Постанова 4854 № 522/8371/20

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 19 травня 2021 р.м.ОдесаСправа № 522/8371/20 Головуючий в 1 інстанції: Домусчі Л.В. Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючої судді Зуєвої Л.Є., суддів: Коваля М.П., Кравця О.О. при секретарі Цехмейстренко Ю.В.., за участі представника апелянта Курсоніс В.В. представника позивача Ролінського В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради на додаткове рішення Приморського районного суду м.Одеси від 09 березня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про скасування постанови ВСТАНОВИЛА: 29.01.2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення та стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради понесені судові витрати на правничу допомогу у розмірі 20000 грн., до якої було надано докази щодо витрат на професійну праовоу допомогу. Додатковим рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 09 березня 2021 року, ухвалене у відкритому судовому засіданні без фіксування судового засідання у відповідності до ч.4 ст.229 КАС України у м. Одесі заяву задоволено. Не погоджуючись з таким рішенням, Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради надало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати додаткове рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви відмовити. Доводами апеляційної скарги зазначено, що при визначенні суми відшкодування витрат на правовоу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витра (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансосовго стану обох сторін.. Відзив на апеляційну скаргу позивачем до суду не надано. Ухвалами П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22.04.2021 р. відкрито апеляційне провадження апеляційною скаргою Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради на додаткове рішення Приморського районного суду м.Одеси від 09 березня 2021 року та призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження. 22.04.2021 р. до суду надійшло клопотання позивача ОСОБА_1 про участь у судовому засіданні, в якому позивач просить розгляд справи проводити за участю представника позивача, адвоката Ролінського В.В., повідомити про дату та час судового засідання. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.04.2021 р. клопотання ОСОБА_1 задоволено. Призначено справу до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні П`ятого апеляційного адміністративного суду у залі судового засідання №3 на 19.05.2021 р. о 15:30 год. Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст. 124-130 КАС України. Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків. Як вбачається з матеріалів справи рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 25.01.2021 року позов ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про скасування постанови про адміністративне правопорушення, поновлення строку задоволено. Під час розгляду справи 08.09.2020 року представником ОСОБА_1 адвокатом Ролінським В.В. було надано суду заяву про розподіл судових витрат між сторонами, в якій зазначено, що після ухвалення рішення до суду будуть подані письмові докази судових витрат, понесених стороною позивача. 01.02.2021 року представником ОСОБА_1 адвокатом Ролінським В.В. було надано суду заяву про надання доказів щодо витрат на професійну правову допомогу, в якій просив стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради на користь ОСОБА_1 понесені витрати на правничу (правову) допомогу у розмірі 20 000,00 грн. Згідно розрахунку суми витрат на професійну правничу допомогу, які позивач поніс внаслідок розгляду справи №522/8368/20 та адвокатом ОСОБА_2 позивачу було надані наступні послуги: - п.1 консультація клієнта, узгодження правової позиції 5000 грн.; - п.2 вивчення практики судів через Єдиний реєстр судових рішень 2000 грн.; п.3 збір доказів, підготовка адвокатських запитів до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради 3000 грн.; п.4 ознайомлення з матеріалами справи в Управлінні державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради 2000 грн.; п.5 написання позовної заяви та реєстрація в Приморському районному суді м.Одеси, оплата судового збору 3000 грн.; п.6 написання заяви про забезпечення позовної заяви та реєстрація в Приморському районному суді м.Одеси, оплата судового збору 1000 грн.; п.7 ведення справи та участь у судових засіданнях в Приморському районному суді м.Одеси 4000 грн.; Всього (витрати, пов`язані з розглядом справи на професійну правничу допомогу (в рахунку 50% від прожиткового мінімуму на одну особу, встановленого Законом України «Про державний бюджет України на 2020 рік; 10050 грн. за 1 годину роботи адвоката) загальна вартість послуг визначена у розмірі 20000,00 грн. Згідно Акту здачі-прийому послуг по Договору про надання юридичної допомоги від 29.01.2021 року, підписанням даного акту підтверджується отримання коштів адвокатом від позивача у розмірі 20 000 грн. за надання правової допомоги, зазначене також підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру №20 від 18.03.2020 року (а.