Ухвала КЦС ВС № 128/2246/20

Ухвала 05 березня 2021 року місто Київ справа № 128/2246/20 провадження № 61-2710ск21 Верховний Суд у складі судді Першої судової палати Касаційного цивільного суду Погрібного С. О. вивчив касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 28 січня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання заповіту недійсним, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 18 лютого 2021 року звернулася із застосуванням засобів поштового зв`язку до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Вінницького апеляційного суду від 28 січня 2021 року, справу направити до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження. Касаційну скаргу подано без додержання вимог процесуального закону, чинного на момент звернення зі скаргою. Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України). І. Щодо розміру судового збору, який підлягає сплаті за подання касаційної скарги, Верховний Суд констатує таке. На порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору. Згідно зі статтею 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України. Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (частина перша статті 4 Закону України «Про судовий збір»). Згідно із статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2021 року визначено на рівні 2 270, 00 грн. Згідно з підпунктом 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено судовий збір за подання касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду фізичною особою складає 0, 2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Отже, розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання касаційної скарги у цій справі становить 454, 00 грн (2 270, 00 грн х 0, 2). До касаційної скарги додано клопотання, в якому заявник просить звільнити її від сплати судового збору, посилаючись на те, що розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання касаційної скарги у цій справі, є надто великим для заявника, оскільки відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків інформація про доходи заявника за період з І кварталу 2020 року до ІІІ кварталу 2020 року відсутня. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободпро виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року, § 59). Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (Рішення ЄСПЛ у справі «Шишков проти Росії» («Shishkov v. Russia») від 20 лютого 2014 року, § 111). Згідно з частиною першою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. Частиною третьою статті 136 ЦПК України визначено, що з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати. Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Разом з цим, Верховний Суд оцінюючи подані заявником відомості про її доходи робить висновок, що такі не містять повної інформації про річний дохід ОСОБА_1 за попередній календарний рік, оскільки відсутні відомості про доходи заявника, отримані у IV кварталі 2020 року, крім того Суд враховує, що доводи заявника про відсутність доходів в цілому об`єктивно не можуть відповідати дійсним обставинам щодо майнового стану заявника, враховуючи потреби фізичної особи у придбанні продуктів харчування, одежі, взуття, інших необхідних промислових товарів та засобів гігієни, медичне обслуговування, понесення витрат на транспорт та оплату комунальних послуг, тощо. Отже, ураховуючи розмір судового збору, який підлягає оплаті заявником за подання касаційної скарги у цій справі (454, 00 грн) та який не свідчить про надмірний тягар для заявника, Верховний Суд визнає обов`язок заявника сплатити судовий збір у визначеному розмірі. У такому висновку Суд виходить з необхідності забезпечення відповідального та добросовісного виконання учасниками розгляду справи своїх процесуальних обов`язків та реалізації наданих процесуальним законом повноважень. Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)». Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату. ІІ. Всупереч пункту 3 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі заявником не зазначено місце проживання чи перебування ОСОБА_4 . ІІІ. Форма і зміст касаційної скарги визначена статтею 392 ЦПК України. За правилом наведеної статті касаційна скарга подається у письмовій формі та підписується особою, яка її подає. З метою вирішення питання про відкриття касаційного провадження структура касаційної скарги має містити обов`язкові елементи (реквізити), зокрема підпис особи, яка звертається із скаргою до суду, який має бути розміщений наприкінці касаційної скарги - після викладу її змісту, фіналізуючи його. Виклад касаційної скарги ОСОБА_1 здійснено на двох сторінка, проте підпис заявника розміщено у лівому верхньому куті її першої сторінки до початку викладу її змісту, що не дозволяє зробити однозначний висновок про те, що зміст та вимоги касаційної скарги вчинені та підтримуються цією особою. Таким чином, заявнику необхідно подати нову редакцію касаційної скарги, яка за загально прийнятною формою та змістом має відповідати вимогам щодо оформлення такого роду процесуальних звернень, бути посвідчено власноручним підписом заявника, застосованим після викладу основного тексту скарги. Також Верховний Суд пропонує заявнику у виправленій касаційній скарзі під час викладу реквізитів скарги та її тексту відокремити з тексту касаційної скарги відомості про учасників справи, які, як правило, зазначаються у верхньому правому куті першої сторінки будь-якого процесуального звернення (скарги). Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, визначених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Суд роз`яснює, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (частина третя статті 185 ЦПК України). Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 28 січня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання заповіту недійсним, залишити без руху. Надати для усунення зазначених недоліків строк тривалістю в десять дніввід моменту отримання копії цієї ухвали суду. У разі невиконання у встановлений строк цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя С. О. Погрібний