LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4807336/141/21

від 07.07.2026 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Ухвалу Шевченківського районного суду від 13 лютого 2026 року у цій справі скасувати, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Дата документу 07.07.2026 Справа № 336/141/21 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 22-ц/807/1444/26 Головуючий у 1-й інстанції: Перенко Л.В. Є.У.№ 336/141/21 Суддя-доповідач: Кочеткова І.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 липня 2026 року м. Запоріжжя Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з цивільних справ: головуючої: Кочеткової І.В., суддів: Кухаря С.В., Полякова О.З., секретар: Смокотіна В.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс», боржник ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про заміну стягувача та видачу дублікату виконавчого документу №336/141/21, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 13 лютого 2026 року, ВСТАНОВИВ: У лютому 2026 року ТОВ «Капіталресурс» звернулося до суду із заявою про заміну стягувача та видачу дублікату виконавчого документу по цивільній справі ЄУН 336/141/21. Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 13 лютого 2026 року задоволено заяву ТОВ «Капіталресурс», боржник ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про заміну стягувача та видачу дублікату виконавчого документу №336/141/21. Замінено стягувача з АТ КБ «ПриватБанк» на його правонаступника ТОВ «Капіталресурс» (ЄДРПОУ 43513923, місцезнаходження: м.Київ, пр.Степана Бандери, 28А), у виконавчому листі у справі № 336/ 141/21 про стягнення з ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) на користь АТ «КБ «Приватбанк» (юридична адреса: вул. Грушевського, 1-д, м. Київ; код ЄДРПОУ-14360570) заборгованість за кредитним договором від 30.11.2016 року в розмірі 9980,00 грн. (заборгованість за кредитом) та судовий збір у сумі 1680,92 грн. Видано ТОВ «Капіталресурс» дублікати виконавчих листів по справі № 336/141/21 за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В апеляційній скарзі про скасування судового рішення і ухвалення нового про заміну стягувача правонаступником та про відмову у видачі дубліката виконавчого листа ОСОБА_1 зазначив, що районним судом порушено його процесуальні права, оскільки в ухвалі зазначено, що боржник був належним чином повідомлений, проте

