Постанова 4857 № 380/9198/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 квітня 2021 рокуЛьвівСправа № 380/9198/20 пров. № А/857/2227/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі : головуючого судді Большакової О.О., суддів Курильця А.Р., Мікули О.І. з участю секретаря судового засідання Пильо І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Зета плюс» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, зобов`язання вчинити дії за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2020 року (суддя першої інстанції Сакалош В.М., м. Львів, повний текст складено 28.12.2020), В С Т А Н О В И В : Товариство з обмеженою відповідальністю «Зета плюс» (далі - ТзОВ «Зета плюс», позивач) звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (далі ГУ ДПС у Львівській області) про: - визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07.10.2020 №0030480402; - зобов`язання Головного управління ДПС у Львівській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування за червень 2020 року, заявленого ТОВ «Зета плюс» у розмірі 1 244 900 грн.; - визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0056430402/122 від 26.10.2020, прийнятого на підставі акта перевірки за №156/04.02-12/42991458 від 29.09.2020 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Зета плюс» з питань достовірності нарахування від`ємного значення суми, яка приймає участь в бюджетному відшкодуванні ПДВ по декларації з ПДВ за липень 2020 року; - зобов`язання Головного управління ДПС у Львівській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленого ТОВ «Зета плюс» за липень 2020 року у розмірі 1 862 080 грн. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 8 грудня 2020 року позовні вимоги було задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення від 07.10.2020 №0030480402 Головного управління ДПС у Львівській області. Зобов`язано Головне управління ДПС у Львівській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування за червень 2020 року, заявленого Товариством з обмеженою відповідальністю «Зета плюс» у розмірі 1 244 900 грн. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 26.10.2020 №0056430402/122 Головного управління ДПС у Львівській області. Зобов`язано Головне управління ДПС у Львівській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування за липень 2020 року, заявленого Товариством з обмеженою відповідальністю «Зета плюс» у розмірі 1 862 080 грн. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Зета плюс» з Головного управління ДПС у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір в сумі 23122 грн. Із таким судовим рішенням не погодився відповідач та подав апеляційну скаргу. Вважає, рішення постановленим з неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи та невідповідністю висновків суду обставинам справи. Просить скасувати рішення та прийняти нове про відмову в позові. Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, зазначає, що Головним управління ДПС у Львівський області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Зета плюс» з питань достовірності нарахування від`ємного значення суми, яка приймає участь в бюджетному відшкодуванні ПДВ по декларації з ПДВ за червень 2020 року, яка оформлена актом від 11.09.2020 №14404.2-16/42991458. Перевіркою встановлено порушення ТзОВ «Зета плюс» п.200.1, п.200.2, п.200.4, п.200.14 ст.200 ПК України за травень 2020 року, в зв`язку з чим позивач не має права на отримання бюджетного відшкодування ПДВ за червень 2020 року в розмірі 1244900 грн. Також Головним управління ДПС у Львівський області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Зета плюс» з питань достовірності нарахування від`ємного значення суми, яка приймає участь в бюджетному відшкодуванні ПДВ по декларації з ПДВ за липень 2020 року, яка оформлена актом від 29.09.2020 №156/04.02-12/42991458. Встановлено аналогічні порушення позивачем п.200.1, п.200.2, п.200.4, п.200.14 ст.200 ПК України, в зв`язку з чим ТзОВ «Зета плюс» не має права на отримання бюджетного відшкодування ПДВ за червень 2020 року в розмірі 1862080 грн. За результатами звірки даних зазначених у розрахунках бюджетного відшкодування податку на додану вартість із даними первинних документів встановлено, що ТзОВ «Зета плюс» не надано до перевірки платіжних доручень, які підтверджують, що сума ПДВ заявлена до бюджетного відшкодування є фактично сплачена у попередніх та у звітному періодах постачальникам товарів або до державного бюджету України. Оскільки позивач