Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 380/5604/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 квітня 2021 рокуЛьвівСправа № 380/5604/20 пров. № А/857/4425/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Ільчишин Н.В., суддів Гуляка В.В., Коваля Р.Й., за участі секретаря судового засідання Пильо І.І., розглянувши у судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Галицької митниці Держмитслужби на додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 січня 2021 року (головуючого судді Костецького Н.В., ухвалене у письмовому провадженні в м. Львів повний текст додаткового рішення складено 16.01.2021) у справі № 380/5604/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Волагро» до Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправною, скасування картки відмови та зобов`язання вчинити дії, - ВСТАНОВИВ: ТзОВ «Волагро» 17.07.2020 звернулося в суд з позовом до Галицької митниці Держмитслужби в якому просить визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 16.01.2020 № UA209140/2020/00026, складену головним державним інспектором Галицької митниці Держмитслужби Костюком М. В., зобов`язати відповідача здійснити митне оформлення товарів (мінеральних добрив із вмістом азоту, калію, фосфору та інших мікроелементів «Tarnogran 21» в кількості 1,5 т і «Tarnogran 25» в кількості 5,5 т), зазначених у Рахунку-фактурі (інвойсі) від 15.01.2020 № А/2020/461 та пред`явлених до митного оформлення за Митною декларацією від 16.01.2020 № UA209140/2020/002748, із застосуванням тарифної пільги (тарифної преференції) за кодом « 410» відповідно до Класифікатора звільнень від сплати митних платежів при ввезенні товарів на митну територію України, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 № 1011, - «Товари, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС». Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2020 року задоволено позов повністю. Представник позивача у судовому засіданні до початку судових дебатів подав усну заяву про стягнення судових витрат, докази, яких будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. 28.12.2020 представник позивача подав заяву (вх. № 70615) про ухвалення рішення про судові витрати, відповідно до якої просить ухвалити додаткове рішення про судові витрати та стягнути з Галицької митниці Держмитслужби на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Волагро» суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000, 00 грн. та суму витрат, пов`язаних із залученням перекладача, в розмірі 983, 00 грн. Оскаржуваним додатковим рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 16 січня 2021 року клопотання представника позивача задоволено частково. Стягнуто з Галицької митниці Держмитслужби за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Волагро» судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн та суму витрат, пов`язаних із залученням перекладача в розмірі 983, 00 грн. Не погодившись із додатковим рішенням суду першої інстанції Галицька митниця Держмитслужби подало апеляційну скаргу, яку обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм процесуального права, просить скасувати додаткове рішення. У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечує проти її задоволення посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів і просить оскаржуване додаткове рішення суду залишити без змін, вважаючи його законним та обґрунтованим. В судовому засіданні апеляційного розгляду справи представник відповідача ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав з підстав зазначених у скарзі, просив додаткове рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні заяви відмовити. Представник позивача Луців О.М. проти апеляційної скарги заперечив, просив скаргу залишити без задоволення, а додаткове рішення суду без змін. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів. Згідно пункту 3 частини 1 статті 252 КАС України, встановлено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Частиною 1 статті 132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Частиною 3 статті 132 КАС України встановлено, що до витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи. Приписами частини 1 статті 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (частина 2 статті 134 КАС України). Частиною 3 статті 134 КАС України встановлено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 4 статті 134 КАС України). Відповідно до положень частини 5 статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 134 КАС України). При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 7 статті 134 КАС України). Згідно частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. За змістом частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. За положеннями статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16. Як встановлено судом відповідно до матеріалів справи представник позивача у судовому засіданні суду першої інстанції до початку судових дебатів подав усну заяву про стягнення судових витрат, докази, яких будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. 