с.152, 155). Задовольняючи заяву про стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати на правову допомогу у розмірі 20000 грн. суд першої інстанції зазначив, що від відповідача заперечень щодо заяви не надходило, тому суд дійшов висновку що сума витрат відповідає критерію реальності та підлягає задоволенню. Надаючи правову оцінку рішенню суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного. Відповідно до ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. За правилами п.5 ч.1 ст.244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує питання про судові витрати, у тому числі про їх розподіл між сторонами. Разом з тим, колегія суддів вважає, що позовні вимоги щодо стягнення судових витрат на правничу допомогу в розмірі 20000 грн. підлягають частковому задоволенню, з огляду на наступні обставини. Відповідно до частини першої, пункту 1 частини третьої статті 132 КАС судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Положеннями частин першої, другої та третьої статті 134 КАС передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. У частині четвертій вказаної статті встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. У відповідності до частин шостої та сьомої у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті (щодо співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи, наданими послугами, часом витрачених адвокатом на виконання робіт, обсягу наданих послуг, ціною позову та ін.) суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Слід зазначити, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Судова колегія встановила, що адвокатом позивача надано розрахунок суми витрат на професійну правничу допомогу, які Позивач ОСОБА_1 нібито поніс внаслідок розгляду справи № 522/8371/20: Консультація адвоката, узгодження правової позиції - 5 000 гривень; вивчення практики судів через ЄДРСР - 2 000 гривень; збір доказів, підготовка адвокатських запитів до Управління - 3 000 гривень; ознайомлення з матеріалами справи в Управління - 2 000 гривень; написання позовної заяви та реєстрація в суді, оплата судового збору - 3 000 гривень; написання заяви про забезпечення позову та реєстрація в суді 1 000 гривень; ведення справи та участь у судових засіданнях в суді - 4 000 гривень; При цьому в заяві зазначається, що одна година адвоката коштує 10 050 гривень. Відповідно до акту здачі-прийому послуг по Договору про надання юридичної допомоги від 29.01.2021 року, підписанням даного акту підтверджується отримання коштів адвокатом від позивача у розмірі 20 000 гривень за надання правової допомоги. Також, надано квитанцію до прибуткового касового ордеру № 20 від 18.03.2020 року. Проте, колегія суддів зазначає, що такий розрахунок суми витрат на професійну допомогу виглядає не співмірним, оскільки предметом позову є постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10200 гривень, при цьому, зазначену справу до категорії малозначних, а тому сума у 20 000 гривень, заявлена до стягнення за правничу допомогу у цій категорії справ є неспівмірним. Слід зазначити, що з наданих доказів не можливо встановити кількість витраченого адвокатом часу, справа в суді першої інстанції була розглянута за відсутності позивача та його адвоката. Судова колегія зазначає, що витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені, відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Відповідно до частини 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Крім того, частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини. У постанові від 24.01.2019 у справі № 910/15944/17 Верховний Суд зауважив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/WestAllianceLimited" проти України", заява № 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Таким чином, судова колегія зазначає, що витрати на ведення справи повинні бути не лише підтверджені, а й співмірні із складністю справи, наданими адвокатом обсягом послуг у суді, затраченим адвокатом часом на надання таких послуг, з урахуванням саме складності справи, тому колегія суддів, з урахуванням викладеного вважає, що стягненню підлягає частина витрат на правничу допомогу у розмірі 4000 грн. Відповідно до п.4 ч.1 ст. 317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Керуючись ст. ст. 252, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради задовольнити частково. Додаткове рішення Приморського районного суду м.Одеси від 09 березня 2021 року змінити, виклавши абзац другий резолютивної частини у наступній редакції: «Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (ЄДРПОУ 401997228, юридична адреса: 65009, м.Одеса, вул.Черняховського, 6) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені витрати на правничу (правову) допомогу у розмірі 4000 грн.(чотири тисячі гривень ). Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена. Головуюча суддя: Л.Є. Зуєва Суддя: М.П. Коваль Суддя: О.О. Кравець