Постанова 4854 № 522/8368/20

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 21 травня 2021 р.м.ОдесаСправа № 522/8368/20 Головуючий в 1 інстанції: Домусчі Л.В. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Джабурія О.В. суддів - Вербицької Н.В. - Кравченка К.В. розглянувши в порядку письмового провадження справу за апеляційною скаргою Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради на додаткове рішення Приморського районного суду м. Одеси від 09 березня 2021 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про скасування постанови про адміністративне правопорушення, поновлення строку, - ВСТАНОВИВ : 26.05.2020 року до Приморського районного суду м. Одеси звернувся з позовною заявою ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про скасування постанови про адміністративне правопорушення, поновлення строків. Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 25 січня 2021 року поновлено строк ОСОБА_1 на оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення від 27.11.2019 року №829/19, винесену Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 9 статті 96 КУпАП. Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Управління державного архітектурно-будівельного контрою Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 40199728, місцезнаходження: м. Одеса, вул. Черняховського, 6) про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, поновлення строку - задоволено. Скасовано постанову по справі про адміністративне правопорушення від 27.11.2019 року №828/19, винесену Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 96 КУпАП. Справу про адміністративне правопорушення закрито. Стягнуто із Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 40199728, місцезнаходження: м. Одеса, вул. Черняховського, 6) на користь держави судовий збір у розмірі 420,40 грн. (чотириста двадцять гривень 40 копійок). Скасовано заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 24.06.2020 року, у вигляді зупинення стягнення у виконавчому провадженні ВП №61467483, яке перебуває на виконанні в Другому Приморському відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, старшого державного виконавця Майстерюк Т.М., в частині стягнення на підставі виконавчого документа постанови Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, від 27.11.2019 року №828/19, про стягнення штрафу у розмірі 20 400 грн. з ОСОБА_1 , про стягнення виконавчого збору у розмірі 2040 грн. з ОСОБА_1 . Під час розгляду справи, 08.09.2020 року представником ОСОБА_1 адвокатом ОСОБА_2 було надано суду заяву про розподіл судових витрат між сторонами, в якій зазначено, що після ухвалення рішення до суду будуть подані письмові докази судових витрат, понесених стороною позивача. 01.02.2021 року представником позивача адвокатом Ролінським В.В. було надано суду заяву про надання доказів щодо витрат на професійну правову допомогу, в якій просив стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради на користь ОСОБА_1 понесені витрати на правничу (правову) допомогу у розмірі 20 000,00 грн. Додатковим рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 09 березня 2021 року постановлено у справі №522/8368/220 за позовом ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про скасування постанови про адміністративне правопорушення, поновлення строку стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (ЄДРПОУ 401997228, юридична адреса: 65009, м. Одеса, вул. Черняховського, 6) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені витрати на правничу (правову) допомогу у розмірі 20 000 (двадцять тисяч) гривень 00 копійок. Апелянтом подана апеляційна скарга на додаткове рішення Приморського районного суду м. Одеси від 09 березня 2021 року. Апелянт просить скасувати вказане додаткове рішення та прийняти нову постанову, якою в задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі. Апелянт в своїй апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції при ухваленні рішення порушені норми матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим, на думку апелянта, рішення є незаконним та таким, що підлягає скасуванню. Згідно до вимог ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Задовольняючи заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Ролінського В.В. про стягнення з відповідача на користь позивача понесені витрати на правничу (правову) допомогу у розмірі 20 000 грн., суд першої інстанції виходив з критерію реальності адвокатських витрат, вважає обґрунтованою заяву представника позивача - Ролінського В.В. та належним чином підтвердженими та обґрунтованими витрати ОСОБА_1 на правову допомогу у розмірі 20 000,00 грн., а отже вважає за можливе їх стягнути з відповідача. Колегія суддів частково не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень. Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. За приписами ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Відповідно до вимог ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи. Частиною 1 ст.134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Склад та обсяг судових витрат визначено у ч. 3 ст. 134 КАС України, згідно з якою для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Відповідно до вимог ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. За положеннями статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05 липня 2012 року № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України", від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України", від 30 березня 2004 року у справі "Меріт проти України", заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. Колегія суддів зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16. З матеріалів справи вбачається, що адвокатом позивача надано розрахунок суми витрат на професійну правничу допомогу, які позивач ОСОБА_1 поніс внаслідок розгляду справи №522/8368/20. Адвокатом ОСОБА_2 позивачу було надані наступні послуги: - п.1 консультація клієнта, узгодження правової позиції 5 000 грн.; - п.2 вивчення практики судів через Єдиний реєстр судових рішень 2 000 грн.; - п.3 збір доказів, підготовка адвокатських запитів до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради 3 000 грн.; - п.4 ознайомлення з матеріалами справи в Управлінні державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради 2 000 грн.; - п.5 написання позовної заяви та реєстрація в Приморському районному суді м. Одеси, оплата судового збору 3 000 грн.; - п.6 написання заяви про забезпечення позовної заяви та реєстрація в Приморському районному суді м. Одеси, оплата судового збору 1 000 грн.; - п.7 ведення справи та участь у судових засіданнях в Приморському районному суді м. Одеси 4 000 грн.; Всього загальна вартість послуг визначена у розмірі 20 000,00 грн. Згідно Акту здачі-прийому послуг по Договору про надання юридичної допомоги від 29.01.2021 року, підтверджується отримання коштів адвокатом від ОСОБА_1 у розмірі 20 000 грн. за надання правової допомоги, зазначене також підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру №19 від 18.03.2020 року (т.1 а.с.194, 197). Колегія суддів наголошує на тому, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Суд апеляційної інстанції погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що зазначений розрахунок суми витрат на професійну допомогу виглядає не співмірним, оскільки предметом позову є постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10 200 гривень, при цьому. КАС України віднесено зазначену справу до категорії малозначних, а тому, на думку колегії суддів, 20 000 гривень за правничу допомогу у цій категорії справ є реальним перебільшенням. Зокрема, не вбачається кількість витраченого адвокатом часу. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Зазначені критерії застосовує Європейський Суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Водночас проаналізувавши наведений у заяві про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу детальний опис наданих позивачеві адвокатом Ролінським В.В. послуг, а також подані ним документи, колегія суддів вважає, що відображена у цих доказах інформація щодо характеру та обсягу виконаної адвокатом позивача роботи (наданих послуг) не відповідає критерію розумності та часу, витраченому адвокатом на виконання відповідних робіт. Враховуючи викладене, оцінивши наявні у матеріалах справи докази та доводи сторін, перевіривши відповідність заявленої до стягнення суми наданому обсягу адвокатських послуг, беручи до уваги доводи апелянта щодо зменшення розміру заявлених заявником витрат на правову допомогу, колегія суддів вважає, що справедливим і співмірним є зменшення розміру витрат ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу. Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Ролінського В.В. про стягнення з відповідача - Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради витрат на правничу (правову) допомогу у розмірі 5 000,00 грн. Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Згідно до положень ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення є, зокрема, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи. Враховуючи викладені обставини, колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасування додаткового рішення Приморського районного суду м. Одеси від 09 березня 2021 року та ухвалення нового рішення про часткове задоволення заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Ролінського Володимира Володимировича про стягнення з Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради витрат на правничу (правову) допомогу. Керуючись ст.ст. 308; 311; 315; 317; 321; 322; 325 КАС України, суд апеляційної інстанції, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради задовольнити частково. Додаткове рішення Приморського районного суду м. Одеси від 09 березня 2021 року скасувати. Ухвалити у справі №522/8368/20 нову постанову, якою частково задовольнити заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Ролінського Володимира Володимировича про стягнення з Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради витрат на правничу (правову) допомогу. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (ЄДРПОУ 401997228, юридична адреса: 65009, м. Одеса, вул. Черняховського, 6) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені витрати на правничу (правову) допомогу у розмірі 5 000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення з підстав, передбачених статтею 328 КАС України. Головуючий суддя Джабурія О.В. Судді Вербицька Н. В. Кравченко К.В.