28.12.2020 представник позивача подав заяву про ухвалення рішення про судові витрати, відповідно до якої просить ухвалити додаткове рішення про судові витрати та стягнути з Галицької митниці Держмитслужби на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Волагро» суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000, 00 грн та суму витрат, пов`язаних із залученням перекладача, в розмірі 983,00 грн. Представник відповідача подав до суду заяву від 05.01.2021 (щодо зменшення суми судових витрат. Професійна правнича допомога позивачу надавалася адвокатом ОСОБА_2 на підставі договору від 16.01.2020 № 16/01/20 про надання правової допомоги. Відповідно до пунктів 5.1, 5.2 договору від 16.01.2020 № 16/01/20 про надання правової допомоги, клієнт зобов`язується оплачувати гонорар відповідно до виставлених рахунків протягом п`яти банківських днів після їх отримання. Розмір гонорару за цим договором визначається згідно з окремим додатком до цього договору, підписаним обома Сторонами. Згідно додатку № 1 договору від 16.01.2020 № 16/01/20 про надання правової допомоги, сторони погодили такий розмір та порядок сплати гонорару адвоката: а) вартість однієї години роботи адвоката -500, 00 грн; б) складення позовної заяви, розрахунку сум, що стягуються, відзиву на позовну заяву - по 6 000, 00 грн; в) складення інших заяв по суті справи - по 2 000, 00 грн; г) складення заяв, клопотань з процесуальних питань - 500,00 грн за один документ; д) представництво інтересів у суді, зокрема, в межах міста Львова - 500,00 грн за одне судове засідання. Згідно акту приймання - передачі наданих юридичних послуг (правової допомоги) від 28.12.2020 адвокат за період з 16.01.2020 по 21.12.2020 надав, а клієнт - прийняв наступні юридичні послуги (правову допомогу), пов`язані з представництвом інтересів клієнта в Львівському окружному адміністративному суді по справі № 380/5604/20 за позовом до Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення і зобов`язання вчинити дії, підготовкою до розгляду цієї справи та збором відповідних доказів: а) складення позовної заяви та її подання разом з доданими до неї документами в Львівський окружний адміністративний суд - 6 000, 00 грн; б) складення відповіді на відзив та її подання разом з доданими до неї документами в Львівський окружний адмінісіратинний суд - 2 000, 00 грн; в) підготовка до участі та участь в судових засіданнях 22.09.2020, 06.10.2020, 24.11.2020 і 09.12.2020 - 2 000, 00 грн. та загальна вартість наданих юридичних послуг (правової допомоги) становить 10 000, 00 грн. без ПДВ. Позивачем оплачено послуги за правову допомогу в розмірі 10000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 28.12.2020 № 590 на підставі рахунку від 28.12.2020 № 2812-20/02. Суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 19.09.2019 у справі № 826/8890/18. Відповідно до наведеного заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт та їх обсягом та стягненню підлягають витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 5000 грн., з яким колегія суддів вважає погоджується та не вбачає підстав для його зменшення з урахувань доводів апелянта. Щодо стягнення витрат пов`язаних із залученням перекладача, в розмірі 983,00 грн. суд враховує наступне. За приписами пункту 3 частини 3 статті 132 КАС України витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз. Львівський окружний адміністративний суд протокольною ухвалою в підготовчому засіданні 06.10.2020 зобов`язав представника позивача подати до суду переклад документів, що складені іноземною мовою. Представником позивача долучено до матеріалів справи переклад митної декларації країни відправника № 20PL301010E0023047 від 15.01.2020; рахунок-фактурк (інвойса) № А/2020/461 від 15.01.2020; вантажну накладну CMR від 15.01.2020; сертифікат з перевезення товару EUR.1 № PL/MF/AL 0149554 від10.06.2020 Згідно з довідкою ФОП ОСОБА_3 за актом виконаних робіт № 1-10/20 від 19.10.2020 на підставі рахунку № 1-10/20 від 19.10.2020 перекладачкою польської мови ОСОБА_3 (диплом НОМЕР_1 від 30.06.1999 ), було виконано, а товариством з обмеженою відповідальністю «Волагро» - оплачено (в сумі 983,00 грн.) переклади з польської мови українською мовою наступних документів: митної декларації країни відправника № 20PL301010E0023047 від 15.01.2020; рахунка-фактури (інвойса) № А/2020/461 від 15.01.2020; вантажної накладної CMR від 15.01.2020; сертифіката з перевезення товару EUR.1 № PL/MF/AL 0149554 від10.06.2020. Таким чином колегія вважає вірним висновок суду першої інстанції про стягнення із Галицької митниці Держмитслужби на користь позивача суми витрат, пов`язаних із залученням перекладача, в розмірі 983, 00 грн. Згідно з частиною 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Щодо доводів скаржника про зменшення витрати на правову допомогу такі вимоги є необґрунтованими з врахуванням встановлених та поданих доказів щодо надання правової допомоги у даній справі, судом першої інстанції правомірно винесено додаткове рішення. У відповідності до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, судом апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, у пункті 23 рішення Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи, що і зроблено апеляційним судом переглядаючи рішення суду першої інстанції, аналізуючи відповідні доводи скаржника. Колегія суддів дійшла до висновку, що судом першої інстанції судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається. Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 252, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Галицької митниці Держмитслужби - залишити без задоволення. Додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 січня 2021 року у справі № 380/5604/20 - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий суддя Н.В. Ільчишин Судді В.В. Гуляк Р.Й. Коваль Повний текст постанови складено 12.04.2021