не надав документи для проведення перевірки, в тому числі, й у строк, визначений абзацом другим пункту 44.7 статті 44 Податкового кодексу України, у контролюючого органу були законні підстави провести перевірку з використанням наявної у нього податкової інформації щодо задекларованих позивачем сум податкового кредиту та визнати ці суми не підтвердженими документально. Також апелянт зауважив, що суд прийняв до провадження заяву про збільшення позовних вимог без сплати судового збору. Крім того, зобов`язавши внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгоджених сум бюджетного відшкодування суд порушив встановлений порядок оскільки відповідач здійснює ці дії після скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Отже, є підстави для відмови в позві в повному обсязі. У судовому засіданні представник апелянта Кухар Н.М. підтримала апеляційну скаргу з підстав, що в ній викладені . Апеляційний суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з таких мотивів. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Головним управління ДПС у Львівський області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Зета плюс» з питань достовірності нарахування від`ємного значення суми, яка приймає участь в бюджетному відшкодуванні ПДВ по декларації з ПДВ за червень 2020 року, за результатами якої складено акт від 11.09.2020 №144/04.2-16/42991458. Згідно цього акта встановлено порушення п. 200.1, п.200.2 п. 200.4, п. 200.14 статті 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 2755-VI та відмовлено в бюджетному відшкодуванні з податку на додану вартість в сумі 1244900 грн за червень 2020 року. Відповідачем встановлено, що причиною виникнення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту (із зазначенням частки загальної суми податкового кредиту звітного (податкового) періоду за червень 2020 року є: придбання протягом березня, квітня та червня 2020 року - кукурудзи (УКТЗЕД 1005), пшениці фуражної, 4 класу, українського походження, врожаю 2019 року, насипом, UA. (УКТЗЕД 1001990000), олії соєвої, сирої, гідратованої нерафінової, наливом (УКТЗЕД 1507, 1507109000), шроту соєвого кормового (гранульованого), насипом, урожай 2019 року. (УКТЗЕД 2304000000) на території України та їх експорт за межі митного кордону України. Протягом березня, квітня та червня 2020 року ТОВ «ЗЕТА ПЛЮС» здійснило експорт товарів наступним нерезидентам: "BIOLINE-PRODUCT SRL", or.Anenii Noi, Concelierii Nationale street 43; "Perfect Trade Grain Oil Serwis Marcin Rabczak Damian Rabczak Spolka C, ul. Rynek 8, 05-870 Blonie Польща; "S.A. Marculesti, MD-5008, or.Marculesti, r-nul Floresti; "SAFMADORA-GRUP" SRL, вул. Валя Бикулуй 5/1, м. Кишинів, MD-2002; AGROOILTRADE OU, Narva mnt 13, Kesklinna district, Tallinn city, Harju county, 10151; Inerco Trade S.A., 9, Rue Jules-Gachet, 1260 Nyon, Switzerland; SB TRADING LP, Office 7, Centrum Offices, 38 Queen Street, Glasgow, G1, 3DX, Scotland; SOUFFLET NEGOCE S.A.S, Quai Du General Sarrail, 10400 Nogent-sur-Seine, France; «ALFA TRADING LIMITED» Level 12 (D), Main Officce Tower, Financial Park, Labuan Complex, Jalan; «Baltica Oil Karolina Wieteska» ul.Jana Pawla II 29/27, 05-500 Piaseczno Польща; «FORTRADE» SRL, MD-6501, or.Anenii Noi, str, Victoriei 1A; «INT DARIUSZ KOTARA». ul, A.Mickiewicza 6/21, 28-200, Staszow Польща; "S.A. Marculesti-Сombi», MD-5008, or.Marculesti, r-nul Floresti; AZK Trade FZE, Flexi Desk, Rakez Business Zone-FZ RAK, United Arab Emirates; Cereales Y harinas Garsan S.L., C/Sierra de la Casteliana 2 P,1,Los Penones 30817 Lorca (Murcia) Sp; GRAINFOR TRADE LTD, 18/2, SOUTH STREET, VALLETTA VLT 1102, MALTA; SC «Agrocom Expres International» SR, Bdul Mihai Eminescu nr,91 etaj 1 Botosani, Румунія; SC «Vadcom Prim» SRL, r, Telenesti, s,Banesti, Молдова; Sp, z.o.o «AGRO-V Polska», 20-027 Lublin, ul, Sadova 8/1 Польща; MAXGRAIN INTERNATIONAL LIMITED. Основними контрагентами ТОВ «ЗЕТА ПЛЮС» за рахунок яких сформовано податковий кредит в березні, квітні та червні 2020 року були: ТзОВ «ВЕЛАН ПІВДЕНЬ ТРЕЙД»; Південно-Західна регіональна служба державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті; ТзОВ «ДНІПРЯНСЬКЕ ХПП»; ДУНАЄВЕЦЬКА РАЙОННА ДЕРЖАВНА ЛІКАРНЯ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ; ТзОВ «КОНСОРЦІУМ МЕРИДІАН»; ТОВ`МІРТРАНСАГРО»; ТзОВ «ПРОМВАГОНТРАНС»; СП у вигляді ТзОВ «ТРАНСБАЛКТЕРМІНАЛ»; Хмельницька торгово-промислова палата; ТОВ «ОЗІРКИ», ТОВ «ПФ СІ-ТРАНС», ТОВ «БІНБОРО», ТзОВ «ЦЕНТР СЕРТИФІКАЦІЇ КЛЮЧІВ УКРАЇНИ». Головним управлінням ДПС у Львівській області за результатами перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.10.2020 №0030480402, яким відмовлено позивачу в бюджетному відшкодуванні податку на додану вартість в розмірі 1 244 900,00 грн за червень 2020 року. Головним управління ДПС у Львівський області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Зета плюс» з питань достовірності нарахування від`ємного значення суми, яка приймає участь в бюджетному відшкодуванні ПДВ по декларації з ПДВ за липень 2020 року та за результатами проведеної перевірки складено акт від 29.09.2020 №156/04.02-12/42991458. Відповідно до акту перевірки від 29.09.2020 №156/04.02-12/42991458, Головним управлінням ДПС у Львівській області встановлено порушення п. 200.1, п.200.2 п. 200.4, п. 200.14 статті 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI та відмовлено в бюджетному відшкодуванні з податку на додану вартість в сумі 1862080грн за липень 2020 року. Відповідачем встановлено, що причиною виникнення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту (із зазначенням частки загальної суми податкового кредиту звітного (податкового) періоду за липень 2020 року є: придбання протягом березня 2020 року - кукурудзи (УКТЗЕД 1005), пшениці фуражної, 4 класу, українського походження, врожаю 2019 року, насипом, UA. (УКТЗЕД 1001990000), олії соєвої, сирої, гідратованої нерафінової, наливом (УКТЗЕД 1507, 1507109000), шроту соєвого кормового (гранульованого), насипом, урожай 2019 року. (УКТЗЕД 2304000000) на території України та їх експорт за межі митного кордону України. Протягом березня 2020 року ТОВ «ЗЕТА ПЛЮС» здійснило експорт товарів наступним нерезидентам: "BIOLINE-PRODUCT SRL", or.Anenii Noi, Concelierii Nationale street 43; "Perfect Trade Grain Oil Serwis Marcin Rabczak Damian Rabczak Spolka C, ul. Rynek 8, 05-870 Blonie Польща; "S.A. Marculesti, MD-5008, or.Marculesti, r-nul Floresti; "SAFMADORA-GRUP" SRL, вул. Валя Бикулуй 5/1, м. Кишинів, MD-2002; AGROOILTRADE OU, Narva mnt 13, Kesklinna district, Tallinn city, Harju county, 10151; Inerco Trade S.A., 9, Rue Jules-Gachet, 1260 Nyon, Switzerland; SB TRADING LP, Office 7, Centrum Offices, 38 Queen Street, Glasgow, G1, 3DX, Scotland; SOUFFLET NEGOCE S.A.S, Quai Du General Sarrail, 10400 Nogent-sur-Seine, France. Основними контрагентами позивача, за рахунок яких сформовано податковий кредит в березні та липні 2020 року були: ТзОВ «ВЕЛАН ПІВДЕНЬ ТРЕЙД»; Південно-Західна регіональна служба державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті; ТзОВ «ДНІПРЯНСЬКЕ ХПП»; ДУНАЄВЕЦЬКА РАЙОННА ДЕРЖАВНА ЛІКАРНЯ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ; ТзОВ «КОНСОРЦІУМ МЕРИДІАН»; ТОВ`МІРТРАНСАГРО»; ТзОВ «ПРОМВАГОНТРАНС»; СП у вигляді ТзОВ «ТРАНСБАЛКТЕРМІНАЛ». Головним управлінням ДПС у Львівській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.10.2020 №0056430402/122, яким відмовлено позивачу в бюджетному відшкодуванні податку на додану вартість в сумі 1862080 грн за липень 2020 року. Згідно актів перевірок від 11.09.2020 №144/04.2-16/42991458 та від 29.09.2020 №156/04.02-12/42991458 ТзОВ «Зета плюс» не надано платіжні доручення, які підтверджують, що сума ПДВ заявлена до бюджетного відшкодування є фактично сплачена у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України, чим завищено суми бюджетного відшкодування ПДВ за червень 2020 року в розмірі 1244900 грн та за липень 2020 року в розмірі 1862080 грн, в зв`язку з чим ТзОВ «Зета плюс» не має права на отримання бюджетного відшкодування ПДВ в розмірі 1244900 грн за червень 2020 року та 1862080 грн за липень 2020 року. Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про неправомірність вказаних висновків з наступних підстав. Згідно з п. 1.1 ст. 1 Податкового кодексу України (далі ПК України) відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України. Відповідно до ст. 20.1.1 ПК України відповідачу надано право запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів, дотримання вимог іншого законодавства, здійснення контролю за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Письмові повідомлення про такі запрошення надсилаються в порядку, встановленому статтею 42 цього Кодексу, не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня запрошення рекомендованими листами, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків (представник платника податків). Згідно з п. 75.1 ст. 