Ухвала КЦС ВС № 128/2246/20

УХВАЛА 20 травня 2021 року м. Київ справа №128/2246/20 провадження № 61-7855ск21 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Калараша А. А., розглянувши питання про прийняття до розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 28 січня 2021 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання заповіту недійсним, ВСТАНОВИВ: 05 травня 2021 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку надіслала на адресу Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 28 січня 2021 року. Вивчивши касаційну скаргу, суд дійшов висновку, що вона не може бути прийнята до розгляду та підлягає залишенню без руху, виходячи з таких підстав. В касаційній скарзі всупереч вимогам пункту третього частини другої статті 392 ЦПК України не зазначено місце проживання відповідача ОСОБА_4 . Відповідно до вимог пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України в касаційній скарзі повинно бути зазначено підстави касаційного оскарження. Подана касаційна скарга містить узагальнені посилання на порушення судом норм процесуального права, проте, скаржник не зазначає підставу касаційного оскарження з переліку, визначеного частиною другою статті 389 ЦПК України, її належного обґрунтування. В зв`язку з наведеним скаржнику необхідно надати до суду виправлену касаційну скаргу з належним зазначенням та обґрунтуванням підстав касаційного оскарження. Відповідно до вимог частини третьої статті 392 ЦПК України касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи. Так судом встановлено, що зміст касаційної скарги викладений на двох сторінках, проте, підпис скаржника розміщений на першій сторінці в лівому верхньому кутку, що не дозволяє однозначно вважати, що зміст та вимога касаційної скарги викладені та підтримуються ОСОБА_1 . Таким чином, скаржнику необхідно надати виправлену касаційну скаргу, оформлену відповідно до загальних вимог діловодства, засвідчену підписом скаржника після викладу тексту касаційної скарги. Також Верховний Суд пропонує заявнику у виправленій касаційній скарзі під час зазначення реквізитів касаційної скарги виокремити дані про учасників справи, адреси їх проживання з мотивувальної частини касаційної скарги, які зазвичай розміщуються у правому верхньому куті касаційної скарги Крім того, касаційна скарга містить численні завуальовані образливі вислови. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13 березня 2019 року у справі №199/6713/14 надала правовий висновок про те, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України). За змістом частини другої цієї статті перелік дій, що суперечать завданню цивільного судочинства та які залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним. У скарзі ОСОБА_1 неодноразово використовує завуальовані образливі вислови для надання характеристики суду (суддям), процесуальним діям суду, які не можуть використовуватися ні у заявах по суті справи, заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їх представників. Велика Палата Верховного Суду зазначила, що використання одними учасниками судового процесу та їх представниками нецензурної лексики, образливих і лайливих слів чи символів у поданих до суду документах і у спілкуванні з судом (суддями), з іншими учасниками процесу та їхніми представниками, а також вчинення аналогічних дій є виявом очевидної неповаги до честі, гідності зазначених осіб з боку тих, хто такі дії вчиняє. Ці дії суперечать основним засадам (принципам) цивільного судочинства (пунктам 2 і 11 частини третьої статті 2 ЦПК України), а також його завданню, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частини перша та друга вказаної статті). З огляду на це вчинення таких дій суд може визнати зловживанням процесуальними правами та застосувати, зокрема, наслідки, передбачені частиною третьою статті 44 ЦПК України. Аналогічно Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), застосовуючи підпункт «а» пункту 3 статті 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі статтею 34, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на її подання. Для прикладу, ЄСПЛ констатує зловживання правом на подання заяви, коли заявник під час спілкування з ЄСПЛ вживає образливі, погрозливі або провокативні висловлювання проти уряду-відповідача, його представника, органів влади держави-відповідача, проти ЄСПЛ, його суддів, Секретаріату ЄСПЛ або його працівників (див., ухвали щодо прийнятності у справах «Ржегак проти Чеської Республіки» від 14 травня 2004 року (Rehak v. the Czech Republic, заява № 67208/01), «Дюрінже та Грандж проти Франції» від 4 лютого 2003 року (Duringer and Grunge v. France, заяви № 61164/00 і № 18589/02)). За таких підстав скаржнику необхідно надати виправлену касаційну скаргу, оформлену з урахуванням вищевказаного правового висновку. За таких обставин касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та на підставі вимог статей 185, 393 ЦПК України підлягає залишенню без руху з наданням строку на усунення вищевказаних недоліків. Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, суд УХВАЛИВ : Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 28 січня 2021 року залишити без руху. Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику. Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя А. А. Калараш