Ухвала КЦС ВС № 128/2246/20

Ухвала 20 січня 2022 року м. Київ справа № 128/2246/20 провадження № 61-19297ск21 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Сердюка В. В., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 28 січня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання заповіту недійсним, ВСТАНОВИВ: У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання заповіту недійсним. Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 08 вересня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 повернуто позивачу на підставі пункту 1 частини четвертої статті 185 ЦПК України. Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржила її в апеляційному порядку. Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 28 січня 2021 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 08 вересня 2020 року відмовлено на підставі частини четвертої статті 358 ЦПК України. У листопаді 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 28 січня 2021 року. Ухвалою Верховного Суду від 06 грудня 2021 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. Запропоновано надати обґрунтовану заяву про поновлення строку на касаційне оскарження та докази отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції; додати документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Попереджено про наслідки невиконання вимог вказаної ухвали. Копія ухвали суду касаційної інстанції від 06 грудня 2021 року направлена на адресу заявника ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), яка зазначена в матеріалах касаційної скарги, та отримана 25 грудня 2021 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке долучено до матеріалів касаційного провадження. У січні 2022 року до Верховного Суду на виконання вимог ухвали суду касаційної інстанції від 06 грудня 2021 року від ОСОБА_1 надійшло клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення з посиланням на те, що строку пропущено з поважних причин. ОСОБА_1 також вказує, що копія ухвали Вінницького апеляційного суду від 28 січня 2021 року отримана заявником 16 лютого 2021 року. 18 лютого 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційної скаргою на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 28 січня 2021 року. Ухвалою Верховного Суду від 09 квітня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на вказане судове рішення визнано неподаною та повернуто заявнику. Ухвалою Верховного Суду від 09 квітня 2021 року касаційну скаргу повернуто заявникові, у зв`язку з тим, що подана нова редакція касаційної скарги не містила власноручного підпису заявника. 05 травня 2021 року ОСОБА_1 знову звернулася до Верховного Суду з касаційної скаргою на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 28 січня 2021 року. Ухвалою Верховного Суду від 08 липня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на вказане судове рішення повернуто заявнику. Ухвалою Верховного Суду від 08 липня 2021 року касаційну скаргу повернуто заявникові, у зв`язку з тим, що заявником повторно подано касаційну скаргу, зміст якої містить завуальовані образливі вислови. 28 серпня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційної скаргою на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 28 січня 2021 року. Ухвалою Верховного Суду від 19 жовтня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на вказане судове рішення визнано неподаною та повернуто заявнику на підставі статей 185, 393 ЦПК України із зазначенням про те, що повернення скарги не перешкоджає повторному зверненню, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення. Відповідно до частин другої, третьої статті 390 ЦПК України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу. Перевіривши доводи клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження зазначеного судового рішення (з хронологією викладених обставин повернення касаційний скарг) та додані до касаційної скарги матеріали, суд вважає, що наявні підстави для поновлення цього строку, оскільки причини його пропуску є поважними, зокрема, касаційна скарга, після її повернення, повторно подавалась заявником в нетривалий проміжок часу з урахуванням зазначених причин повернення попередніх скарг. Європейський суд з прав людини у рішенні «Мєтьолкіна та інші проти України» (заява № 4827/11 від 06 січня 2011 року) зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення з позовом щодо своїх прав або обов`язків цивільного характеру до судів або трибуналів. Це право на доступ не є абсолютним і може підлягати обмеженням, які, однак, не можуть забороняти або скорочувати доступ особи у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть цього права була порушена. Суди, мають дотримуватися гарантії статті 6 Конвенції, наприклад, держава має гарантувати громадянам ефективне право на доступ до судів для вирішення спору щодо їхніх прав та обов`язків цивільного характеру. Крім того, до компетенції Суду не належить розгляд стверджуваних помилок щодо питань факту або права, яких припустилися національні суди, якщо тільки такі помилки не порушили права та свободи, що охороняються Конвенцією. Суд вважає, що застосування відповідних процесуальних норм, яке призвело до відмови заявникам у доступі до судів вищих інстанцій, не можна вважати передбачуваним та/або воно було занадто формалістичним. Зважаючи на те, що строк на касаційне оскарження пропущено з поважних причин, колегія суддів вважає за можливе його поновити. Також до заяви про усунення недоліків додано клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги. Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_1 є членом малозабезпеченої сім`ї, а тому скрутний майновий стан не дозволяє їй сплатити судовий збір у визначеному законом розмірі. Із наданих заявником відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 17 листопада 2021 року за період з 1 кварталу по 3 квартал 2020 року інформація про доходи відсутня; за 4 квартал 2020 року ОСОБА_1 отримала дохід у розмірі 2 960 грн; за 1 та 2 квартал 2021 року інформація про доходи відсутня. Згідно з частинами першою, третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати. Частинами першою, другою статті 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату нею судових витрат. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах. Особливо це стосується порушення заявником процедури касаційного провадження. У той же час, гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. При вирішенні питання про відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов`язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору. Враховуючи наведені ОСОБА_1 у клопотанні про звільнення від сплати судового збору обставини та надані докази, що підтверджують її майновий стан, і що сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що наявні підстави для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання та розгляд її касаційної скарги. З огляду на вищевикладене, клопотання ОСОБА_1 про звільнення її від сплати судового збору підлягає задоволенню. Отже, недоліки касаційної скарги, визначені ухвалою Верховного Суду від 06 грудня 2021 року, усунуті. Касаційна скарга подана з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України. Підстави для відмови у відкритті касаційного провадження або повернення касаційної скарги відсутні. Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження). Згідно з пунктом 3 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали. Частиною другою статті 389 передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу. Якщо разом з касаційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття касаційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено цим Кодексом. У касаційній скарзі заявник посилається на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Отже, наведені в касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження. Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. У разі необхідності учасники справи можуть бути викликані для надання пояснень у справі. Керуючись статтями 389, 390, 394, 395, 402, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору та поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення задовольнити. Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання та розгляд її касаційної скарги. Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження ухвали Вінницького апеляційного суду від 28 січня 2021 року. Відкрити касаційне провадження у даній справі. Витребувати з Вінницького районного суду Вінницької області цивільну справу № 128/2246/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання заповіту недійсним. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: І. М. Фаловська С. Ю. Мартєв В. В. Сердюк