Постанова 4801 № 140/1865/17

Справа № 140/1865/17 Провадження № 22-ц/801/960/2021 Категорія: Головуючий у суді 1-ї інстанції Науменко С. М. Доповідач:Голота Л. О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 квітня 2021 рокуСправа № 140/1865/17м. Вінниця Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого судді - Голоти Л. О. (суддя-доповідач), суддів Денишенко Т. О., Рибчинського В. П., за участі секретаря судового засідання Файчук Я. В., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду № 2 справу за скаргою ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Немирівського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-західного міжрегіонального управління юстиції (м. Хмельницький) Дажури Наталії Юріївни, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Немирівського районного суду Вінницької області від 02 березня 2021 року, постановлену у складі судді Науменка С. М. в приміщенні суду в м. Немирів, повний текст ухвали складено 04 березня 2021 року, - в с т а н о в и в : У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на дії старшого державного виконавця Немирівського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-західного міжрегіонального управління юстиції (м. Хмельницький) (далі старшого державного виконавця Немирівського РВ ДВС Центрально-західного МУЮ (м. Хмельницький)) Дажури Н. Ю.. Скарга обґрунтована тим, що 27 січня 2021 року старшим державним виконавцем Немирівського РВ ДВС Центрально-західного МУЮ (м. Хмельницький) Дажурою Н. Ю. була винесена постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника. Дії старшого державного виконавця Немирівського РВ ДВС Центрально-західного МУЮ (м. Хмельницький) Дажури Н.Ю. щодо винесення зазначеної постанови є неправомірними, оскільки як вбачається з постанови від 27 січня 2021 року вона була винесена за виконавчим провадженням 55155028 при примусовому виконанні виконавчого листа № 2/140/855/17, виданого 28 жовтня 2017 року Немирівським районним судом Вінницької області, згідно з яким її зобов`язано як матір дитини ОСОБА_2 , не чинити перешкоди батькові ОСОБА_3 , бабуні ОСОБА_4 у спілкуванні та вихованні доньки та онуки. Тим самим рішенням був визначений спосіб участі батька ОСОБА_3 , бабуні ОСОБА_4 у вихованні доньки та онуки ОСОБА_2 шляхом спілкування з дитиною кожного вівторка та четверга щотижня з 18.30 год. до 20.30 год., щонеділі з 10.00 год. до 15.00 год. за місцем проживання батька АДРЕСА_1 . У постанові містяться відомості про ОСОБА_1 як боржника за цим виконавчим провадженням, а про ОСОБА_3 - як про стягувача. Згідно з вказаною постановою необхідно «здійснювати відрахування із доходів боржника у відповідності до чинного законодавства на користь стягувача... у розмірі 20% до виплати загальної суми боргу, яка становить 5270 грн.». Однак, з виконавчого листа № 2/140/855/17, виданого 28 жовтня 2017 року Немирівським районним судом Вінницької області не вбачається необхідності стягнення з неї як боржника за виконавчим провадженням будь-яких коштів на користь стягувача, що саме по собі свідчить про протиправність дій державного виконавця при винесенні нею постанови від 27 січня 2021 року. У Немирівському районному відділі ДВС Центрально-Західного МУЮ (м. Хмельницький) перебуває на примусовому виконанні один виконавчий документ, за яким вона ОСОБА_1 має статус боржника - виконавчий лист № 2/140/855/17, виданого 28 жовтня 2017 року Немирівським районним судом Вінницької області. І цим виконавчим документом не визначено жодних сум, належних до стягнення з неї, а також не визначено жодних періодичних платежів, які їй необхідно сплатити. Зі змісту постанови неможливо зрозуміти, на якій правовій підставі державний виконавець визначив розмір вказаного ним боргу в сумі 5270 гривень, чому необхідно здійснювати відрахування із її доходів як боржника на користь стягувача та ще й на депозит Немирівського РВ ДВС Центрально-західного МУ МЮ. При тому, що державний виконавець вчинив дії щодо винесення постанови від 27 січня 2021 року за виконавчим документом, щодо виконання судового рішення немайнового характеру, про що чітко зазначено у самій постанові. Виходячи з наведеного, ОСОБА_1 просила суд : 1)визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Немирівського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління юстиції (м. Хмельницький) Дажури Н. Ю. щодо винесення постанови від 27 січня 2021 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника за виконавчим провадженням 55155028. 2)зобов`язати старшого державного виконавця Немирівського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління юстиції (м. Хмельницький) Дажуру Н. Ю. усунути порушення та поновити її порушене право. Ухвалою Немирівського районного суду Вінницької області від 02 березня 2021 року в задоволенні скарги відмовлено. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що в матеріалах справи відсутні будь-які належні докази на підтвердження того, що ОСОБА_1 , належним чином виконувала рішення суду та не перешкоджала ОСОБА_3 у особистому спілкуванні з дитиною. При цьому, оскаржуючи дії державного виконавця щодо винесення постанови про накладення штрафу ОСОБА_1 не зазначає в чому саме полягає порушення та незаконність дій державного виконавця при винесенні оскаржуваної постанови. Виходячи з положень статей 64, 75 Закону України «Про виконавче провадження, ОСОБА_1 дійсно неодноразово не надала дитини для особистого спілкування з батьком, тим самим ухилилась від виконання рішення суду, а накладення штрафу є заходом впливу та спонукання боржника до належного виконання рішення суду, суд приходить до висновку, що державний виконавець Дажура Н. Ю. діяла в межах наданих їй повноважень та у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому суд не вбачає будь-яких правових підстав для визнання неправомірними дій державного виконавця Дажури Н. Ю. від 27 січня 2021 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника. Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу суду та постановити нове судове рішення про задоволення скарги. Основними доводами апеляційної скарги є те, що оскаржувана постанова державного виконавця була винесена саме за виконавчим провадження № 55155028 з примусового виконання виконавчого листа № 2/140/855/17, виданого Немирівським районним судом Вінницької області 28 жовтня 2017 року. Звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника можливо лише за наявності виконавчого документа, згідно з яким необхідно провести стягнення грошових коштів з боржника. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди. Отже, для того щоб у державного виконавця виникла законна можливість для винесення постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника необхідно вчинення низки подій, передбачених Законом України «Про виконавче провадження» : звернення до примусового виконання постанови державного виконавця про накладення штрафу як окремого виконавчого документу; відкриття за цим виконавчим документом виконавчого провадження; надіслання копії постанови про відкриття виконавчого провадження боржнику; перевірки державним виконавцем майнового стану боржника (коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум); отримання державним виконавцем доказів відсутності коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум. Також суд першої інстанції не звернув увагу на наявність розбіжностей у сумах штрафів, які накладені державним виконавцем та сумою, яка зазначена в постанові про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника (5270 грн). У судове засідання сторони не з`явились, про день та час розгляду справи були повідомлені своєчасно та належним чином, про що свідчать поштові повідомлення, які містяться в матеріалах справи. Від начальника Немирівського районного відділу ДВС надійшло клопотання про розгляд справи у відсутність їхнього представника. Заслухавши доповідь судді-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, обговоривши підстави апеляційної скарги, Вінницький апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного. За змістом частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно з статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Ухвала суду першої інстанції не відповідає вимогам статті 263 ЦПК України. У справі встановлено наступні обставини. Рішенням Немирівського районного суду Вінницької області від 18 жовтня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_3 , ОСОБА_4 задоволено. Зобов`язано ОСОБА_1 як матір дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не чинити перешкоди батькові ОСОБА_3 , бабуні ОСОБА_4 у спілкуванні та вихованні доньки та онуки ОСОБА_2 , та визначено спосіб участі батька ОСОБА_3 , бабуні ОСОБА_4 у вихованні доньки та онуки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , шляхом спілкування з дитиною кожного вівторка та четверга щотижня з 18.30 год. до 20.30 год., щонеділі з 10.00 год. до 15.00 год. за місцем проживання батька АДРЕСА_1 . Так, за заявою стягувача ОСОБА_3 від 19 листопада 2020, поставою начальника Немирівського РВ ДВС від 03 грудня 2020 року відкрито виконавче провадження на виконання виконавчого листа № 2/140/855/17 від 28 жовтня 2017 року, виданого Немирівським районним судом Вінницької області, про зобов`язання ОСОБА_1 , як матір дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не чинити перешкод батькові ОСОБА_3 , бабуні ОСОБА_4 у спілкуванні та вихованні доньки та онуки ОСОБА_2 .. Судом встановлено, що стягувач ОСОБА_3 , неодноразово звертався до державного виконавця з заява про невиконання боржником ОСОБА_1 , рішення суду та просив притягнути її до відповідальності, що підтверджується заявами доданими до матеріалів виконавчого провадження. Відповідно до акту державного виконавця Дажури Н. від 12 січня 2021 року, встановлено, що 12 січня 2021 року при виїзді державним виконавцем за місцем проживання дитини, божник ОСОБА_1 та малолітня донька ОСОБА_5 , відсутні. Також за адресою, яка зазначена в рішенні Немирівського районного суду Вінницької області, божник ОСОБА_1 , дитини не привезла для спілкування та побачення у встановлений час зі стягувачем. Тому боржником ОСОБА_1 рішення суду не виконано. За вказаним фактом державним виконавцем Дажурою Н., було винесено постанову про накладення штрафу від 13 січня 2021 року, відповідно до якої за невиконання рішення суду на боржника ОСОБА_1 накладено штраф на користь держави у розмірі 1700 грн. Відповідно до акту державного виконавця Дажури Н. від 14 січня 2021 року, встановлено, що 14 січня 2021 року при виїзді державним виконавцем за місцем проживання дитини, боржник ОСОБА_1 та малолітня донька ОСОБА_5 , відсутні. Рішення Немирівського районного суду Вінницької області № 2/140/855/17 від 28 жовтня 2017 року, боржником не виконано, побачення та спілкування стягувача у визначений час з донькою не відбулося. За вказаним фактом державним виконавцем Дажурою Н., було винесено постанову про накладення штрафу від 15 січня 2021 року, відповідно до якої за невиконання рішення суду на боржника ОСОБА_1 накладено штраф на користь держави у розмірі 3400 грн. Відповідно до акту державного виконавця Дажури Н. від 17 січня 2021 року, встановлено, що 17 січня 2021 року при виїзді державним виконавцем за місцем проживання дитини, божник ОСОБА_1 та малолітня донька ОСОБА_5 , відсутні. Також за адресою, яка зазначена в рішенні Немирівського районного суду Вінницької області, божник ОСОБА_1 , дитини не привезла для спілкування та побачення у встановлений час зі стягувачем. Тому боржником ОСОБА_1 рішення суду не виконано. За вказаним фактом державним виконавцем Дажурою Н., було винесено постанову про накладення штрафу від 18 січня 2021 року, відповідно до якої за невиконання рішення суду на боржника ОСОБА_1 накладено штраф на користь держави у розмірі 3400 грн.. Відповідно до постанови державного виконавця Дажури Д. Ю. від 27 січня 2021 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 , у розмірі 20 % до виплати загальної суми боргу, яка становить 5270 грн. Відмовляючи в задоволенні скарги, суд першої інстанції виходив з того, що в матеріалах справи відсутні будь-які належні докази на підтвердження того, що ОСОБА_1 , належним чином виконувала рішення суду та не перешкоджала ОСОБА_3 у особистому спілкуванні з дитиною. При цьому, оскаржуючи дії державного виконавця щодо винесення постанови про накладення штрафу ОСОБА_1 не зазначає в чому саме полягає порушення та незаконність дій державного виконавця при винесенні оскаржуваної постанови. Виходячи з положень статей 64, 75 Закону України «Про виконавче провадження, ОСОБА_1 дійсно неодноразово не надала дитини для особистого спілкування з батьком, тим самим ухилилась від виконання рішення суду, а накладення штрафу є заходом впливу та спонукання боржника до належного виконання рішення суду, суд приходить до висновку, що державний виконавець Дажура Н. Ю. діяла в межах наданих їй повноважень та у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому суд не вбачає будь-яких правових підстав для визнання неправомірними дій державного виконавця Дажури Н. Ю. від 27 січня 2021 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника. Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав. Як вбачається з матеріалів справи на примусове виконання до державної виконавчої служби був наданий виконавчий лист виданий Немирівським районним судом Вінницької області 28.10.2017 року. Виконанню підлягало рішення суду, за яким боржника ОСОБА_1 зобов`язано вчинити певні дії, а саме не чинити перешкоди батькові та бабусі у спілкуванні з дитиною. А також виконанню підлягала і друга частина рішення про встановлення побачення з дитиною. / а.с.11/ У постанові про відкриття виконавчого провадження від 16.11.2017 року у її вступній частині зазначено, що виконанню підлягає рішення лише в частині, за яким боржника зобов`язано вчинити дії. / а.с.23/ Інформації про необхідність виконання боржником рішення шляхом забезпечення побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням постанови про відкриття провадження та про відновлення виконавчого провадження від 03.12.2020 року не містять. / а.с.23, 29 зворот/ Дійшовши висновку, що дії державного виконавця відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження», суд першої інстанції не взяв до уваги наступні обставини. Відповідно до ч.1 ст.63 ЗУ «Про виконавче провадження » за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. Відповідно до ст. 64-1 Закону України «Про виконавче провадження» виконання рішення про встановлення побачення з дитиною полягає у забезпеченні боржником побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням. Державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником цього рішення у час та місці побачення, визначених рішенням, а у разі якщо вони рішенням не визначені, то перевірка здійснюється у час та місці побачення, визначених державним виконавцем. У актах, складених державним виконавцем при виїзді на місце виконання рішення, не міститься інформація про час виїзду, а адреса місця виконання різниться з адресами, зазначеними у виконавчому листі. / а.