Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 522/8435/25

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 18 листопада 2025 р.м. ОдесаСправа № 522/8435/25 Перша інстанція: суддя Павлик І.А., повний текст судового рішення складено 04.08.2025, м. Одеса П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Джабурія О.В. суддів - Вербицької Н.В. - Кравченка К.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на додаткове рішення Приморського районного суду м.Одеси від 04 серпня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, - ПОЗОВНІ ВИМОГИ ТА НАСЛІДКИ ВИРІШЕННЯ ПОЗОВУ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 17.06.2025 у справі №522/8435/25 адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 №ЮР/1277/1 від 02.04.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладення на нього адміністративного штрафу у розмірі 17 000,00 грн., а справу про адміністративне правопорушення закрито. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 605,60 грн. судового збору. 26.06.2025 до Приморського районного суду м. Одеси надійшла заява представника позивача адвоката Осьмініна С.Д. про ухвалення додаткового рішення у справі №522/8435/25, у якій він просить суд вирішити питання розподілу судових витрат та стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 9000,00 грн. Додатковим рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 04 серпня 2025 року заяву представника позивача адвоката Осьмініна Сергія Дмитровича про ухвалення додаткового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення задоволено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) 9000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. На вказане рішення суду ІНФОРМАЦІЯ_2 подав апеляційну скаргу. Апелянт просить скасувати додаткове рішення Приморського районного суду м. Одеси від 04 серпня 2025 по справі №4522/8435/25. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що суд має керуватися критерієм реальності адвокатських витрат, а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Апелянт акцентував що сума, присуджена до відшкодування у розмірі 9000,00 грн. є надмірною та неспівмірною з фактичним обсягом наданих адвокатом послуг, оскільки зазначена справа є справою незначної складності та дослідження судової практики щодо оскарження постанов у справах про адміністративні правопорушення, передбачені ст.210-1 КУпАП не потребує надмірних зусиль з огляду на її поширення. Відповідно до вимог ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. За правилами частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню. Пунктом 1 частини 3 статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу. Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Відповідно до вимог ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. Разом з тим, відповідно до вимог ч.ч.4, 5 ст.134 КАС України законодавцем запроваджено принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката. Так розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Крім того, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо (ч.9 ст.139 КАС України). Таким чином, у Кодексі адміністративного судочинства України закладені критерії оцінки як співмірності витрат на оплату послуг адвоката (адекватності ціни за надані адвокатом послуги відносно складності та важливості справи, витраченого на ведення справи часу тощо), так і критерій пов`язаності цих витрат із веденням справи взагалі (пов`язаності конкретних послуг адвоката із веденням саме цієї судової справи, а не іншої справи). При цьому склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі та покладається на сторону, яка подає таке клопотання. Ті самі критерії застосовує і Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04, п. 269). Верховним Судом у своїх постановах від 27.06.2018 р. у справі №826/1216/16, від 17.09.2019 р. у справі №810/3806/18, від 31.03.2020 р. у справі №726/549/19, неодноразово висловлювалась правова позиція, згідно якої на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Аналіз наведених правових норм свідчить, що документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, відноситься до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку. Колегія суддів зазначає, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи. Зокрема, на підтвердження обґрунтованості понесених витрат на професійну правничу допомогу у сумі 9 000,00 грн., заявником до суду подано копії наступних документів:: договору про надання правничої допомоги від 03.04.2025 №03/04, де розмір гонорару адвоката визначено у сумі 9000,00 грн.; розрахунку суми вартості послуг під час надання правової допомоги від 16.05.2025 на суму 9000,00 грн.; ордеру на надання правничої допомоги серії ВН №1121454 від 11.04.2025. Відповідно до розрахунку суми вартості послуг під час надання правової допомоги, наданих адвокатом Осьмініним С.Д., здійснено: первинну консультацію (1 год.), ознайомлення із законодавством в сфері адміністративного права та особливостями оскарження постанов ТЦК, повторна консультація (2 год.), підготовка процесуальних документів (2 год.), участь у судовому засіданні (1 год.). Колегія суддів звертає увагу на той факт, що при визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Так, у Рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі Іатрідіс проти Греції (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги. Зокрема, ЄСПЛ вказав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55). З огляду на наведене, колегія суддів наголошує, що розмір витрат на правову допомогу на рівні 9000,00 грн. не є співмірним зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг та затраченим ним часом на надання таких послуг. Досліджуючи вищезазначені документи, колегія суддів зазначає, що дана справа відноситься до категорії справ незначної складності. Таким чином, присуджені судом першої до відшкодування 9000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу є необґрунтованими, не відповідають реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а їх стягнення з ІНФОРМАЦІЯ_1 становить надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розподілу таких витрат. Заявлений розмір витрат є не співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) із реальним часом витраченим адвокатом та із обсягом наданих адвокатом послуг (виконаних робіт). Принагідно колегія суддів акцентує, що питання розподілу судових витрат, окрім іншого, пов`язане також із суддівським розсудом (дискреційні повноваження). Наведені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 22 грудня 2018 року справа №826/856/18. Оцінюючи вищенаведене, колегія суддів зазначає, що Верховний Суд в постанові від 21.08.2020 по справі № 520/2915/19 зауважує, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої прийняте рішення понесених збитків, але і у певному сенсі має спонукати суб`єкта владних повноважень утримуватися від подачі безпідставних заяв, скарг та своєчасно вчиняти дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин. З огляду на наведене, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої винесено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, а також неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, визначено у пункті 95 рішення у справі Баришевський проти України (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі Двойних проти України (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі Меріт проти України (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму. За таких обставин, витрати на правову допомогу повинні бути фактичними, неминучими, а їх розмір обґрунтованим та мати розумну суму. З урахуванням наведеного, колегія суддів зазначає, що інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки зводяться до незгоди з оскаржуваним додатковим рішенням. Отже, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що судом першої інстанції при розгляді заяви про стягнення з відповідача суми понесених позивачем судових витрат на правову допомогу, неповно з`ясовані обставини, що мають значення для справи, а тому, керуючись пунктом 1 частини 1 статті 317 КАС України, додаткове рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині визначення суми, яка підлягає стягненню з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь позивача в якості відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, з викладених вище мотивів. Керуючись ст.ст. 308; 311; 315; 317; 321; 322; 325 КАС України, суд апеляційної інстанції, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнити частково. Додаткове рішення Приморського районного суду м. Одеси від 04 серпня 2025 року у справі №522/8435/25 змінити в частині визначення суми, яка підлягає стягненню з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 в якості відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. Викласти абзац другий додаткового рішення Приморського районного суду м. Одеси від 04 серпня 2025 року в такій редакції: «Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) 4 000,00 (чотири тисячі), 00 грн. витрат на професійну правничу допомогу». В іншій частині додаткове рішення Приморського районного суду м. Одеси від 04 серпня 2025 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення з підстав, передбачених статтею 328 КАС України. Суддя-доповідач О.В. Джабурія Судді К.В. Кравченко Н.В. Вербицька