мотивувальна частина ухвали не містить обґрунтованих пояснень, яким чином був повідомлений. Оскільки останній не отримував судових повісток, а ні копій заяви ТОВ «Капіталресурс» чи будь яких інших документів, щоб подати свої заперечення, вважає, що судом порушені норми процесуального права. Крім того, судом не було витребувано у відділу державної виконавчої служби доказів відправлення постанови про повернення виконавчого листа стягувачу та доказів отримання/ неотримання постанови державного виконавця та оригіналу виконавчого листа АТ КБ «Приватбанк»; також, Шевченківським районним судом м. Запоріжжя не витребувано у АТ КБ «Приватбанк» доказів отримання/неотримання постанови про повернення виконавчого документа стягувачу та оригіналу виконавчого документу; зазначають про пропущення заявником строку для звернення з заявою про заміну сторони стягувача та видачу дублікату виконавчого листа. Відзиву на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходило, що згідно з частиною 3 статті 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. В засідання апеляційного суду належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи ТОВ «Капіталресурс» і АТ «Приватбанк» не з`явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляли. Суд визнав за можливе розглядати за відсутності представників зазначених осіб. Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_1 , перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке. Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке. Відповідно до п. 6 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Згідно зі ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Крім того, відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України, порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою. Розглядаючи заяву товариства про заміну стягувача і про видачу дублікату виконавчого листа, суд першої інстанції виходив із її обґрунтованості і доведеності, зазначивши у оскаржуваній ухвалі про те, що сторони виконавчого провадження, у тому числі і боржник ОСОБА_1 належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи. Проте таких висновків суд першої інстанції дійшов з порушенням норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування оскаржуваного рішення. Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду з заявою про заміну сторони виконавчого провадження, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження. Суд замінює таку сторону її правонаступником.(ст.442 ЦПК України) Відповідно до ч.2 ст. 442 ЦПК України, заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження (частина третя статті 442 ЦПК України). На порушення вимог ч.3 ст.442 ЦПК України заява ТОВ «Капіталресурс» судом до розгляду у відкритому судовому засіданні не призначалась, у справі відсутня ухвала судді про прийняття заяви до свого провадження і про призначення дати судового засідання. Згідно з частиною другою статті 211 ЦПК України, суд повідомляє учасників справи про місце, дату і час судового засідання. Відповідно до частини шостої статті 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси, або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. За змістом частини третьої статті 130 ЦПК України у випадку відсутності в адресата офіційної електронної адреси судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку. Відповідно до частини п`ятої статті 128 ЦПК України судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення завчасно. Принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (GUREPKA v. UKRAINE (No. 2), № 38789/04, § 23, ЄСПЛ, від 08 квітня 2010 року). Європейський суд з прав людини зауважив, що право на публічний розгляд, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції, має на увазі право на «усне слухання». Право на публічний судовий розгляд становить фундаментальний принцип. Право на публічний розгляд було б позбавлене смислу, якщо сторона в справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість приймати участь в ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом. В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана в суд таким чином, щоб знати не тільки про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватися до справи (TRUDOV v. RUSSIA, № 43330/09, § 25, 27, ЄСПЛ, від 13 грудня 2011 року). Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року в справі № 522/18010/18 (провадження № 61-13667сво21) зроблено висновок, що: «обов`язок суду повідомити учасників справи про місце, дату і час судового засідання є реалізацією однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства - відкритості судового процесу. Невиконання (неналежне виконання) судом цього обов`язку призводить до порушення не лише права учасника справи бути повідомленим про місце, дату і час судового засідання, але й основних засад (принципів) цивільного судочинства. Розгляд справи в суді першої інстанції за відсутності учасника справи, якого не було повідомлено про місце, дату і час судового засідання, є обов`язковою та безумовною підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення судом апеляційної інстанції, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою. […] У ситуації, коли суд першої інстанції розглянув справу за відсутності сторони, яка не була належним чином повідомлена про час та місце її розгляду, а суд апеляційної інстанції, повідомивши відповідну сторону належним чином, залишив таке рішення суду першої інстанції без змін, якщо такий учасник справи обґрунтовував свою апеляційну скаргу такою підставою, суд касаційної інстанції не може застосувати правило про те, що «не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань» (частина друга статті 410 ЦПК України). Тлумачення частини другої статті 410 ЦПК України свідчить, що: правильним по суті рішення є в тому випадку, коли воно відповідає вимогам законності й обґрунтованості, оскільки порушення останніх має наслідком зміну або скасування оскарженого судового рішення; оскаржене судове рішення належить залишати без змін за наявності незначних порушень закону, які вже були усунені при розгляді справи, або ж таких, які можуть бути виправлені судом апеляційної інстанції; правило про те, що «не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань» стосується випадків, коли такі недоліки не призводять до порушення основних засад (принципів) цивільного судочинства». Учасники виконавчого провадження, зокрема боржник ОСОБА_1 , в судове засідання не викликалися. В матеріалах справі відсутні докази повідомлення учасників виконавчого провадження про розгляд клопотання стягувача про заміну стягувача і про видачу дублікату виконавчого листа. Розгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого немає відомостей про вручення судової повістки, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права особи на справедливий судовий розгляд, а також порушенням статей 8-12, 128-130, 372 ЦПК України, які передбачають, що ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду справи, врегульовують порядок повідомлення учасників справи про дату судового засідання та наслідки неявки в судове засідання. Крім того, у пункті 26 рішення Європейського суду з прав людини від 15 травня 2008 року у справі «Надточій проти України» (заява № 7460/03) зазначено, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом. Разом з тим, у постанові від 18 січня 2022 року у справі № 34/425 (провадження № 12-69гс21) Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що під час вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження суди мають встановити, чи не сплив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, оскільки за межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно зі строком пред`явлення виконавчого документа до виконання. Після спливу строку виконавчого провадження не може вирішуватися питання про заміну сторони виконавчого провадження. Зважаючи на те, що судом порушено порядок розгляду заяви стягувача про заміну сторони у виконавчому документі, відсутня ухвала суду про прийняття заяви до розгляду, про призначення судового засідання, про виклик учасників виконавчого провадження до суду, оскаржуване рішення не можна визнати таким, що постановлено з дотриманням норм процесуального права. Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення частково апеляційної скарги та скасування оскарженої ухвали суду першої інстанції з направленням справи на новий розгляд до цього ж суду. Колегія суддів зауважує, що, під час нового судового розгляду, суду першої інстанції слід врахувати зазначене судом апеляційної інстанції та прийняти законне й обґрунтоване судове рішення. Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України у разі, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанцій, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Враховуючи, що справа направляється на новий розгляд до суду першої інстанції, апеляційний суд не здійснює розподіл судових витрат. Керуючись ст. ст. 374, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

УХВАЛИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Ухвалу Шевченківського районного суду від 13 лютого 2026 року у цій справі скасувати, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту цієї постанови. Повний текст постанови складено 08 липня 2026 року. Головуюча: І.В. Кочеткова Судді: С.В. Кухар О.З. Поляков

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»