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби. Документальною перевіркою згідно із п. п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Відповідно до положень Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого Наказом міністерства фінансів України №727 від 20.08.2015 (далі - Порядок 727), акт документальної перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. В акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб`єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів. Відповідно до підпункту 2 Пункт 4 розділу III Порядку 727 у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення необхідно: викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів (міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування), що порушені платником податків, зазначити період (календарний день, місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, при здійсненні якої вчинено це порушення; викласти зміст порушень (у разі їх встановлення), в тому числі щодо правильності та повноти визначення фінансового результату до оподаткування згідно з бухгалтерським обліком відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, виконання законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів, документів податкового або бухгалтерського обліку, інших документів, що підтверджують факт порушення, або у разі ненадання їх для перевірки - зазначити перелік цих документів. З актів перевірок від 11.09.2020 №144/04.2-16/42991458 та від 29.09.2020 №156/04.02-12/42991458 судом встановлено, що ТзОВ «Зета плюс» здійснило придбання товарів на території України та здійснило експортні операції по зовнішньо-економічних контрактах з фірмами-нерезидентами. Матеріалами проведених перевірок відповідачем підтверджено, що: - перевірками правомірності застосування ставок оподаткування податком на додану вартість у звітних періодах, які підлягають перевірці, порушень не встановлено; - при перевірці операцій щодо вивезення товарів за межі митної території України не встановлено порушення з Інформацією про фактичне вивезення товару за межі митної території України, згідно з даними інформаційних систем ДПС; - перевірками операцій з постачання (вивезення, ввезення) послуг порушень не встановлено; - за результатами здійсненого аналізу ціноутворення (придбання, реалізація, співставлення із середньогалузевими) у звітних періодах, які підлягають перевірці, порушень не встановлено; - перевірками операцій з придбання та зберігання товарно-матеріальних цінностей, не реалізованих на час проведення перевірки, порушень не встановлено; - станом на час проведення перевірок за результатами опрацювання податкових періодів, починаючи з періоду виникнення від`ємного значення, не встановлено включення ТзОВ «Зета плюс» до складу податкового кредиту за червень та липень 2020 року податкових накладних, які зареєстровані з порушенням терміну у Єдиному реєстрі податкових накладних; - за результатами перевірок не встановлено наявність правових відносин ТзОВ «Зета плюс» з платниками, установчі документи, первинні та інші документи яких у судовому порядку визнані недійсними; - за результатами перевірок не встановлено наявність правових відносин ТзОВ «Зета плюс» з пов`язаними особами, згідно з підпунктом 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 Кодексу; - в ході проведення перевірок не встановлено серед постачальників суб`єктів господарювання, які надали податковий кредит і не задекларували податкові зобов`язання, здійснюють операції, не обумовлені економічними причинами (цілями ділового характеру); - під час проведення перевірок не встановлено розбіжності між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту, за період червень та липень 2020 року; - на момент проведення камеральних перевірок від структурних підрозділів ГУ ДПС у Львівській області інформація щодо неправомірного нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ по ТзОВ «Зета плюс» (код ЄДРПОУ 42991458) не надходила. При цьому відповідачем у ході проведення перевірок використано декларації з ПДВ з додатками, отримані, видані податкові накладні, копії товарно-транспортних накладних, договори, накладні, акти виконаних робіт, чеки на придбання та реалізацію товарів, робіт, послуг, митні декларації ЕК, CMR, інвойси та інші документи. Відповідно до підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником). Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. Відповідно до пункту 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. Згідно п. 198.3.ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Відповідно до п. 180.1. ПК України для цілей оподаткування платником податку є: 1) будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу; 2) будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку; 3) будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України, а також: - особа, на яку покладається дотримання вимог митних режимів, які передбачають повне або часткове умовне звільнення від оподаткування, у разі порушення таких митних режимів, встановлених митним законодавством; - особа, яка використовує, у тому числі при ввезенні товарів на митну територію України, податкову пільгу не за цільовим призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із цим Кодексом, а також будь-які інші особи, що використовують податкову пільгу, яку для них не призначено. Датою виникнення права платника податку на податковий кредит згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України є дата здійснення першої з наступних подій: а) дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг); б) дата отримання податкової накладної. Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", згідно з абзацом одинадцятим статті 1 якого первинний документ - первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію. За правилами підпункту "а" пункту 198.1. статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг. Відповідно до пункту 198.3. статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Згідно з пунктом 198.6. статті 198 цього Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. Фактично податковий орган вбачає лише одне порушення за результатами перевірок даних, зазначених у розрахунку бюджетного відшкодування ПДВ, із даними первинних документів, а саме: ТзОВ «Зета плюс» не надано до перевірки платіжних доручень, які підтверджують, що сума ПДВ заявлена до бюджетного відшкодування є фактично сплачена у попередніх та у звітному періодах постачальникам товарів або до державного бюджету України. Однак, зазначене не свідчить чи то про недійсність документа, чи про відсутність господарської операції . Всупереч покликань відповідача на відсутність під час перевірок банківських документів судом зі змісту актів перевірок від 11.09.2020 №144/04.2-16/42991458 та від 29.09.2020 №156/04.02-12/42991458, а саме пункту 2.3, встановлено, що позивачем надавалися всі банківські документи (чеки на придбання та реалізацію товарів), що підтверджують проведену оплату. До матеріалів справи позивачем долучено документи, якими підтверджено, що суми ПДВ заявлені до бюджетного відшкодування є фактично сплаченими у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг, зокрема: - виписка з АТ КБ «ПриватБанк» за період з 01.06.2020 по 30.06.2020, якою підтверджено здійснення оплати ТзОВ «Зета плюс» на користь ТОВ «ВЕЛАН ПІВДЕНЬ ТРЕЙД» суми коштів в розмірі 2 693 670 грн, в т.ч. ПДВ 448 945 грн, в рахунок оплати за отриманий товар; - платіжне доручення №1 від 03.07.2020 щодо здійснення оплати ТзОВ «Зета плюс» на користь ТОВ «ВЕЛАН ПІВДЕНЬ ТРЕЙД» суми коштів в розмірі 5 601 328 грн, в т.ч. ПДВ 933 554,67грн, в рахунок оплати за отриманий товар; - платіжне доручення №6 від 06.07.2020 щодо оплати ТзОВ «Зета плюс» на користь ТОВ «ВЕЛАН ПІВДЕНЬ ТРЕЙД» суми коштів в розмірі 5 000 457 грн, в т.ч. ПДВ 833 409,50 грн в рахунок оплати за отриманий товар; - платіжне доручення №15 від 23.07.2020 щодо оплати ТзОВ «Зета плюс» на користь ТОВ «ВЕЛАН ПІВДЕНЬ ТРЕЙД» суми коштів в розмірі 588 106грн, в т.ч. ПДВ 98 017,67 грн в рахунок оплати за отриманий товар; - платіжне доручення №131 від 09.04.2020 щодо здійснення оплати ТзОВ «Зета плюс» на користь ТОВ «КОНСОРЦІУМ МЕРИДІАН» суми коштів в розмірі 5 314 285,17грн, в т.ч. ПДВ 885 714,20грн, в рахунок оплати за отриманий товар. Отже, позивачем доведено фактичну сплату постачальникам товарів сум ПДВ, які були заявлені до бюджетного відшкодування в червні 2020 року та липні 2020 року в загальній сумі 3 106 980 грн. Враховуючи викладене позивач правомірно заявив до бюджетного відшкодування сплачені суми ПДВ. За приписами підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами. Підпунктом 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності. Положеннями п. п. 