с.46, 51,57/ Таким чином, суд першої інстанції при встановленні висновку про відповідність дій державного виконавця усім положенням Закону України «Про виконавче провадження» не дослідив поважність причин невиконання рішення суду. Дійшовши висновку, що сума у розмірі 5 270 грн, що стягується з боржника ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 на підставі постанови державного виконавця про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 27.01.2021 року є штрафом, накладеним державним виконавцем за невиконання рішення суду, суд першої інстанції не врахував наступне. Відповідно до п.п. 3, 4 ст. 64-1 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт та виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі, визначеному частиною першою статті 75 цього Закону. У постанові зазначаються вимога виконувати рішення та попередження про кримінальну відповідальність. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт, виносить постанову про накладення на боржника штрафу в подвійному розмірі, надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, звертається з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України до суду за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби, виносить вмотивовану постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами (із врахуванням обмежень, передбачених частиною десятою статті 71 цього Закону) та вживає інші заходи примусового виконання рішення, передбачені цим Законом. Відповідно п.16 ч.3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках передбачених законом. Згідно п.5 ч.1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» примусовому виконанню підлягають рішення на підставі постанов державних виконавців про накладення штрафу. Відповідно п.2 ч.1 ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішення є також звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника. Таким чином, винесення постанови про звернення стягнення від 27.01.2021 року мало здійснюватися державним виконавцем не в порядку виконання рішення суду, а в порядку виконання рішення на підставі постанови державного виконавця про накладення штрафу. У свою чергу, відповідно до ч. 4 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями про стягнення в дохід держави коштів або вчинення інших дій на користь чи в інтересах держави, прийнятими у справах про адміністративні правопорушення, та за рішеннями, прийнятими у кримінальних провадженнях, стягувачем виступає державний орган, який прийняв відповідне рішення або за матеріалами якого судом прийнято відповідне рішення. Оскільки штраф накладався державним виконавцем в адміністративному порядку, належним стягувачем мав бути визначений державний орган, який прийняв відповідне рішення / держава. Враховуючи викладене, колегія суддів приходить висновку про наявність підстав для скасування постанови державного виконавця від 27.01.2021 року, з огляду на невідповідність її ст.ст. 3, 10, 15, 64-1 Закону України «Про виконавче провадження» та загальним вимогам, які висуваються до процесуальних документів, саме в частині їх обґрунтованості, вмотивованості та відповідності Закону. Також суд апеляційної інстанції вважає, що, з огляду на положення частини тринадцятої статті 141, підпункту в пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України, з Немирівського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-західного міжрегіонального управління юстиції (м. Хмельницький) слід стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні, зважаючи на те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню повністю. Керуючись частиною четвертою статті 258, частиною першою статті 259, статтями 367, 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Немирівського районного суду Вінницької області від 02 березня 2021 року у даній справі скасувати та постановити нове судове рішення. Скаргу ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Немирівського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-західного міжрегіонального управління юстиції (м. Хмельницький) Дажури Наталії Юріївни задовольнити. Визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Немирівського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління юстиції (м. Хмельницький) Дажури Наталії Юріївнищодо винесення постанови від 27 січня 2021 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника за виконавчим провадженням 55155028. Зобов`язати старшого державного виконавця Немирівського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління юстиції (м. Хмельницький) Дажуру Наталію Юріївну усунути порушення та поновити її порушене право. Стягнути з Немирівського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-західного міжрегіонального управління юстиції (м. Хмельницький) на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до суду касаційної інстанції. Головуючий суддя Л. О. Голота Судді: Т. О. Денишенко В. П. Рибчинський Повний текст постанови складено 28 квітня 2021 року.