LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Закарпатський апеляційний суд303/6292/20

від 29.04.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

Справа № 303/6292/20 ПОСТАНОВА І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 29 квітня 2021 року м. Ужгород Закарпатський апеляційний суд у складі: Головуючого - судді Бисага Т.Ю. суддів: Кожух О.А., Куштана Б.П., за участі секретаря:Волощук В.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 26 листопада 2020 року, головуючий суддя Кость В.В., у справі за позовом ОСОБА_1 до Мукачівського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання незаконною бездіяльності та звільнення майна з-під арешту, В С Т А Н О В И В: У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до відповідача про визнання незаконною бездіяльності відповідача щодо незняття арешту з майна боржника - ОСОБА_1 при повернені виконавчого документу стягувачеві у виконавчому провадженні №35294162 та звільнення з під арешту майна, на яке було накладено арешт в межах виконавчого провадження №35294162. Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 26 листопада 2020 року провадження у справі закрито. У апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. Також, ОСОБА_1 просив розгляд справи проводити у його відсутність. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія приходить до наступного висновку. Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 просив суд визнати незаконною бездіяльності відповідача щодо незняття арешту з майна боржника, яким є позивач, та звільнення такого майна з-під арешту в межах виконавчого провадження №35294162. Зі змісту пред`явленого позову не вбачається спору між сторонами про право власності (володіння, користування розпорядження) на майно, на яке накладено арешт, і таке право позивача ніким не оспорюється, не містить позов і матеріально-правових вимог до відповідача, а тому позовна заява не підлягає розгляду в порядку позовного провадження, оскільки законодавством передбачається інша форма звернення та порядок вирішення. Крім того, зі змісту повідомлень Мукачівського районного відділу Державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) від 07.10.2020 №18.6-38/21977 та від 15.10.2020 №18.6-38/22710 вбачається, що позивач був боржником у межах виконавчого провадження №35294162. Так, у пункті 24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» судам роз`яснено, що вимоги сторони виконавчого провадження про зняття арешту з майна розглядаються не у позовному провадженні, а як оскарження рішення державного виконавця про оцінку майна в процесуальному порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України, оскільки є процесуальною дією державного виконавця незалежно від того, яка конкретно особа (сам державний виконавець, залучений ним суб`єкт оціночної діяльності чи особа, яка рецензувала звіт про оцінку майна) здійснювала відповідні дії, так як виконавчо-процесуальні відносини виникли між сторонами виконавчого провадження та державним виконавцем і між державним виконавцем та суб`єктом оціночної діяльності. Вимоги інших осіб щодо належності їм, а не боржникові майна, на яке накладено арешт, вирішуються шляхом пред`явлення ними відповідно до правил судової юрисдикції позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на це майно і зняття з нього арешту. У такому ж порядку розглядаються вимоги осіб, які не є власниками майна, але володіють ним на законних підставах. Орган державної виконавчої служби у відповідних випадках може бути залученим судом до участі у справі як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору. Враховуючи, що заявлені ОСОБА_1 вимоги не можуть розглядатися у позовному провадженні, оскільки у такому випадку позивач одночасно має бути й відповідачем, так як його майно арештовано державним виконавцем і він є боржником за виконавчим провадженням, що є неможливим відповідно до вимог статей 42, 48, 175, 447 ЦПК України та зважаючи на те, що такий позов взагалі не підлягає розгляду в порядку позовного провадження, колегія суддів вважає, що суд правильно закрив провадження у справі. Зазначене узгоджується із правовою позицією викладеною КЦС у складі ВС у постанові від 04.11.2020 року у справі №520/7100/19, та відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України підлягає застосуванню до правовідносин, які склалися між сторонами у даній справі. Наведенні ОСОБА_1 доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав вважати, що судом допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які привели до неправильного вирішення питання. Доводи апелянта про те, що розгляд позову має здійснюватися у позовному провадженні, не відповідають фактичним обставинам справи та нормам процесуального закону. Висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи та вимогам чинного законодавства. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що ухвала суду постановлена з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для її скасування з мотивів викладених в апеляційній скарзі не вбачається. Керуючись ст. 367, 374, 375, ЦПК України, суд, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 26 листопада 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повний текст постанови суду складено 6 травня 2021 року. Головуючий Судді

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»