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Аналіз положень законодавства дає підстави для висновку, що право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару/послуг до податкового кредиту виникає у суб`єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: фактичного придбання такого товару; наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; подальшого використання придбаного товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства. При цьому, податкова накладна, складена та зареєстрована платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг в Єдиному реєстрі податкових накладних, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження. Як з`ясовано судом під час розгляду справи, податковий орган підтверджує реальність операцій з придбання та реалізації товарів та послуг позивачем. Відтак, суд дійшов висновку, що господарські операції з контрагентами-постачальниками, вчинені у зазначені періоди, є реальними та підтверджені всіма необхідними і належним чином оформленими первинними документами, та безпосередньо пов`язані з господарською діяльністю товариства. Товариством дотримано всі передбачені Податковим кодексом України умови для формування показника податкового кредиту з податку на додану вартість, що зумовило виникнення від`ємного значення з цього податку. Також апеляційний суд зазначає, що у відповідності до пп. 73.3 ст. 73 ПК України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження. Запит повинен містити: підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; печатку контролюючого органу. Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту. Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; 2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених цим Кодексом. Разом з цим, відповідачем не було реалізовано наданого йому права на отримання від платника податків копій первинних документів на підтвердження здійснення оплати за договорами з контрагентами. Так само, як і не було конкретизовано, у якому саме вигляді та формі мають бути надані до перевірки означені документи. Підсумовуючи наведене вище, колегія суддів вважає, що висновок податкового органу, викладений в актах перевірки, про відсутність у позивача права на отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в оспорюваних періодах з тих підстав, що до перевірки не було надано безпосередньо платіжні доручення суперечить нормам чинного законодавства. За таких обставин спірні податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню. Щодо позовних вимог в частині зобов`язання відповідача внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодження суми бюджетного відшкодування, заявленого товариством з обмеженою відповідальністю «Зета плюс», то колегія суддів зазначає наступне. З 01.01.2017 набрав чинності Закон України від 21.12.2016 №1797-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (далі - Закон № 1797), яким змінений порядок повернення сум бюджетного відшкодування шляхом запровадження формування Реєстрів заяв про повернення сум бюджетного відшкодування. Відповідно до пп. 200.7.1 п. 200.7 ст. 200 ПК України на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування. Згідно з пп. 200.7.2 п. 200.7 цієї статті заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження. Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування. На підставі п. 200.15 ст. 200 ПК України у разі коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування. Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов`язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника. У разі неузгодження контролюючим органом суми податку, заявленої до відшкодування, або її частини зобов`язання з бюджетного відшкодування податку в частині неузгодженої суми виникає з дня закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, за результатами якої прийнято рішення на користь платника податків. Враховуючи ту обставину, що вище вже встановлено протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішення, у відповідача виникає обов`язок, з врахуванням висновків судового рішення, внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника. Пунктом 200.12 ст. 200 ПК України, зокрема, визначено, що узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені п. 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України. На підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п`яти операційних днів (п. 200.13 ст. 200 ПК України). Вказані норми ст. 200 ПК України узгоджуються з пунктами 6, 7, 11, 12 Порядку ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2017 №

