповажними причин пропуску строку пред`явлення виконавчого листа до виконання стягувачем і відмови у поновленні пропущеного строку, суд відповідно відмовляє у видачі дубліката виконавчого листа. Згідно з статтею 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до статей 76, 77, 78, 79 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справ, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Частинами 1 та 6 статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Як вбачається з матеріалів справи виконавчий лист був виданий 22 травня 2018 року. Термін пред`явлення документа до виконання - 04 травня 2021 року. (т. 6 а.с. 158). АТ КБ « ПриватБанк» звернувся до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа 07.12.2020, тобто в межах строку, встановленого для пред`явлення документа до виконання. Крім того, з матеріалів справи вбачається, що до заяви про видачу дубліката виконавчого листа надано належні та допустимі доказами, які в силу статей 77, 80, 81 ЦПК України об`єктивно дають можливість суду зробити висновок про те, що оригінал виконавчого листа втрачено, а отже наявна передбачена законом підстава для видачі його дублікату. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення заяви та видачу дублікату виконавчого листа, оскільки судом встановлено, що виконавчий лист не надходив на адресу Головного офісу АТ КБ «ПриватБанк» та був втрачений ПАТ «Укрпошта» при пересилці, з заявою про видачу дублікату виконавчого листа АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання, у зв`язку з чим, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про необхідність видачі дубліката виконавчого листа, виданого на виконання рішення Василівського районного суду Запорізької області від 16 лютого 2018 року. Доводи апеляційної скарги про те, що АТ КБ «ПриватБанк» не має банківської ліцензії на здійснення фінансової діяльності, колегією суддів не беруться до уваги, виходячи з наступного. Акціонерне товариство Комерційний Банк «ПриватБанк» діє на підставі Банківської ліцензії №22 від 05 жовтня 2011 року, відповідно до п. 226 №149 Постанови Правління Національного банку України від 22 грудня 2018 року №149 «Про затвердження Положення про ліцензування банків», - Банк у разі зміни найменування протягом трьох робочих днів із дня державної реєстрації пов`язаних із цим змін до його статусу подає до Національного банку клопотання про заміну банківської ліцензії. До клопотання банку додається оригінал його діючої банківської ліцензії. Член Правління Національного банку приймає рішення про надання банку банківської ліцензії у зв`язку із заміною його найменування протягом 15 робочих днів із дня отримання клопотання банку. (абз.1 п.226 глави 24 розділу ІV, зі змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку №66 від 25.05.2020). Таким чином, зміна найменування банку у зв`язку зі зміною типу акціонерного товариства не є підставою для обов`язкового переоформлення банківської ліцензії. Банк, який змінив найменування щодо типу акціонерного товариства, має право продовжувати здійснення банківської діяльності на підставі наданої йому до зміни найменування банківської ліцензії, або звернутися до Національного банку з клопотанням про заміну банківської ліцензії, в зазначеному вище порядку. Наведене вище, спростовує доводи апеляційної скарги про недійсність банківської ліцензії АТ КБ «ПриватБанк». Доводи апеляційної скарги, що долучені в якості доказів документи, посвідчені з порушенням Національного стандарту України, тому вони не мають юридичної сили, колегією суддів сприймаються критично, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, АТ КБ «ПриватБанк» на виконання запиту суду було надано оригінал відповіді старшого державного виконавця Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Василівського районного відділу державної виконавчої служби; оригінал довідки про втрату виконавчого документу, засвідчену заступником керівника напрямку по Legall Collection ГРУ, РУ, СФ Запорізького РУ АТ ПриватБанк Сорока М.С. та завірену довіреність на його ім`я. Крім того, повідомлено, що надати оригінал чеку, що підтверджує направлення виконавчого листа на адресу головного офісу АТ КБ «ПриватБанк» в м. Дніпро, не є можливим, оскільки оригінал залишився у колишнього співробітника Банку, який понад 2 роки мешкає за межами України, а отримати дублікат на Укрпошті не виявилось за можливе, оскільки подібні документи зберігаються в архіві підприємства не більше 1 року. Надати матеріали перевірки відносно колишнього співробітника АТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_6 не є можливим,оскільки такі документи зберігаються в банку не більше 1 року, та станом на лютий 2021 року, знищені. (т.6 а.с. 203). З урахуванням викладеного колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що наявні підстави для задоволення заяви АТ КБ «ПриватБанк» та видачі дублікату виконавчого листа, оскільки Банком належними та допустимими доказами підтверджено факт втрати виконавчого листа, рішення суду в добровільному порядку не виконується, вказаного апелянтом в ході апеляційного перегляду, не спростовано. Аргументи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, правильне застосування судом першої інстанціїй норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а наведені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про незаконність судового рішення. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно братии до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відсутні підстави для розподілу судових витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору. Керуючись ст. ст.367, 368, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, апеляційний суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , представника ОСОБА_2 залишити без задоволення. Ухвалу Василівського районного суду Запорізької області від 10 лютого 2021 року у цій справі, залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте вона маже бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повна постанова складена 04 червня 2021 року. Головуючий, суддя Суддя Суддя Подліянова Г.С.Гончар М.С.Маловічко С.В.