26. Відповідно до ч. 1 ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) кожна юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Європейський суд з прав людини наголошував, що поняття «майно» у частині 1 статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, яке не обмежується правом власності на речі матеріального світу та не залежить від формальної класифікації, прийнятої у національному законодавстві: деякі інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть розглядатися як «майнові права», а отже, як «майно» (див. mutatis mutandis рішення у справі «Бейелер проти Італії» від 05 січня 2000 року). За певних обставин «легітимне очікування» на отримання «активу» також може захищатися ст. 1 Першого протоколу до Конвенції. Так, якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має "легітимне очікування", якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя (див. mutatis mutandis рішення у справі «Суханов та Ільченко проти України» від 26.06.2014. Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Інтерсплав проти України» від 09.01.2007 зазначив, що юридична особа-платник ПДВ мала достатньо підстав сподіватись на відшкодування цього податку, так само як і на компенсацію за затримку його виплати, та встановив, що заявник мав захищений ст. 1 Першого протоколу до Конвенції майновий інтерес. Констатував порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції у справі з огляду на постійні затримки відшкодування і компенсації ПДВ у поєднанні із відсутністю ефективних засобів запобігання або припинення такої адміністративної практики, та зазначив, що і стан невизначеності щодо часу повернення коштів заявника порушували «справедливий баланс» між вимогами публічного інтересу та захистом права на мирне володіння майном (пункт 40). Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Отже, суд наділений повноваженнями щодо зобов`язання відповідача вчинити дії, і це прямо вбачається з п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України. При цьому, аналіз зазначених норм свідчить про те, що такі повноваження суд реалізує у разі встановленого факту порушення прав, свобод чи інтересів позивача і необхідність їх відновлення. Верховенство права, як основоположний принцип адміністративного судочинства, визначає спрямованість судочинства на досягнення справедливості та надання ефективного захисту. Статтею 13 (право на ефективний засіб юридичного захисту) Конвенції передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 № 3-рп/2003). При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Відтак ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам. За таких обставин, з врахуванням встановленого судом права позивача на бюджетне відшкодування ПДВ, такий спосіб захисту порушеного права, як зобов`язання відповідача внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленого ТОВ «Зета плюс» є належним засобом захисту прав та інтересів товариства. Разом з цим колегія суддів вважає, що формальне посилання на витяги з постанов Верховного Суду щодо оцінки того чи іншого аргументу контролюючого органу, які до того ж зроблені на підставі встановлених фактичних обставин конкретної справи і наявних в матеріалах справи доказів, не є свідченням застосування судом першої інстанцій у цій справі норм матеріального права без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування. Більше того, скаржник не зазначає, в чому він вбачає подібність правовідносин у справі, у якій подає апеляційну скаргу, зі справами, які він перелічує, і які були предметом розгляду касаційним судом. Апеляційний суд зауважує, що суд першої інстанції дійсно при прийнятті заяви про збільшення позовних вимог не взяв до уваги факт несплати судового збору позивачем, однак оскільки спір було вирішено і позов задоволено, даний факт не має вирішального значення, так як за результатами розгляду справи сплачений судовий збір підлягає відшкодуванню позивачу. При цьому суд стягнув на його користь з відповідача тільки суму реально сплаченого судового збору згідно наявних в матеріалах справи платіжних доручень. Вказана обставина не може бути підставою для скасування судового рішення, оскільки не вплинула на правильність вирішення спору і не є істотним порушенням процесуального права, що обов`язково тягне скасування судового рішення. На стадії апеляційного розгляду даний недолік також не може бути усунутий. Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції. Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється. Керуючись статтями 139, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2020 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуючий суддя О. О. Большакова судді А. Р. Курилець О. І. Мікула Повне судове рішення складено 16.04.2021.